Lenin in the Shack or the Whole Essence of Bolshevism // /// Ленін у халупі або цілісна суть більшовизму.

̶Л̶е̶н̶и̶н̶ъ̶ ̶и̶ ̶П̶е̶ч̶н̶и̶к̶ъ̶ ̶

Автор
 
ext-5322906.livejournal.com
хв

Ленін в курені або вся суть більшовизму.

Радянські і російські "історики" ніколи не згадують той факт, що про який допомагав Леніну в Розливі робочого Єрмолаєва Партія дійсно не забула і ... відправила разом з дружиною на 10 років в табори. А з його 7 синів вижив тільки один

"На початку життя в Розливі Ленін і Зинов'єв ночували на горищі у великій сім'ї Ємельянова, в якій було семеро синів." Розповідали, що Ленін, показуючи на маленького Гошу, пожартував: "А ось цей не видасть?" "Ленін розумів, що Ємельянов ризикує і собою, і дітьми, але коли заходив про це розмова, чув у відповідь:" Що там, Володимир Ілліч! Це честь для мене".

У 1932 році Микола Ємельянов вийшов на пенсію Його курінь став музеєм, про нього і його дітей охоче розповідали.

Але в курені стояло лише одне ліжко - Зінов'єва з куреня і з історії вже виселили.

В кінці 34-го року заарештували і Ємельянова з дружиною - дали по десять років таборів. На слідстві від Ємельянова вимагали, щоб він підтвердив - товариш Сталін приїжджав до Іллічу в Розлив. Довго тримався, але під тортурами визнав: так, двічі приїжджав.

Тоді ж був заарештований і старший син Ємельянова Олександр, колишній ленінський зв'язковою. Чотири роки табору у Воркуті. Потім фронт, два поранення. У 51-му - ще десять років таборів. У 56-му звільнений і реабілітований.

Його молодший брат Кіндрат (Ленін написав клопотання для його зарахування в Військово-інженерну академію) був заарештований в 34-м, втік з табору, спійманий і розстріляний в 38-м.

Третій син Ємельянова, Олексій, сидів двічі й подовгу: 1934-1947, 1949-1954.

Четвертий, Микола (той, що готував Леніну вуха) заарештований в 1937-му і відразу розстріляний. П'ятий, Анатолій, "зник безслідно". Шостий, той самий малюк Гоша, відсидів три роки і загинув на фронті. Уцілів тільки один із синів Ємельянова, Лев - він зник з рідних місць до початку Великого терору.

У 1954 році Верховний суд СРСР реабілітував подружжя Ємельянова. І вони вирушили до себе в Розлив. Далі цитата зі спогадів Ємельянова:

"На заскленій веранді рідного дому пили чай музейні працівники. Ми з Надією Кіндратівна піднялися на ганок, але екскурсовод ввічливо пояснив, що на сьогодні виставка закрита.

- Стривайте, ми ж і є Ємельянова.
- Не жартуйте так. Товариш Ємельянов загинув на фронті як герой. "

Їм було ніде жити, сусіди не пускали навіть на нічліг - боялися. (Ось спробуйте пояснити - чого саме). Зрештою Ємельянова взяли на роботу в музей електриком. Але Ленінградський обком надіслав папір: "Вважаємо залишення сім'ї Ємельянова в Розливі недоцільним".

Спас Ємельянова Йосип Броз Тіто. У червні 56-го він приїхав в СРСР з офіційним візитом та побажав неодмінно побувати в Розливі. Ємельянову тут же призначили персональну пенсію і вручили орден Леніна. А дружині - орден Червоного Прапора. До Розливу Тіто так і не доїхав, там побувала лише його дружина. Але пенсію Ємельянов два роки, що залишилися життя все-таки отримував ... "

Маріетта Чудакова, "Розповіді про Росію"

Яка охерітельная історія.

У кожному рядку прям. 

Тайная арифметика Разлива: Ленин минус Зиновьев, плюс Сталин

Ведущие ВладимирБычковобозреватель радио SputnikВсе выпуски10-14 minutes Invalid Date


https://radiosputnik.ria.ru/20190723/1556770427.html

Тайная арифметика Разлива: Ленин минус Зиновьев, плюс Сталин

Тайная арифметика Разлива: Ленин минус Зиновьев, плюс Сталин - Радио Sputnik, 23.07.2019

Тайная арифметика Разлива: Ленин минус Зиновьев, плюс Сталин

С Разливом в советские времена произошло то же, что и со знаменитым бревном на субботнике. Кто-то подсчитал, что если верить всем изданным воспоминаниям, вместе с Лениным это бревно несли никак не меньше полутора сотен человек.

2019-07-23T10:00

2019-07-23T10:00

2019-07-23T10:00

авторы

"временное правительство"

сергей михалков

владимир ленин (владимир ульянов)

финляндия

санкт-петербург

григорий зиновьев (радомысльский)

/html/head/meta[@name='og:title']/@content

/html/head/meta[@name='og:description']/@content

https://cdn25.img.ria.ru/images/155676/97/1556769791_0:595:2050:1748_1920x0_80_0_0_8ebb416f3dc96ac217f865ad1c9984bc.jpg.webp

В этот день, … лет назадДвадцать третьего июля 1917 году, спасаясь от полиции Временного правительства, Владимир Ильич Ленин и Григорий Евсеевич Зиновьев тайно покидают Санкт-Петербург и уезжают на станцию Разлив.Это на Карельском перешейке, в 30-ти км от Петербурга. Они поселяются у большевика, рабочего Николая Емельянова. Сначала он выдавал их за беззаботных дачников. А потом подыскал более укромное место – за озером, куда из-за бездорожья можно добраться только на лодке. Емельянов даже легенду придумал для соседей и прочих любопытствующих – дескать, нанял на лето двух финских косцов.Там соорудили шалаш, рядом поставили три чурки: большая служила письменным столом, а две поменьше – стульями. За этим "столом", названным позднее "зеленым кабинетом", Ленин написал, в частности, свою известную работу "Государство и революция".Но вскоре полиция стала рыскать по окрестностям. Емельянов вовремя предупредил Ленина, и тот почел за благо уехать в Финляндию по поддельному паспорту. А вскоре, как известно, грянула Октябрьская революция.Дальнейшая же судьба главного спасителя вождя – Николая Александровича Емельянова оказалась трагичной. И, как это не покажется странным, именно из-за Ленина и Разлива, а главное – из-за Зиновьева. Емельянов как-то опрометчиво заступился за Зиновьева уже в те времена, когда его бывший "дачник" лишь номинально числился среди живых. И зачем? Емельянову только-только дали персональную пенсию. Живи себе – не хочу! А вместо этого он получил 10 лет лагерей. (Хорошо еще, что ему не припомнили, хотя могли в качестве ad absurdum, двух "финских косцов": во времена диктатуры пролетариата наемный труд – это мелкобуржаузная стихия, которая каралась весьма сурово). И жена тоже была осуждена. А двое из его сыновей и вовсе были расстреляны. Емельянов вышел на свободу только после смерти Сталина.А тем временем с самим Разливом происходили метаморфозы. Ну, понятно, что там сделали музей. О Разливе написаны сотни воспоминаний, десятки романов и стихотворений. Например, Сергеем Михалковым:И на картине – тот шалашУ финских берегов,В котором вождь любимый нашСкрывался от врагов.Коса, и грабли, и топор,И старое весло...Как много лет прошло с тех пор,Как много зим прошло!Уж в этом чайнике нельзя,Должно быть, воду греть,Но как нам хочется, друзья,На чайник тот смотреть!..Михалков упоминает картину, посвященную Разливу. Таких тоже были написаны десятки. Например, "Ленин, Свердлов и Дзержинский в Разливе". Это уже после разоблачения культа личности. А самая знаменитая – Ивана Владимирова "Ленин и Сталин в Разливе" 1935 года. Зиновьева на картине нет. Оно и понятно. Зиновьева еще в конце 20-х вышибли из руководства ВКП(б) как оппозиционера, а в 36-м его судили по делу Антисоветского объединенного троцкистско-зиновьевского центра и расстреляли. Так что отсутствие Зиновьева на картинах, посвященных Разливу, понятно. Не мог шпион и террорист быть соратником Ленина. Не мог вождь мирового пролетариата укрываться в одном шалаше вместе с закоренелым антисоветчиком.Итак, Зиновьев исчез. Зато появился Сталин. В официальной биографии Иосифа Виссарионовича говорится, что он дважды встречался с Лениным в Разливе. Об этом написано и в воспоминаниях все того же Николая Емельянова. В 1934 году вышла книжка "Последнее подполье Ильича", авторами которой стали Крупская, Орджоникидзе, Емельянов и другие. А вот про то, что Ленин в Разливе прятался с Зиновьевым, старый рабочий подзабыл. Бывает! Но самое интересное в другом. Емельянов в книге убедительно рассказывает о посещении Ленина в Разливе Сталиным. Однако документально установлено, что Иосиф Виссарионович никогда не приезжал в Разлив на встречу с Лениным …Впрочем, грустный опыт того же Емельянова показывает, что бумажки, книжицы и персональные пенсии ничего не значат, когда идет великий перелом и битва за светлое будущее всего человечества...Еще в советские времена кто-то подсчитал (об открытии этого "счетовода" стало известно гораздо позже), что если верить всем изданным воспоминаниям, то на пресловутом субботнике вместе с Лениным несли бревно никак не меньше полутора сотен человек. Иные скажут, это невозможно, это миф. Но так могут утверждать только простачки-дурачки или закоренелые идеалисты. Миф эсхатологичен, его нельзя просто взять и выдумать (максимум – Толкиен или новомодная и наивная до одури "Игра престолов") – в мифе нужно жить. Автор Владимир Бычков, радио SputnikХотите быть в центре событий? Подписывайтесь на радио Sputnik в Instagram.

финляндия

санкт-петербург

Радио Sputnik

internet-group@rian.ru

7 495 645-6601

ФГУП МИА «Россия сегодня»

https://xn--c1acbl2abdlkab1og.xn--p1ai/awards/

2019

Владимир Бычков

https://cdn25.img.ria.ru/images/147864/47/1478644726_749:0:3743:2994_100x100_80_0_0_91827754551edd4ddece43540151e58c.jpg.webp

Владимир Бычков

https://cdn25.img.ria.ru/images/147864/47/1478644726_749:0:3743:2994_100x100_80_0_0_91827754551edd4ddece43540151e58c.jpg.webp

Новости

ru-RU

https://radiosputnik.ria.ru/docs/about/copyright.html

https://xn--c1acbl2abdlkab1og.xn--p1ai/

Радио Sputnik

internet-group@rian.ru

7 495 645-6601

ФГУП МИА «Россия сегодня»

https://xn--c1acbl2abdlkab1og.xn--p1ai/awards/

https://cdn25.img.ria.ru/images/155676/97/1556769791_0:403:2050:1940_1920x0_80_0_0_335fd562d0b4e9a7e4059a86cf397d99.jpg.webp

Радио Sputnik

internet-group@rian.ru

7 495 645-6601

ФГУП МИА «Россия сегодня»

https://xn--c1acbl2abdlkab1og.xn--p1ai/awards/

"временное правительство", сергей михалков, владимир ленин (владимир ульянов), финляндия, санкт-петербург, григорий зиновьев (радомысльский)

Тайная арифметика Разлива: Ленин минус Зиновьев, плюс Сталин

С Разливом в советские времена произошло то же, что и со знаменитым бревном на субботнике. Кто-то подсчитал, что если верить всем изданным воспоминаниям, вместе с Лениным это бревно несли никак не меньше полутора сотен человек.

Двадцать третьего июля 1917 году, спасаясь от полиции Временного правительства, Владимир Ильич Ленин и Григорий Евсеевич Зиновьев тайно покидают Санкт-Петербург и уезжают на станцию Разлив.

Это на Карельском перешейке, в 30-ти км от Петербурга. Они поселяются у большевика, рабочего Николая Емельянова. Сначала он выдавал их за беззаботных дачников. А потом подыскал более укромное место – за озером, куда из-за бездорожья можно добраться только на лодке. Емельянов даже легенду придумал для соседей и прочих любопытствующих – дескать, нанял на лето двух финских косцов.

Там соорудили шалаш, рядом поставили три чурки: большая служила письменным столом, а две поменьше – стульями. За этим "столом", названным позднее "зеленым кабинетом", Ленин написал, в частности, свою известную работу "Государство и революция".

Но вскоре полиция стала рыскать по окрестностям. Емельянов вовремя предупредил Ленина, и тот почел за благо уехать в Финляндию по поддельному паспорту. А вскоре, как известно, грянула Октябрьская революция.

Дальнейшая же судьба главного спасителя вождя – Николая Александровича Емельянова оказалась трагичной. И, как это не покажется странным, именно из-за Ленина и Разлива, а главное – из-за Зиновьева. Емельянов как-то опрометчиво заступился за Зиновьева уже в те времена, когда его бывший "дачник" лишь номинально числился среди живых. И зачем? Емельянову только-только дали персональную пенсию. Живи себе – не хочу! А вместо этого он получил 10 лет лагерей. (Хорошо еще, что ему не припомнили, хотя могли в качестве ad absurdum, двух "финских косцов": во времена диктатуры пролетариата наемный труд – это мелкобуржаузная стихия, которая каралась весьма сурово). И жена тоже была осуждена. А двое из его сыновей и вовсе были расстреляны. Емельянов вышел на свободу только после смерти Сталина.

А тем временем с самим Разливом происходили метаморфозы. Ну, понятно, что там сделали музей. О Разливе написаны сотни воспоминаний, десятки романов и стихотворений. Например, Сергеем Михалковым:

В котором вождь любимый наш

Как много лет прошло с тех пор,

Уж в этом чайнике нельзя,

Но как нам хочется, друзья,

На чайник тот смотреть!..

Михалков упоминает картину, посвященную Разливу. Таких тоже были написаны десятки. Например, "Ленин, Свердлов и Дзержинский в Разливе". Это уже после разоблачения культа личности. А самая знаменитая – Ивана Владимирова "Ленин и Сталин в Разливе" 1935 года. Зиновьева на картине нет. Оно и понятно. Зиновьева еще в конце 20-х вышибли из руководства ВКП(б) как оппозиционера, а в 36-м его судили по делу Антисоветского объединенного троцкистско-зиновьевского центра и расстреляли. Так что отсутствие Зиновьева на картинах, посвященных Разливу, понятно. Не мог шпион и террорист быть соратником Ленина. Не мог вождь мирового пролетариата укрываться в одном шалаше вместе с закоренелым антисоветчиком.

Итак, Зиновьев исчез. Зато появился Сталин. В официальной биографии Иосифа Виссарионовича говорится, что он дважды встречался с Лениным в Разливе. Об этом написано и в воспоминаниях все того же Николая Емельянова. В 1934 году вышла книжка "Последнее подполье Ильича", авторами которой стали Крупская, Орджоникидзе, Емельянов и другие. А вот про то, что Ленин в Разливе прятался с Зиновьевым, старый рабочий подзабыл. Бывает! Но самое интересное в другом. Емельянов в книге убедительно рассказывает о посещении Ленина в Разливе Сталиным. Однако документально установлено, что Иосиф Виссарионович никогда не приезжал в Разлив на встречу с Лениным …

Впрочем, грустный опыт того же Емельянова показывает, что бумажки, книжицы и персональные пенсии ничего не значат, когда идет великий перелом и битва за светлое будущее всего человечества...

Еще в советские времена кто-то подсчитал (об открытии этого "счетовода" стало известно гораздо позже), что если верить всем изданным воспоминаниям, то на пресловутом субботнике вместе с Лениным несли бревно никак не меньше полутора сотен человек. Иные скажут, это невозможно, это миф. Но так могут утверждать только простачки-дурачки или закоренелые идеалисты. Миф эсхатологичен, его нельзя просто взять и выдумать (максимум – Толкиен или новомодная и наивная до одури "Игра престолов") – в мифе нужно жить.

Автор Владимир Бычков, радио Sputnik

Хотите быть в центре событий? Подписывайтесь на радио Sputnik в Instagram.

Чи був Ленін підерасом або просто палачём?

Автор
 
world.lib.ru
12 хв

  • Анотація:
    З одного боку - так, гомосек, за даними Соколова, якщо це не підробка. Інакше нахрена йому було тягнути з собою в курінь Євсея? А з іншого боку, якщо ви прочитаєте мій геніальний висновок про тестостерон - то немає. Знову ж пгостітутка Тгоцкій. Тоді так. Ну, а як же тоді я ?! Тоді ні. Ось ти диви. Або або. Вирішуйте самі.


Спочатку було Слово. Ось ви спочатку і прочитайте "Великий, російський ... педераст!" на
http://www.gulag.ipvnews.org/article20080110.php
Взагалі весь цей сайт 'Руський ГУЛАГ точка РУ' Сергія Мельникофф надзвичайно цікавий, почитайте докладно.
Чи був Володимир Ілліч підерасом? Кандидат Соколов призводить матеріали, що начебто так. Якщо ці посилання на листи Леніна і Зінов'єва - не підробка. А з іншого боку - вся історія радянської влади - це брехня, хіпёш і провокація і суцільна підробка. За часів Батька Всіх Народів всі радянські люди знали з "Короткого курсу історії ВКПБ-КПСС", що вождь світового пролетаріату один переховувався від шукачів тимчасового уряду і в курені на березі озера писав свої нетленки молоком з чорнильниць, зліплених їм з хліба (як Бог ліпив колись чоловічка з глини). Як тільки чув гавкіт наближаються шукачів - тут же чорнильницю з молоком в рот - і ось немає ні чорнильниці, ні симпатичних (в даному випадку дуже симпатичних! - особливо для зголоднілого на свіжому повітрі людини!) Чорнила. А сам - гульк в озеро, і дихає через соломинку, і немає його! А на нема й суду нема. Шукачі повізжат, хвостами покрутять - немає чорнила! Немає Вождя! І на бічну.
Потім, коли агент муссаватістскіх, англійських і японських розвідок Лаврентій Палич Берія вийшов з довіри і уконтропупіл Отця, а потім, як завжди надходять з виконавцями, ЦК КПРС уконтропупіл і його самого під його гордий передсмертний клич: "Хай живе Великий Сталін!", То потім стало ясно, що в курені з Вождем світового пролетаріату жив також троцькістсько-зінов'євсько-бухаринский шпигун 18-ти буржуазних розвідок Григорій Зінов'єв. Пізніше стало відомо, що він зовсім навіть не той, за кого себе все життя видавав, а зовсім навіть Овсій-Гершон Аароновч Радомисльський (а за іншими відомостями - навіть Радомишльський, що, звичайно, правильніше - євреї часто при паспортизації брали в якості прізвища назву міста, звідки вони родом. а місто в Житомирській губернії називається Радомишль, а не Радісна Думка). Далі більше. виявилося, що Батько Всіх Народів посадив в ГУЛАГ робочого Ємельянова, якому належав сарай і курінь в Розливі та який переховував і годував Світового Вождя. Ну, і як годиться при Радянській владі, посадив і ЧСВН - членів сім'ї ворога народу - разом з дружиною і всім сімейством, а сина розстріляв. Потму як не будеш робити приховуванням ворогів народу.
Так до чого це я? А ось до того, ЩО у мене виникають сумніви в гомосечестве Вождя світового пролетаріату. Подивіться: нахрена знадобився йому в його схроні ще якийсь Овсій-Гершон? Щоб він, як Софія Андріївна Льву Миколайовичу, по десять разів молоком переписував "Держава і революція"? Овсій що - стріляє по-македонски з двох револьверів прямо від стегна, потрапляючи в два одночасно підкинутих п'ятака? Або знає карате-таеквондо-дзюдо? Та ні, звичайно, звідки? Судячи з фотографій, це звичайний худий єврей-інтелігент, а не накачаний бандит-браток-охоронець. Так що варіант листування і охорони - відпадає. Чи законно виникає питання про любов до марксистської попочке Великого Вождя, як марксист до марксисту. Якщо, звичайно, листи Леніна і Зінов'єва пройдуть графологічеслую експертизу, і буде науково доведено, що вони, дійсно, як вірні марксисти-ленінці, любили один одного. Так що з одного боку - Великий Вождь Красножопихда , міг бути гомосека.
А з іншого боку - звернемося до класиків науки про гомосечестве. Я, в своєму великому (або навіть краще сказати геніального) історико-генетично-гностичному дослідженні "Звідки" (Російська народна мудрість говорить: "Якщо сам себе не похвалиш, коли випадок підвернеться, то потім три дні будеш ходити, як оплёванний"), так ось, я в своєму геніальному дослідженні "Звідки беруться геї", див. www lib ru , Закордон, а також див. Російський національний сервер геїв, лесбіянок, бісексуалів і транссексуалів ,і в інших виданнях, см. Вадим Літинський на Google, Gogo.ru, Yandex.ru, Rambler.ru і мн. ін., показав, що чоловіки-геї - це насправді жінки, які взяли бородато-генітальний-чоловіче обличчя через збої в Божественному Супер-пупер лептоп, але зберегли всі кращі жіночі душевні характеристики. Чоловіки геї - розумні, інтелігентні, як правило, освічені люди, цінителі гумору (хто гумору не розуміє, ті НЕ геї, а прості підераси), не схильні до агресії та насильства, а вже тим більше до терору. Володін улюблений старший брат Саша ( "Володя, тобі чай з лимоном або з коньяком? - Я - як Саша" - відповідав Великий Вождь в дитинстві) брав участь у замаху на Олександра III. Але він не був терористом в нашому розумінні. Він хотів убити конкретного носія зла, як він розумів. Терорист в сучасному розумінні - це лиходій, вбиває зустрічних і поперечних невинних людей. А візьміть Вождя Світового Пролетаріарта. Коли його брата повісили, він сказав: "Олександр, ти не правий. Ми підемо іншим шляхом. Ми поведемо класову боротьбу. Ми будемо знищувати не окремих людей, а цілі класи". Ось вам тільки пара цітаток:
'Вести і провести нещадну і терористичну боротьбу і війну проти селянської та іншої буржуазії. Розстрілювати змовників і тих, хто вагається, нікого не питаючи і не допускаючи ідіотської судової тяганини '.
Володимир Ленін, голова РНК .
'Чим більше число представників реакційної буржуазії і реакційного духовенства вдасться нам із цього приводу розстріляти, тим краще. Треба саме тепер провчити цю публіку так, щоб на кілька десятків років ні про який опір вони не сміли і думати ».
Володимир Ленін, голова РНК .
І таких цитат я можу вам тут напрудіть хоч басейн. А ви говорите: "Надія Костянтинівна привела нього селянських дітей. В.І. обдарував їх гостинцями, а одному задер сорочку і поцілував в пупик. Але ж міг і бритвою по очах", як доказ любові Вождя до малих сих. Або як В.І. настріляв в Шушенському зайців повний човен, як Дід Мазай, а підранків з людинолюбства добивав веслом. Так що наведені цитати і відомі зі слів Н.К. факти про зайців і пупик свідчать прямо навпаки того, про що ви думаєте.
Ось така особливість характеру Вождя Красножопих говорить про те, що в ньому вирував тестостерон - чоловічий гармонія, що дав Вождю лютість, чистіше, ніж у всіх Вождів червоношкірих, разом узятих. Добре хоч, що Постановою РНК не встановлено скальпи знімати з розстріляних. І вірно. Ніколи возитися, коли такі тисячі підлягають розстрілу. А де тестостерон - там не милі жінки, а агресивні смердючі мужики з кривоногою волохатими ногами ( "Геофізик повинен бути Кривоногов, волохатий і смердючий" - такою була у нас гасло на першому курсі Гірського інституту). Отже, з іншого боку, мої дослідження свідчать, що Ілліч не був педерасом. Ось з одного боку - так, раз брав в курінь Євсея, а з іншого боку - ніяк немає, так як був лютий, як стадо акул. Отож на підставі наукового аналізу виявляється, що він не міг бути геєм. Так що не вішайте на благородних геїв - веселих, радісних, безпутніх, безтурботних, яскравих, блискучих, ошатних (див. Слово gay в словарe) - зухвалого людиноненависника, творця ГУЛАГу і рабовласницького держави. Досить їм і своїх турбот.
А з іншого боку - все знають вислів Вождя "А ця політична пгостітутка Тгоцкій ...". Так що може бути Соколов і не бреше. Може бути і Тгоцкій любив Ульянова-Леніна як Вождя Світового пролетаріату. Ось ти диви. Розберися тут.
ПРИКЛАДНА ПРОГРАМА:
Ви, склеротик, як і я, звичайно, не пам'ятаєте, хто такий Зінов'єв. Щоб вам, ледарям, полегшити задачу, я прівіжу нижче уривки з його біографії:
3 квітня 1917 Григорій Зінов'єв, його друга дружина Злата Ліліна з сином Стефаном і його перша дружина Сарра Равич, з якої він був розлучений, повернулися в опломбованому вагоні в Росію в числі наближених до Леніна більшовиків. На наступний день виступив проти оголошених Леніним "Квітневі тези". Після подій 4 липня 1917 переховувався від переслідувань Тимчасового уряду в Розливі разом з Леніним. 10 жовтня (23 жовтня по новому стилю) 1917 на закритому засіданні більшовицького ЦК спільно з Левом Борисовичем Каменевим виступив проти ленінської резолюції про збройне повстання і проголосував проти повалення Тимчасового уряду в ході повстання, вважаючи його передчасним. Більш того, Зінов'єв і Каменєв продемонстрували свою опозицію до більшості членів ЦК ще й своїм відкритим виступом в органі меншовиків " Тому в незабаром керівництво більшовицької партії поставило питання про виключення їх з партії. Пізніше їх незгоду з рішенням своїх товаришів було згадано Леніним у "Заповіті": "Жовтневий епізод Зінов'єва і Каменєва, звичайно, не був випадковістю". Тому незабаром керівництво більшовицької партії поставило питання про виключення їх з партії. Пізніше їх незгоду з рішенням своїх товаришів було згадано Леніним у "Заповіті": "Жовтневий епізод Зінов'єва і Каменєва, звичайно, не був випадковістю".
Незабаром після захоплення влади в Петрограді більшовиками і лівими есерами в ході Жовтневого збройного повстання 25 жовтня (7 листопада за новим стилем) 1917 намітилися перші виступи проти нової влади. 29 жовтня 1917 Викжель - Всеросійський виконавчий комітет залізничників - проголосив страйк з вимогами формування з партій есерів, меншовиків і більшовиків однородносоціалістіческого уряду без участі в ньому лідерів революції Леніна і Троцького. Зінов'єв, Каменєв, Віктор Ногін і Олексій Риков зреагували на вимоги Вікжеля спільною позицією щодо необхідності переговорів з Вікжелем і виконання його вимог, пояснюючи це потребою в об'єднанні всіх соціалістичних сил для протистояння загрозі контрреволюції. Незважаючи на те, що ця група змогла на деякий час схилити на свою сторону відносна більшість членів ЦК, провал виступу Керенського-Краснова на підступах до Петрограду дозволив Леніну і Троцькому перервати намітилися переговори з бунтівним профспілкою. У відповідь 4 листопада 1917 Зінов'єв, Каменєв, Риков, Ногін і Мілютін подали заяви про вихід зі складу Центрального комітету. На наступний день Ленін виступив із заявою, в якій засудила позицію залишили ЦК більшовиків, назвавши їх "дезертирами".
радянський період
Проте, незабаром Зинов'єву було дозволено повернутися до політичної діяльності. З грудня 1917 по березень 1918 році він був головою Петроградського (згодом Ленінградського) Ради. У Петрограді протягом Громадянської війни також обіймав посади голови Раднаркому Петроградської трудової комуни та голови Комітету революційної оборони Петрограда, а також члена Реввійськради 7-ий армії. Зінов'єв, який займав всі ключові пости в місті, вважався одним з основних організаторів "червоного терору" в Петрограді. Крім того, він був відповідальним за оборону міста від наступаючих білогвардійців, в першу чергу Юденича, проте фактичний організатор Червоної Армії Лев Троцький вважав його досить посереднім військовим діячем (можливо, позначилася і особиста неприязнь Троцького до Зинов'єву, виникла після конфлікту навколо Вікжеля). В силу своїх широких повноважень в якості керівника Петрограда Зінов'єв виступав проти рішення В. І. Леніна перенести столицю Радянської Росії в Москву.
Підтримавши позицію Леніна щодо підписання Брестського миру з Німеччиною і Австро-Угорщиною, знову повернув собі прихильність Голови Раднаркому. До складу Центрального комітету Зінов'єв був возращён на VII конгресі партії 8 березня 1918. Через рік був обраний членом новоствореного Політбюро без права голосу на VIII партійній конференції 25 березня 1919. Висока довіра до нього в партії було висловлено і в призначенні Зінов'єва головою Виконкому Комуністичного Інтернаціоналу. Зінов'єв був керівником Комінтерну з березня 1919 до свого відходу в 1926 в результаті конфлікту зі Сталіним.
В час головування у Виконкомі Комінтерну заохочував фракційні склоки і перший ввів термін "соціал-фашизм" по відношенню до соціал-демократичним партіям Західної Європи. У 1921-1926 був членом Політбюро. Прагнучи стати політичним вождем, Зінов'єв виступав зі звітними доповідями на XII і XIII з'їздах РКП (б). Пропагував ленінське спадщина, друкуючи величезна кількість книг зі своїми статтями, промовами і т. Д.
Але в грудні 1925 року на XIV з'їзді ВКП (б) Зінов'єв, підтриманий Каменєвим і ленінградської делегацією, від імені "нової опозиції" виступив проти Сталіна. У 1926 році його було усунуто від керівництва Ленсовета і Виконкомом Комінтерну, вивели з Політбюро (був обраний в 1921). Об'єднання з Троцьким призвело до того, що в 1927 році Зінов'єва вивели також з ЦК (членом якого він був з 1907 року), виключили з партії і вислали. Прихильники Зінов'єва також понесли покарання по партійній і службовій лінії.
У 1928 році, після покаяння, Зінов'єв був відновлений в партії , призначений ректором Казанського університету. В Наприкінці 1932 року знову виключений (за неінформування) і висланий. У 1933 році відновлений в рядах ВКП (б) і спрямований на роботу в Центросоюз. Був запрошений на XVII з'їзд партії в лютому 1934 року народження, на якому виступив з покаянням і гімни на адресу Сталіна і його соратників.
16 грудня 1934 Зінов'єв заарештований і незабаром засуджений на десять років в'язниці у справі "Московського центру ". У 1935 році, перебуваючи в ув'язненні, вів записи, звернені до Сталіна. Зокрема, він писав: "В моїй душі горить бажання: довести Вам, що я більше не ворог. Ні того вимоги, якого я не виконав би, щоб довести це ... Я доходжу до того, що підлягає пильно дивлюся на Ваш і інших членів Політбюро портрети в газетах з думкою: рідні, загляньте ж в мою душу, невже Ви не бачите, що я не ворог Ваш більше, що я Ваш душею і тілом, що я зрозумів все, що я готовий зробити все, щоб заслужити прощення , поблажливість ... " (Бережков В. І. Пітерські прокуратори. СПб, 1998. Стор. 10)
24 серпня 1936 Зінов'єв був засуджений до вищої міри покарання у справі так званого Антирадянського об'єднаного троцькістсько-зінов'євського центру. Розстріляний в Москві в 1936.
Реабилитирован в 1988 г.
Ну ось, а ви все твердите: "Пгостітутка Тгоцкій, пгостітутка Тгоцкій!" Напевно, коли Троцького багаторазово били льодорубом по тім'ячку, він теж кричав: "Так Здравстуйте великий Сталін!". Ось! А ви говорите!

Просмотры:

Коментарі

Популярні публікації