Чи залишиться Зеленський президентом України?

 

Автор

 

detaly.co.il

4 хв

Переглянути оригінал

Прес-служба Президента України через AP

За місяць до 30-річчя української незалежності президент Володимир Зеленський все ще залишається найпопулярнішим українським політиком. І незважаючи на те, що його рейтинг неухильно знижується в останні роки, опитування свідчать, що і зараз Зеленський переміг би у другому турі виборів глави держави будь-якого потенційного суперника.

Причому з рахунком, який не сильно відрізнявся б від його перемоги на президентських виборах. Тоді за Зеленського проголосувало 73 відсотки українських виборців, а за колишнього президента Петра Порошенка - 24 відсотки. Зараз Зеленський виграв би у того ж Порошенка, що залишається його головним конкурентом, з рахунком 65:35.

У першому турі за Зеленського проголосувало б, згідно з останніми опитуваннями, 29 відсотків виборців. Це практично стільки ж, скільки за Зеленського голосували в першому турі виборів в 2019 році - 30 відсотків. Так що електоральні переваги не змінюються. Мабуть, 30 відсотків - це і є верхня планка українського популізму.

Чому людина, яка отримала в першому турі 30 відсотків голосів виборців, зміг домогтися 73 відсотків, і зараз зібрав би в другому турі приблизно стільки ж - 65 відсотків?

Пояснити цей феномен не так вже й складно. Голосування «за» Зеленського було і залишається голосуванням «проти» українських політиків як таких, а не тільки проти колишнього президента Петра Порошенка, як прийнято вважати. Проект «Слуга народу», запущений на телеканалі колишнього бізнес-партнера і покровителя Зеленського, впливового олігарха Ігоря Коломойського, проповідував ненависть до управлінської еліти, як такої, виставляючи її корумпованою бандою. Цією еліті протиставляли «людини з народу» в наївному виконанні Зеленського - телекомік, який намагався стати серіальним актором, але став президентом. Виборець будь-якого українського політика, який балотується на виборах, навіть якщо він вважає свого обранця чесним і принциповим людиною, всіх інших вже точно вважає злодіями. Тому вибір між Зеленським і будь-яким політиком,

Крім того, зіграла роль укорінена на пострадянському просторі надія на диво. Насправді, перед президентськими виборами Зеленський нікому нічого не обіцяв, а самої цитованої стала його фраза «я нікому нічого не винен». Але про політичні проблеми майбутній президент розмовляв із безпосередністю рядового обивателя, що і стало причиною дитячих надій. Справді, якщо президентом стане твій сусід, та ще «з телевізора» - хіба він не зупинить війну, не змусить чиновників припинити красти (що автоматично зробить країну багатою і успішною), не доб'ється справедливості для «маленького українця»? Ну, вже професійні політики-то цього напевно не зроблять ...

Через три роки можна констатувати, що очікування «маленьких українців», зрозуміло, не справдилися - але і довіри до політичної еліти не додалося. Саме тому Зеленський поки залишається фаворитом президентських рейтингів і зміцнює власну вертикаль влади. З цієї ситуації є всього три виходи.

Перший варіант: Зеленський буде все так само розчаровувати українців (а більшість громадян країни, знову ж згідно з опитуваннями, впевнене, що Україна рухається в неправильному напрямку). Але вони все одно за нього проголосують ще раз, аби не допустити до влади «поганого» політика, який все розкраде. Краще вже нехай цим займаються свої, прості хлопці, «слуги народу» з президентської партії.

Другий варіант: з'явиться який-небудь «новий зеленский», який повторить звинувачення старого, але вже на адресу діючої влади. Теж «людина з народу» і теж підтриманий якимось олігархом. І населення радісно проголосує за чергове нове обличчя, а країна піде за звичним колі розчарувань і очікування наступного чуда.

Третій варіант: повернення до влади професіоналів і копітка робота по відновленню інституцій, деградованих за час популістського правління. І продовження реформ, які повинні рано чи пізно привести Україну в Європу.

До якого варіанту близька Україна, може бути більш зрозумілою вже цієї осені - після того, як держава відзначить 30-річчя незалежності, а Зеленський злітає в Сполучені Штати на переговори з президентом Байденом. Напередодні цього світові ЗМІ аналізують перспективи Зеленського і намагаються прорахувати наслідок вживаних нею останнім часом кроків.

«Зеленський намагався підняти рейтинг, оживив свою виборчу обіцянку деолігархізації України. Для початку він закрив телеканали Медведчука, заарештувавши його і звинувативши в зраді. Але деолігархізація - гнучке поняття, їм можна користуватися по-різному. Наприклад Путін розігрував карту ліквідації олігархів як класу, щоб налякати бізнес-еліти - це швидко призвело до ескалації арештів політичних опонентів і встановлення повного авторитарного правління. Питання про те, чи не збирається Зеленський зробити те ж саме? Він уже демонструє бажання звільняти чиновників, які мають номінально незалежні функції. Так було з прокурором Русланом Рябошапкою і главою Національного банку Смолієм. Найбільше турбує бажання Зеленського використовувати поліцію і судову систему для просування інтересів свого оточення і залякування політичних супротивників », - пише EU Observer .

Якщо рейтинг президента продовжить знижуватися, і він вже не буде виглядати безумовним переможцем другого туру голосування, то і прихильникам, і противникам президента, і західним кредиторам України доведеться думати про те, якою буде Україна після Зеленського і хто прийде йому на зміну. Але якщо чинний президент і далі буде утримувати безумовне лідерство в соціологічних опитуваннях, їм потрібно буде думати зовсім про інше - про те, яким буде другий термін Зеленського, і про те, чи не перетвориться Україна другого терміну в класичне пострадянський авторитарну державу за образом і подобою своїх східних сусідів.

Виталий Портников, «Детали». Фото: Ukrainian Presidential Press Office via AP

Просмотры: