[Переслано від Філіжанка] Збіг обставин(?)

Історія – це часто збіг обставин. І те, що ми маємо сьогодні - це причино-наслідковий зв’язок з минулим. Що би було, якби Центральна рада не розпустила армію? Що би було, якби Винниченка гнали сцяними тряпками? Що би було, якби всі державники початку 20 століття замість того, щоб піздити один одного, піздили би більшовиків?

Ми можемо тільки здогадуватись й фантазувати. Це навіть має своє визначення – альтернативна історія.

Дивлячись на історичне минуле, я розумію, що наші предки не мали навіть 10-ї частини того, що маємо ми. На контрасті це виглядає так: 1947 рік. Без надії сподіваючись, молоді хлопці з УПА боряться за Україну. Перебуваючи у надзвичайно жорстких умовах партизанської боротьби.
Ми ж дурно отримали незалежність в 1991 році, й дурно її просираємо в 2020 році.

Можливо, це не дуже помітно, й звучить дуже по-зрадофільськи, проте зараз Україна тихо зникає. Ми повторюємо долю Білорусі, але з поправками на гібридну війну.

З кожним днем те, що ще вчора вважалось неприпустимим стає нормою. Цікаво, що б було якби в серпні 2014 року в Києві з лекціями виступали росіяни, що підтримують окупацію Криму? Їх кастрували би на місці. Але сьогодні це норма.

Те що зараз відбувається – це причино-наслідковий зв’язок з минулим. Безхребетний Кравчук породив Кучму, Кучма став батьком українського олігархату, український олігархат тримав за яйця Ющенка, це призвело до експансії Януковича, що призвело до революції та війни, а бездіяльність Порошенка та вічне “не на часі” породило байдужість народу до війни, й поховало всі здобутки революції. Саме тому “народний” президент набрав популярності та зпровокував тиху зелену революцію люмпену.

Далі буде...

Просмотры: