День бабака. Кремль продовжує провалюватися в минуле

День сурка. Кремль продолжает проваливаться в прошлое

By newssky.com.ua3 min

View Original

Незважаючи на економічну кризу в РФ, Кремль продовжує «закручувати гайки», щоб вивільнити кошти для фінансування військових та інформаційних спецоперацій. І в цьому немає нічого дивного. Численні військові конфлікти і регіональні конфронтації — єдиний спосіб, за допомогою якого Володимир Путін все ще може заявити про свою важливість на світовій арені.

У російській армії правлять бал смерть і корупція

Нагадаємо, в січні 2020 року сирійська армія за підтримки російської артилерії і авіації провела військову операцію з рішучою метою — знищити останній анклав опозиції в провінціях Ідліб і Алеппо. Однак, сирійці з росіянами здорово отримали "по зубах" від Туреччини, яка зупинила стрімке просування путінсько-асадівських військ уздовж шосе М5 вглиб анклаву.

У квітні, що минає, Російські "вагнерівці" взялися допомагати військам Халіфи Хафтара в Лівії і знову "відгребли" - знову від турецьких дронів. У підсумку плани Кремля щодо закріплення позицій в Близькосхідному регіоні провалилися. З'ясувалося, що низький технологічний рівень розвитку РФ — навіть у порівнянні з кінцем 2000-х не дозволяє їй перемагати в сучасних війнах.

Якщо проаналізувати військові події 2018-2020 років за участю російських військових, регулярних військ і ПВК, можна зробити висновок, що особливістю сучасної кремлівської військової машини є жахлива корупційна складова, яка ніколи не дозволить РФ оволодіти сучасними технологіями у військовій сфері. Російські військові, як воєначальники, так і солдати, мислять категоріями і воюють методами часів Другої світової і наступних локальних військових конфліктів середини ХХ століття періоду Холодної війни.

Кремль використовує військових, як " гарматне м'ясо»

Відомо, що у російських військових (коли мова йде про контрактників) високий бойовий вишкіл і вправність, особливо успішна.Це дає прекрасні результати у випадках, коли треба організувати, скажімо, гібридну спецоперацію з надання сумнівної допомоги сербам, влаштувавши різанину цивільних у Сребрениці, або з проведення постановочних обстрілів своїх же, підконтрольних російським найманцям, цивільних кварталів і об'єктів інфраструктури в Донецьку, або ж піддати варварським бомбардуванням касетними бомбами цивільні квартали, де проживають мирні жителі в Алеппо.

Але коли справа доходить до» класичних «бойових дій з гідним і рівним противником — військовим, а не цивільним,» перемогам " приходить кінець. Тоді Російська жива сила і бронетехніка в лічені секунди знищується вогневими системами з вертольотів або дронів, а американські вертолітники або турецькі оператори спостерігають за цим високотехнологічним винищенням онлайн через монітори — без безпосередньої участі і в безпеці.

Хоча чому дивуватися, якщо російські генерали ставляться до своїх солдатів так само, як і колишній радянський кримінальник Пригожин до своїх бойовиків, використовуючи їх просто як «гарматне м'ясо». Адже обзавестися сучасним озброєнням і змінити тактику ведення бойових дій вони, в силу викладених вище причин, просто нездатні. Тому російські попаданці і виглядають, і сприймаються сьогодні подібно древнім зулусам, не надто успішно нападали двісті років тому на голландських поселенців і британські війська.

За рахунок російських платників податків

Незважаючи на ці постійні виволочки на полі бою, очевидним залишається прагнення Кремля до будь-яких зовнішніх перемог, пропагандистське значення яких неможливо чимось замінити (наприклад, якісною їжею, давно недоступною більшості росіян, що рятуються бюджетним «Дошираком»). А значить, спроби продемонструвати всьому світу свої "успіхи" і перемогти хоч де-небудь — числом, а не умінням, продовжаться. І російських військових продовжать відправляти в гарячі точки у вигляді "нової нафти", як допомога братнім тоталітарним режимам, де їх напевно продовжать вбивати. Правда, ніяких дивідендів від цього, ні політичних, ні економічних, у вигляді фінансів, ресурсів або преференцій Росія ні зараз, ні в доступному для огляду майбутньому не отримує і навряд чи отримає. Притому, що фінансування подібних авантюр-задоволення не з дешевих.

Але не для Пригожина і іже з ним. Просто сучасна система управління Російською державою влаштована так, що вся та зовнішня діяльність фінансується з стрімко худне федерального бюджету, а Пригожин і співтовариші, перебуваючи на цьому потоці, лише «відщипують» свою мзду. В умовах поточної економічної кризи потік нафтогазових надходжень практично вичерпався і в будь-який момент може припинитися. Тоді живі гроші на фінансування зовнішніх операцій доведеться брати з і без того розхитаного ФНБ. Тобто вийде, що російські громадяни, прості роботяги і жебраки пенсіонери, будуть платити за те, що інших російських громадян будуть вбивати в чужих країнах за просто так. І все. Ніякої користі взагалі.

Чи не занадто дика система управління державою?

Однак Путін розповідає стукає зубами від голоду росіянам з телевізора, що це все називається політика — але при цьому все більше нагадує царька древніх людожерів, який перейшов до харчування власними підданими.

Тамара Петренко, помічник головного редактора Newssky, оглядач

By

 

newssky.com.ua

3 min

View Original

Несмотря на экономический кризис в РФ, Кремль продолжает «закручивать гайки», чтобы высвободить средства для финансирования военных и информационных спецопераций. И в этом нет ничего удивительного. Многочисленные военные конфликты и региональные конфронтации — единственный способ, с помощью которого Владимир Путин все еще может заявить о своей важности на мировой арене.

В российской армии правят бал смерть и коррупция

Напомним, в январе 2020 года сирийская армия при поддержке российской артиллерии и авиацииначала военную операцию с решительной целью — уничтожить последний анклав оппозиции в провинциях Идлиб и Алеппо. Однако, сирийцы с россиянами здорово получили «по зубам» от Турции, которая остановила стремительное продвижение путинско-асадовских войск вдоль шоссе М5 вглубь анклава.

В уходящем апреле, российские «вагнеровцы» взялись помогать войскам Халифы Хафтара в Ливии и вновь «отгребли» — вновь от турецких дронов. В итоге планы Кремля по закреплению позиций в Ближневосточном регионе провалились. Выяснилось, что низкий технологический уровень развития РФ — даже по сравнению с концом 2000-х не позволяет ей побеждать в современных войнах.

Если проанализировать военные события 2018–2020 годов с участием российских военных, регулярных войск и ЧВК, можно сделать вывод, что особенностью современной кремлевской военной машины является чудовищная коррупционная составляющая, которая никогда не позволит РФ овладеть современными технологиями в военной сфере. Российские военные, как военачальники, так и солдаты, мыслят категориями и воюют методами времен Второй мировой и последующих локальных военных конфликтов середины ХХ века периода холодной войны.

Кремль использует военных, как «пушечное мясо»

Известно, что у российских военных (когда речь идет о контрактниках) высокая боевые выучка и сноровка, особенно успецназа.Это дает прекрасные результаты в случаях, когда надо организовать, скажем, гибридную спецоперацию по оказанию сомнительной помощи сербам, устроив резню гражданских в Сребренице, или по проведению постановочных обстрелов своих же, подконтрольных российским наемникам, гражданских кварталов и объектов инфраструктуры в Донецке, или же подвергнуть варварским бомбардировкам кассетными бомбами гражданские кварталы, где проживают мирные жители в Алеппо.

Но когда дело доходит до «классических» боевых действий с достойным и равным противником — военным, а не гражданским, «победам» приходит конец. Тогда российская живая сила и бронетехника в считанные секунды уничтожается огневыми системами с вертолетов или дронов, а американские вертолетчики или турецкие операторы наблюдают за этим высокотехнологическим истреблением онлайн через мониторы — без непосредственного участия и в безопасности.

Хотя чему удивляться, если российские генералы относятся к своим солдатам так же, как и бывший советский уголовник Пригожин к своим боевикам, используя их просто как «пушечное мясо». Ведь обзавестись современным вооружением и изменить тактику ведения боевых действий они, в силу изложенных выше причин, попросту неспособны. Поэтому российские попаданцы и выглядят, и воспринимаются сегодня подобно древним зулусам, не слишком успешно нападавшим двести лет назад на голландских поселенцев и британские войска.

За счет российских налогоплательщиков

Несмотря на эти постоянные выволочки на поле боя, очевидным остается стремление Кремля к любым внешним победам, пропагандистское значение которых невозможно чем-нибудь заменить (например, качественной едой, давно недоступной большинству россиян, спасающихся бюджетным «Дошираком»). А значит, попытки продемонстрировать всему миру свои «успехи» и победить хоть где-нибудь — числом, а не умением, продолжатся. И российских военных продолжат отправлять в горячие точки в виде «новой нефти», как помощь братским тоталитарным режимам, где их наверняка продолжат убивать. Правда, никаких дивидендов от этого, ни политических, ни экономических, в виде финансов, ресурсов или преференций Россия ни сейчас, ни в обозримом будущем не получает и вряд ли получит. Притом, что финансирование подобных авантюр — удовольствие не из дешевых.

Но не для Пригожина и иже с ним. Просто современная система управления российским государством устроена так, что вся та внешняя деятельность финансируется из стремительно худеющего федерального бюджета, а Пригожин и сотоварищи, находясь на этом потоке, лишь «отщипывают» свою мзду. В условиях текущего экономического кризиса поток нефтегазовых поступлений практически иссяк и в любой момент может прекратиться. Тогда живые деньги на финансирование внешних операций придется брать из и без того расшатанного ФНБ. То есть получится, что российские граждане, простые работяги и нищие пенсионеры, будут платить за то, что других российских граждан будут убивать в чужих странах за просто так. И все. Никакой пользы вообще.

Не слишком ли дикая система управления государством?

Однако Путин рассказывает стучащим зубами от голода россиянам из телевизора, что это все называется политика — но при этом все больше напоминает царька древних людоедов, перешедшего к питанию собственными подданными.

Тамара Петренко, помощник главного редактора Newssky, обозреватель

Просмотры: