Переходить всі межі. Ключовим фігурантом справи про збитий «Боїнгу» виявився заступник голови Прикордонної служби ФСБ генерал Бурлака

За

 

theins.ru

8 хв

Переглянути оригінал

The Insider і Bellingcat вдалося ідентифікувати одного з ключових фігурантів розслідуваної JIT справи про збитий «Боїнгу», раніше ця людина був відомий лише як високопоставлений співробітник ФСБ «Володимир Іванович». Ним виявився генерал-полковник Андрій Бурлака, заступник керівника Прикордонної служби ФСБ. Саме він авторизував все поставки бойовикам важкої військової техніки через російсько-український кордон. На даний момент він найбільш високопоставлений з російських держслужбовців, офіційно визнаних фігурантами у справі про збитий «Боїнгу».

У листопаді 2019 року Об'єднана слідча група (JIT), що розслідує справу про збитий «Боїнгу» MH17, опублікувала 23 телефонних розмови, перехоплених напередодні трагедії, з яких видно ступінь залученості ФСБ, ГРУ і Кремля в події на Донбасі. JIT стверджує, що ці перехоплення свідчать про те, що в місяці, що передують інциденту з «Боїнгом» (він був збитий 17 липня 2014 роки), «вплив Російської Федерації поширювалося на адміністративні, фінансові та військові питання в ДНР». JIT уточнює, що безпосередньо перед днем катастрофи контакти між ДНР і кремлівськими кураторами інтенсифікувалися. Переговори йшли в основному через спеціальні телефони, надані ФСБ і забезпечують опцію шифрування зв'язку (цією опцією вони користувалися не завжди).

У перехоплення фігурують прізвища Бортнікова і Шойгу, є голос Суркова, але частина з високопоставлених офіцерів російських спецслужб було складно встановити, можна було лише здогадуватися, що ними були люди у високих званнях і що їх роль полягає як в безпосередньої координації бойових дій, так і в постачанні бойовиків озброєнням і технікою. Одним з найбільш цікавих учасників цих телефонних розмов був такий собі «Володимир Іванович», який, судячи з перехопленнями, відповідав серед іншого за переміщення через кордон важких озброєнь (в тому числі і горезвісного «Бука»). Він викликає особливий інтерес у JIT.

The Insider і Bellingcat вдалося встановити, що цією людиною був не хто інший як заступник керівника Прикордонної служби ФСБ генерал-полковник Андрій Іванович Бурлака. На даний момент він найбільш високопоставлений з російських держслужбовців, офіційно визнаних фігурантами у справі про збитий «Боїнгу».

Загадковий Володимир Іванович

У телефонних перехоплення, опублікованих JIT, «Володимир Іванович» згадується неодноразово, і з контексту випливає, що він грав ключову роль в курируванні військових дій на Донбасі та погодження пересування озброєнь через російсько-український кордон. Так, наприклад 1 липня 2014 року прем'єр-міністр "ДНР Олександр Бородай" розповідає своєму колишньому роботодавцю, бізнесменові Костянтину Малофєєву (який допомагав «сепаратистам» в логістиці і фінансуванні), що «командувач операцією, Володимир Іванович», дав команду знищити Безлер. Трохи пізніше він в тому ж розмові уточнює - «я повідомив в контору, контора наказала». Жаргонне «контора» зазвичай відноситься до ФСБ.

Як мінімум до кінця липня «Володимир Іванович» зберігав керівну роль. Так 31 липня Гиркин (Стрєлков) в розмові, обговорюючи поставку нових озброєнь, частина з яких «Володимир Іванович наказав віддати Козіцин», гнівно відповідає - «мені Володимир Іванович повинен ставити накази сам!»

Є й інший цікавий розмова, прямо напередодні катастрофи, 16 липня 2014 року, де Бородай запитує Володимира Івановича, «чи можуть наші вертольоти працювати в районі Маринівка», але кмітливий Володимир Іванович, перш ніж відповісти, просить «включити ключик» (тобто шифрування зв'язку), після чого в запису чути лише шум.

Вранці того ж дня Гиркин і Бородай були відображені в сюжеті Lifenews в 6 кілометрах від прикордонної Маринівка - всього в 3 кілометрах від місця, де на наступний день був збитий «Боїнг».

На наступний день (тобто в день збиття «Боїнга») якийсь Сергій (A)  дзвонить  з Криму Володимиру Івановичу (B) і повідомляє, що він летить в Ростов з командою з семи чоловік і в суботу вони вже повинні прибути в пункт призначення ( ймовірно, на схід України). Для їх завдання їм будуть потрібні деякі речі, причому все це погоджено з главою ФСБ Бортникова:

A: (...) Володимир Іванович, так?

B: Так-так, слухаю Вас. Це Володимир Іванович.

A: Е ... Мені дав телефон Аксьонов. Сказав, що, ось, з Бортникова погоджено.

B: Я слухаю Вас, так-так. Як вас звати?

A: (...) Як мені Вам передати список бажаного? Ми завтра вилітаємо в Ростов. У мене люди є ... Я сам з Сімферополя, а люди в Москві. Є список необхідного, а є список дуже необхідного. (...) Так ми в Ростові будемо завтра, але просто справа в тому, що в суботу ми повинні вже бути ... там. Е ... Знайти, будь ласка, як-то ... можна з вами електронкою ... (...) Нас сім чоловік. Семеро людей. Основних - сім. (...) Нам, головне, сімом зайти з тим, що треба.

B: (...) Добре ... Ну, мені власне сказали, що Вам необхідно. ... (...) Списку у мене немає. Добре, давайте я Вам зателефоную. Розберуся тут.

A: Так. Ви який-небудь телефон мені скиньте тут в Вайбер. Поки вони його там розшифрують, ми вже давно його отримаємо і завдання виконаємо.

B: Добре, так. Добре. (...)

Пізніше в той же день Сергій (A) ще раз  телефонує  з Володимиром Івановичем (B). Сергій дзвонить з офісу «одного генерала, який з Москви у нас», в Криму. Він повідомляє, що обговорив зі своїм старшим свій список побажань для завдання. Старший велів Сергію звернутися, якщо потрібно, до Суркову особисто, оскільки саме той ставить завдання.

A: Я зараз зайшов у кабінет до одного генерала, який з Москви у нас. Він знаходиться в Москві. Я подзвонив своєму старшому і сказав, що Ви мені таке питання задаєте. І що мені відповідати ...

B: [в сторону]: Зараз продовжимо, Саша. Зараз продовжимо! [Назад в телефон]: Так-так, що?

A: Я говорю, я сказав своєму старшому, який в Москві зараз, що Ви мені питання таке задали. Ви ж як б така остання інстанція, яка повинна нам допомогти. А він мені сказав: «Ну, по телефону це не можна говорити», він говорить: «Якщо що, нехай він звертається особисто до Суркову. Це він ставить нам завдання ».

B: Угу. (…) Зрозуміло. Добре. Я Вам теж нічого не можу сказати щодо списку. Ось, тому що у мене є установки, що Вам необхідно видати. Ось так.

A: Установки від кого, вибачте?

B: Від мого керівника.

В іншій розмові «Володимира Івановича» називають «великим начальником», «прилетів з Москви». Із загального контексту стає зрозуміло, що «Володимир Іванович» за своїм статусом вище найбільш високопоставлених командирів на Донбасі і що саме з ним узгоджується поставка важких озброєнь на Донбас.

Генерал-полковник Андрей Бурлака

Нам вдалося встановити, що «Володимир Іванович» - це начальник оперативно-організаційного управління Прикордонної служби ФСБ Росії генерал-лейтенант Андрій Бурлака. Він є першим заступником керівника Прикордонної служби Володимира Кулішова, який, в свою чергу, є першим заступником голови ФСБ Олександра Бортнікова. У тій же позиції він був і на момент катастрофи «Боїнга» MH17.

Бурлака народився в 1965 році в далекосхідному містечку Радянська Гавань на березі Японського моря. У 1986 році він закінчив Московське вище прикордонне училище КДБ СРСР, служив прикордонником, потім в 1995 році закінчив Академію ФСБ і відправився продовжувати службу в рідній Хабаровський край, де доріс до керівника прикордонної служби Далекосхідного округу. У 2012 році його перевели до Москви на нинішню посаду.

Формально ніякого відношення Бурлака до війни в Україні мати не повинен. Однак його перельоти, дані яких є в розпорядженні Bellingcat, вказують на те, що в 2014 і 2015 роках він постійно літав в Ростов, Крим і Краснодар - три центри управління українською операцією. Його перельоти хронологічно стикуються з інформацією, отриманою з перехоплень. Наприклад, 15 июля 2014 року прилітає з Москви в Ростов, а 18 липня, на наступний день після катастрофи «Боїнга», повертається в Москву. А 16 липня в перехоплених розмов про нього говорять як про «тільки що прилетів з Москви». Серед його попутників ми бачимо людей, які мають пряме відношення до української операції, наприклад начальник 5-го управління Сергій Бесіда, що знаходиться під американськими санкціями саме через участь в українській війні.

Відомості про те, що Бурлака причетний до української війні можна знайти і в відкритих джерелах. Так, в жовтні 2015 року в одному маловідомому блозі були опубліковані чернетки деяких внутрішніх документів ФСБ. ЗМІ цього тоді просто не помітили (що не дивно, так як верифікувати якісь створені в форматі Word файли без підписів і печаток неможливо). У цих документах є чимало цікавого, в тому числі файл з липня 2014 року, позначений як «цілком таємно», написаний на ім'я Бортнікова і підписаний «Бурлака А. І». У листі повідомляється, що «Департаментом ПО ПС ФСБ Росії в рамках справи« ...... ... »здійснюється комплекс агентурно-оперативних і оперативно-бойових заходів по розробці лідерів українських націоналістичних організацій (УНО), членів очолюваних ними збройних формувань і нейтралізації загроз зовнішньої безпеки Росії, що виходять від зазначених осіб. У зазначених заходах активно задіюється який постійно проживає на території України агент «Чапаєв», який є командиром одного з підрозділів Народного ополчення ДНР ». Автор листа просить «з метою забезпечення особистої безпеки агента« Чапаєва »через можливості ЦСТ ФСБ Росії виготовити зазначеній особі комплект документів (загальногромадянський і закордонний паспорти) громадянина Росії на вигадані установчі дані».

Зрозуміло, перевірити справжність цього чернетки неможливо. Однак, по-перше, в деяких інших чернетках міститься інформація публічно невідома, але нами верифікована, а по-друге, якби хтось хотів сфабрикувати документ про спецопеарціях ФСБ в Україні, було б дивно, щоб автор підробки вибрав ім'я Андрія Бурлака - формально займається зовсім іншим напрямком роботи в ФСБ - абсолютно випадково.

Як ми ідентифікували Андрія Бурлака

JIT опублікував кілька телефонних номерів, якими користувався «Володимир Іванович». Один з них виявився в додатку GetContact як «Володимир Іванович», причому разом з контактом збережений його другий номер. Пошук по цьому другому номеру вже видає контакт під ім'ям «Володимир Іванович Бурлак».

Така людина, однак, не виявляється в базах даних. Ми почали шукати «Володимира Івановича» у всіх відомих нам прослуховування, злитих листах і інших подібних джерелах. Після кількох місяців пошуків, нарешті, ми виявили згадка «Володимира Івановича» в листуванні 2014 року  в месенджері Viber (злитої в інтернет в 2015 році), де Олександр Сєров, помічник Дениса Пушилін Денис Володимирович (на той момент голови ДНР), спілкується з Алісою Натальченко, асистенткою Пушилін Денис Володимирович. У ній вони обговорюють те, що рішення про відпустку буде приймати якийсь Володимир Іванович, він же Андрій Іванович, він же заступник директора ФСБ:

Тут вже пошук серед керівництва в ФСБ, з урахуванням підказки з Getcontct, дозволив швидко виявити Андрія Івановича Бурлака (хоча він, строго кажучи, не замдиректора, а заступник заступника директора ФСБ). Залишалося тільки порівняти голос. Ми незабаром виявили інтерв'ю генерала Бурлака, яке він дав Оренбурзькому телеканалу в 2013 році. Порівняння голосу не залишало сумнівів, що Бурлака та «Володимир Іванович» - одне і те ж обличчя.

Однак для проведення судової експертизи голоси такого короткого фрагмента було недостатньо (бажано мати приблизно хвилину записаної мови). Знайти іншу запис було непросто. Ми виявили в пошуку по зображенню, що особа Бурлака можна побачити на випадковому фото, зробленому людиною, які продають свій телевізор. Так вийшло, що він зняв свій телевізор рівно в той момент, коли Бурлака давав інтерв'ю телеканалу «Зірка».

Ми вирішили, що людина, швидше за все, зробив фото в той же день, коли і виклав його, тобто 1 червня 2018 року. Ризикуючи своїм психічним здоров'ям, ми подивилися всі випуски «Зірки» за цей день і справді виявили програму за участю Бурлака, яку транслювали в цей день: документальний фільм «Кордон. Особливі умови служби », четверта серія. На 28 хвилині з'являється той же фрагмент, який був відображений людиною, що продавав свій телевізор за скромну суму 9 000 рублів. Завдяки цьому відео ми змогли отримати достатньо матеріалу для судової експертизи. Національний центр медіа-криміналістики Університету Колорадо в Денвері (National Center for Media Forensics at the University of Colorado at Denver) провів експертизу аудіозаписів, професор Каталін Григораса, директор Центру експертизи медіа-матеріалів, прийшов до висновку про те, що коефіцієнт відповідності (likelihood ratio LR) цих аудіо записів складає 94, що підтверджує гіпотезу про те, що записи голосу належать одній людині. Слід враховувати, що цей аналіз робиться тільки по звуку. З урахуванням всіх інших обставин,

Просмотры: