Як друкування грошей може вплинути на курс гривні?

І знову про гроші. (https://www.epravda.com.ua/publications/2020/05/22/660824/) Ми вже якось писали (https://t.me/ukr_pravda/1932) про ризики, до яких може призвести друкування грошей у тому чи іншому вигляді. Доповнюємо з поправкою на нову реальність (https://www.epravda.com.ua/publications/2020/05/22/660824/): 

1. НБУ розширив інструменти підтримки ліквідності банківської системи, що дозволить кредитувати реальний сектор економіки у стресові часи. Так, НБУ зробив значно гнучкішими умови рефінансування. Максимальний термін надання кредитів рефінансування було збільшено до 5 років, а ставка за кредитом стала дорівнювати обліковій ставці НБУ. 

2. Згідно з ухваленими змінами до держбюджету, розмір дефіциту у 2020 році зросте з 96,2 млрд грн до 298,4 млрд грн. Покрити дефіцит можна коштами від приватизації державного майна, кредитами донорів та емісією. В оновленому проєкті держбюджету план приватизаційних надходжень зменшений, а кредит від МВФ та інших західних партнерів лише частково покриє потребу у фінансуванні дефіциту. Залишається емісія. 

3. У емісії є три канали: валютний, фондовий та рефінансування. Регулятор обрав "найневинніший" з трьох спосіб: дозволити банкам брати рефінансування у майже необмежених обсягах. НБУ розраховує, що банки нададуть перевагу кредитуванню довгострокових інфраструктурних проєктів, які допоможуть "запустити" економіку. 

4. На першому аукціоні з надання "короткого" рефінансу за новими правилами НБУ задовольнив заявки 9 банків на загальну суму 6,9 млрд грн. Несподівано слабким був інтерес банків до першого аукціону з "довгого" рефінансу. Експерти кажуть, що банки надали перевагу "короткому" рефінансу, оскільки з високою імовірністю Нацбанк продовжить знижувати розмір облікової ставки, що автоматично вестиме до зниження ставки рефінансування. 

5. На інтерес банків у рефінансування вплинув не лише початок кризи. Облікова ставка вперше за тривалий період знизилася нижче ставок за короткими облігаціями держпозики. Разом із цим відновився попит на державні цінні папери. Відновлення інтересу банків до ОВДП пояснюється можливістю зробити прибуток "з повітря". Банки отримали можливість позичати гривню в Нацбанку під 8% річних і надавати її в позику уряду під 10,5-11%. Після погашення зобов'язань різниця, 2,5-3%, залишається на рахунках банку як дохід. 

6. Побічними ефектами емісії можуть стати прискорення інфляції, девальвація гривні та порушення макрофінансової стабільності. Це означатиме зростання цін на товари та послуги і зниження купівельної спроможності гривні при незмінних зарплатах.

Просмотры: