Бойові наші менші друзі // /// фронтові історії

 

Історія фото: Як загинув бойовий кіт Мурчік

By

 

depo.ua

2 min

View Original

Depo.ua продовжує розповідати про те, за яких обставин були зроблені світлини з України, що викликали резонанс в соцмережах.

На опорниках завжди живуть собаки і коти, які залишилися без власників і прибиваються до бійців в пошуках їжі та житла. Але коли починається обстріл вони не завжди встигають десь сховатися.

Котяча могилка із написом "Мурчік", датою "28.02.2016" і підписом "загинув від сепарського АГС-17" не залишає сумнівів – то був кіт бійців АТО. Після публікації цієї світлини в добірці фото "Чому котам в АТО треба поставити пам'ятник" читачі засипали нас питаннями: що ж там трапилося?

Ми знайшли автора фото – бійця 43 омбп "патріот" з позивним "Маріо". Він розповів, що світлину зробив кілька днів тому на Світлодарській дузі, а відбувалося все в лютому 2016 року, тоді на тих позиціях стояла 54 бригада. Це був їхній кіт.

"В один з перших прильотів з АГС-17, (відстань - десь 1,5 км від сепарських позицій) Мурчіка посікло осколками прямо на тому місці, де тепер є його могилка, - розповідає Маріо. - Наступного дня вранці ми його на тому місці й поховали. Кіт був улюбленцем, та й в атошних краях прийнято – якщо тварина загинула, то треба не просто закопати, а хоч якось це місце відзначити, щоб хоч якась пам'ять залишилася"

Як Мурчік прибився до їхньої позиції він не знає, бо тоді там не служив. За спогадами інших бійців знає - це був звичайний сірий кіт, але дуже лагідний, до їжі не вибагливий і вправно ловив мишей (що для розгодованого консервами атошного кота – рідкість).

"І я впевнений, що то були миші сепарські", - сміється боєць.

Нагадаємо, нещодавно ми писали про іншу жертву обстрілів - кота Бурмила який, коли бойовики почали гатити по їхніх позиціях, забіг разом із бійцем в маленький бліндаж, але поряд із ними поцілив снаряд. Обидва, на щастя, вижили, але отримали контузію. В кота це проявлялося тим, що він ходив і нявчав так, що в бійців кров у жилах застигала.

З часом тварина оклигала, але характер в нього став немов в манула – нікого до себе не підпускав, не йшов на руки, годинами сидів на місці, дивлячись в одну точку. Тоді йому навіть змінили кличку: Бурмило замість Димок.

Фото Івана Хащини

Зрештою Бурмила забрав до себе додому один з бійців і тепер він -поважний цивільний кіт.

Просмотры: