Мітки

72nd Center for Information and Psychological Operations (Ukraine) | Wikiwand

 

72-й центр інформаційно-психологічних операцій (Україна) | Wikiwand

6-7 minutes

72-й центр інформаційно-психологічних операцій

Емблема

Засновано2004
Країна Україна
ВидEmblem of the Ukrainian Special Operations Forces.svg ССО України
з січня 2016 року
Emblem of the Ukrainian Navy.svg Військово-морські сили
2003—2016
Рольінформаційно-психологічні операції
Гарнізон/Штаб Київська область,
м.Бровари
з 2014 року
 Севастополь
2003—2014
Гасло«Розум перемагає силу»
Війни/битви

Російська збройна агресія проти України

72-й це́нтр інформаці́йно-психологі́чних опера́цій (72 ЦІПСО) — частина Сил спеціальних операцій України, що спеціалізується на інформаційно-психологічних операціях.

До 2016 року входила до складу Військово-Морських Сил України. Один із останніх осередків опору ВМС України російським окупантам у 2014 році в Севастополі. Частина трималася до 23 березня[1].

Історія

Центр інформаційно-психологічних операцій (ЦІПСО) Військово-Морських Сил Збройних Сил України був сформований в Севастополі у жовтні 2003 року. Значних зусиль до його створення доклали ветерани воєнної розвідки України: капітан 1 рангу Чепець Володимир Іванович та капітан 1 рангу Шаблінський Іван Іванович. Першим командиром частини був призначений капітан 1 рангу Лисенко Сергій Михайлович.

На ЦІПСО ВМС покладалися завдання виявлення і попередження інформаційних і психологічних загроз спрямованих проти Військово-Морських Сил України, інформаційно-аналітичного забезпечення розвідувального управління штабу ВМС. Типова структура ЦІПСО включала[2]:

  • аналітичний відділ;
  • відділ спостереження та спеціальних дій з групою інформаційного забезпечення;
  • відділення друкованої пропаганди;
  • відділення інформаційно-телекомунікаційних технологій.

Російська інтервенція

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svgРосійський спецназ пішки залишає навчальний загін ВМС в Севастополі Новини 24tv. 02.03.2014

Протистоячи російській інтервенції, 2 березня 2014 року рішучими діями, застосувавши як бойову броньовану машину звукопередавальну станцію на базі БТР-80, особовий склад Центру спільно з офіцерами 191-го навчального загону ВМС України попередили захоплення військового містечка і складів зі зброєю російськими спецпризначенцями[3][4]. Потім частина трималася ще майже місяць. Російським командуванням військовим Центру було висунуто два ультиматуми про здачу, а ввечері 22 березня до Центру, на територію Навчального загону, російські окупанти пригнали бронеавтомобіль «Тигр» і спецтехніку для глушіння мобільного зв'язку[5]. Українські офіцери забарикадувались всередині будівлі на поверсі, очікуючи штурму. На жаль, зрадник, який 21 березня перейшов на бік окупантів, повідомив противнику про слабкі місця оточених і показав усі виходи і входи до будинку[5]. 23 березня частина була захоплена[1]. Командир частини капітан 2 рангу В'ячеслав Дем'яненко був викрадений «зеленими чоловічками»[6] і незаконно ними утримувався понад десять діб[7]. Звільнений з полону 3 квітня 2014 року[8][9].

14 співробітників центру, в тому числі й офіцери, не вийшли з Криму після початку окупації, залишилися там і, ймовірно, перейшли на службу до ворога[10].

Колишня нарукавна емблема підрозділу

Колишня нарукавна емблема підрозділу

Командири

  • капітан 1 рангу Лисенко Сергій Михайлович;
  • капітан 1 рангу Болотников Євген Геннадійович;
  • капітан 2 рангу Цалоєв Володимир Муратович;
  • капітан 2 рангу Дем'яненко В'ячеслав Михайлович.

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б У Криму росіяни заблокували один із останніх осередків опору ВМС України Архівовано 10 листопада 2014 у Wayback Machine. ТВі. 23 березня 2014
  2. ↑ Підрозділи інформаційно-психологічних операцій Збройних Сил України
  3. ↑ П'ятий день російської інтервенції в Криму Преступности.нет 2 березня 2014
  4. ↑ Російський спецназ покинув українську військову частину в Севастополі Українська правда. 2 березня 2014
  5. ↑ а б У Севастополі росіяни пригнали «Тигр» для штурму українців Українська правда. 22 березня 2014
  6. ↑ Події 23 березня 2014 Архівовано 10 листопада 2014 у Wayback Machine. Громадська варта
  7. ↑ У кримському полоні залишається один наш військовий, «незламний» Українська правда. 28 березня 2014
  8. ↑ О. Турчинов: Капітан другого рангу Збройних Сил України В'ячеслав Дем'яненко звільнений з полону Офіційний сайт Президента України. 3 квітня 2014
  9. ↑ Офіцер Дем'яненко після кримського полону прибув на материкову частину України Дзеркало тижня. Україна. 3 квітня 2014
  10. ↑ Військова частина А4398 / Дезертири та зрадники Список військовослужбовців. Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 23 березня 2016.

Посилання

This page is based on a Wikipedia article written by contributors (read/edit).
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.

Cover photo is available under Public domain license. Cover photo is available under Public domain license. Credit: МО України (see original file).

Просмотры:
Мітки:

Коментарі

Дописати коментар

Олег Мічман в X: «Donations and support for media resources, bloggers, projects, and individuals. https://t.co/HPKsNRd4Uo https://t.co/R6NXVPK62M» / X
https://twitter.com/olukawy/status/1703876551505309973

Популярні публікації