"Файл зі списком заборонених тем у всіх у голові" | "We have a ban on reality." Why is there more and more taboo in Russian cinema and TV series?

 

"У нас заборона реальності". Чому в російському кіно та серіалах все більше табу

За

 

BBC

37 хв

Переглянути оригінал

У суботу, 11 вересня 2021 року, напередодні виборів актриса Ірина Вілкова опублікувала у сторизі свого "Інстаграма" посилання на документ у Google Docs. Ті, хто по ній клікнув, побачили таблицю з іменами кандидатів у Держдуму, за яких пропонував голосувати заборонений у Росії Фонд боротьби з корупцією Олексія Навального. У понеділок вранці Вілкова знайшла у своїй пошті листа: кінокомпанія Legio Felix, з якою вона працювала восени, розривала контракт в односторонньому порядку без пояснення причин.

У вересні Вілкова знімалася для Legio Felix у серіалі "Детективне агентство Мухіча" - це продовження популярного на ТНТ серіалу "Поліцейський з Рубльовки". Після розірвання контракту сцени, у яких брала участь Вилкова, із серій вирізали. Про це Бі-бі-сі розповіли актор та режисер, знайомі з проектом. Автор обох серіалів, голова Legio Felix, продюсер Ілля Куликов відмовився коментувати звільнення Вилкової, заборонивши Бі-бі-сі публікувати його відмову від коментарів.

Вілкова ніколи не приховувала своїх політичних поглядів. У серпні 2020 року вона на дев'ятому місяці вагітності виходила на Червону площу з пікетом на підтримку Навального – він тоді був у комі в Омську після отруєння. Коли Вілкову разом із колегою Яною Троянової затримали поліцейські, в актриси відійшли води та з ОВС вона поїхала до пологового будинку. У січні 2021 року Вілкова брала участь у мітингах та ходах на підтримку Олексія Навального, влітку її судили та оштрафували за участь у несанкціонованій акції. Але тоді, розповідають друзі актриси, контракти з нею не розривали, обмежуючись "беседою про подальші плани". Вілкову "просили замовкнути в обмін на збереження роботи", каже співробітник однієї з компаній, що знімали актрису. До звільнень не доходило, але до виборів до Держдуми ситуація знову загострилася.

Legio Felix, як і багато інших кінокомпаній Росії, працює з холдингом "Газпром-Медіа" (ГПМ), яким зараз керує колишній голова Роскомнагляду Олександр Жаров. Саме у "Газпром-Медіа" взимку 2021 року нібито з'явилися так звані оновлені стоп-листи акторів, яких продюсерам та режисерам не можна було кликати у нові проекти. Списків на папері ніхто із співрозмовників Бі-бі-сі не бачив, але розмови точаться постійно. Про це Бі-бі-сі розповіли чотири співрозмовники, які працюють у холдингу на високих посадах.

І якщо до того, що в кадрі не має бути Михайла Шаца, Тетяни Лазарєвої чи Леоніда Парфьонова, які активізували на протестах 2011 року, співробітники ДПМ давно звикли, то нові усні розпорядження застали їх зненацька. Варвара Шмикова, Олександра Бортич, Олександр Паль, Павло Дерев'янко, Яна Троянова, Семен Трескунов – усі ці відомі актори знімалися у нових проектах чи рекламували вже ті, що йшли в ефірі каналів ГПМ. Взимку 2021 року вони так чи інакше висловилися на підтримку отруєного, заарештованого та засудженого Олексія Навального та тих, хто вийшов на вулицю протестувати. І після цього "почалося", каже режисер, один із співрозмовників Бі-бі-сі. Терміново довелося переробляти багато промороликів серіалів, з яких вирізали Дерев'янко чи Бортич. Усю рекламу в соцмережах та на "Ютубі" "зачистили від цих акторів". Яну Троянову зняли зі зйомок нових сезонів та проектів, кажуть два продюсери ТВ-3. Троянова відмовилася від коментарів: "Мені настільки гидко все, що відбувається в нашій країні... підключатися назад і мрячати всю цю тему я просто не готова".

"Сигнал був чіткий: "Будете ходити на мітинги - не гратимете", - стверджує один із продюсерів "Газпром-Медіа". Шмикова, яка записала для свого "Інстаграма" відео, де вона зі сльозами говорить про здоров'я Навального, втратила "багатьох пропозицій" про співпрацю", стверджують її колеги. "Їй просто перестали пропонувати хоч щось, навесні вона взагалі не могла працювати, - каже один із сценаристів. - Вона сама скаржилася, що їй нема чого грати. Я намагався кликати її на велику роль, мені відповіли: "Навіщо нам це ляпне ще щось перед прем'єрою".

Східну зірку серіалу "Чики" заборонили навіть знімати в рекламному ролику платіжної картки "Мир". Відразу після зйомок вона пішла на мітинг на Пушкінській площі, звідки опублікувала кілька фотографій у сторизі "Інстаграма". Замовник обурився, ролик, який знімала режисер Нігіна Сайфуллаєва, опубліковано не було. У Національній системі платіжних карток, операторі картки "Мир", відмовилися коментувати цю ситуацію для Бі-бі-сі.

Шмикову зняли з афіш Центру Мейєрхольда , де вона працювала. Бортич почала давати інтерв'ю про те, що кіно їй малоцікаво, вона йде до театру. "У мене була розмова на ТНТ із лінійними продюсерами, - згадує режисер, один із співрозмовників Бі-бі-сі. - І я казав: ну ось у нас є головна героїня, і ми не підемо очевидними шляхами, шукатимемо невідому дівчину, а так-то можна було зателефонувати Бортичу чи Шмиковій… І тут дівчинки в один голос із витягнутими обличчями: "Не-не-не… Саші Бортич і Варі Шмиковій дзвонити не можна, ми ж "Газпром"…"

Пропустити подкаст і продовжити читання.

Подкаст

Що це було?

Ми швидко, просто і зрозуміло пояснюємо, що сталося, чому це важливо, і що буде далі. Жодних непотрібних подробиць та перекручування - лише факти та зважена аналітика.

епізоди

Кінець історії Подкаст

"Ну, до речі, це не "Газпром-Медіа" сам вирішив втрачати гроші, - каже один із медіааналітиків. - Доходило мало не до бійок. Приходили, і коли бачили анонси знятого ще рік тому і поставленого в ефірну сітку, всім доводилося писати пояснювальні. А якісь історії довелося перезнімати. Змінювали анонси, білборди, всю рекламу".

Налякана забороною на роботу Шмикова пішла у підпілля, "на мітинги більше ні ногою", від спілкування з пресою, зокрема з Бі-бі-сі, вона відмовляється. "Всі чекають, що її ще рік помучать - і повернуть на місце, - кажуть її знайомі. - Але взимку напруга була така, що навіть Бондарчук не міг домовитись". Про те, що "сам" Федір Бондарчук змушений був ходити до адміністрації президента з проханням дозволити йому зняти Бортич та Шмикову в одному з проектів, розповідають ще двоє співрозмовників Бі-бі-сі. Бондарчук відмовився від коментарів Бі-бі-сі, додавши, що "зараз не час це обговорювати".

Табу існує: "Я знаю, що Яна Троянова та Саша Бортич перебувають у чорному списку "Газпром-Медіа", всі компанії та продакшн-центри, які працюють із ГПМ - а це майже всі - їх навіть не розглядають як кандидати на які- то ролі, режисерам говорять прямим текстом, щоб про них навіть не думали", - розповів Бі-бі-сі на умовах анонімності один із продюсерів "Газпром-Медіа".

22 січня 2021 року в ефірі телеканалу "Дощ", тоді ще не визнаного іноземним агентом, читали за ролями судове засідання, на якому Навального, що повернувся до Росії, відправляли до СІЗО. Актор Євген Стичкін виконував роль адвоката опозиціонера. Це не пройшло непоміченим, кажуть його друзі. У рекламній кампанії його режисерського дебюту - серіалу "Контакт" - на онлайн-майданчику "Газпром Медіа" Premier не було ані прізвища Стичкіна, ані його фотографії.

"У проектах "Газпром-Медіа" головне - е***** [особи] на бордах, це одразу прибирають. До осені вони закінчували дико дорогий проект у Мексиці, серіал "Поза собою", Стичкін там головний герой, тож навесні вони сиділи і чухали е*** [обличчя], а як усю цю справу нам тепер рекламувати? Потім начебто полегшало", - каже один із колишніх співробітників Premier. Сам Стичкін від коментарів відмовився.

"Взимку здавалося, що все це ненадовго, - каже акторський агент Дмитро Савельєв. - Але потім поповзли чутки, що і з держтеатрів попруть. Хтось став сам дмухати на воду: начебто нічого йому не заборонили, але він побоюється брати неправильного артиста щоб готовий фільм потім не похерили.

Усні заборони є, підтверджує відомий кастинг-директор Єлизавета Шмакова. "Але в мене до цього ставлення не дуже модне: це державні гроші, мають право не знімати, - продовжує вона. - Це не драма радянського кіно. Коли було тільки держкіно і тебе закривали, взагалі забороняючи професію. Або як Плісецьку - яку не випускали Зараз - вивчи англійську, їдь працювати за кордон ..."

За словами Шмакової, російські актори "дуже сильно почали втрачати як, а конкуренції в індустрії немає взагалі". "Вони з'являються на мітингах - і одночасно з'являються на всіх світських тусовках. Якби всі люди, які виступають проти системи, не брали грошей від системи... - каже кастинг-директор. - Виступають, звісно, ​​за правду - а потім знімаються у серіалах" Газпром-Медіа". Але, але, хлопців, ви одягаєтеся в ЦУМі!"

Акторам, та й решті працівників кіно, є що втрачати: виробництво серіалів у Росії у розквіті, ринок вирує, замовники чекають нових ідей і готові платити. Ринок онлайн-платформ, за прогнозом "ТМТ Консалтинг", наприкінці 2021 може досягти 39 млрд руб. Стрімінгові сервіси продовжують зростати та хочуть робити свій оригінальний контент. Ще два роки тому ці майданчики вважалися вільнішими за федеральне телебачення, і працювати туди йде багато професійних телевізійників. Сценарист, який пише чотири історії одночасно, або актор, який знімається одразу у п'яти проектах, - звичайна практика для кіноринку 2021 року. За словами продюсерів, зірки на кшталт Бортич одержують у середньому по 300 тисяч за зміну (це 12 годин). На годинну серію йде близько 7-10 змін. У рекламі за ті самі 12 годин платять близько 2 млн рублів.

Навесні кількох акторів зі стоп-листів викликали до Слідчого комітету на бесіду. Після чого самі актори прийняли остаточне рішення не висуватись – щоб їх із цих списків прибрали. "Як я розумію, така механіка. Усім дають зрозуміти, що якщо вони мовчати і завалять - то ці розпорядження знімуть", - каже один із режисерів.

Після зими серед колег-акторів поповзли дикі чутки, включаючи байку про те, що Бортич та Шмикова записали в СК відео з вибаченнями – і у разі порушення ними обітниці мовчання його опублікують. Комусь, стверджують колеги по цеху, довелося як покаяння з'їздити виступити до Криму. Когось вдалося "відмолити" найвпливовішим продюсерам.

За словами піарників одного з онлайн-кінотеатрів, особливо активно "ходили артистами перед виборами і просили по-людськи якийсь час не випендрюватися і поводитися нормально". Це м'який тиск, на кшталт "ти все розумієш". "Поводитися нормально" в розумінні російського кіноринку в 2021 році - значить не висловлювати жодних інших політичних поглядів, крім підтримки президента і "Єдиної Росії", і не критикувати дії влади.

"Я заради інтересу уточнював у свого агента, у скількох проектах мені відмовили саме з цих причин, - каже актор Філіп Горенштейн. - Вона сказала, щонайменше тричі точно. Навіть коли кастинг-директор кликав мене сам у кіно, а потім йому дзвонили. І це при тому, що моя активність - це пости у "Фейсбуку" та походи на наймасовіші мітинги".

Актор розповідає, як восени після виборів його звільнили із провідних ютуб-каналу про кіно. "Коли мене покликали на цю роботу, зі мною провели розмову на кшталт, мовляв, є різниця між активізмом та громадянською позицією, ми теж все тут підтримуємо Льошу Навального, але тобі треба почистити свій "Фейсбук" і більше нічого подібного не писати".

Горенштейн почав працювати, але одного ранку у себе на кухні записав сториз на тлі телесюжету про КПРФ: "Там журналіст брав інтерв'ю у Грудініна в його колгоспі, і на словах Грудініна "Голосуйте за КПРФ" там закукарікав півень. Мені здалося, що це дико смішно , я записав сториз".

Наступного дня, за словами актора, йому зателефонував продюсер зі словами: "Ну, Філіпе, ми ж домовлялися!" Горенштейн спочатку навіть не зрозумів, про що йдеться. А потім йому переслали смс від "когось з начальства" з посиланням на його сториз з півнем і підписом "Пахає проблемами". Більше Горенштейна у проекті не знімали із формулюванням "ведучий не підходить".

"Я гарантую, що цим людям ніхто не телефонував. Це щоб ви оцінили масштаби п**** [складної ситуації]. І самоцензури", - додає актор.

Популярну в кіносфері стратегію "помовчати" Горенштейн називає "найголовнішим б**** [безчестям], яке тільки може бути". "Є люди, які всі бачать, знають, але мовчать – і це через них ми опинилися в такій ситуації. І влада дає такий шанс – якось оступитися і далі піти на дно. Так деякі й рятувалися. Мені знайомі кажуть – тобі нічого втрачати, тому ти такий сміливий. Але взагалі втрачати завжди є що, просто для всіх різні суми".

Ближче до осені деякі актори зі списку справи почали налагоджуватися. З'явилися нові ролі. Мантра "замовкни і все налагодиться" спрацювала у багатьох. А Вілкова та Троянова поїхали до Тбілісі без зворотного квитка.

"Файл зі списком заборонених тем у всіх у голові"

У стоп-листах не лише актори. Є теми, які складно і не прийнято порушувати в сучасному кіно та серіалах. "Файл зі списком заборонених тем у всіх у голові, - каже один із найбільш затребуваних сценаристів у Росії. - Жодного соціального консенсусу немає, є сутінкові зони, які ростуть".

Насамперед це образ президента і взагалі спроби зняти реалістичне кіно про політику.

Наприклад, давно задуманий серіал "Спойлер" Сергія Мінаєва, який досі не вийшов, присвячений виборам. Близький до політичного бомонду і транслюючий ідеологічно вірні з погляду Кремля речі Мінаєв почав писати його з помічниками кілька років тому. "Тоді цей проект називався "Губер", хотіли знімати його для телека, і всі з розумним виглядом говорили "Ми добазарилися з адмінкою" [адміністрація президента - ред.]. Потім Мінаєв переробив його в "Спойлер" і забрав на Кінопошук". Але ви серйозно вірите, що Сергій Мінаєв не домовиться, щоб його десь не показали?- дивується один із сценаристів, які брали участь у проекті.- Ви думаєте, він може стати жертвою цензури?!"

Може, як стверджують п'ять джерел Бі-бі-сі в "Яндексі" та продюсерських компаніях. Незважаючи на те, що дія "Спойлера" відбувається в регіонах, вся фактура та герої в ньому списані з московських реалій, кажуть співрозмовники Бі-Бі-Сі.

За їхніми словами, у фільмі на виборах несподівано починає вигравати найнятий "спойлер" для опозиційного кандидата. Навесні 2021 року серіал заборонили випускати зі словами "Ви що, **** [не в собі]?! Це ж дискредитує інститут виборів у Росії!"

Влітку переговори про долю "Спойлера" тривали. Ходять чутки, що коли відділ із взаємодії з державною владою (GR) "Яндекса" як аргумент згадав, що "Сергій Сергійович отримав добро на свій фільм", в АП ввічливо перепитали: "А хто такий Сергій Сергійович?"

Восени 2021 року групі довелося піти на редагування: "Аж до того, що ось, мовляв, у вас у кадрі мітинг, вам треба зробити його не опозиційним, а мітингом прихильників влади. І вони сидять, думають, як це взагалі можна зробити, щоб все не посипалося?! - розповідає знайоме зі знімальною групою джерело.

Незважаючи на загальний подив співрозмовників Бі-бі-сі поза "Яндексом" - "Я не думаю, що Мінаєв може мати проблеми" - офіційно в "Кінопошуку" відмовляються коментувати ситуацію зі "Спойлером". Але в анонсах "Кінопошуку" цей серіал, як і раніше, стоїть без дати випуску.

Ту ж долю з ним поділяє і "Останній міністр" – політична сатира режисера Романа Волобуєва. Другий сезон серіалу було знято до весни 2021 року і настрій був гарний, кажуть учасники зйомок. "Натхненний рейтингами новорічної серії, "Кінопошук" одразу продовжив його на третій сезон", - згадує один із них. Зйомки мали розпочатися рано восени 2021 року, щоб закінчити їх до нового року і випустити його навесні 2022 року.

Писати третю частину "Міністра" мав інший сценарист - але коли він приніс до "Кінопошуку" синопсис із 20 сторінок, повністю присвячений партійним виборам, в "Яндексі" сказали тверде "ні". "Можна максимум у трьох серіях ближче до кінця, а щоб весь сезон - таке не можна", - згадує аргументи один із знайомих із переговорами співробітників "Кінопошуку". У прес-службі "Яндекса" не змогли відповісти на запитання "Бі-Бі-Сі", а генеральний директор "Яндекс.Студії" Ольга Філіпук заблокувала номер кореспондента.

Весною всі переговори про третій сезон "Останнього міністра" зупинилися. А у другому сезоні, який знаходився на стадії корекції кольору та роботи зі звуком, зникли дедлайни - продюсери просто перестали дзвонити. Далі виникла розмова про проблеми. "Спойлер" е**** [чортів] викохав усіх і підвищив рівень роздратування в АП "Яндексом", а також внутрішню ссилливість у самому "Яндексі", - пояснює джерело, близьке до "Кінопошуку". Найбільші проблеми виникли із приводу двох серій. Однією - де герої запобігають відокремленню від Росії Саратовської області. І другий, який нагадує історію із Сергієм Фургалом, бо в ній починаються нескінченні протести під гаслом "Москва, смокчи!"

Після цього настала остаточна тиша. "Всі трохи видихнули, коли вдалося показати перші серії у вересні на головному фестивалі російського кіно "Кінотаврі" – і було відчуття, що зараз дозволять". Але чи вдасться його запустити, не знає ніхто у "Кінопошуку", кажуть джерела Бі-бі-сі. 24 вересня на презентації нового сезону "Кінопошуку" про другий сезон "Останнього міністра" заявили вкидання, показавши постер першого сезону. Як і Спойлера, його залишили без дати прем'єри.

"Ніби бомби падають"

"Ми думали, що вибори пройдуть і буде дуже простіше. Але вже ясно, що буде тільки гірше", - каже анонімно директор контенту один з федеральних каналів. "Звичайно, ми все це обговорюємо та переживаємо. Але якщо журналістику явно вирішили знищити, то у кіносфері правил гри немає, - каже режисер. - І сигнали суперечливі. Це працює, начебто бомби падають".

"Так, у нашій країні зараз неможлива політична драма, навіть вигадана, - каже один із медіааналітиків. - Але, незважаючи на те, що явно непрохідну річ продюсери просто не запускатимуть, є ще й інша проблема. Щось, що здавалося можливим рік назад, стає неприпустимим у новому сезоні.Так, судячи з усього, сталося із серіалом "Спойлер" Сергія Мінаєва. Він же свій, йому сказали - Серьога, давай почекаємо, не зараз. Коли він писав і знімав, він розумів, де був кордон - але вона вже від'їхала". Звичайний цикл серіалу - два роки, тому те, що здавалося допустимим на запуску, стає неможливим до кінця монтажу, погоджується з аналітиком генпродюсер однієї зі стрімінгових платформ.

Подібне трапилося із серіалом "Чиновниця" для платформи Kion. Головна героїня фільму, чиновниця регіонального мінохоронздоров'я, бере участь в афері свого коханця, підписуючи тендери та договори на постачання ліків-пустушок. Коли після прийому таких ліків вмирає її близька людина, вона вирішує розслідувати злочин сама. Прем'єру мелодрами кілька разів переносили: "В адміністрації президента сказали, що у нас і так проблеми з довірою до вакцини. А якщо в розпал пандемії показувати такий сюжет... І взагалі у нас мінохоронздоров'я - це герої, а ви тут таке влаштували! А що чиновники там крадуть – це нікого не хвилює, це можна, всім срать…"

Закритий передпрем'єрний показ "Чиновниці" обіцяли зробити 15 жовтня на конференції "Медіабізнес" у Москві - і навіть писали про це на запрошеннях. Але за добу до заходу Kion відмінив сеанс без пояснення причин. Із затримкою на кілька місяців серіал вийшов на платформі Kion на початку листопада 2021 року.

"Будь-який може дзвонити та цензурувати"

У п'ятій серії фантастичного серіалу "Епідемія" у провінційному містечку ОМОН розстрілює "з карантинними цілями" мирних громадян, включаючи жінок та дітей, а група з місцевих ліквідує у відповідь силовиків-винищувачів.

Пролежавши дві доби на платформі Premier, цей епізод зник у ніч проти 14 грудня 2019 року. Три джерела Бі-бі-сі, близько знайомі з виробництвом серіалу, кажуть, що о третій годині ночі менеджерам "Газпром-Медіа" зателефонував "якийсь п'яний генерал" і закричав "Ви що там зовсім про **** [береги втратили ]?!"

Вранці в "Газпром-Медіа" заявили, що переносять половину "Епідемії", що залишилася, на лютий 2020 року. Почався скандал. "Це що, у нас будь-хто може дзвонити і цензурувати? Адже потрібен один центр ухвалення рішень", - за словами джерел Бі-бі-сі, обурювались тієї доби продюсери серіалу. На шальки терезів кинув своє слово і Володимир Мединський, який доопрацьовував тоді останні дні на посаді міністра культури . Як кажуть два джерела Бі-бі-сі, йому дуже подобався серіал і він особисто дзвонив у "Газпром-Медіа" - розбирався (сам він називав розмови про своє втручання нісенітницею).

П'яту серію повернули за шість діб, 20 грудня 2019 року. До початку шостого епізоду додали радіозведення про те, що у мирних глядачів стріляли терористи, які переодягнулися силовиками. "Ця сцена в "Епідемії" неймовірно безглуздо виглядає. Творцям це було неймовірно важко - навіть не тому, що прогнулися, а тому, що це руйнує сюжет", - каже один із знайомих із ситуацією співробітників. Автор серіалу Павло Костомаров відмовився говорити з Бі-бі-сі: "Не можу це обговорювати, дав слово. Не можу говорити". У PR-службі "Газпром-Медіа" на запити Бі-Бі-Сі не відповіли.

Не обласкана увагою росіян у 2019 році, у розпал пандемії "Епідемія" сподобалася сервісу Netflix. 8 жовтня 2020 року проект показали англомовним глядачам і він одразу потрапив до топ-10 найкращих серіалів платформи. На запитання Бі-бі-сі про сцену з розстрілом мирного населення у прес-службі Netflix заявили, що "нічого не змінювали у фільмі з моменту, коли він потрапив на платформу", і від подальших коментарів відмовилися.

Проблеми виникають не лише з образом поліції у серіалах. Наприклад, досі невідома доля нового проекту платформи Kion (належить МТС) - комедії "Товариш майор", з перших серій якого до сліз сміялися гості "Кінотавра" восени 2021 року. Це історія про співробітників ФСБ, які прослуховують опозиціонерів. Герої серіалу випивають, працюють під прикриттям і вважають, що ліберали руйнують Росію.

У кулуарах фестивалю голова платформи Ігор Мішин нібито розповідав, що показувати серіал продюсери, що "дивляться", йшли з мантрою, що, мовляв, ми показуємо ефесбешників нормальними людьми, добрими російськими мужиками, близькими до народу. "А вони кажуть - дякую, але ми не хочемо бути близькими до народу", - згадує слова глави Kion один із учасників Кінотавру. "Плюс акціонери МТС не хочуть ризикувати своїм бізнесом і з ними теж треба домовлятися. Отже, у нас немає відповіді на питання, коли воно буде показано і в якому вигляді", - каже джерело Бі-бі-сі в Kion. Сам Мішин на запитання Бі-бі-сі відповів, що "поки не готовий обговорювати цю тему".

Як Звягінцеву не дали грошей на фільм про "Олігарха"

Автор фото, AFP/Getty Images/BBC

Взимку 2020 року про цензуру заговорив Андрій Звягінцев, один із найавторитетніших і міжнародно успішних російських режисерів, автор фільмів "Левіафан" та "Нелюбов". Він сказав журналістам, що від його нової картини про багатого росіянина, який володіє будинком біля Середземного моря, відмовилися продюсери, а фонд "Кінопрайм", започаткований бізнесменом Романом Абрамовичем, не дав грошей на зйомки. Але, як стверджують у розмові з Бі-бі-сі сценаристи та продюсери, у цьому випадку йшлося про банальну збитковість, а не заборону сюжету "згори". "Це той випадок, коли нормальну цензуру ринку прийняли за кричучу держцензуру, чого там і не було", - говорить один із знайомих з проектом сценаристів.

Сам режисер говорив, що це кіно "про те, що зараз хвилює всіх, стосується всіх", але "що не прийнято говорити". Знімати його хотіли в Іспанії, вілли та яхти були потрібні автентичні та дуже дорогі. Звягінцеву на фільм потрібні були 700 млн рублів – бюджет проекту для авторського кіно безпрецедентний, кажуть усі опитані Бі-бі-сі учасники ринку. Поки йшли переговори, у фонді Абрамовича вчитувалися у сценарій.

За словами чотирьох джерел Бі-бі-сі, знайомих з текстом, у першій його частині "сполохами" описано життя абстрактного олігарха на віллі у вигнанні, що включає оральне зґвалтування 56-річної прибиральниці на 29-й сторінці.

Але одного разу вночі олігарха із дому забирають люди у формі. Друга половина фільму, за словами співрозмовників Бі-бі-сі, - це зняті у стилі "вірите" (псевдодокументальний стиль - ред.) тортури в камері, де головного героя та інших заарештованих бізнесменів змушують підписувати якийсь папір. Після чого їх садять у вантажівку, довго везуть, на світанку випускають у поле, розстрілюють, закопують у канаву, а імпровізованою могилою довго їздить бульдозер, вирівнюючи землю. Титри.

"У фонді Абрамовича прочитали - і попросили поміняти кінцівку. Фільм, зрозуміло, має право на існування, просто незрозуміло, чому його, ймовірно, головний герой повинен платити за те, щоб бачити власну насильницьку загибель", - каже один зі знайомих зі сценарієм режисерів .

Міняти фінал Звягінцев відмовився, про що сам розповів журналістам. Грошей фонд Абрамовича Звягінцеву не дав.

Послалися на внутрішні правила, за якими в один проект можна вкласти максимум 100 мільйонів рублів. Звинувачення у цензурі фонд відкинув. Як розповів голова фонду Антон Малишев журналістам "Медузи" (згодом визнаною в Росії "іноземним агентом"), він читав сценарій і там немає нічого, як він висловився, крамольного.

"Так, тема політично стрімка. Але це третя проблема проекту "Олігарх", а перші дві - надто великі гроші і ось цей неоднозначний сценарій, - каже один із колишніх співробітників фонду "Кінопрайм". - Але Звягінцев, звичайно, великий - і настільки , Що коли після прочитання сценарію йому відмовили у фонді, він реально не розумів, чому ні?!"

Це досить просте у виконанні кіно, з тією ж кінцівкою його можна було зняти за інші гроші, каже один із продюсерів. Звягінцеву пропонували дати 3 млн. доларів і зняти "Олігарха" в Краснодарському краї. Але той був непохитний. Нового продюсера для фільму й досі немає.

Як не образити почуття віруючих

Інша тема, яку продюсери у розмовах із Бі-бі-сі називають максимально проблемною, – це релігія. Складнощі виникають і з православ'ям, і з ісламом.

Так, через православних активістів змінилася історія у відомому проекті "Карамора", який цього року виходить на екрани. У 2017 році канал ТВ-3 на презентації нового телесезону представив цей серіал про зв'язок династії Романових з вампірами, де за сюжетом усі королі та царі світу - у тому числі зараховані до лику святих Романови - були кровопивцями. Але після анонсу режисеру проекту Іллі Найшуллеру в пошту посипалися образи та погрози зі словами "Як ти смієш, жидівська морда, посягати на велике!". Про це Бі-бі-сі розповів один із продюсерів, знайомий із долею проекту. Режисер підтвердив факт погроз, але додав, що "не надавав їм серйозного значення".

Сценарій вирішили переробляти, каже продюсер. Два роки про багатосерійний фільм нічого не було чути, а у вересні 2019-го з'явилася інформація, що "Карамора" зазнала кардинальних змін. Замість серіалу вона перетворилася на повнометражну картину, режисером став головний герой Данило Козловський, а вампірами - царська охорона і дворянство. Царів зробили звичайними людьми. Козловський на запит Бі-Бі-Сі не відповів.

І навіть у такому вигляді серіал буде складно рекламувати, каже колишній маркетолог одного зі стрімінгових сервісів. "Звичайно, там напрошується головна ідея, що у владі сидять упирі, з якими треба боротися. Але цю метафору, наскільки я знаю з досвіду роботи в кіномаркетингу, не можна транслювати ні в рекламі, ні в описі серіалу", - каже він.

Один із останніх скандалів пов'язаний із серіалом "Пінгвіни моєї мами" режисера Наталії Мещанінової. У його першій серії головний герой-підліток слухає стендап-коміка, який жартує про ікону, що мироточить, у якої почалися місячні, і про те, як мусульманам буває незручно - доводиться скрізь з собою килим носити. У серіалі після цього виступу на коміка нападають розгнівані кавказці.

Життя повторило мистецтво. У жовтні 2021 року після виходу першої серії на сервіс Kion розпочалася атака хейтерів. Православні активісти з руху "Сорок сороків" пішли заявляти до прокуратури за жарт про ікону. Тепер режисеру загрожує переслідування за 148 статтею кримінального кодексу - образу почуттів віруючих. Мещанінова на запит Бі-Бі-Сі не відповіла.

Мусульмани за жарт про килим у всіх соцмережах почали просувати хештег #бойкотмтс із гаслом "Поріж сімку МТС" і записувати відео з прокльонами на адресу творців серіалу. Актору Євгену Сидорову, який грав стендапера, в особисті повідомлення посипалися погрози розправою та фізичним насильством. Про це говорять три джерела, які працювали над серіалом Мещаніновою. Серію вилучили з платформ та "Ютуба", сцену зі стендапом вирізали, актору, за словами джерел Бі-бі-сі, дали особисту охорону. У той же час прем'єра іншого серіалу платформи - проекту "Батько Сергій" про колишнього священика-мисливця за нечистю - відклалася на невизначений термін.

МТС досі всіляко намагається стримувати медіаскандал. Глядачі та кінокритики захопилися новиною про те, що стрімінгові платформи зобов'язали "запікувати" матюки в діалогах, і помітили тільки цю зміну в "Пінгвінах". У прес-службі Kion коментувати те, що відбувалося, відмовилися.

"Це відбувається з мовчазного схвалення влади. Люди розуміють, що так поводитися можна - і суспільні проблеми замовчуються, - каже один із найуспішніших кінопродюсерів у Росії. - Серіал - це спосіб випустити пару, поговорити про наболіле, обговорити серію про те, як мусульманка знайомиться з кимось у тиндері, на роботі, посперечатися. Це рефлексія суспільства над проблемами. А коли її забороняють - пара збирається і може виплеснутися в будь-якому іншому місці, у тому числі на площі. Але цього не розуміють".

Проблеми із темою Кавказу є й у повнометражному кіно. Про це говорять в експертній раді при міністерстві культури, яка, за словами одного з членів ради, "помінялася на 80% на краще" за нового міністра Ольги Любимової і стала предметом гордості кіноспільноти. Заявки режисерів-початківців тепер розглядають професіонали з різних компаній і різних поглядів. І коли 15 вересня перед журі захищали ідею фільму "Лють" режисера Луїзи Галєєвої, сценарій отримав найвищі позначки, кажуть два джерела Бі-бі-сі в раді. Це історія про мусульманку, дівчину-підлітка, яка вимушено стає главою сім'ї, бере на себе управління магазином продуктів, а потім намагається зберегти свою кар'єру, незважаючи на бажання оточуючих повернути її до жіночих обов'язків.

"Коли ми зустрілися для обговорення дебютів, я записав 20 проектів, за які всі висловилися. А коли прийшов протокол, там залишилося лише 11, а решту замінили. Частину поставили на "холд", доки не знають, скільки грошей їм зможуть дати і зможуть При цьому і цей список змінився майже на половину, і куди поділися ті проекти, за які всі голосували, ми не знаємо. "Ярості" у списку немає. Ми впевнені, що це проблеми цензури", - каже один із членів журі.

Департамент кіно пояснює відмову у фінансуванні тим, що один раз гроші на фільм "Лють" вже давали - але їх повернули мінкульту через пандемію, знімати було все одно неможливо. Члени ради пояснюють відмову в грошах дзвінкому голові департаменту прямо під час пітчингу, заявок тим, зі словами "Ви що, з глузду там з'їхали?" "За рік те, що було можливим на пітчингу 2020 року, перестало бути можливим у 2021", - зітхає інший учасник ради при мінкульті.

"А чи можна без гомосексуалізму?"

Автор фото, AFP/Getty Images/BBC

На тому ж пітчингу у вересні був інший фільм зі східним сюжетом. До проморолику автори включили сцену з поцілунком між двома жінками - "і за дуже високих оцінок ця заявка теж якимось чином - після онлайн-голосування - потрапила до резерву", кажуть члени журі. ЛГБТ – тема не менш проблемна, ніж вибори чи чиновники. У серіалах є другорядні персонажі-геї або короткі епізоди на цю тему, але зняти серіал з головним героєм, який буде закоханий у людину однієї з нею статі, поки ні в кого не виходить.

Щоправда, за словами джерел Бі-бі-сі, на ТНТ зараз роблять серіал "Захар розплющує очі" про геїв, один з яких кидає свого похилого коханця. "Я бачив пілот і їм одразу сказав - шансів немає, не треба знімати. Вони понесли юристам. Юрист каже - я не знаю, що робити, закон про пропаганду він такий: по ньому будь що можна і будь що не можна ..."

Серіал пустили в роботу, але восени його закрили. "На ТНТ його точно показувати не будуть", - сказав один із співробітників каналу. "Немає такого проекту на ТНТ, що довго вирішували питання, не вирішили", - підтверджує один із головних кінопродюсерів. Автори серіалу кажуть, що нічого не знають про таке рішення. У "Газпром-Медіа" на запит Бі-Бі-Сі не відповіли.

"Я нещодавно подавав заявку на фільм про жіночу в'язницю, то мене вони відразу запитують - а можна без гомосексуалізму? - розповідає один зі сценаристів. - Я ще навіть не заїкнувся! Взагалі не згадував, мені важливіше було говорити про вакуум, у якому моя героїня виявляється. Іноді навіть здається, ніби про Путіна зняти легше, ніж про гомосексуалізм. А хочеться, щоб у серіалі було реальне життя - і чоловіки-геї, і люди з обмеженими можливостями, ті, кого я бачу навколо себе в реальному житті". З інших категорично заборонених для кіно тем співрозмовники Бі-бі-сі називають шкільні шутинги та підліткову злочинність.

"Та у нас цензура на реальність. На реальне життя, - каже сценаристка та колишня викладачка ВДІКу Юліана Кошкіна. - Це як у Франції, коли після окупації про навалу нацистів говорити було боляче і не прийнято, з'явилася плеяда історичних костюмних фільмів про що завгодно інше Нова хвиля стала відповіддю на відмову від реальності, відповіддю на п*** [брехня]. У нас - гігантський тренд на п*** [брехня]. Він починається з ВДІКу, де і без того залякану молодь консервують ще більше".

"Підліток, закоханий в друга батька? Ніколи. Молоді радикальні угруповання? Ні за що. Головна героїня наркоманка та лесбіянка? А що з нею такого трапилося, що вона перетворилася на лесбіянку? - переказує Кошкіна питання продюсерів. - Якщо герой є - то максимальна пародія на гомосексуалізм Якщо ти покажеш це не перебільшено і не комедійно, то це стає реальністю, а це всіх лякає. сказати цю правду?

– Ось я роблю зараз скетчком для федерального каналу. І якщо хоч десь на читанні ми чуємо хоч трохи – ні, навіть не про політику – про релігію, про економіку, – то одразу все прибирають, – розповідає Бі-бі-сі один із сценаристів.

- А про що тоді лишається жартувати? Секс?

- Секс теж не можна.

- А про що тоді жартувати?

- А ні про що. В результаті журнал "Крокодил", на який я була підписана в дитинстві, просто вогнище порівняно з тим, що роблять зараз. Тепла вода…

У результаті все зводиться до рівня побуту - зрада, дружина, алкоголь. Але це вже нестерпно. Виходить, що ми всі тільки п'ємо та змінюємо один одному, і нічого більше не відбувається.

- А про мікропозики якщо пожартувати?

- Та про це й на думку нікому не спаде написати. А потім і в ефір не пустять... Люди вішаються від мікропозик, хіба можна про це говорити.

"Ми хочемо великих історій, а вони валяються у нас під ногами"

Нічого серйозного не можна серйозно, але якщо змінити жанр - то вдасться багато протягнути, кажуть продюсери. Цим пояснюються не лише спроби авторів звернутися до комедії чи сатири, а й догляд у фентезі. Тому зараз все це дуже модно – вампіри, відьми, касандри, містика, потойбічні сили, каже Кошкіна. "А по-цій-стороннє - не треба, будь ласка. Або тільки з серйозним обличчям "Ми справляємося".

"Так само, як у радянські часи. Ми повернулися до історії братів Стругацьких - щоб розповісти про Союз, треба полетіти на Голконду", - каже піарник однієї з кінокомпаній.

Автор фото, Антон Ваганов/BBC

"Вивести в кіно образ президента або написати драму про протести - таке просто не спадає на думку. Взагалі. Ми хочемо великих історій, вони валяються у нас під ногами, ми їх не чіпаємо, - журиться один із продюсерів федерального каналу. - У авторів і немає замаху - людина неспроможна думати ясно, коли постійно боїться рамок " . Самоцензура буває страшнішою за державну, згодний з нею один зі сценаристів. "Продюсери самі не доходять до лімітів. Влада, гомосексуалізм, президент – болючі теми, навіщо? Давайте без цього? Не думаю, що ситуація зміниться – немає внутрішнього запиту на серйозні теми".

Служби одного вікна, в яке можна віднести сценарій або сцену, що викликає сумніви, не існує. Хтось ходить на Стару площу до адміністрації президента, хтось на Нову площу до знайомих у ФСБ, хтось показує чиновникам, хтось веде переговори лише у мінкульті.

І якщо на федеральних каналах давно збудована система взаємодії з адміністрацією президента, то на платформах вона ще не встановилася. Тим більше, що останніми роками кремлівські чиновники "люблять поговорити та показати, як вони відкриті до діалогу".

Але до переговорів допускаються не всі. Кілька місяців із проблемними сценаріями до адміністрації може ходити лише той, хто підписує листи на підтримку анексії Криму та отримує вітальні листівки від чиновників, розповідають Бі-бі-сі троє режисерів. Після перших заборон автори сідають писати другу чернетку. "Потім може бути п'ятий, восьмий, сотий... Але успішно такі переговори можуть вести люди лише з певної репутації в адміністрації президента", - каже Бі-бі-сі один із продюсерів.

На телеканал "Газпром-Медіа" ТНТ, щоб не витрачати часу на розмови, з приходом Жарова взяли людину, яка цим усім займається. Він має свій кабінет в офісі каналу. "Він каже, це можна, а це не можна. Він ходить показує комусь, типу людина зі зв'язками, - розповідає один із співробітників каналу. - "Епідемію" на каналі ТНТ забороняють досі - вона лежить лише на Premier. Вона занадто близька до правди, кажуть.Ми питаємо кожні два місяці.Ні, небезпечно, настрої в суспільстві такі.Конкретного нічого немає, але ось настрої... Але натомість цей мужик домовився залишити серіали з Бортичем, і Дерев'янком в "Ідеальній родині", який ми змогли показати взимку у розпал заборон”.

"Можна робити духопідйомне кіно"

Для решти стрімінгових майданчиків схожі функції – людину, яка радить, що можна, а що не можна – нещодавно почав виконувати Олексій Гореславський, який став відомим завдяки розгрому редакції Lenta.ru 2014 року і згодом званий ЗМІ кремлівським куратором контенту в інтернеті . У 2019 році адміністрація президента домоглася виділення з бюджету 10 млрд рублів Інституту розвитку інтернету, роботу якого займається Гореславським. Кошти мають бути витрачені на "молодіжний контент в інтернеті, спрямований на зміцнення громадянської ідентичності та духовно-моральних цінностей". Голова наглядової ради конкурсу ІРІ – перший заступник керівника адміністрації президента Росії Сергія Кирієнка.

Перший рік гроші ІРІ витрачалися в основному на блогерів - і не дуже успішно, кажуть продюсери, які працювали з ними. Після цього зі словами "Ми нічого не ріжемо, але має бути й інше кіно" ІРІ почав приходити на всі інтернет-платформи та пропонує спільні проекти. За словами менеджерів, Гореславський відразу згадує величезний пряник - 10 млрд рублів бюджету, на які "можна робити духопідйомне кіно".

Давайте робити серіали, ми вам дамо грошей, а то раніше до нас приходили графомани, а ми хочемо професіоналів, – приблизно такими словами Гореславський розпочинає зустрічі. "Так вони схиляють платформи до того, щоб їм відкривали контентні плани і ділилися розробками. Вони мають глобальні гроші, які потрібно освоїти під конкретні теми: Росія, якою ми пишаємося, ті ж пункти, що й у мінкульті, дебільний темник. Вони шукають , як його можна інтегрувати в проекти, що готуються, щось поправити або змістити акценти. Грошей багато, тому у них це періодично виходить". Хтось із продюсерів називає це продакт-плейсментом, хтось – "м'якою силою", в яку любить грати АП за Кирієнка.

Але водночас із пропозицією тим, розповідає керівник одного з майданчиків, Гореславський згадав, що якби він прийшов до них раніше, то серіал із церковною сюжетною лінією "було б знято інакше". На іншій платформі він сказав, що ІРІ "не має нічого проти великої кількості сексуальних сцен і героїв ЛГБТ у серіалах, але добре, щоб ці персонажі були і негативними". Гореславський не міг знайти час на інтерв'ю Бі-бі-сі.

При роботі з ІРІ є чіткий KPI: один перегляд - кілька рублів, вони сильно орієнтовані на масові перегляди, каже один із режисерів, що працювали з Гореславським.

На відміну від платформ, фільми яких закриті підпискою, ІРІ стоїть завдання максимального охоплення, і вони можуть викладати свій контент на "Ютуб" і "Вконтакте" безкоштовно. Спочатку в їхніх контрактах були дуже стислі терміни через держзвітність - півроку на весь фільм, "відразу зрозуміло, що ці люди у кіновиробництві нічого не розуміють". Зате і відкатів, за словами кіношників, що працювали з ними, ІРІ не вимагає.

Завдання ІРІ зараз - роздати велику кількість грошей великій кількості людей, щоб потім можна було впливати на політику платформи чи продакшену, упевнений один із впливових продюсерів. "Вони зрозуміли, що програють інтернет, бачать, що масовий контент роблять без їхньої участі, і тому вирішили підійти серйозно. А Гореславський, який дивиться по інтернету, не хоче зізнаватися собі, що він служить дияволу. щось хороше". "Це історія про блокування інтернету та ізоляцію", - впевнена інша продюсерка з федерального телеканалу.

Адміністрація президента зробила Гореславського своїм неформальним радником із серіалів, вважає один із медіааналітиків. Як розповідають продюсери, що спілкувалися з ним, посил генерального директора ІРІ простий: "Хлопці, ви розумієте, що ми живемо в час, коли багато хто на різне ображається. Тому ми будемо модераторами, які передбачають, які теми кого можуть тригернути і чим це може закінчитися. Це поради. Їм можна не слідувати – але можуть бути наслідки для вас".

Співробітники адміністрації президента, які займаються кіном, відмовилися відповідати на запитання Бі-бі-сі.

"Простіше, звичайно, махнути рукою"

"Сподіваюся, ви зрозумієте моє становище". "Я дав слово про це не казати". "Не можу розповідати про п*** [жахах], який творять з колегами". "Ви робите лише гірше, коли пишете про це". "Цей той випадок, коли краще завалити – і нам, і вам". "Два роки помовчимо - і все минеться", - на цій фразі побудовано все мовчання у російському кіно. Невеликий і щільний ринок, на якому рано чи пізно всі працюють, тримається на змові мовчання, порукою якому стає той факт, що всі поки що заробляють на ньому непогані гроші.

У кіносферу після розгрому російських ЗМІ пішли багато журналістів, каже PR-менеджер однієї з компаній. "Одну професію вони вже втратили. Їм не хочеться втрачати другу. Ризикувати заробітком, починати ще раз заново - складно, - пояснює вона загальне мовчання. - Ну і потім, реально все роблять велику класну справу. Ми натхненні, і тому коли запитують про цензуру , ти думаєш - ну, звичайно, це важливо... Але кожен проект - це десятки людей, сотні мільйонів, знову ж таки - всі марнославні, хочеться, щоб це все побачило світ... І через якусь цю нісенітницю... Простіше, звичайно, махнути рукою і продовжувати копати в той бік, куди виходить.

"Платформи стрімко перетворюються на телевізор, хоча ще зберігаються ілюзії щодо їхньої свободи. Весь онлайн ретельно зважує політриски і ні з ким не хочуть загострювати стосунки", - каже один із продюсерів. І додає, що так само поводиться Netflix в Росії: "Хоч би як прикро це звучало. Вони уникають будь-яких питань, які можуть їх зіштовхнути з владою в Росії".

"Netflix - це той же перший канал, тільки американський. У мене була ілюзія, що про все важливе, про що ми не можемо говорити тут - про права, про інклюзію, про свободу - ми скажемо там, - каже один із продюсерів федерального каналу - І яке ж було моє розчарування, коли я зрозуміла, що Netflix на це глибоко пофіг... Він хоче документалку про Пугачову, серіал про Кареніну і кримінал, розбирання, розслідування вбивств... Чим тупіше, тим краще їм абсолютно все одно на інше. Надія, що від "Нетфліксу" з'явиться свобода – вона безглузда".

"Повірте, кіношників, які дотримуються розумної точки зору на бізнес та політику, - більшість. І цензура всіх бісить і стосується часто. Просто всі бояться", - каже один із продюсерів. Але каже він це анонімно.

Як влаштований ринок онлайн-кінотеатрів у Росії

Стрімінгові послуги з'явилися в Росії відносно недавно - близько 10 років тому. Піонерами стали Ivi, Okko та TVzavr. Спочатку вони обмежувалися показом фільмів і серіалів, закуплених у російських і зарубіжних виробників. Однак останніми роками на тлі різкого падіння популярності телебачення та бурхливого розвитку інтернет-технологій російські онлайн-кінотеатри почали активно виробляти і власний контент.

Зростання популярності онлайн-кінотеатрів спонукала й пандемію коронавірусу, під час якої традиційні кінозали постійно закривалися на карантин. З того часу російські відеосервіси продовжують зростати вибуховими темпами: так, за підсумками першого півріччя 2021 цей ринок збільшився на 40% в порівнянні з першим півріччям 2020 року (дані "ТМТ Консалтинг").

Найбільші ніші на російському стрімінговому ринку сьогодні займають сервіси Okko, Ivi та "Кінопошук HD". Останнім часом на цьому полі з'явилося чимало нових активних гравців, які відгризають собі все більші шматки стрімінгового пирога – це насамперед сервіси Start, Premier, more.tv та Kion.

Зростання успіху онлайн-кінотеатрів привертає увагу найбільших російських компаній, які все більш охоче інвестують у стрімінг або створюють власні сервіси. Так, восени 2020 року Okko увійшов до екосистеми "Сбера", а навесні 2021 року компанія МТС запустила свій онлайн-кінотеатр Kion, в якому відразу ж була представлена ​​лінійка оригінальних проектів.

Оригінальні серіали російського стримінгу все частіше завойовують широкий успіх глядачів і часом навіть розходяться на цитати. Наприклад, сервіс Premier яскраво виступив із серіалом Петра Буслова "Домашній арешт", онлайн-кінотеатр Start прославився завдяки серіалу Костянтина Богомолова "Зміст", а молодий сервіс more.tv минулого року отримав тисячі нових передплатників після гучного серіалу "Чики".

Серіальний бум вже призводить до нестачі кадрів у цій галузі, на що останнім часом нарікають багато власників продакшн-студій. Робота у стрімінгових сервісах приваблює кінематографістів не лише великими грошима від інвесторів, а й ширшою свободою творчості, порівняно з великими телеканалами: наприклад, відсутністю прямого держконтролю.

Просмотры: