«Переконаний садист-психопат»: Україна шукає «Палича» – ката з тюрми «Ізоляція»

 

By

 

radiosvoboda.org

7 min

View Original

Головний кат «Ізоляції» – саме так називають бойовика на прізвисько «Палич», який запам’ятався колишнім полоненим своєю жорстокістю. Ґвалтував, принижував, бив та жорстоко катував ув’язнених. «Він боявся, що його вб’ють, через це його психіка похитнулася: доки він продовжував виконувати роботу, зберігав собі життя», – каже один з колишніх заручників. Наразі від звільнених із донецької таємної тюрми зібрано вже чимало свідчень – адже це десятки людей із трьох хвиль обмінів. Що відомо про головного садиста донецької в'язниці, та чи ведеться проти нього справа українським слідством?

Навесні 2014 року донецький музей сучасного мистецтва «Ізоляція» (він розташовувався у колишніх заводських приміщеннях) був захоплений бойовиками угруповання «ДНР». Замість арт-простору з виставками і лекціями, з’явилася тюрма, яка вважається найжорстокішою на окупованих територіях. До 2018 року керував «Ізоляцією» російський найманець на прізвисько «Палич», або «Перший» – це його позивний для своїх.

Саме ім'я «Палич» повторюють колишні заручники, описуючи сцени жорстокості в цій тюрмі, адже він не просто керував конвоїрами, а й сам полюбляв брати участь у знущаннях.

Наприклад, комендант міг вивести полоненого надвір, роздягнути та поливати холодною водою з автомобільної мийки, згадує колишній полонений Станіслав Печонкін.

«Познайомився я з ним практично одразу після того, як мене привезли на «Ізоляцію»: це було через 10 днів після мого затримання, коли з Горлівки мене перемістили в Донецьк. Він брав участь в моєму оформленні. Він навіть був без балаклави, хоча завжди, коли привозять новеньких, працівники «Ізоляції» ходять в балаклавах. Один із тих, хто сидів зі мною, ніби бачив його паспорт, і там було написано, що він уродженець міста Курахове Денис Кулик. На вигляд йому близько 40 років, повна фігура. Він брав участь в моїх допитах і мене бив», – розповідає Печонкін.

«Запої «Палича» закінчувалися черговим трупом»

Жертви «Палича» ставали постійними: він когось собі обирав і планомірно знущався, переказує в'язень, який теж став одним із «улюбленців» «Палича». Станіславу бойовик влаштовував програму «Зважені та щасливі», забороняючи їсти, і змушуючи робити безліч фізичних вправ, окрім роботи на території тюрми (в'язнів там залучали до вантаження боєприпасів, наприклад).

«Сім місяців він мене бив, принижував, поливав з «Кьорхєра» (мийка високого тиску – ред.), «стежив за моєю фігурою», забороняючи мені їсти все, крім каші. Після цих 7 місяців на «Ізоляції» мене напівживого вивезли до лікарні, де відкачували 5 днів. Крім мене, у «Палича» були й інші «любимчики», з яких він знущався. Одна з проблем «Палича» – він полюбляв випити й міг іти в запій на кілька тижнів, тоді йому взагалі відривало «башню»: починалися масові побиття, і дехто їх не переносив. Бувало таке, що запої «Палича» закінчувалися черговим трупом» – розповідає Печонкін.

У підвалі «Ізоляції» була камера, де тримали затриманих бійців угруповання «ДНР», і час від часу туди спускали «політичних» – тобто проукраїнських затриманих, щоб бойовики їх били. «Палич» спостерігав по відео.

«Наскільки мені відомо, раніше він працював у пенітенціарній службі, й був у 97-й Макіївській колонії начальником загону та оперуповноваженим, це те, що він сам розповідав», – каже чоловік.

Дівчину тримали в сусідній з в'язнем камері, щоб він усе підписав – свідок

Ще один колишній полонений, журналіст Станіслав Асєєв розповідає про «Палича» як про найжорстокішу людину, яку доводилося бачити під час полону.

«Це особистість, яка поєднувала в собі дві крайності: з одного боку, переконаний садист-психопат, який не відчував жодного співчуття до людей, яких він катував та сексуально ґвалтував. З іншого боку, його не можна було назвати повним відморозком, і він точно не ідіот. Він був тонким психологом і дуже грамотно грав на почуттях ув’язнених. Він розміщував у сусідніх камерах людей, які мали якісь стосунки. Інколи туди потрапляли пари, інколи чоловік із дружиною, щоб потримати дружину кілька днів і чоловік підписав необхідні документи. Таке відбувалося на моїх очах. Я сидів у четвертій камері, за стіною була третя – жіноча камера. Він навмисно підсадив до нас в камеру чоловіка, дівчина якого сиділа в третій камері, – щоб він божеволів від цього, знаючи, що за стіною його кохана».

Станіслав згадує, що «Палич» міг звертатися до ув’язнених матом, що постійно і робив, а потім різко переходити на «ви», що викликало дисонанс у сприйнятті полонених. На відміну від Печонкіна, Асєєву «пощастило» більше, бо «Палич» його не бив особисто, делегуючи це своїм підлеглим.

«Особисто мене він не чіпав, але був епізод восени 2017 року, коли він вчергове напився, то взяв вночі наближених до нього ув’язнених, почав відкривати камери і в кожній камері бив людей. Але, коли вони зайшли до нас, я спав на першому ярусі, а наді мною спав чоловік похилого віку, якому «Палич» завдав удару у вухо, через що чоловік втратив слух. Потім почав бити інших ув’язнених, але мене не чіпав навіть пальцем. Він наказав нам стати на коліна, завести руки за голову. Він бив інших ув’язнених, а мене били ув’язнені, які зайшли до камери разом з ним. Він розмовляв зі мною в ту ніч. Інших вивели бити в коридор, а я продовжував стояти на колінах, і він говорив зі мною. Він розумів, що в нього вже немає іншого вибору, про що і сказав мені. Він жив в «Ізоляції», не покидаючи території заводу. Боявся, що його вб’ють, через це його психіка похитнулася. Доки він продовжував виконувати свою роботу, він зберігав собі життя», – розповідає Асєєв.

Його прибрав «Ленін»

Бойовики таки прибрали «Палича» з «Ізоляції» – у 2018-му. Колишні заручники кажуть: його точно не вбили, бо і далі продовжували привозити в тюрму для участі в катуваннях людей.

На момент літа 2018 року його використовували як потужну зброю так званого «МГБ ДНР».

«Його кинули на підвал після того, як він остаточно переламав «Ізоляцію». Тоді приїхало його керівництво, людина з позивним «Ленін», дала автоматну чергу під нашими вікнами. «Палича» загнали в шосту камеру, пізніше посадили в підвал і довго там тримали. Потім його перевезли на підвали «МГБ» на Шевченка, 26 (це підвали колишнього Апеляційного суду Донецька – ред.). Потім його знову повернули на «Ізоляцію», де він жив в окремому вагончику. Потім він зник. Але полонені, яких виводили на роботи, бачили, як його привозили на територію «Ізоляції» катувати новеньких», – розповідає Станіслав Асєєв.

Що робить українське слідство

В Офісі генерального прокурора України Радіо Донбас.Реаії повідомили, що ким є людина на прізвисько «Палич» – їм відомо.

«Особа з позивним «Палич» згадується у ряді допитів потерпілих. Ця особа на цей час ідентифікована, вона є громадянином України, однак, на цей час будь-якої іншої інформації про цю особу я не можу надати. Наразі досліджуються обставини вчинення даним громадянином кримінальних правопорушень, і найближчим часом правоохоронним органом буде надана належна правова оцінка», – каже Роман Циб, начальник відділу Департаменту нагляду щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, Офісу генерального прокурора.

За його словами, зараз ведеться 4 кримінальних провадження щодо злочинів, скоєних на території «Ізоляції».

«Хочу наголосити, що через її застінки пройшли сотні українських військовослужбовців та цивільних громадян, – додає Роман Циб. – До них застосовувалось як і фізичне, так і психологічне насильство, в тому числі – катування у вигляді імітації розстрілу. На цей час у двох кримінальних провадженнях встановлено і повідомлено двом особам про підозру в катуванні полонених саме на території даного заводу. Вони також безпосередньо брали участь у захопленні приміщення цього заводу. В одному з кримінальних проваджень досудове розслідування зупинено у зв’язку з розшуком підозрюваного. В іншому кримінальному провадженні триває досудове розслідування, збираються докази і, сподіваюсь, найближчим часом обвинувальний акт стосовно громадянина України буде скеровано до суду для розгляду».

Підпишіться на нашу п’ятничну розсилку «Тиждень на Донбасі». Все важливе про регіон коротко – лише в одному листі на тиждень

Радіо Донбас.Реалії не має змоги запитати про факти, озвучені звільненими з полону, в самого «Палича». На інтернетних сторінках окупаційної адміністрації Донецька немає не лише інформації про цю людину, а й згадок про «Ізоляцію», адже тюрма є таємною.

Доля «Палича» невідома, а Лягін – у СІЗО

Зараз в українському суді розглядається справа іншого учасника угруповання «ДНР» Романа Лягіна, якого називають організатором тюрми «Ізоляція». Слідство звинувачує його в захопленні території культурного фонду «Ізоляція». Сам музей, який нині діє в Києві, активно бере участь у цій справі, однак суд відмовив йому у статусі потерпілої сторони. Лягіна вдалося затримати – він у СІЗО.

Бойовика «Палича» сайт «Миротворець», який веде базу даних щодо бойовиків, називає Денисом Куликовським, однак немає підтверджень достовірності цієї інформації. Що зараз із цією людиною, і де вона перебуває, невідомо. Навколо його долі точиться багато чуток серед донеччан і експолонених, але жодну з них на цей момент не вдалося підтвердити чи спростувати.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

(Радіо Донбас.Реалії працює по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безплатно). Ваше ім’я не буде розкрите)

Просмотры: