Bayraktar TB2 Україна | Bayraktar TB2 characteristics

 

Як у Донбасі застосовуються турецькі безпілотники і чим це загрожує

Переглянути оригінал

Автор фото, Ministry of Defence of Ukraine --

Збройні сили України 26 жовтня повідомили про перше бойове застосування турецьких ударних дронів Bayraktar TB2 на Донбасі. Але перш ніж завдати удару по позиціях збройних формувань ДНР українські збройні сили півроку використали безпілотники Bayraktar TB2 для розвідки та спостереження, розповів командувач Об'єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенант Сергій Наєв.

У соціальних мережах 26 жовтня з'явилося відео, на якому видно, що боєприпас, випущений, як повідомляється, з "Байрактару", вражає артилерійську зброю.

Оперативне командування ЗСУ "Схід" того ж дня повідомило про одного загиблого та одного пораненого українського бійця внаслідок обстрілу з боку збройних формувань Донбасу. Ймовірно, застосування БПЛА стало ударом у відповідь.

Тим часом, як зазначають російські військові експерти, озброєні формування у ДНР і ЛНР не мають коштів для протидії безпілотникам такого класу. Такі кошти міг би забезпечити лише російська армія.

За словами Наєва, ЗСУ використовує "Байрактари" з того часу, як Росія перекидала свої додаткові частини до українських кордонів і в анексований Крим. Досі вони займалися лише розвідкою.

Україна зараз має 12 таких ударних дронів, але вже найближчим часом їх кількість планують збільшити втричі.

Півроку у небі

"Байрактари" перебувають на бойовому чергуванні ще з весни цього року, коли було посилення батальйонно-тактичних груп Росії (біля кордонів України та в Криму, - Ред). Тоді вони проводили розвідку та тренування", - розповів генерал Наєв.

Генерал-лейтенант Сергій Наєв очолює Об'єднані сили ЗСУ – після нещодавніх реформ в українській армії це структурно вище командування порівняно з Операцією об'єднаних сил на Донбасі, яка має свого командувача.

Сергій Наєв додає, що з березня безпілотники "показали свою ефективність для розвідки і давали практичні дані про противника": "Вони патрулюють не лише Донбас, а й південь і північ України. Літали у квітні, а також, коли були [російсько-білоруські] навчання "Захід-2021".

"Там, де зростає рівень військової загрози, Збройні сили України застосовують весь свій спектр озброєнь, у тому числі й "Байратари", - пояснив Сергій Наєв.

Після першого бойового застосування "Байрактара" на Донбасі 26 жовтня, коли боєприпас з ударного дрону вразив гаубицю Д-30 так званої "1-ї Слов'янської бригади ДНР", але при цьому розрахунок вижив, у ЗМІ з'явилися припущення, що тоді використали "навчальну" ракети.

"Байрактар" застосували за рішенням генерал-лейтенанта Павлюка (Командувача Операцією об'єднаних сил на Донбасі. - Ред.), тому потрібно запитувати його. Але точно знаю, що навіть ті "Байрактари", які ведуть розвідку, завжди піднімаються в повітря з бойовим боєкомплектом", - зазначає Сергій Наєв.

Він також розповів, що українські екіпажі пройшли підготовку до розвідки як вдень, так і вночі. "І готові до бойового застосування - також вдень та вночі", - додає він.

За словами українського генерала, "Байрактари" використовуватимуть "там, де необхідне посилення".

"Є вся інфраструктура для них, органи управління та відпрацьовані питання взаємодії з іншими силами", - каже Сергій Наєв.

Нарощування сил

Зараз українська армія має 12 "Байракторів" - це два комплекти по шість літальних апаратів, кілька станцій управління і кілька сотень боєприпасів до них.

У вересні новий головнокомандувач ЗСУ генерал-лейтенант Валерій Залужний розповів азербайджанському виданню Report, що українська армія планує купити ще чотири комплекти Bayraktar TB2.

"Для потреб збройних сил у 2021-2022 роках планується придбати ще чотири такі комплекси. Надалі ми плануємо поповнити арсенал безпілотними літальними апаратами місцевого виробництва", - розповів генерал Залужний.

Таким чином може йтися про ще 24 літальні апарати, що доведе їх кількість до ЗСУ до 36.

Проте Валерій Залужний додав, що купівля "Байракторів" – це лише половина справи.

"По-перше, потрібно навчитися ефективно з ними працювати. По-друге, ми маємо обов'язково знати тактику за формами їх застосування. Ми повинні комплексно підходити до питання", - пояснив він.

"Зараз ми вивчаємо методику використання цих апаратів. Якби ми мали досвід Азербайджану, було б набагато простіше. Визнаю, що, на жаль, у нас дуже мало досвіду", - додав Валерій Залужний ще до першого бойового застосування цих апаратів на Донбасі.

Крім того, робота "Байракторів" може залежати від погоди та насиченості протиповітряної оборони супротивника.

"Безкарно та ефективно"

За словами російських військових експертів, протистояти діям українських безпілотників збройні формування ДНР та ЛНР не спроможні.

"Досі відповідних засобів протиповітряної оборони, радіоелектронної боротьби, які можуть успішно протидіяти безпілотникам такого класу, не було помітно. Принаймні в зоні, про яку ви говорите", - сказав російський військовий експерт, головний редактор журналу "Арсенал вітчизни" Віктор Мураховський. При цьому він зазначив, що виключати появу таких коштів у майбутньому теж не можна: "Що там у шахтах Донбасу зберігається, ніхто не знає".

Автор фото, Ministry of Defence of Ukraine

Водночас, за його словами, найефективнішими способами якщо не протидії безпілотникам, то хоча б зниження їхньої ефективності залишаються прийоми маскування, розосередження військ, розташування техніки та озброєнь у укриттях. Ці прийоми, розповів експерт, показали ефективність у Сирії та Нагірному Карабаху.

"Але все одно такі заходи не виключають можливості поразки безпілотною авіацією. Якщо вона не зазнає вогневої та радіоелектронної поразки, [вони не завадять їй] застосовувати своє озброєння", - сказав Віктор Мураховський.

Інший експерт Михайло Ходаренок, минулого - старший офіцер головного штабу військ ППО, розповів Бі-бі-сі, що організувати протидію безпілотної авіації такого класу в умовах ДНР та ЛНР майже неможливо.

"За своїми розмірами, швидкості він ["Байрактор"] не є невразливим об'єктом. Але для того, щоб його вразити, треба все-таки мати розгорнуту систему ППО. Зазвичай все у нас зводиться в очах неспеціаліста до зенітно-ракетних комплексів і систем , але насправді треба починати з системи радіолокаційної розвідки, автоматизованої системи обробки інформації, відповідної системи управління, все треба зав'язати в єдиний контур, щоб своєчасно давати вказівку вогневим засобам", - пояснює Ходаренок.

За його словами, у такій ситуації навіть застосування авіації - літаків або гелікоптерів - все одно вимагало б розгорнутої системи протиповітряної оборони, якої у збройних формувань бути не може. При цьому, за його словами, легкі артилерійські зенітні системи, а також переносні зенітно-ракетні комплекси не можуть ефективно боротися з "Байрактарами" через те, що він літає на великій висоті в кілька тисяч метрів.

За словами Михайла Ходаренка, безпілотники такого класу, діючи на великій висоті, впливатимуть і на психіку учасників озброєних загонів, бо їх самих під час польоту майже не чути і не видно, а бомби, що планують, якими оснащені такі апарати, також падають, не Видаючи гучного звуку.

Ходаренок вважає, що створити систему, яка б могла протидіяти таким безпілотникам, можуть лише державні структури: "Якщо ці удари почали, то вони продовжаться, мабуть. Якогось засобу боротьби у цих напівпартизанських формувань, природно, немає. А коли ні такої системи ППО, то він діятиме абсолютно безкарно та ефективно”.

Привід для ескалації?

Віктор Мураховський, у свою чергу, вважає, що протидія тактиці застосування БПЛА, яку обрала українська армія, може бути не лише у військовій галузі – це питання можуть вирішити за межами невизнаних республік політики.

Таким рішенням експерт назвав можливу безпольотну зону в районі лінії протистояння, яку могли б оголосити в рамках мінських домовленостей та яку забезпечували б усі учасники переговорного процесу. Але він не сказав, який аргумент міг би переконати Київ у необхідності такого кроку.

Український експерт, керівник військових програм українського Центру глобалістики "Стратегія XXI" Павло Лакійчук сказав Бі-бі-сі, що при цьому ні в перших, ні в інших мінських домовленостях немає жодних обмежень щодо застосування Україною безпілотників.

Автор фото, Ministry of Defence of Ukraine

При цьому бойові безпілотні системи, які почала застосовувати українська армія на Донбасі, зараз виглядають дуже ефективним засобом, протидії якому немає. Чи можливо, щоб така тактика могла спричинити ескалацію конфлікту?

Російський експерт Віктор Мураховський називає застосування безпілотників разом із використанням диверсійних груп "тестуванням червоних ліній", і каже, що у якийсь момент воно може призвести до "спрацювання детонатора".

Павло Лакійчук у свою чергу вважає, що "Байрактар" у принципі може бути вражений тими засобами, які є у ДНР та ЛНР, і тому підстав для ескалації немає.

"Фактично знищувати їх можуть і зенітні комплекси, починаючи класом від "Шилки" і нижче. Тобто якщо росіяни заговорять про створення ешелонованої системи ППО як відповідь на застосування "Байракторів" - то це буде брехня. Хоча вони можуть піти на таке з розрахунком на загострення бойових дій, використання своєї авіації та використання Україною своєї авіації.

Знаменитий безпілотник

Турецький безпілотний літальний апарат Bayraktar TB2 став відомим після операції "Весняний щит", яку проводила турецька армія в Сирії в лютому 2020 року. До цього його використовували у Лівії, де Bayraktar TB2 діяли проти сил Халіфи Хафтара.

"Байрактари" широко використовувала азербайджанська армія під час війни в Карабаху восени 2020 року. Крім них, проти вірменських військ застосовувалися безпілотники інших типів, наприклад, борозни, що барражують. Однак "Байрактар" можна вважати одним із символів цього конфлікту.

Вірменські сили в Карабаху не були готові до широкого та продуманого застосування безпілотників і зазнали від них відчутних втрат. Однією з причин, за оцінками експертів, стала відсутність у регіоні організованої системи протиповітряної оборони - те саме тепер говорять і про донбаські регіони.

Цей дрон, розроблений турецькою компанією Baykar кілька років тому, здатний діяти під контролем оператора або самостійно, його можна застосовувати для розвідки, спостереження або ударів. Він несе керовані авіабомби з лазерним наведенням MAM (Mini Akıllı Mühimmat - "Розумні міні-боєприпаси") виробництва турецької компанії Roketsan Roket Sanayii ve Ticaret AS

Вже після війни в Карабаху інтерес до турецьких дронів виявляла Сербія, хоча про покупки та постачання у відкритих джерелах нічого не повідомлялося.

Наприкінці жовтня 2021 року заступник глави уряду Киргизії Камчібек Ташієв сказав, що його країна має намір придбати у Туреччини ці безпілотники.

Bayraktar TB2 | Wikiwand

20-25 minutes

---

Bayraktar TB2
Байрактар ТБ2 — Військово-Морських сил України
Тип	Безпілотний літальний апарат
Виробник	Baykar Makina
Перший політ	квітень 2014 року
Початок експлуатації	2014
Статус	експлуатується
Основні експлуатанти	Збройні сили Туреччини, Збройні сили України, Збройні сили Азербайджану
Роки виробництва	2014 — дотепер
Вироблено	200[⇨]

«Байрактар ТБ2» (тур. Bayraktar TB2) — турецький ударний оперативно-тактичний середньовисотний безпілотний літальний апарат з великою тривалістю польоту. Розробка і виробництво компанії «Байкар Макина».

Історія

Розробка проекту розпочалася у 2000-х фірмою Baykar Makina. Перший політ відбувся 2009 року[1]. У червні та серпні 2014 року «Bayraktar TB2» побив світовий рекорд серед безпілотних літальних апаратів у класі тактичних середньовисотних БЛА за тривалістю польоту. Він перебував у небі на висоті 8 км 24 години 34 хвилини[2]. У 2014 році БПЛА пройшов бойове хрещення під час операції в турецькій частині Курдистану.

Безпілотник отримав назву від прізвища засновника компанії Baykar Оздеміра Байрактара (в перекладі з турецької Bayraktar — прапороносець).

Україна

У 2018 році Україна закупила 6 апаратів у Туреччини. 6 березня на засіданні РНБО Петро Порошенко заявив, що безпілотники уже на території України. За його словами далі буде налагоджено спільне з Туреччиною виробництво цих БПЛА на території України в місті Запоріжжі.

Центр керування БПЛА

У вересні 2019 року у турецькому Кішані, на навчально-виробничій базі виробника комплексу — компанії BaykarMachine, почалося тримісячне навчання українських військовослужбовців за програмою підготовки фахівців із експлуатації та технічного обслуговування комплексу Bayraktar TB2. Курси з теоретичною та практичною частинами, необхідними для експлуатації Bayraktar TB2 були передбачені контрактом, укладеним між Україною і Туреччиною. Навчання пройшли понад 30 спеціалістів: інструкторів, техніків, операторів, фахівців термінала наземних даних та станції наземного контролю БАК[3].

26 вересня в Туреччині завершився тримісячний курс підготовки операторів БпЛА. Після цього вони повернуться в Україну з відповідними сертифікатами та знаннями, що дозволяють керувати цими апаратами.

Характеристики

Технічні характеристики Bayraktar TB2:[4]

• Довжина: 6,5 м

• Розмах крила: 12 м

• Максимальна злітна маса: 650 кг

• Вантажопідйомність: 55 кг

• Максимальна швидкість: 222 км/год

• Крейсерська швидкість: 130 км/год

• Радіус дії: 150 км, оновлена версія — до 300 км[5]

• Стеля: 8200 м

• Автономність: 24 год

БПЛА оснащений двигуном внутрішнього згоряння Rotax 912, корпус виконаний з композитних матеріалів та оснащений системою автоматичного зльоту та посадки.

Озброєння

Може нести керовані протитанкові ракети та авіаційні бомби. Так у грудні 2015 року відбулись тестові запуски ПТРК UMTAS.[6]

Виробництво

На 2019 рік: близько 100 одиниць.[7]

У липні 2021 року Baykar Defense повідомило про випуск 200-го екземпляру з початку виробництва.[8]

Бойове застосування

У 2016 році з'явилась офіційна інформація про успішне бойове застосування комплексу з ПТРК UMTAS проти курдських загонів. Це підтвердило заявлені тактико — технічні характеристики[2].

Громадянська війна в Сирії

Комплекси широко застосовуються під час турецької операції «Весняний щит» в лютому — березні 2020 року в Сирії. Безпілотники успішно знищували як рухомі, так і нерухомі цілі. Комплексом було знищено близько 20 одиниць військової техніки армії Сирії, серед яких РСЗВ (БМ-21 «Град»), САУ (2С1 «Гвоздика» та 2С3 «Акація»), танки та інша техніка. Ракетні удари були завдані й по окремим скупченням військовослужбовців, що воюють за режим Башара Асада[9].

Друга громадянська війна у Лівії

Були на озброєні турецького контингенту, який брав участь у війні на боці Уряду національної згоди. Кілька одиниць втратили через ураження з ЗРГК «Панцирь-1СЭ», перекинуті туди з ОАЕ для підтримки угрупувань, що воювали під командуванням Халіфа Хафтара[10].

Друга Карабаська війна

Азербайджанські військові активно використовували безпілотну авіацію під час зіткнень у Нагірному Карабасі (Арцасі), що розпочались у вересні 2020 року. Серед іншого, були використані Bayraktar TB2 для завдання точних ударів по оборонних спорудах та бойовій техніці супротивника[11].

5 жовтня 2020 року міністр закордонних справ Канади Франсуа-Філіп Шампань заявив, що у відповідь на повідомлення про використання у бойових діях безпілотників із канадськими високотехнологічними системами було призупинено експорт до Туреччини складових до БПЛА. Так канадський уряд відреагував на заклики вірменської громади Канади та групи з роззброєння Plowshares International припинити експорт до Туреччини канадської оптики для дронів і лазерних систем наведення після повідомлень про те, що турецькі безпілотники використовуються для боротьби з вірменськими силами в Нагірному Карабасі[12].

Однак, за даними видання Defense Express призупинення експорту канадської оптики до Туреччини не вплине на комплектність нових БпАК Bayraktar TB2 для України[13].

20 жовтня 2020 року вірменські військові повідомили про збиття 5 БПЛА Азербайджану, серед яких помічені комплектуючі ударного безпілотного літального апарату турецького виробництва Bayraktar TB2. На оприлюдненому відео продемонстрована оптична-електронна станція аналогічна тій, що встановлюється на турецький дрон: WESCAM CMX 15D канадійського виробництва. Інших елементів, за якими можна ідентифікувати належність до безпілотного літального апарату турецького Bayraktar TB2 не було продемонстровано[14].

За оцінками оглядача Oryx, за час бойових дій з Bayraktar TB2 азербайджанським військовим вдалось знищити[15]:

• 119 одиниць бронетехніки (із них 90 — різні модифікації Т-72);

• 132 гармат або гаубиць;

• 61 одиниць реактивної артилерії (БМ-21 «Град»);

• 15 зенітно-ракетних комплексів або пускових установок;

• 9 радарів та систем радіоелектронної боротьби;

• 143 вантажівки;

• живу силу супротивника;

• також з цих БПЛА відбувалось корегування вогню артилерії, наведення штурмовиків на ціль.

Російсько-українська війна

На бойове чергування комплекси Bayraktar TB2 заступили навесні 2021 року. Починаючи з березня вони показали свою ефективність для розвідки і давали практичні дані про супротивника. Вони здійснювали патрулювання не лише на Донбасі, а й на півдні та півночі України. Літали у квітні, а також, коли були навчання «Запад-2021». Там, де зростає рівень воєнної загрози, Збройні сили України застосовують у тому числі і «Байрактари»[16].

9 квітня 2021 року BayraktarTB2 був помічений під час польоту в напрямку Донецької та Луганської областей. Дрон пролетів з південної частини України через Херсонську, Запорізьку, Дніпропетровську та Харківську областями[17].

28 вересня 2021 року у районі бойових дій у Донецькій області було помічено політ дрона. Безпілотник пролетів неподалік Волновахи, далі попрямував у напрямку міста Курахове в Покровському районі Донецької області[18].

26 жовтня 2021 року ЗМІ повідомили про перше бойове використання дрона Україною. Він знищив одиницю ворожої артилерії, яка обстріляла село Гранітне[19].

За даними Генштабу ЗС України 26 жовтня 2021 року з 14:25 до 15:15 батарея гаубиць Д-30 російсько-терористичних військ здійснювала обстріл позицій Об'єднаних сил в районі населеного пункту Гранітне. Два військовослужбовці Збройних Сил України під час обстрілу зазнали поранення, один з них, воїн 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр», майстер-сержант Георгій Халіков, загинув[20]. З початком обстрілу, через СММ ОБСЄ було невідкладно висунуто вимогу щодо припинення вогню, надіслано ноту дипломатичними каналами. Втім, окупанти не реагували[21].

З метою змушення ворога до припинення вогню, за наказом Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного було застосовано «Байрактар». Безпілотний літальний апарат не перетинав лінії зіткнення і керованою бомбою MAM-C знищив одну гармату з розрахунком російсько-окупаційних військ[22][21]. Після цього обстріли українських позицій припинилися[21]. З оприлюдненого відео удару вдалось встановити розташування уражених Д-30. Вони знаходились за 13 км від лінії фронту, на південь від окупованого населеного пункту Бойківське, (Донецька область)[23].

У відповідь на бойове застосування БПЛА турецького виробництва російська влада з 29 жовтня обмежила ввезення мандаринів з Туреччини до особливого розпорядження[24].

Оператори

Потенційні

Польща

Наприкінці травня 2021 року глава Міністерства національної оборони Республіки Польщі Маріуш Блащак повідомив про придбання чотирьох комплексів Bayraktar TB2 (сукупно 24 БПЛА з озброєнням: ракети MAM-L та MAM-C з лазерним наведенням). Контракт також включає мобільні станції управління, радари SAR, тренажери, комплекти запасних частин, навчання персоналу та матеріально-технічне забезпечення[36]. Перший комплект безпілотників буде отримано в 2022 році. Він зазначив, що контракт включає логістичний та навчальний пакети, а також офсетні компенсації[37].

Крім того, в рамках цього контракту придбано озброєння для БПЛА[38].

Додатково було підписано угоду про захист інформації про оборонні технології[38].

Україна

Під час візиту Президента України Петра Порошенка 3—4 листопада 2018 р. до Туреччини було підписано угоду про постачання 6 безпілотних літальних апаратів, 2 станцій управління і 200 керованих ракет. Також угодою передбачено постачання комплекту запасних частин, сервісний супровід, навчання персоналу. Вартість контракту — $69 мільйонів[4].

Станом на 20 березня 2019 р. — на озброєнні 6 одиниць[31].

Наприкінці вересня 2019 року завершилась підготовка фахівців з експлуатації та технічного обслуговування безпілотного авіаційного комплексу «Bayraktar TB2» Повітряних Сил Збройних Сил України. Півсотні військовослужбовців отримали сертифікати й дозволи, що підтверджують право на експлуатацію безпілотного авіаційного комплексу. Підготовка українських фахівців відбувалася на навчально-виробничій базі виробника БпАК — компанії «Baykar Machine»[39].

13 липня 2020 року з'явилась інформація про те, що Україна прагне придбати ще одну партію турецьких ударних безпілотників — ця тема обговорювалася в ході офіційного візиту міністра оборони Туреччини до Києва[40]. Зокрема повідомляється, що міністр оборони України Андрій Таран заявив про готовність України купувати безпілотні авіаційні комплекси (БпАК) турецького виробництва на зустрічі з турецьким колегою Хулусі Акаром.

26 листопада 2020 року Головнокомандувач ЗС України Руслан Хомчак, перебуваючи на полігоні «Широкий лан», заявив, що Україна у 2021 році купить пʼять нових безпілотних ударних комплексів Bayraktar. За його словами, рішення про закупівлю вже ухвалили. Нові ударні дрони будуть відрізнятися за тактико-технічними характеристиками, зокрема за висотою і дальністю польоту. ЗС України з 2019 року вже мають на озброєнні 6 безпілотників Bayraktar TB2 з ракетами MAM — L турецької Roketsan, дві станції управління, 200 ракет і запчастини[41].

В липні 2021 року перший ударний безпілотний комплекс для Військово-Морських Сил було поставлено в Україну, проводяться остаточні приймальні випробування комплексу в місці базування. Таким чином ВМС України, отримає засоби ефективного спостереження та прикриття узбережжя акваторій Чорного і Азовського морів. Можливість ураження надводних та наземних об'єктів супротивника високоточними засобами[42].

Серед завдань для нових комплексів ставиться висвітлення надводної обстановки в Азовській і Чорноморській операційних зонах, видачі цілевказівок, здійснення вогневого ураження противника, як на морі, так і на суші[42]. Зокрема їх застосовуватимуть для видачі цілевказання та наведення протикорабельних крилатих ракет Р-360 «Нептун»[43].

У оприлюднених фото національного флоту та на відео видно літальні апарати з бортовими номерами 72, 73, 74 та 76. Окрім самих літальних апаратів до складу комплексу входять наземна станція управління та супутнє обладнання[44].

При цьому ВМС отримали оновлену версію комплексу з радіусом дії 300 км замість 150 км, а також окрім мобільної та стаціонарної, у складі є морська станція управління БПЛА[5].

Навчання

2 липня 2020 року ударний безпілотний літальний апарат Bayraktar TB2 працював над Рівненським полігоном[45] де відбувались масштабні навчання Збройних Сил України[46].

У вересні 2020 року в рамках проведення стратегічних командно-штабних навчань «Об'єднані зусилля — 2020» до маневрів залучались безпілотні літальні апарати Bayraktar TB2[47].

В листопаді 2020 року, безпілотники залучались до підбиття підсумків діяльності Збройних Сил України за 2020 навчальний рік[48].

У березні 2021 року вони декілька діб відпрацьовували завдання над Тендрівською косою — полігоном ВМС ЗС України[49].

У травні 2021 року на Рівненському загальновійськовому полігоні в рамках польового вишколу підрозділів 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького залучались українські Bayraktar TB2[50].

Патрулювання над Чорним морем

В липні 2021 року Bayraktar TB2 почали патрулювати повітряний простір над Чорним морем[51]. Патрулювання виконують безпілотники з 383-го окремого полку дистанційно керованих літальних апаратів Повітряних сил України, проте незабаром їх замінять апарати, котрі недавно надійшли до складу 10-і бригади морської авіації (Сакської) Військово-морських Сил України[52].

Туркменістан

27 вересня у Туркменістані відбувся військовий парад на честь 30-річчя незалежності країни де вперше були показані ударні турецькі безпілотні літальні апарати Bayraktar TB2[53].

Судячи із зображень можна зробити висновок, що окрім самих дронів, отримано також озброєння до них у вигляді корегованих боєприпасів виробництва Roketsan MAM-L та MAM-C, макети яких були помічені під крилом Bayraktar TB2 під час параду.

Марокко

Перші поставки БПЛА Bayraktar TB2 до Марокко почалися 17 вересня 2021 року[54]. Решта безпілотників будуть поставлятися поступово в рамках угоди, підписаної між Марокко і турецьким виробником Baykar Makina.

Марокко замовили 13 ударних середньовисотних оперативно-тактичних Bayraktar TB2, наземні станції управління до них, а також боєприпаси. До угоди на поставку Bayraktar TB2 входять такі опції, як комплект запасних частин, сервісний супровід і навчання технічного персоналу.

Киргизстан

Голова Державного комітету у справах оборони Киргизстану Камчибек Ташиєв у жовтні 2021 року заявив про замовлення у Туреччини комплексів Bayraktar TB2[55].

Див. також

• АН-БК-1 «Горлиця»

• Vestel Karayel від компанії VESTEL Defence[56]

• Bayraktar Akıncı

Примітки

1. ↑ (тур.) Bayraktar-Caldiran Taktik İnsansiz Hava Araci Test Ucusu

2. ↑ а б Україна купує турецькі ударні БПЛА. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 2018-11-06. Процитовано 20 листопада 2018.

3. ↑ Повітряні Сили будуть готовими до застосування безпілотника Bayraktar TB2 уже найближчим часом. https://armyinform.com.ua/. АрміяInform. 2019-09-04. Процитовано 4 вересня 2019.

4. ↑ а б Турецькі БПЛА для ЗСУ: нові деталі та ціна угоди. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 2018-11-19. Процитовано 20 листопада 2018.

5. ↑ а б Bayraktar для ВМС стануть частиною системи стримування російської агресії і захисту інтересів України на морі, – Олександр Миронюк. Міністерство оборони України. 2021-07-16.

6. ↑ Eshel, Tamir (2015-12-19). Turkish UMTAS Missile Dropped From a Bayraktar Tactical Drone. Defense Update: (en-US). Процитовано 2018-12-30.

7. ↑ а б в Украинский арсенал: беспилотник Bayraktar TB2 // fraza.ua

8. ↑ https://defensehere.com/eng/defense-industry/the-200th-turkish-baykar-made-bayraktar-tb2-is-out-of-the-production-line-/143978

9. ↑ https://defence-ua.com/index.php/home-page/9637-bayraktar-tb2-v-diyi-turetski-udarni-bpla-za-kilka-dniv-znyshchyly-ponad-20-odynyts-viyskovoyi-tekhniky-u-syriyi-video

10. ↑ Війська Лівії захопили російський ЗРГК «Панцир-С1». Ukrainian Military Pages. 2020-05-18.

11. ↑ Bayraktar TB2: досвід трьох воєн. Ukrainian Military Pages. 2020-10-03.

12. ↑ Канада зупинила експорт до Туреччини технологій для БпЛА. Ukrainian Military Pages. 2020-10-06.

13. ↑ Safronov Taras (2020-10-08). Призупинення експорту канадської оптики до Туреччини не вплине на Bayraktar. Український мілітарний портал.

14. ↑ Люксіков Михайло (2020-10-20). У Вірменії заявляють про збиття Bayraktar TB2 Азербайджану. Український мілітарний портал.

15. ↑ It's safe to say that Azerbaijan's tremendous success would never have been possible without the Bayraktar TB2, destroying. 2020-11-10.

16. ↑ Безпілотники Bayraktar уже пів року виходять на бойове чергування й готові атакувати - Наєв. Укрінформ. 2021-10-28.

17. ↑ Український Bayraktar TB2 відправився на схід України. Мілітарний. Процитовано 2021-09-29.

18. ↑ Bayraktar TB2 помічено в небі над Донбасом. Мілітарний. Процитовано 2021-09-29.

19. ↑ ЗСУ застосували Bayraktar TB2 на Донбасі. Мілітарний (ru). Процитовано 2021-10-26.

20. ↑ Козацький Саня (2021-10-26). Український воїн загинув на Донбасі. Український мілітарний портал.

21. ↑ а б в Люксіков Михайло (2021-10-26). Генштаб ЗСУ: Bayraktar TB2 застосували у відповідь на загибель нашого бійця. Український мілітарний портал.

22. ↑ Перше бойове застосування Bayraktar TB2 на Донбасі (ВІДЕО). Ukrainian Military Pages. 2021-10-26.

23. ↑ Люксіков Михайло (2021-10-26). Встановлено геолокацію удару Bayraktar TB2 по окупантах. Український мілітарний портал.

24. ↑ РФ обмежила ввезення мандаринів із Туреччини після слів Пєскова про безпілотник Bayraktar. Укрінформ. 2021-10-28.

25. ↑ DIMDEX 2018: Qatar orders Bayraktar UAVs | Jane's 360. www.janes.com. Архів оригіналу за 2019-01-15. Процитовано 2019-01-14.

26. ↑ Катар вперше задіяв Bayraktar TB2 під час тренувань | MIL.IN.UA. Український мілітарний портал (ru). Процитовано 2020-04-08.

27. ↑ 12 yerli İHA, TSK envanterinde! | GAZETE VATAN. www.gazetevatan.com. Процитовано 2019-01-14.

28. ↑ Turkish company delivers 6 more drones to army. DailySabah. Процитовано 2019-01-14.

29. ↑ а б в Turkish army reinforces air support capability with 8 new armed drones. DailySabah. Процитовано 2019-01-14.

30. ↑ 6 adet SİHA 7 ay erken TSK'ya teslim edildi. www.airporthaber.com (tr-TR). Процитовано 2019-01-14.

31. ↑ а б Бойові "пташки" успішно пройшли випробування: детальніше про турецькі безпілотники, передані ЗСУ, та ціна угоди. 5 канал (ua). Процитовано 2019-03-20.

32. ↑ ВМС України отримали перший комплекс Bayraktar TB2, defence-ua.com, 15 липня 2021

33. ↑ Люксіков Михайло (2021-07-06). Албанія придбає Bayraktar TB2. Український мілітарний портал.

34. ↑ Болгарія зацікавлена у турецьких Bayraktar. Мілітарний. Процитовано 2021-09-29.

35. ↑ Ірак придбає турецькі Bayraktar TB2, гелікоптери T129 ATAK та системи KORAL. Мілітарний. Процитовано 2021-09-29.

36. ↑ Підписано контракт на Bayraktar TB2 для Польщі. Ukrainian Military Pages. 2021-05-24.

37. ↑ Польща придбала чотири авіаційні комплекси Bayraktar TB2, що складаються з 24 літаків. Ukrainian Military Pages. 2021-05-23.

38. ↑ а б Polska i Turcja podpiszą umowę ws. ochrony informacji w przemyśle obronnym. DEFENCE 24 - Siły zbrojne. 2021-05-23.

39. ↑ Оператори БпАК «Bayraktar TB2» отримали сертифікати. Ukrainian Military Pages. 2019-09-27.

40. ↑ Україна хоче купити більше турецьких ударних дронів. Процитовано 2020-07-16.

41. ↑ Україна у 2021 році купить пʼять турецьких ударних дронів Bayraktar. Вони показали себе в Нагірному Карабаху. 26.11.2020, 20:36

42. ↑ а б Козацький Саня (2021-07-15). ВМС України отримали перший комплекс Bayraktar TB2. Український мілітарний портал.

43. ↑ Перший Bayraktar TB2 для ВМС поставлено в Україну. Ukrainian Military Pages. 2021-07-15.

44. ↑ Люксіков Михайло (2021-07-15). Перший комплекс Bayraktar TB2 для ВМС включає мінімум чотири БПЛА. Український мілітарний портал.

45. ↑ Bayraktar TB2 працював над Рівненським полігоном. Мілітарний. Процитовано 2021-09-29.

46. ↑ ЗСУ відпрацювали масштабний наступ. Мілітарний. Процитовано 2021-09-29.

47. ↑ Bayraktar TB2 візьме участь у «Об’єднані зусилля – 2020». Мілітарний. Процитовано 2021-09-29.

48. ↑ Український Bayraktar другий день «працює на Ширлані». Мілітарний. Процитовано 2021-09-29.

49. ↑ Українські Bayraktar TB2 декілька діб «працюють над Тендрівською косою». Мілітарний. Процитовано 2021-09-29.

50. ↑ Українські Bayraktar TB2 працюють разом з 30-ю бригадою. Мілітарний. Процитовано 2021-09-29.

51. ↑ Украинские беспилотники контролируют обстановку в Черном море | Новости Одессы. dumskaya.net. Процитовано 2021-09-29.

52. ↑ Українські Bayraktar TB2 почали патрулювання над Чорним морем. Мілітарний. Процитовано 2021-09-29.

53. ↑ Туркменістан вперше показав Байрактари. Мілітарний. Процитовано 2021-09-29.

54. ↑ Марокко отримали перші Bayraktar TB2. Мілітарний. Процитовано 2021-09-29.

55. ↑ Киргизстан придбав Bayraktar TB2. Мілітарний. Процитовано 2021-10-22.

56. ↑ Компанія VESTEL Defence готова виготовляти безпілотники в Україні. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-11-25. Процитовано 25 листопада 2018.

Посилання

• БпАК «Bayraktar TB2» купили за 69 млн. дол – Бутусов. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2018-11-19. Процитовано 20 листопада 2018.

• Повітряні сили продовжують опанування турецьких ударних безпілотників Bayraktar TB2. https://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2019-07-31. Процитовано 1 серпня 2019.

[show] п о р Літальні апарати Збройних сил України

  Портал «Військова техніка»   Портал «Авіація»

Категорії:

• Безпілотні літальні апарати Туреччини

• Безпілотні ударні літаки

• Двобалкові літаки

• Військова техніка Карабаського конфлікту

• Військова техніка Другої Карабаської війни

• Безпілотна авіація війни на сході України

Про тактику його застосування та про те, які цілі будуть вражатись у майбутньому, Сергій Наєв не сказав. За словами воєначальника, армія застосовуватиме ударні безпілотники Bayraktar TB2 там, де, на її думку, зростатиме рівень військової загрози для України.

Просмотры: