OSINT :: Михайло Подоляк: не обов'язково бути в Білорусі | на кого працює Миша Подоляк? || Dark Demon Advisor: who is Mykhailo Podoliak, Andriy Yermak's new assistant?
Михайло Подоляк: не обов'язково бути в Білорусі
середа, 23 червня 2004 p., 23:19 GMT 02:19 за Києвом
Організація з Безпеки та Співробітництва в Європі піддала критиці дії білоруської влади.
Та за рішенням білоруських спецслужб депортувала з території Білорусі журналіста Михайла Подоляка, який є громадянином України.
В посланні ОБСЄ білоруському міністру закордонних справ говориться, що депортація здійснена для того, аби змусити замовкнути критичні голоси в білоруських засобах масової інформації.
"Цей випадок стоїть в низці подібних гонінь на журналістів останніми місяцями," - говориться з посланні ОБСЄ.
Сам Михайло Подоляк, видворений білоруським КДБ до України, зараз перебуває в Нововолинську у Волинській області, де мешкають його батьки. Там з ним і зв'язалася Українська служба Бі-Бі-Сі.
Бі-Бі-Сі: Так чим же ви загрожували білоруській безпеці?
М.Подоляк: Ну... тим, що я люблю свободу. Але ж давайте повернемося
назад, і я в двох словах скажу, як це все проходило, бо це все
дуже нагадувало мені Радянський Союз...
М.Подоляк: Трішки більше - 30 хвилин. У понеділок о 7 ранку до мене додому, де я мешкаю з жінкою, прийшло чоловік десять офіцерів державної безпеки, ще більше знаходилися в цей час на вулиці і ще більше сиділо в спеціальних транспортних засобах. Тридцять хвилин - я кинув якісь речі в сумку, і все.
Бі-Бі-Сі: А чому ви відчинили двері - у них був якийсь ордер на арешт чи що?
М.Подоляк: Та я навіть не міг подумати, що не треба відкривати двері. У мене ніколи не було жодних конфліктів з правоохоронними органами.
Бі-Бі-Сі: Тобто це було цілком несподівано для вас?
М.Подоляк: У Білорусі це все, можливо, і треба було очікувати, але я не думав, що вони підуть на такі серйозні порушення формальних процедур. Що мені не буде виділено часу на збори, на вирішення якихось побутових проблем і так далі.
Бі-Бі-Сі: А судове рішення взагалі не передбачається білоруським законодавством у такому випадку?
М.Подоляк: Передбачається. Більш того, я скажу, що вони були зобов'язані надати мені в письмовому вигляді свої претензії за три дні до того, як я мав би на ці претензії відповідати.
Бі-Бі-Сі: А цього не сталося?
М.Подоляк: Зрозуміло.
Бі-Бі-Сі: І що, ви зібрали зубну щітку, білизну і вийшли, чи що?
М.Подоляк: Я навіть більше скажу. Я молодий чоловік, мені 32 роки. Я вже практично не застав, що таке Радянський Союз. От у 2004 році я його відчув. Потім було ще краще - мене дві години протримали в центральному офісі Комітету державної безпеки Білорусі, потім мене посадили на потяг, але зі мною в потязі їхало четверо офіцерів держбезпеки.
Бі-Бі-Сі: А ваша дружина - громадянка Білорусі? Вона, я так розумію, залишається в Білорусі? Фактично, як заявляє ОБСЄ, білоруська влада розриває ваш сімейний союз. Адже вам заборонений в'їзд до Білорусі?
М.Подоляк: Так, на п'ять років. Але я планую її забирати з Білорусі. Адже тим, що мене відправили з Білорусі, проблема не вирішується. Я як робив свою журналістську справу, так і буду її робити.
Бі-Бі-Сі: Тобто ви збираєтеся і в Україні займатися журналістикою?
М.Подоляк: Я займатимуся журналістикою і в Україні, але пріоритетом буде Білорусь.
Бі-Бі-Сі: Ви збираєтеся повертатися до Білорусі?
М.Подоляк: У наш час не обов'язково фізично знаходитися на території Білорусі, аби знати, що там проходить, як це все там виглядає і так далі, щоб писати статті і тому подібне.
Інтерв'ю провела Ольга Бетко
****
https://www.reddit.com/r/DonOperInfo/comments/qx04x8/%D0%B3%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D1%8E%D1%89%D0%B0%D1%8F_%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0_%D1%81%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%83_%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D1%81%D1%8C_%D1%87%D1%82%D0%BE_%D1%8F_%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%BE_%D0%BD%D0%B5/?
++++
Радник «Темного демона»: хто такий Михайло Подоляк, новий помічник Андрія Єрмака?
У команді Офісу президента поповнення: політтехнолог Михайло Подоляк став антикризовим радником голови ОП Андрія Єрмака. Хто він такий і чим буде займатися на новій посаді?
Працювати на Банковій, за інформацією «НВ», Михайло Подоляк почав із початку квітня. Серед його завдань – вирішення кризових ситуацій. Зокрема, через «більш довірливі розмови з журналістським середовищем».
Напередодні появи цієї інформації у ЗМІ, народний депутат Олександр Дубінський опублікував у своєму Telegram-каналі фото дверей одного з кабінетів в ОП із табличкою «Подоляк М.М.» та додав, що саме ця людина невдовзі може замінити Кирила Тимошенка – нинішнього заступника Андрія Єрмака, відповідального за комунікації.
Утім, у коментарі «НВ» Подоляк зазначив, що є «всього лиш радником голови ОП» і не претендує на високі пости.
Інтерв'юер Януковича
Новоспеченого радника Андрія Єрмака багато хто знає як:
- політтехнолога (саме він у 2015-му під час місцевих виборів займався просуванням «Руху за реформи» та його лідера Сергія Думчева, а у 2018-2019 роках був помічений у піарі Віктора Медведчука);
- колишнього головного редактора видання «Обозреватель»
Саме у статусі останнього в червні 2011-го Подоляк став одним із тих небагатьох журналістів, яких запросили до Межигір`я на інтерв'ю Віктора Януковича.
У тогочасного президента він запитав:
- «Як зробити простого українця психологічно готовим бути законнослухняним?»
- Чи розуміє команда Януковича інформаційні виклики, які стоять перед ним як перед «людиною, яка хоче провести реформування» і чи готова вона на них «адекватно відповідати?»
Після цього інтерв'ю Подоляк писав: «...президент Янукович (несподівано) рельєфно і відверто міркував про ... недосконалість нинішньої державної інфраструктури в Україні... Президент, всупереч поширеній PR-думці, дуже навіть добре розуміє хвороби тієї країни, якою він керує. Розуміє і пропонує вести діалог саме про це. Про стратегію лікування. Про ключові ініціативи, які дозволять це лікування почати. Несподівано? Звичайно».
Чому Подоляк став одним із тих, кого запросили до Межигір'я?
Видання Depo пізніше пояснювало це тим, що Подоляк був радником глави Адміністрації Януковича Сергія Льовочкіна.
Захисник Юри Єнакієвського
За кілька місяців до цього – у квітні 2011 – Подоляк заявив про те, що став консультантом регіонала Юрія Іванющенка (відомого також як Юра Єнакієвський).
Будучи у цьому статусі він:
- брав участь у прес-конференції, де ось так обґрунтовував доказ невинуватості Іванющенка: «Коли Луценко вперше став міністром, вийшла книжка «Донецька мафія», де використовувалася оперативна інформація. Але там немає згадки про кримінального авторитета Іванющенка»;
- на «фінансових умовах» дозволяв публікувати на «Обозревателі» «позитивні інформаційні повідомлення піар-характеру» щодо Іванющенка без позначки «реклама» і називав це «загальноприйнятою практикою» серед українських видань.
Робота на видання Бродського
Сам «Обозреватель», у якому працював головредом Подоляк, належав на той момент голові Держкомітету з питань регуляторної політики та підприємництва Михайлу Бродському. Тоді видання, зокрема, звинувачували у плагіаті та публіцікації неправдивих матеріалів.
Так, наприклад, на початку 2013-го ресурс опублікував інтерв'ю з соратником та тогочасним захисником Юлії Тимошенко – Сергієм Власенком під назвою «Власенко: «Усі бізнес-активи Щербаня отримали «донецькі», яке у «Батьківщині» назвали «сфальшованим».
Сам Подоляк відреагував на цю ситуацію так: «Це просто якийсь нонсенс... Така ситуація викликає підозру в тому, що вона була заздалегідь продумана кимось».
Інтерв'ю, якого не було?
Дещо раніше з інтерв'ю самого Подоляка відбулася подібна історія.
У 2010-му під назвою «НТВ» недоплюнуло до самого себя» вийшла розмова нібито за його участі.
У ній від імені Подоляка наводились слова про те, що він:
- «має високопоставлені зв'язки в спецслужбах Росії і України», які «дуже допомогли» йому, як після депортації з Білорусі, так і в подальшому;
- не має застережень щодо співпраці з будь-якими політиками, адже головне для нього «гарний замовник» і «ціна питання».
- бере участь в інформаційних війнах, завдяки яким «добре заробляє, причому не без задоволення»
Утім, наступного дня після публікації Подоляк заявив, що такого інтерв'ю не давав: «Має місце красива компіляція з десятків «бесід не для протоколу». Бесід, між іншим, не з журналістами, але зі «спецпосланцями». І ще відсотків 20 в «інтерв'ю» – дописана невідомими майстрами вигадки. Тобто, не мої слова».
Порушення стандартів журналістики
На адресу Михайла Подоляка неодноразово лунали закиди у порушені журналістських стандартів.
Ось що у 2005 році говорила, наприклад, медіаексперт Наталія Лігачова про його статтю «Таємна вечеря», в якій на той момент головред «Української газети» Михайло Подоляк припускав можливiсть причетностi до отруєння Віктора Ющенка тогочасних високих чиновникiв: «Такі публікації, які з’явилися в «Українській газеті», було зроблено без дотримання жодних журналістських стандартів. Тобто відсутня точка зору людей, яких критикують у статті, – Жванії, Березовського. Уся оповідь скидалася на казку: автор одразу зазначив, що, може, так було, а може, й ні. У той же час описано все так, ніби вже доведено судом, що саме так було».
Сам Подоляк на такі зауваження відповідав: «Що значить професійність? Які докази чи факти мають бути в публікації, де викладено версію? Це все з відкритих джерел. Деякі деталі для того, аби люди зрозуміли, що ми професійно займаємося цим розслідуванням, було використано... Я мав навести думку Давида Жванії, де він каже, що все це вигадки? І як це б виглядало?».
Саме «Таємна вечеря» стала підставою, на основі якої Подоляка у червні 2005 викликали на допит до Генпрокуратури.
Поширення фейків
9 серпня 2017 року на сайті українського «24-го каналу» з'явилась замітка Михайла Подоляка про те, що президент Литви Даля Ґрібаускайте не бажає спілкуватись з українським лідером Петром Порошенком. Її передрукували багато сайтів та видань.
У ній Подоляк, зокрема, писав: «Її відмова від спілкування з Петром Олексійовичем – вкрай погана ознака. Ознака розчарування тих, хто щиро і безплатно любить нас».
Водночас тогочасний завідувач відділу Головного департаменту інформаційної політики Адміністрації президента Володимир Горковенко заявив, що така інформація не відповідає дійсності і є «фейковою мишею».
Радник «Темного демона»
Чим саме Михайло Подоляк буде займатися зараз, на посаді радника Андрія Єрмака?
«Криза і робота з нею, не більше того», – так сам він описав це.
На своїй сторінці у Facebook Михайло Подоляк нині позиціонує себе коротко: радник.
До речі, ще 14 березня цього року він ось так характеризував Андрія Єрмака: «Так чи інакше, Єрмак тепер зло. Темний демон за спиною Зеленського. Той, який буде жорстко відмобілізовувати опонентів. Дратувати і викликати у них зубний скрегіт. Рано чи пізно (скоріше рано, враховуючи характер Володимира Олександровича) Зеленський від нього втомиться і намагатиметься послати «доріжкою Богдана». Але зла громадськість вже не відпустить. Хвороби Єрмака точно ті ж, що властиві і всьому оточенню Зеленського. Занадто помітна невідповідність «особистого Я» завданням, які потрібно вирішувати. Грубо кажучи, розмір особистості набагато менший за посаду, яку довелося зайняти. Ну і по дрібницям трішки. Відсутність власної масштабної політплатформи (тому і проявився так швидко протест частини парламентської фракції Слуги народу). Відсутність власної силової команди. Відсутність впливових і авторитетних медійних спікерів, здатних нудно, довго і професійно пояснювати кроки. До. А не по факту. Хоча по факту пояснюють те, що сталося тільки медійні вороги Єрмака. Відсутність чіткого розуміння суспільних настроїв). А без цього у нас ніяк. Навіть якщо ти маєш рацію, пасіонарії швидко тебе з'їдять».
Читайте ще:
Мери проти коронавірусу: як Кличко, Філатов, Кернес, Труханов і Садовий воюють з COVID-19
Подоляк Михайло Михайлович | Wikiwand
10-12 minutes
Подоляк Михайло Михайлович | |
---|---|
Народився | 1972 |
Громадянство | |
Національність | українець |
Діяльність | політтехнолог, журналіст |
Alma mater | Мінський медичний інститут |
Михайло Михайлович Подоляк (нар. 1972) — український політтехнолог, журналіст, інтерв'юер Януковича,[1] антикризовий менеджер, радник голови Офісу 6-го Президента України Володимира Зеленського[2].
Життєпис
Ранні роки та журналістська діяльність у Білорусі
Дитинство Михайло Подоляк провів у Львові та Нововолинську. З 1989 року жив у Білорусі, закінчив Мінський медичний інститут[3].
У 90-х роках Михайло Подоляк працював журналістом у виданнях «FM-бульвар», «Час», «Народна воля» і «Белорусская деловая газета[be]».
У 2002 році проти Подоляка подав позов глава Комітету держконтролю Білорусі Анатолій Тозік за публікацію «Конфіденційно» в опозиційній газеті «Наша свобода». У статті йшлося про те, що президент республіки Олександр Лукашенко «гальмує розвиток російсько-білоруського економічного співробітництва», а також про непрості стосунки Анатолія Тозіка з генпрокурором Віктором Шейманом. Голова Комітету держконтролю заявив про наклеп та запросив $120 000 в якості компенсації моральної шкоди[4].
2 серпня 2002 року суд Московського району Мінська[be-x-old] задовольнив позов, але постановив стягнути меншу суму, ніж просив Тозік: з газети – $54 000, а з Михайла Подоляка - $2700. У видання не було грошей, щоб сплатити штраф та продовжити роботу, тому воно припинило існування[5]. Подоляк тоді висловив думку, що позов – це «нашвидкоруч зроблене політичне замовлення», а «результат судового засідання був зрозумілий із самого початку, оскільки генерал Тозік захищав честь і гідність президента Білорусі Олександра Лукашенка»[6].
Депортація з Білорусі
У 2004 році Подоляк працював заступником головного редактора в опозиційній білоруській газеті «Время». 21 червня до нього додому прийшли співробітники КДБ Білорусі та дали пів години на те, щоб зібрати речі. Білоруська влада звинуватила Подоляка в тому, що його діяльність «суперечить інтересам державної безпеки», а матеріали містять «наклепницькі вигадки про реальне становище в країні, заклики до дестабілізації політичної ситуації в Білорусі»[7]. Його депортували до України та позбавили права відвідувати Білорусь протягом п'яти років.
Сам Подоляк причиною депортації називає свою статтю про те, хто може замінити Лукашенка на посаді президента Білорусі. Відомо, що рішення про його висилку з країни було ухвалено 16 червня, але самому журналісту його повідомили лише в день депортації. «Хлопці, які вирішили мене звідси відправити, навпаки, зробили добру справу: до цього я все-таки дотримувався певних рамок і не називав злочинцями тих, хто формально у кримінальних справах не проходить. Тепер я певних людей можу назвати злочинцями», — коментував тоді ситуацію Подоляк[8].
Журналістська діяльність в Україні
Після депортації з Білорусі Михайло Подоляк продовжив працювати журналістом в Україні.
У 2005 році він був головним редактором «Української газети». У червні видання опублікувало його статтю «Таємна вечеря»: вона стосувалась отруєння у 2004 році тоді ще кандидата в президенти Віктора Ющенка. Матеріал являв собою журналістське розслідування, викладене в художній формі[9]. У ньому автор, спираючись на власні джерела, зробив припущення, що за отруєнням стояли близькі до Ющенка особи: заступник керівника штабу Блоку «Наша Україна» Давид Жванія та міністр транспорту та зв'язку, член партії Ющенка Євген Червоненко.
Після цього до редакції прийшли слідчі СБУ[10], щоб дізнатись, чи будуть у газеті ще виходити подібні матеріали про отруєння Ющенка. Крім того, Генпрокуратура викликала Подоляка на допит в якості свідка у справі про отруєння[11]. За словами самого журналіста, протягом 4 годин допиту його переважно питали про джерела інформації, які він відмовився називати. Також правоохоронці намагались з'ясувати, хто заплатив за публікацію такої статті. Подоляк стверджує, що замовника не було, але через тиск виданню не вдалось опублікувати другу частину розслідування[9].
У 2006 році Михайло Подоляк починає працювати з інформаційним сайтом «Обозреватель» на засадах фрілансера. Водночас він став радником власника видання – голови Держкомітету з питань регуляторної політики та підприємництва Михайла Бродського. З 1 грудня 2011 року Подоляк став шеф-редактором «Обозревателя»[12].
У червні 2011 року Михайло Подоляк був серед шести журналістів, яких вперше запросили до «Межигір'я» — резиденції тодішнього президента України Віктора Януковича. До цього рух «Стоп цензурі» закликав голову держави показати для ЗМІ свій маєток, як він обіцяв ще в 2010 році[13].
Запрошення до «Межигір'я» також отримали Савік Шустер, Євген Кисельов, Олександр Ткаченко, Ігор Гужва та Андрій Куликов. Подоляк у цій компанії був найбільш непублічною особою, тому з'явились чутки, що його запросили через те, що він консультував голову Адміністрації президента – Сергія Льовочкіна[14]. За словами Льовочкіна, він не співпрацював із Подоляком як із технологом. Сам Подоляк пояснив принцип відбору шести журналістів інакше: «Це четверо ведучих політичних ток-шоу, одна велика щоденна газета, в даному випадку це була газета «Сегодня», і один великий за охопленням аудиторії сайт — «Обозреватель»[12]. Прессекретарка Януковича Дарка Чепак тоді зазначала, що представників преси обирали за рейтингами їхніх ЗМІ: «Ми виходили з рейтингів. В інтернеті є кілька рейтингів. Зараз ми вирішили зупинитися на «Обозревателе». Наступного разу це може бути «Українська правда», чому ні?»[15].
Діяльність як політтехнолога
У 2006 році Подоляк відкрив консалтингову компанію, яка займалася «репутаційним менеджментом» та «роботою з конфліктами»[3]. Клієнтами фірми були переважно політики з України, Білорусі та Росії.
«Мій профіль включає роботу з конфліктом тієї чи іншої складності, а в цій роботі є різні компоненти — юридичні, силові, переговорні і, в якійсь частині, медійні», — розповідав Подоляк про свою діяльність.
Подоляку приписують роботу на Юрія Іванющенка — політика та бізнесмена, якого ЗМІ називають донбаським кримінальним авторитетом «Юрою Єнакіївським», наближеним до Віктора Януковича. У 2011 році Подоляк був одним зі спікерів на пресконференції, присвяченій доказам того, що Іванющенко ніколи не притягався до кримінальної відповідальності та не був причетним до криміналітету[16]. Зокрема, вони спиралися на довідку від МВС та книгу колишнього голови МВС Юрія Луценка «Донецька мафія», в якій не фігурувало прізвище Іванющенка. На думку учасників пресконференції, регулярні публікації про належність Іванющенко до кримінального світу носили замовний характер.
Під час парламентських виборів 2012 року ЗМІ називали Михайла Подоляка «смотрящим» від Сергія Льовочкіна по київських округах[17]. У тому числі він працював із кандидатом у народні депутати по скандальному мажоритарному округу № 223 (Київ, Шевченківський район) Віктором Пилипишиним[18]. На окрузі не змогли з першого разу встановити результати виборів та у грудні 2013 року провели перевибори. Пилипишин зрештою переміг та став депутатом Верховної Ради[19].
У 2015-му Подоляк був консультантом кандидата в мери Києва Сергія Думчева. Тоді нікому не відомий кандидат заполонив столицю своєю рекламою[20] та зміг отримати на виборах 3,92% голосів. Подоляк був автором ідеї зробити носорога як «безкомпромісну тварину» тотемом партії Думчева «Рух за реформи». На передвиборчу кампанію було витрачено більше 100 млн грн[21].
За даними ЗМІ, у 2015 році Подоляк міг вести переговори про співпрацю з представниками команди п’ятого президента Петра Порошенка: головою його Адміністрації Борисом Ложкіним та заступником голови фракції БПП Сергієм Березенком. Сам Подоляк це спростовує та пояснює, що «стилістика роботи команди Порошенка йому чужа». Водночас із Березенком та кількома іншими соратниками Порошенка він був у хороших стосунках: «З іншого боку, поряд з украй поганими людьми в його близькому колі, там періодично зʼявлялися цілком адекватні хлопці з хорошим управлінським потенціалом. З частиною з них у мене були і залишаються добрі стосунки»[3].
У 2018—2019 роках був помічений у піарі Віктора Медведчука.[1]
Робота в Офісі президента України
На початку квітня 2020 року Михайло Подоляк став радником голови Офісу президента Андрія Єрмака та «антикризовим менеджером» ОПУ[22]. Своє рішення доєднатися до Офісу президента Подоляк пояснив бажанням будувати «ефективну, компактну, але жорстку державу»[3].
Свої завдання в ОПУ він описує як «оцінка криз, якісне управління новинними і розʼяснювальними комунікаціями, більша відкритість спікерів, збільшення числа контактів держави з журналістами, зокрема й за конфліктними кейсами». Головною проблемою колишньої комунікаційної команди Офісу технолог вважає «тактику німоти», яка в підсумку «привела до самоізоляції».
Наразі Подоляк контролює всю інформаційну політику Офісу президента та консультує безпосередньо Зеленського. Крім того, він «готує» до ефірів у ЗМІ міністрів українського уряду, щоб їхні тези були скоординовані зі змістами, які просуває президент[23].
За словами Подоляка, на посаді йому вдалося перебудувати роботу інформаційного департаменту таким чином, щоб «практично постійно перебувати на зв'язку з журналістами»: «Ми до журналістів дуже відкриті. Можна будь-яке питання задати, якщо воно в нашій компетенції, якщо ні — намагаємося допомогти. Тому що відкритість – це основа основ. Президент точно так же вважає. Він весь час говорить: "Хлопці, я готовий розмовляти, давайте обговорювати", — але президент хоче, щоб журналісти були компетентні і професійні, не задавали питання, які до його компетенції не належать».
Скандали
Ведуча ток-шоу «Зворотний відлік» на телеканалі «UA: Перший» Мирослава Барчук заявила про тиск із боку Офісу президента України, зокрема, Михайла Подоляка. За словами журналістки, Офіс президента контролює присутність на ефірах народних депутатів від фракції «Слуга народу», кандидати на ефіри узгоджуються з Михайлом Подоляком.[24]
____________________________________
777999 end general
****
Mykhailo Podoliak: it is not necessary to be in Belarus
By BBC3 min
View Original
Wednesday, 23 June 2004 23:19 GMT 02:19 in Kyiv
Mykhailo Podoliak: it is not necessary to be in Belarus
The Organization for Security and Cooperation in Europe has criticized the actions of the Belarusian authorities.
However, according to the decision of the Belarusian special services, she deported journalist Mykhailo Podoliak, a citizen of Ukraine, from the territory of Belarus.
The OSCE message to the Belarusian Foreign Minister states that the deportation was carried out in order to silence critical voices in the Belarusian media.
"This case has been in a series of similar persecutions against journalists in recent months," the OSCE said in a statement.
Mykhailo Podoliak himself, deported by the Belarusian KGB to Ukraine, is currently in Novovolynsk in the Volyn region, where his parents live. The Ukrainian service of the BBC contacted him there.
BBC: So what did you threaten the security of Belarus?
M. Podoliak: Well ... because I love freedom. But let's go back, and I will say in a nutshell how it all went, because it all reminded me very much of the Soviet Union ...
BBC: You mean the deportation itself? Is it true that you were given 15 minutes for the meeting?
M. Podoliak: A little more - 30 minutes. On Monday at 7 am, ten state security officers came to my house, where I live with a woman, and even more were on the street at that time, and even more were sitting in special vehicles. Thirty minutes - I threw some things in the bag, and that's it.
BBC: And why did you open the door - did they have an arrest warrant or something?
M. Podoliak: But I couldn't even think that the door shouldn't be opened. I have never had any conflicts with law enforcement.
BBC: So it was quite unexpected for you?
M. Podoliak: In Belarus, all this may have been expected, but I did not think that they would commit such serious violations of formal procedures. That I will not be given time for meetings, to solve any household problems and so on.
BBC: And the court decision is not provided by the Belarusian legislation in such a case?
M. Podoliak: It is expected. Moreover, I will say that they were obliged to provide me with their claims in writing three days before I had to respond to those claims.
BBC: Didn't that happen?
M. Podoliak: Of course.
BBC: So what, you packed a toothbrush, lingerie and went out, or what?
M. Podoliak: I will say even more. I am a young man, I am 32 years old. I hardly found out what the Soviet Union was. Here in 2004 I felt it. Then it was even better - I was kept for two hours in the central office of the State Security Committee of Belarus, then I was put on the train, but I was accompanied by four state security officers.
BBC: Is your wife a Belarusian citizen? She, I understand, stays in Belarus? In fact, according to the OSCE, the Belarusian authorities are breaking up your family union. After all, you are banned from entering Belarus?
M. Podoliak: Yes, for five years. But I plan to take her away from Belarus. After all, the fact that I was sent from Belarus does not solve the problem. As I did my journalistic work, so I will do it.
BBC: So you are going to do journalism in Ukraine as well?
M. Podoliak: I will be engaged in journalism in Ukraine as well, but the priority will be Belarus.
BBC: Are you going to return to Belarus?
M. Podoliak: Nowadays it is not necessary to be physically on the territory of Belarus to know what is going on there, what it all looks like there and so on, to write articles and the like.
The interview was conducted by Olga Betko
— Alterego ankaŭ konata kiel Midshipman (@CASBT_OSINT_UA) November 18, 2021
Dark Demon Advisor: who is Mykhailo Podoliak, Andriy Yermak's new assistant?
In the team of the President's Office replenishment: political technologist Mykhailo Podoliak became an anti-crisis adviser to the head of the OP Andriy Yermak. Who is he and what will he do in his new position?
According to NV , Mykhailo Podoliak started working at Bankova Street in early April. Among its tasks is crisis management. In particular, because of "more confidential conversations with the journalistic environment . "
On the eve of the appearance of this information in the media, the People's Deputy Oleksandr Dubinsky published in his Telegram-channel a photo of the door of one of the offices in the OP with a sign "Podoliak MM" and added that this man could soon replace Kirill Tymoshenko , Andriy Yermak's current deputy in charge of communications.
However, in a comment to NV, Podoliak noted that he was "only an adviser to the head of the OP" and did not claim high positions.
Yanukovych's interviewer
Many people know the newly appointed adviser Andriy Yermak as:
- political technologist (it was he who in 2015 during the local elections promoted the "Movement for Reforms" and its leader Sergei Dumchev , and in 2018-2019 was spotted in the PR of Viktor Medvedchuk );
- former editor-in-chief of Obozrevatel
It was in his status as the latter in June 2011 that Podoliak became one of the few journalists invited to Mezhyhirya for an interview with Viktor Yanukovych .
He asked the then president:
- " How to make a simple Ukrainian psychologically prepared to be zakonnosluhnyanym? »
- Does Yanukovych's team understand the information challenges he faces as a "person who wants to reform" and is he ready to "adequately respond to them ?"
After this interview, Podoliak wrote : "... President Yanukovych (unexpectedly) reflected in relief and frankly on ... the imperfections of the current state infrastructure in Ukraine ... The President, contrary to popular PR opinion, understands very well the diseases of that country, which he manages. Understands and offers a dialogue about this. About the treatment strategy. About the key initiatives that will allow this treatment to begin. Unexpectedly? Of course".
Why did Podoliak become one of those who were invited to Mezhyhirya?
Depo later explained that Podoliak was an adviser to the head of Yanukovych's administration, Serhiy Lyovochkin.
Defender of Yuri Yenakiyevsky
A few months earlier, in April 2011, Podoliak had announced that he had become a regional consultant to Yuri Ivanyushchenko (also known as Yura Yenakiyevsky ).
Being in this status he:
- participated in a press conference , where this way about e runtovuvav proof of innocence Ivanyuschenka: "When Lutsenko became the first minister, published a book" Donetsk Mafia ", which used intelligence. But there is no mention of Ivanyushchenko's criminal authority " ;
- on "financial terms" allowed to publish on the "Observer" "positive information messages of a PR nature" about Ivanyushchenko without the label "advertising" and called it a "common practice" among Ukrainian publications.
Work on the publication of Brodsky
Obozrevatel itself, in which Podoliak worked as the editor-in-chief, belonged at that time to the chairman of the State Committee for Regulatory Policy and Entrepreneurship, Mykhailo Brodsky . At the time, the publications, in particular, were accused of plagiarism and publishing false materials.
For example, in early 2013, the resource published an interview with a colleague and then defender of Yulia Tymoshenko - Serhiy Vlasenko entitled "Vlasenko:" All business assets of Shcherban received "Donetsk" , which in "Batkivshchyna" was called "fake" .
Podoliak himself reacted to this situation as follows: "It's just some nonsense ... This situation raises suspicions that it was premeditated by someone . "
An interview that was not?
A similar story took place a little earlier from an interview with Podoliak himself.
In 2010, under the name "NTV" did not spit on itself "there was a conversation allegedly with his participation.
In it, on behalf of Podoliak, the words were quoted that he:
- "Has high-ranking connections in the secret services of Russia and Ukraine" , which "helped him a lot" , both after his deportation from Belarus and in the future;
- has no reservations about cooperation with any politicians, because the main thing for him is "a good customer" and "the price of the issue."
- participates in information wars, thanks to which " earns well, and not without pleasure "
However, the day after the publication, Podoliak stated that he had not given such an interview: "There is a beautiful compilation of dozens of" conversations not for the record. " Conversations, by the way, not with journalists, but with "special envoys". And 20 percent of the "interview" - unfinished unknown master flames. That is, not my words. "
Violation of journalism standards
Mykhailo Podoliak has been repeatedly accused of violating journalistic standards.
Here in 2005 said , for example, media experts , Natalia Ligachev his article " The Last Supper " , which at that time Glavred " Ukrainian newspaper " Michael Podolak suggested the possibility prychetnosti the poisoning of Viktor Yushchenko contemporary high bureaucrats " Such publications with ' appeared in the " Ukrainian newspaper ", was done without complying with any journalistic standards. That is, there is no point of view of the people who are criticized in the article - Zhvania, Berezovsky. The whole story was like a fairy tale: the author immediately noted that maybe it was, or maybe not. At the same time, everything is described as if it has already been proved by the court that this is exactly what happened . "
Podoliak himself responded to such remarks: “What does professionalism mean? What evidence or facts should be in the publication where the version is set out? It's all from open sources. Some details were used to make people understand that we are professionally engaged in this investigation ... I had to cite the opinion of David Zhvania, where he says that all this is fabrication? And what would it look like? ”
That's " Last Supper " was the basis on which Podolyaka in June 2005 was summoned to the Prosecutor General .
Distribution of fakes
On August 9, 2017, Mykhailo Podoliak's note appeared on the website of the Ukrainian Channel 24 that Lithuanian President Dalia Grybauskaitė did not want to communicate with Ukrainian leader Petro Poroshenko. It has been reprinted by many websites and publications.
In it, Podoliak, in particular, wrote: “Her refusal to communicate with Petro Oleksiyovych is an extremely bad sign. A sign of disappointment for those who love us sincerely and for free. "
At the same time, the then head of the Main Department of Information Policy of the Presidential Administration, Volodymyr Horkovenko, stated that such information was untrue and was a "fake mouse."
Dark Demon Advisor
What exactly will Mykhailo Podoliak do now, as an adviser to Andriy Yermak?
"The crisis and working with it, nothing more," - he himself described it.
On his Facebook page, Mykhailo Podoliak now positions himself briefly: advisor.
By the way, on March 14 this year he described Andriy Yermak as follows:"One way or another, Ermak is now evil. A dark demon behind Zelensky. One that will severely mobilize opponents. Irritate and cause them to grind their teeth. Sooner or later (rather early, given the character of Vladimir Alexandrovich) Zelensky will get tired of him and try to send "Bogdan's path". But the evil public will not let go. Ermak's diseases are exactly the same as those of Zelensky's entire entourage. The inconsistency of the "personal self" with the tasks to be solved is too noticeable. Roughly speaking, the size of the personality is much smaller than the position he had to take. Well and on trifles a little. Lack of its own large-scale political platform (that's why the protest of part of the parliamentary faction of the Servant of the People manifested itself so quickly). Lack of own power team. Lack of influential and authoritative media speakers, capable of boring, long and professionally explain the steps. To. And not in fact. Although in fact they explain what happened only to Ermak's media enemies. Lack of clear understanding of public sentiment). And without it we have no way. Even if you're right, the passionaries will eat you up quickly. ".
Read more:
Просмотры:
Коментарі
Дописати коментар
Олег Мічман в X: «Donations and support for media resources, bloggers, projects, and individuals. https://t.co/HPKsNRd4Uo https://t.co/R6NXVPK62M» / X
https://twitter.com/olukawy/status/1703876551505309973