Росія і раніше вже мала військові бази у Сирії, а в 2015 р. провела повітряну кампанію на підтримку Асада, яка допомогла переломити хід війни на користь уряду.

 

Чому в Сирії війна

By

 

BBC

5 min

View Original

Автор фото, Reuters --

Сім років тому у Сирії розпочався мирний протест проти президента, який переріс у повномасштабну громадянську війну. Понад 350 тисяч осіб загинуло, міста лежать у руїнах, і різні країни світу так чи інакше втягнулися у конфлікт.

З чого почалася сирійська війна?

Автор фото, AFP

Ще до початку повстання багато сирійців скаржилися на безробіття, корупцію і брак політичної свободи. Ці проблеми вони пов'язували з президентом Башаром Асадом, який прийшов до влади у 2000 р. після смерті свого батька Хафеза Асада.

У березні 2011 р. у південному місті Дара почалися демонстрації на підтримку демократії, натхненні "арабською весною" у сусідніх країнах.

Коли уряд застосував до вільнодумців насильство, протести поширилися всією країною. Протестувальники вимагали відставки президента.

Неспокій охоплював дедалі більше людей, і розкол між сторонами поглиблювався. Прибічники опозиції взяли в руки зброю, спочатку для самозахисту, а потім і для того, щоб очистити свою землю від президентських сил безпеки. Пан Асад назвав цей рух протесту "тероризмом, який підкріплюється ззовні" та пообіцяв його зломити.

Насильство стрімко наростало. У країні почалася громадянська війна.

Скільки людей загинуло?

Автор фото, Getty Images

Сирійський центр моніторингу за дотриманням прав людини (SOHR) - організація, що базується у Великій Британії, але має широку мережу спостерігачів на місцях - станом на березень 2018 р. зафіксувала дані про смерть 353 900 осіб, включно з 106 000 цивільних.

До цього числа не входять 56 900 осіб, які зникли без вісти та, за припущенням правоохоронців, також загинули. Представники SOHR також висловлюють здогадку, що близько 100 000 смертей не задокументовані.

Підпис до відео, Внаслідок бомбардування передмістя Дамаска загинули щонайменше 250 людей.

Інше джерело даних - Центр документування правопорушень. Він покладається на звіти активістів усередині Сирії та доповідає про порушення міжнародного гуманітарного права і законів про права людини, зокрема про напади на цивільних осіб.

Станом на лютий 2018 р. Центр зібрав дані про 185 980 смертей, пов'язаних з бойовими діями у Сирії, включно з 119 200 мирних жителів.

За що воюють сторони?

Автор фото, AFP

Нині ситуація далеко не обмежується конфліктом між прибічниками та противниками Асада.

До бойових дій залучено багато груп і країн, кожна з яких має свої інтереси. Це значно ускладнює стан речей і перешкоджає встановленню миру.

Деяких з них звинувачують у розпалюванні ворожнечі між сирійськими релігійними спільнотами, а саме у підбурюванні сунітської більшості до виступів проти шиїтів-алавітів, до яких належить президент Асад.

Така роз'єднаність підштовхує обидві сторони до страшних злочинів, робить ворогами колишніх сусідів і вбиває надію на мир.

Вона також сприяє процвітанню джихадистських угрупувань - "Ісламської держави" (ІДІЛ) та Аль-Каїди.

Сирійські курди, які прагнуть самоврядування, але не вступають у бій з силами Асада, додають іще один вимір до конфлікту.

Хто бере участь у діях?

Автор фото, Reuters

Ключову підтримку уряду надають Росія та Іран, а США, Туреччина і Саудівська Аравія займають сторону повстанців.

Росія і раніше вже мала військові бази у Сирії, а в 2015 р. провела повітряну кампанію на підтримку Асада, яка допомогла переломити хід війни на користь уряду.

За твердженнями російських військових посадовців, напади здійснюються лише на "терористів", але активісти свідчать, що від них регулярно гинуть звичайні повстанці та цивільні.

Іран, як кажуть, скерував на допомогу Асаду сотні підрозділів і мільярди доларів.

Тисячі бойовиків з мусульман-шиїтів - переважно з ліванського руху "Хезболла", але також з Іраку, Афганістану та Ємену - отримують в Ірані зброю, фінансування та військову підготовку, щоб потім виступити на боці сирійської армії.

США, Велика Британія, Франція та іншізахідні країни надають різного рівня допомогу тим, кого вони називають "поміркованими повстанцями".

Всесвітня коаліція, яку вони очолюють, також здійснила низку повітряних атак проти бойовиків ІДІЛ у Сирії (починаючи з 2014 р.) і допомогла альянсу курдських і арабських повстанців під назвою "Демократичні сили Сирії" (SDF) відбити територію у джихадистів.

Туреччина здавна підтримує повстанців, але використовує їх для того, щоб стримувати курдські загони, які складають основу SDF і нібито пов'язані з забороненою у Туреччині Курдською робітничою партією.

Саудівська Аравія, схильна чинити опір будь-якому іранському впливу, також озброює та фінансує повстанців.

Нарешті, Ізраїль був настільки стурбований тим, що Іран постачає зброю "Хезболлі" у Сирії, що провів кілька повітряних атак для стримування цих поставок.

Як це позначилось на країні?

Автор фото, AFP

Окрім сотень тисяч загиблих, війна довела 1,5 млн осіб до каліцтва, включно з 86 тисячами людей, які втратили кінцівки.

Принаймні 6,1 млн сирійців стали внутрішніми переселенцями, а ще 5,6 млн виїхали за кордон.

92% з них нині перебувають у сусідніх Лівані, Йорданії та Туреччині, які ледь дають собі раду з одним з найбільших у новітній історії напливом біженців.

За оцінкою ООН, у 2018 р. близько 13,1 млн людей на території Сирії потребуватимуть того чи іншого виду гуманітарної допомоги.

Сторони конфлікту ускладнюють ситуацію ще й тим, що не дають доброчинним організаціям дістатися до багатьох потерпілих і нужденних. Майже 3 млн людей мешкають в областях під облогою чи з ускладненим доступом.

Підпис до відео, Внаслідок бомбардування передмістя Дамаска загинули щонайменше 250 людей.

Сирійці також мають обмежений доступ до медичних послуг.

Організація "Лікарі за права людини" станом на грудень 2017 р. зафіксувала 492 напади на 330 пунктів надання медичної допомоги, внаслідок яких загинуло 847 медиків.

Підпис до відео, Внаслідок бомбардування передмістя Дамаска загинули щонайменше 250 людей.

Велика частина багатої культурної спадщини Сирії лежить у руїнах. Всі шість об'єктів на території Сирії, що входять до Списку всесвітньої культурної спадщини UNESCO, зазнали значних ушкоджень.

По всій країні стерті з лиця землі цілі містечка та райони.

За нещодавнім звітом ООН, в одному з районів Східної Гути - підконтрольного повстанцям передмістя Дамаска - сильно ушкоджено або знищено 93% будівель.

Interactive Як район Джобар столиці Сирії Дамаска руйнувався починаючи з 2013 року

Як розділена країна на сьогоднішній день?

Автор фото, Reuters

Уряд відновив контроль над найбільшими містами, але великі частини країни досі лишаються в руках повстанців і очолюваних курдами "Демократичних силах Сирії".

Серед територій, підконтрольних опозиції, найбільшою є північно-західна провінція Ідліб, де проживають понад 2,6 млн осіб.

Підпис до відео, Внаслідок бомбардування передмістя Дамаска загинули щонайменше 250 людей.

Попри те, що її проголосили "зоною деескалації конфлікту", ця провінція стала мішенню наступальної операції уряду, який заявляє, що виступає проти джихадистів, пов'язаних з Аль-Каїдою.

Також триває наступальна операція на Східну Гуту. 393 тисячі її мешканців перебувають під облогою урядових сил з 2013 р. Наразі вони потерпають від потужних бомбардувань, а також суттєвої нестачі їжі та медикаментів.

Тим часом "Демократичні сили Сирії" контролюють більшу частину території на схід від річки Євфрат, включно з містом Ракка. До 2017 р. тут була фактична столиця "халіфату", проголошеного ІДІЛ. Нині ж "Ісламська держава" утримує лише кілька клаптиків землі у різних місцях Сирії.

Чи закінчиться колись ця війна?

Автор фото, AFP

Навряд чи цього можна чекати у найближчому майбутньому, але всі згодні, що для цього потрібне дієве політичне рішення.

Рада безпеки ООН закликала до застосування Женевського комюніке 2012 р., де викладена концепція тимчасового уряду, "сформованого за загальною згодою".

Втім, дев'ять раундів мирних перемовин, які тривають з 2014 р. за посередництва ООН і відомі під назвою "Женевський процес ІІ", майже не досягли успіху.

Схоже, що президент Асад дедалі менше бажає домовлятися про будь-що з опозицією. Повстанці ж наполягають, що жодна домовленість неможлива без його відставки.

Тим часом захід звинуватив Росію у підриві мирних переговорів, коли та почала свій альтернативний політичний процес, нібито спрямований на досягнення миру, - перемовини в Астані.

У січні 2018 р. Росія організувала й провела тут "Конгрес національного діалогу". Втім, більшість представників опозиції відмовились від участі у ньому.

Просмотры: