Плановий анабіоз Т-14 «Армати»

[Переслати від Інформаційний навігатор]


Минулого тижня, 15 січня, глава «Ростех» Сергій Чемезов, відповідаючи на питання російських ЗМІ, заявив, що поставки новітніх російських танків Т-14 «Армата» у війська не почалися. І подібного роду заяву поставило в глухий кут багатьох не тільки російських, але і західних експертів, адже ще в лютому минулого року повідомлялося про постачання партії з 12 танків у війська, а в листопаді 2019 року Сергій Чемезов інформацію про дану постачання зайвий раз озвучив.

Відразу ж після того, як стало відомо, що протягом всього 2019 року в війська так і не почалися поставки танків Т-14, і, судячи з сухим, але не оптимістичним коментарів Чемезова, не передбачаються найближчим часом, стали виникати версії про те , що могло викликати черговий зрив термінів.

Зокрема, американське видання The Diplomat висунуло версію про серйозні проблеми у танка з силовою установкою, трансмісією і прицільним комплексом, що впливає на поставки. Поряд з цією версією виникла і що стосується неготовність виробничих потужностей.

Як би там не було, що одна, що інша версія в однаковій мірі підривають не тільки віру в поставку російської армії до початку 2022 року 132 одиниць Т-14 і Т-15, але і в цілому в життєздатність даного проекту. Хоча, якщо вже на чистоту, нинішні перипетії з Т-14 особисто мною були не просто очікувані і прогнозовані, а й більш детально розкладені по поличках.

Зрозуміло, американські аналітики з The Diplomat частково мають рацію, що причина затримки з Т-14 - це "сирість" даного танка. Він і справді демонструє не найвидатнішу надійність, як силової установки, так і трансмісії. В рівній мірі мають рацію і ті, хто вважають причиною зриву анонсованої поставки неготовність виробничих потужностей. Але є в цій історії і інший підводний камінь.

Так, в матеріалі «Ефемерна серійність" Армата" я, розглядаючи притягнуте за вуха поняття серійного виробництва Т-14" Армата "в кількості 12 танків на рік, відзначав, що одним з факторів таких незначних поставок у війська може бути, в тому числі, і не пристосованість військових частин до їх розміщення. Йдеться про невідповідність Т-14 і танкових боксів.

Як відомо, Т-14 значно більше Т-72 і його глибокої модернізації Т-90. Довжина корпусу "Арматі" майже 11 метрів, без урахування довжини стовбура, в той час як Т-72 - 6,6 метра, а Т-90 - 6,8 метрів.

Крім габаритів, Т-14 доставляє проблеми інтенсивним викидом газів і обслуговуванням двигуна за допомогою виключно спеціального обладнання і тільки поза боксом. Наприклад, чистка форсунок здійснюється лише за допомогою БРЕМ.

Тоді я робив досить простий висновок із ситуації з немічної серійністю Т-14, а саме - "Армата" це не тільки дорогий танк, бойові характеристики якого поки що не підтверджені, але і вимагає переоснащення боксів і забезпечення В / Ч додатковими БРЕМ і МТО, що є для РФ головним болем, що вимагає як часу, так і грошей на її рішення.

І, схоже, з урахуванням економічної ситуації в країні і свідомо сумнівним ККД від самого танка, його вирішили і зовсім занурити в анабіоз, відкладаючи поставки вправо.

В даному контексті навіть якось вже зовсім негарно згадувати заяву генерального директора науково-виробничої корпорації "Уралвагонзавод" Олега Сіенко про те, що до 2020 року в ВС РФ можуть поставити 2300 одиниць Т-14. Негарно, бо смішно.

https://sprotyv.info/analitica/planovyj-anabioz-t-14-armata

Просмотры: