Мітки

DonOperInfo :: Точка (тактичний ракетний комплекс) | Модернізований ракетний комплекс отримав найменування 9К79-1 «Точка-У» (позначення НАТО — Scarab B)

 

Точка (тактичний ракетний комплекс)

9К79 «То́чка» (за класифікацією НАТО — SS-21 Scarab A, за Договором РСМД — ОТР-21) — радянський тактичний (дивізійний) ракетний комплекс. Розробка почалася 1968 року у Коломенському КБ машинобудування. Офіційно прийнятий на озброєння Радянської Армії 1975 року, серійне виробництво ракет почалося 1973 року.

Комплекс базується на повнопривідному плавучому шасі БАЗ з формулою 6х6. Ракета комплексу має боєголовку масою 482 кг, і могла оснащуватися різними типами бойової частини, включно із ядерною. Дальність польоту ракети 15—70 км. На відміну від попередніх радянських ракетних комплексів, «Точка» керована аеродинамічними рулями, що забезпечувало кругове імовірне відхилення близько 150 м.

Модернізований ракетний комплекс отримав найменування 9К79-1 «Точка-У» (позначення НАТО — Scarab B) і почав надходити у війська 1989 року. «Точка-У» мала збільшену до 120 км дальність, і поліпшене до 95 м кругове імовірне відхилення.

Роботи над комплексом були розпочаті за Постановою Ради міністрів СРСР від 4 березня 1968 року на потужностях Коломенського КБ машинобудування.

До складу ракетного комплексу входять:

  • Ракета 9М79 (для комплексу «Точка-У» — 9М79М) з різними типами бойових частин;
  • Пускова установка 9П129 (9П129-1М);
  • Транспортно-Зарядна машина 9Т218;
  • Транспортна машина 9Т238;
  • Автоматизована контрольно-випробувальна машина 9В819-1;
  • Машина технічного обслуговування 9В844;
  • Комплект арсенального обладнання 9Ф370-1.

Виробництво ракет велося на Воткінському машинобудівному заводі, виробництво спеціальних шасі для пускових установок БАЗ-5921 і транспортно-заряджаючих машин (БАЗ-5922) — на Брянському заводі спеціального автомобілебудування, складання ПУ здійснювалася на ВО «Барикади». У виробничому циклі складових частин ракетного комплексу були залучені підприємства всього Радянського Союзу.

Ракета 9М79 (9М79М) відрізняється від ракет попередніх тактичних ракетних комплексів (8К14 чи ТРК «Луна») тим, що управління польотом ракети здійснюється не управлінням за допомогою часу роботи двигуна і не заданням початкового кута запуску, а за допомогою аеродинамічних елементів управління — крил і рулів оригінальної ґратчастої конструкції. Крім того, аеродинамічні рулі продубльовані газодинамічними, встановленими на виході сопла реактивного двигуна. При цьому коригується не тільки балістична траєкторія, але й здійснюється наведення на кінцевій її ділянці (у тому числі і за командами радіолокаційної головки самонаведення). Газодинамічні рулі забезпечують управління на початковій ділянці траєкторії, коли при низькій швидкості польоту аеродинамічні недостатньо ефективні.

Ракети забезпечені однорежимним реактивним двигуном на твердому паливі, що забезпечує високу готовність комплексу до бойового застосування, на відміну від комплексів з ракетами на рідкому паливі, де операції із заправки ракет забирали багато часу, при цьому зберігатися заправлені ракети могли тільки дуже обмежений час.

Спочатку комплекс розроблявся під застосування спеціальної (ядерної) бойової частини (АА-60). Крім неї були розроблені осколково-фугасна (9Н123Ф) і касетна (9Н123К) бойові частини, а також бойові частини з пасивною радіолокаційною головкою самонаведення (модифікація «Точка-Р», початок розробки — 1971). Бойова частина невідокремлювана.

Підрив осколково-фугасної бойової частини для більшої ефективності проводиться на висотах близько 10—20 метрів. При цьому бойова частина(БЧ) спроектована таким чином, що при підриві утворюється сфокусована вибухова хвиля і спрямований струмінь осколків. При цьому сама ракета здійснює доворот до положення, близького до вертикального по відношенню до поверхні землі. Все це разом підвищує ефективність дії бойової частини зі знищення заглиблених командних пунктів або складів інфраструктури противника. Максимальна площа зони повного ураження для цієї БЧ становить 3 га.

Розкриття касетної бойової частини, що забезпечена 50 бойовими елементами осколкової дії, відбувається на висоті 2 кілометрів. Призначена така бойова частина для ураження живої сили і неброньованої техніки, розташованої на відкритій місцевості. Максимальна площа зони повного ураження для цієї БЧ становить 7 гектарів.

Ракети з бойовими частинами, оснащеними пасивною радіолокаційною головкою самонаведення (ГСН), призначені для ураження цілей, оснащених радіолокаційними станціями. Зокрема, такі ракети застосовувалися в стаціонарних берегових протикорабельних комплексах.

Бойова частина і двигун під час польоту в «Точки» не відокремлюються, проте корпус ракетної частини має високу міцність, тому навіть підрив фугасної бойової частини його не руйнує. Отже, під час застосування ракет і з касетною, і з фугасною бойовою частиною корпус ракетної частини (де розміщується твердопаливний заряд двигуна) залишається майже неушкодженим.[1]

Пускова установка змонтована на триосьовому амфібійному автомобільному шасі БАЗ-5921. Передня і задня пари коліс — керовані, що забезпечує відносно невеликий радіус повороту — 7 метрів. Склад апаратури пускової установки забезпечує можливість абсолютно автономного її застосування, до її складу входять:

  • Бортова ЦОМ;
  • Спеціальний гірокомпас, що забезпечує націлювання ракети по оптичному каналу;
  • Пульт установки польотних даних;
  • Апаратура топогеодезичної прив'язки;
  • Радіостанція Р-173;
  • Фільтро-вентиляційна установка.

До обслуги пускової установки входять чотири військовослужбовці: начальник обслуги, заступник начальника обслуги (він же — старший оператор-обчислювач), механік-водій, оператор.

Докладніше: Друга чеченська війна

Комплекс «Точка-У» використовувався 58-ю армією РФ для знищення об'єктів у Чечні під час першої та другої чеченських воєн. Цілі попередньо виявлялися засобами космічної розвідки. Зокрема, комплекс застосовувався для завдавання ударів по складам і табору визволителів у районі Бамута, у спецоперації в селі Комсомольському в березні 2000 року.

Ще одна спроба піти з села — на стику позицій п'ятсот третього полку і підрозділів МВС — була зірвана завдяки застосуванню оперативно-тактичної ракети «Точка-У». Зона суцільного ураження зайняла площу близько 300 на 150 метрів. Ракетники спрацювали філігранно — удар припав точно по повстанцях, не торкнувшись російських військ.

— Г. Н. Трошев, «Чеченський злам: Щоденники і спогади»

21 жовтня 1999 року, внаслідок масованого удару ракетами комплексу «Точка-У» по будівлях неподалік Центрального ринку міста Грозний загинуло близько 140 мирних мешканців, іще близько 400 дістали поранення. Справжня ціль удару — збори польових командирів в будівлі Генерального штабу — вражена не була. За характером ушкоджень можна припустити, що були використані ракети з касетною бойовою частиною. Попри знайдені рештки ракет та інші беззаперечні докази, офіційні представники влади, в тому числі тогочасний голова російського уряду Путін висловили абсурдні заперечення[2].

Російсько-грузинська війна (2008)

Докладніше: Російсько-грузинська війна (2008)

Комплекси застосовувалися російською армією під час бойових дій у Південній Осетії (юридично північна частина Грузії) 8—12 серпня 2008 року.

Громадянська війна в Сирії

Докладніше: Громадянська війна в Сирії, Інтервенція Росії в Сирію та Участь Росії в сирійській громадянській війні

Застосовуються урядовими військами проти опозиційних сил.

Переважно були помічені комплекси з ракетами 9М79 з осколково-фугасною бойовою частиною 9Н123Ф. Були також зафіксовані рештки бойової частини-контейнера для касетних боєприпасів 9Н123К. 22 травня 2018 року в провінції Ес-Сувейда були зафіксовані вже самі бойові елементи 9Н24 касетної бойової частини[3].

9 лютого 2021 року з російської авіабази Хмеймім було здійснено кілька пусків ракет «Точка-У» в напрямку нафтопереробного заводу неподалік міста Тархін. Відомо, що одна ракета впала невдовзі після старту, а одна досягла цілі. Інформація про руйнування та жертв відсутня[4].

Російсько-українська війна

Докладніше: Російська збройна агресія проти України (з 2014), війна на сході України та російська зброя на Донбасі

Див. також: Бої за Луганський аеропорт

Ракетні комплекси «Точка-У» використовувалися 19-ю ракетною бригадою українських збройних сил проти угруповань проросійських бойовиків і сил вторгнення регулярної російської армії.[5]

Заступник міністра юстиції — уповноважений у справах Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) Іван Ліщина в листопаді 2017 року заявив, що Луганський аеропорт був знищений в результаті обстрілу тактичними ракетами «Точка» з території Росії у 2014 році. Українські військові залишили аеропорт «Луганськ» 1 вересня 2014 року. Тодішній міністр оборони Валерій Гелетей заявив, що під час обстрілу аеропорту російські військові використовували самохідний міномет «Тюльпан»[6]. В червні 2019 року український інтернет-ресурс «Український мілітарний портал» оприлюднив фотографії російського найманця з групи «Вагнера» зроблені ним на руїнах Луганського аеропорту. На одній з фотографій видно рештки ракети комплексу «Точка-У»[7].

До початку війни роботи з продовження ресурсу ракет українських комплексів «Точка-У» здійснювались або в Росії, або російськими фахівцями в Україні. Однак, активісти «Українського мілітарного порталу» на основі кадрів передачі «Про військо» у вересні 2018 року припустили, що на «Південмаші» було налагоджено процес з продовження ресурсу ракет незалежно від російської сторони[8].

25 лютого 2022 року було завдано удару по військовому аеродрому Міллерево у Ростовській області. Внаслідок удару було знищено 2 новітніх винищувачі СУ-30 російсько-окупаційних військ[1].

Війна в Ємені

Докладніше: Інтервенція Саудівської Аравії та її союзників в Ємен

Ракетні системи «Точка-У» були неодноразово використані Хуситами проти військових Саудівської коаліції та лоялистів[9].

Докладніше: Броварська катастрофа

20 квітня 2000 року навчально-бойова ракета «Точка-У», запущена на військових навчаннях з Гончарівського полігону підрозділом 123-ї ракетної бригади Сухопутних військ Збройних сил України, зійшла з запланованого курсу, та, пролетівши 90 км, влучила у житлову 9-поверхівку у місті Бровари Київської області. Унаслідок удару загинуло 3 особи, ще 5 отримали поранення.

Цей розділ потребує доповнення.

Болгарія

У вересні 2021 року під час військових навчань «Шабла 2021-2» на однойменному зенітному полігоні «Шабла», артилерійсько-технічний відділ 4-го артилерійського полку Сухопутних військ Болгарії здійснив бойову стрільбу з тактичного ракетного комплексу 9К79 «Точка»[10].

Окрім того, з'єднання ВПС Болгарії виконували бойові пуски із зенітно-ракетних комплексів 2К12 «Куб», С-75 «Волхов» та С-125 «Нева»[10].

Також стрільби здійснювали формування Об'єднаного командування спеціальних операцій, Повітряні сили та Сухопутні війська, озброєні переносними зенітно-ракетними комплексами «Стріла-2М»[10].

Військовослужбовці зенітно-ракетного дивізіону 61-ї механізованої бригади Сухопутних військ провели бойові пуски із зенітно-ракетного комплексу «ОСА-АКМ» по низьколітаючих цілях, які імітували ворожі гелікоптери вогневої підтримки[10].

Україна

В Україні комплекси «Точка-У» перебувають на озброєнні 19-ї ракетної бригади, яка складається з чотирьох бойових та одного навчального дивізіонів, що були розгорнуті з початком російської агресії проти України. До цього на озброєнні бригади перебувало 12 комплексів у складі 3-х дивізіонів[11].

До початку російської агресії проти України у 2014 році роботи з продовження ресурсу ракет комплексу «Точка-У», та їх обслуговування здійснювались у Росії, або російськими спеціалістами в Україні. Аналогічна ситуація була з ракетами 9М83 зенітно-ракетного комплексу С-300В1. До війни Україна не мала можливості їх обслуговувати самостійно — тільки за участі російських фахівців[11].

Активісти «Українського мілітарного порталу» на основі кадрів передачі «Про військо» у вересні 2018 року припустили, що на «Південмаші» було налагоджено процес з продовження ресурсу ракет незалежно від російської сторони[8].

Наприкінці грудня 2019 року прес-служба КБ «Південне» підтвердила, що підприємством опановано процедури обслуговування ракет комплексу «Точка-У». Зокрема, у 2019 році відбулися успішні вогневі випробування маршових двигунів ракети комплексу «Точка-У». Також розпочались дослідницькі випробувальні пуски цих тактичних ракет, які проводились на одному з випробувальних полігонів на півдні України[11].

В квітні 2021 року на Херсонщині екіпажі тактичних ракетних комплексів «Точка-У» відпрацювали нанесення ударів по місцях завантаження на кораблі морського десанту противника. Під час тактико-спеціальних навчань екіпажі вийшли в район бойового застосування та здійснили топографічну прив'язку перед проведенням умовних пусків по місцях завантаження на кораблі морського десанту умовного противника. А також відповідно й умовного тактичного десанту на гелікоптери[12].

  Портал «Військова техніка»

r/BRCFUA :: 9К79 Крапка - SS-21 SCARAB | Комплекс 9К79М (?) "Точка-М" - SS-21C SCARAB-C Дивізіонний (тактичний) ракетний комплекс.

За
 
brcf-ua.blogspot.com
25 хв
Переглянути оригінал

    Дивізіонний (тактичний) ракетний комплекс. Розробка комплексу в КБ Машинобудування (м. Коломна) розпочато у 1967 р. після передачі у КБМ документації попереднього проекту комплексу "Точка" з ракетою В-614 МКБ "Факел".

    На відміну від "Точки" МКБ "Смолоскип" у "Точки" КБМ було змінено крила, аеродинамічні керма, було прибрано дестабілізатор, змінено інші системи ракети. Головний конструктор – С.П.Непереможний.

    Повномасштабна розробка задана Постановою Радміну СРСР №148-56 від 4 березня 1968 р. У розробці та виробництві ракетного комплексу було задіяно 120 підприємств. Система управління ракети створювалася ЦНІІАГ, головні конструктори - Б.С.Колесов та А.С.Ліпкін. Заряди РДТТ розроблялися НВО "Союз" (керівник – академік Б.П.Жуков). Створення самохідної ПУ та ТЗМ велося КБ заводу "Барикади" (м.Волгоград, головний конструктор - Г.І.Сергєєв).

    Заводські випробування ракети розпочато у 1971 р. (два перші пуски) на полігоні Капустін Яр (пуски з полігонної ПУ розробки КБМ, підготовка до випробувань розпочато на полігоні у січні 1970 р.). Виробництво дослідних зразків СПУ та ТЗМ комплексу велося заводом "Барикади" (м.Волгоград) на шасі, випущених Брянським автомобільним заводом. У 1973 р. розпочато серійне виробництво ракет "Точка" (пізніше - "Точка-У") на Петропавлівському заводі важкого машинобудування (м. Петропавловськ, джерело ). З 1989 р. виробництво ракет " Крапка " велося так само Воткінським машинобудівним заводом ( джерело). Державні випробування комплексу проводилися 1973-1974 р.р. (Капустін Яр, Забайкалля, Туркестанський військовий округ, Закавказький військовий округ). Серійне виробництво машин комплексу розпочато 1973 р. на Петропавлівському заводі важкого машинобудування - завод був головним підприємством із випуску ракетного комплексу. Комплекс 9К79 "Точка" офіційно прийнятий на озброєння наказом МО СРСР №0011 у серпні 1975 р. з ракетою 9М79 з двома типами бойових частин - осколково-фугасної та спеціальної (ядерної) - і почав надходити в ракетні дивізіони мотострілельних та танкових дивізій сухо 1975-1976 р.р.

    Комплекс вперше показаний на Параді у Москві 9 травня 1985 р.

    Модернізація комплексу "Точка" з метою збільшення дальності дії та поліпшення точності розпочата в 1984 р. Випробування комплексу "Точка-У" проводилися на полігоні Капустін Яр з серпня 1986 р. до вересня 1988 р. Кліматичні випробування проводилися в 1989 р. в Забайкаль Туркестанське ВО. Комплекс 9К79-1 "Точка-У" прийнято на озброєння в 1989 р., серійне виробництво ракет розгорнуто на Воткінському машинобудівному заводі цього ж року. Комплекс "Точка-У" може використовувати ракети комплексу "Точка". У документації до переговорів щодо Договору про скорочення РСМД ракети сімейства "Крапка" іменувалися "ОТР-21".



    Полігон Капустін Яр, працює дивізіон комплексів 9К79 "Точка" ("60 років у строю полігон Капустін Яр. 1946-2006 р.р., ДЦМП "Капустін Яр", 2006 р.)

    Реконструкція проекцій ракет 9М79 "Точка" та 9М79-1 "Точка-У" SS-21 SCARAB. Зліва-направо: перші чотири - навчальні ракети "Точка" (біла смуга у хвостовій частині), на третій ракеті встановлена ​​фугасна БЧ і видно під червоною заглушкою ілюмінатор оптичної системи отримання польотного завдання ракети, четверта ракета - у транспортному положенні; п'ята та шоста (так само навчальна) - ракети "Точка-У", п'ята - залишки бойової ракети виявлені в Грузії в ході Грузино-Осетинського конфлікту в серпні 2008 р. (DIMMI (c) 2009 р.)

    Застосування ОТР "Точка-У" з метою в Грузії з території Північної Осетії (Росія) в ході Грузино-Осетинського конфлікту 12 серпня 2008 10-48 місцевого часу. Зліва знімок старту ВТР "Точка-У" для порівняння (оригінал фото пусків "Точки-У" в Осетії - Муса Садулаєв, Асошієйтед Прес)
    Пускова установка - на етапі ескізного проекту комплексу передбачалося використання агрегатів на шасі Харківського тракторного заводу.

    СПУ 9П129/9П129М/9П129М1/9П129-1/9П129-1М (останні дві - комплекс "Точка-У", 1989 р. як мінімум) на плаваючому шасі БАЗ-5921 з однією ракетою розроблена КБ заводу "Баррікади" .І.Сергєєв), виробництво - завод "Барікади", виробництво шасі - Брянський автозавод. Перші дві СПУ та одна ТЗМ здані заводом для випробувань наприкінці 1971 р. Виробництво СПУ та ТЗМ велося на Петропавлівському заводі важкого машинобудування.

    Двигун на воді – водомети. Пускове встановлення обладнане теплозахисним контейнером-кожухом для забезпечення температурного режиму головної частини ракети. СПУ обладнана засобами життєзабезпечення для дій на зараженій території, пуск може здійснюватись екіпажем із СПУ. СПУ авіатранспортабельна літаками Ан-22, Іл-76 та з обмеженнями літаками Ан-12Б та Ан-12БП. У деяких джерелах шасі називають "ЗіЛ-375".

    Двигун (СПУ та ТЗМ) - дизель 5Д20Б-300 потужністю 300 л.с при 2600 об/хв з генераторами Г-1 та Г-2 (тип - ВГ-7500) потужністю по 9 кВт
    ТЗМ комплексу 9Т128/9Т218-1/9Т218-1М (останні дві модифікації - "Точка-У") на подібному плаваючому шасі БАЗ-5922, забезпечена краном, несе 2 ракети. ТЗМ авіатранспортабельна аналогічно до СПУ 9П129.
    Перевезення та тривале зберігання ракет, ракетних та бойових частин ракет здійснюється у транспортних металевих контейнерах 9Я234 (ракети) та 9Я236 (БЧ). Дозволяється зберігання в ТЗМ 9Т218. Транспортування ракет і БЧ здійснюють транспортні машини комплексу 9Т222 або 9Т238 (сідельний тягач ЗІЛ-137 або ЗІЛ-137Т відповідно з напівпричепом 99511) - 2 ракети або 4 БЧ. Відмінність транспортних машин у тягачі та способі передачі моменту, що крутить, від тягача до мостів напівпричепа: 9Т222 – передача гідравлічна, 9Т238 – передача механічна. Для зберігання та транспортування ядерних БЧ використовуються машини-сховища – спеціальна бортова машина типу НГ2В1/НГ22В1. Для арсенально-складських робіт застосовуються аеродромно-складські візки 9Т127 та 9Т133 (для ракет, ракетної частини) та 9Т114 (для БЧ). Гарантований термін зберігання ракет зі звичайними БЧ та ракетними частинами - 10 років (у тому числі в польових умовах - 2 роки). ракети та БЧ можуть перевозитися літаками ВТА та вертольотами Мі-6, Мі-8 та Мі-26.
    9М79М - можливість використання з БЧ із пасивною ГСН, на ракетній частині використовується новий комплект кабелів та нове ДАВУ 9Б65M (ракета 9М79Р "Точка-Р"). Починаючи з 1983 р., всі ракети комплексу випускаються з новим комплектом кабелів.
    9М79-1 - ракета з модернізованим РДТТ (маса палива більше на 80 кг), перекомпонованими приладовим та хвостовим відсіками та зі збільшеною дальністю ("Точка-У").
    Двигун:
    Ракети 9М79/9М79М "Точка" - РДТТ, однорежимний, паливний заряд - 9Х151, паливо - ДАП-15В - суміш твердого палива першого-другого покоління (судячи з питомого імпульсу). Склад: окислювач – перхлорат амонію, пальне – каучук з алюмінієвим порошком. Корпус двигуна виконаний із високолегованої сталі. Сопло двигуна виконано з використанням силіцилованого графіту, кремнію та вольфраму. Система запалення включає два піропатрона 15Х226 і запалювач 9Х249. Розробка заряду двигуна – НВО "Союз" (керівник – академік Б.П.Жуков).
    Питомий імпульс – 236 од.

    Ракета 9М79-1 "Точка-У" - РДТТ, однорежимний, паливо - тверде суміш, окисник - перхлорат амонію, пальне - каучук з алюмінієвим порошком і добавками. Сопло двигуна перепроектоване. Використовується новий заряд палива для розробки НВО "Союз".
    Питомий імпульс – до 300 одиниць

    Пристрій РДТТ ракеты 9М79 "Точка" (Ракетний комплект 9К79. Технічний опис. Варшава, Міністерство національної оборони, 1989 р. Польща)
    Конструкція паливного заряду 9Х151 (1) РДТТ ракети 9М79 "Точка" з бронюванням просоченим негорючим складом бавовняної тканини (2). (Zestaw Rakietowy 9K79. Opis techniczny. Warszawa, Ministerstwo Obrony Narodowej, 1989 р. Польща)
    Умови експлуатації комплексу 9К79 – температура від -40 до +50 град.С, висота місцевості до 3000 м від рівня моря, швидкість вітру до 25 м/с. Короткочасно (до 6 годин) комплекс може експлуатуватись при температурах до -60 град. З до +60 град. С. Для застосування комплексу не потрібні метеодані (крім температури з точністю до 10°С).

    Вартість телеметричного варіанта ракети 9М79-1Т комплексу 9К79-1 "Точка-У" станом на 2009 р. за непідтвердженими даними 9.189.623 руб ( іст. - www.linux.org.ru ).

    Витрата ракет комплексу "Точка" штатний для ураження різних типів цілей:


    - ракета 9М79Ф / 9М79-1Ф- осколково-фугасна БЧ зосередженої дії 9Н123Ф/9Н123Ф-1. Бойова частина використана у складі першого варіанта комплексу 9К79 "Точка". У складі неконтактного підривного пристрою БЧ 9Е118 є радіодатчик, який на висоті 450 м (+-50 м) дає команду на поворот ракети в пікірування під кутом 80 град. (+-5 град.). Для компенсації кута нахилу траєкторії пікірування заряд фугасної бойової частини розгорнуть відносно осі корпусу БЧ на кут 10 градусів. Підрив фугасної БЧ здійснюється на висоті 15+-6 метрів за командою від лазерного датчика (оптика – "Зеніт"). Запобіжно-виконавчий механізм 9Е117 є електромагнітним пристроєм з 2-ма ступенями запобігання - перший ступінь знімається в момент пуску ракети (тобто після натискання кнопки "Пуск"); другий ступінь знімається на заданій висоті кінцевого відрізка траєкторії (18 - 4 км. залежно від дальності пуску) по команді від системи управління. Навчально-тренувальний розрізний макет БЧ – 9Н123Ф-РМ; габаритно-ваговий макет БЧ – 9Н123Ф-ГВМ.
    Диаметр БЧ - 650 мм
    Масса БЧ - 482 кг
    Маса ВР (ТГ20 – тротил гексоген) – 162.5 кг
    Кількість уламків - 14500 шт
    Типи уламків:
    1 група – масою 20,6 гр. - 6000 шт.
    2 група – масою 10 гр – 4000 шт.
    3 група – масою 5,47 гр – 4500 шт.
    Площа поразки – 2-3 га
    Бойова частина 9Н123Ф (цифрами позначені - 1 - неконтактний підривний пристрій 9Е118 з радіодатчиком 9Е326 і лазерним датчиком підривника; 2 - корпус 9Н310; 3 - корпус фугасного заряду; 4 - заряд; 5 - скловолокно; 6 - напівготов; виконавчий механізм 9Е117 з двома контактними датчиками 9Е128 (Zestaw Rakietowy 9K79. Opis techniczny. Warszawa, Ministerstwo Obrony Narodowej, 1989 Польща)

    У БЧ може використовуватися радіолокаційний підривник 9Е331 - головна частина з 9Е331 відрізняється від головної частини з 9Е118 відсутністю двох спеціальних вікон для оптики. Лазерний підривник 9Е118 та підривник 9Е331 розроблені КБ заводу "Імпульс", головний конструктор В. Є. Дубровін, заступники - по РЛ-підривнику - В.В.Фішер та по лазерному - Р.А.Ванециан. ( іст. - http://www.impuls.ru ).

    - ракета 9М79Б/9М79-1Б     - ядерна БЧ 9Н39 з ядерним бойовим блоком АА-60, потужність 10 кт; навчально-тренувальний варіант – 9Н39-УТ; Бойова частина використана у складі першого варіанта комплексу 9К79 "Точка". Розроблено ВНДІЕФ (м.Саров/Арзамас-16).
    - ракета 9М79К / 9М79-1К - касетна БЧ 9Н123К включає 50 осколкових суббоєприпасів 9Н24 масою по 7.45 кг, маса ВВ А-IX-20 - 1.45 кг (корпус суббоєприпасу складається з 18 кілець); доворот на ціль, підрив центрального заряду та розтин БЧ ініціюється радіодатчиком 9Е326 на висоті 2250 м. Навчально-тренувальний розрізний макет БЧ – 9Н123К-РМ; корпус БЧ – 9Н311. Бойова частина розроблено та прийнято на озброєння до 1980 р. (Державна премія СРСР).
    ТТХ БЧ:
    Уламковий елемент вибухає при вугіллі зустрічі з перешкодою від 25 до 90 градусів або через 32-60 секунд після підриву касетної БЧ.
    Бойова частина 9Н123К. Цифрами позначені: 1 - радіодатчик 9Е326, 2 - контактний підривник 9Е237 осколкового елемента, 3 - осколковий бойовий елемент 9Н24, 4 - корпус БЧ 9Н311, 5 - центральний заряд 9Х34, 6 - запобіжно-виконавчий механізм 9Е11 Zestaw Rakietowy 9K79, Opis techniczny.
    - хімічні БЧ - моноблочна та касетна - розробка хімічних БЧ для ракет "Точка" розпочато за постановою РМ СРСР №788-257 від 14 вересня 1970 р. Виробництво боєприпасів велося за постановою РМ СРСР від січня 1974 р. Складання боєприпасів 74 хімічного заводу в м. Новочебоксарську (Чуваська АРСР).
    - хімічна БЧ 9Н123Г ("Герань"?) - Касетна бойова частина для ракети 9М79 комплексу "Точка" споряджена V-газом (Р-33). Виробництво БЧ – НВО "Хімпром" (м. Новочебоксарськ), виробництво газу – завод №91 хімпрому СРСР. Боєприпас не демонструвався на поданні вітчизняних хімічних боєприпасів міжнародним спостерігачам у Шиханах у 1987 р
    . Кількість бойових елементів у БЧ – 65 шт
    Маса ОВ – 60.5 кг
    Маса ОВ з бойовим елементом – 930 гр.
    Кількість боєприпасів на зберіганні у п.Щуче (1987 р.) – 94 шт.

    - хімічна БЧ 9Н123Г2-1 - касетна бойова частина для ракети 9М79-1 комплексу "Точка-У", споряджена газом зоман (Р-55).
    Виробництво БЧ - НВО "Хімпром"
    ( м.Новочебоксарськ), виробництво газу - завод №91 хімпрому СРСР . кг
    Кількість боєприпасів на зберіганні у п.Щуче (1987 р.) – 39 шт

    - ракета "Точка-Р" 9М79Р / 9М79ФР / 9М79-1ФР (перші дві - ракетний блок 9М79М, третя - 9М79-1) - осколково-фугасна БЧ 9Н123Ф-Р / 9Н123Ф-Р2 / 9Н123 площа ураження понад 2 гектари (20000 кв.м). Є припущення, що моделі Р2 і Р3 відрізняються тим, що одна з них призначена для ураження РЛС, що імпульсно працюють, а інша - для постійно випромінюючих. Якщо під час підготовки до пуску встановлено частота випромінювання мети, то бойові частини працюють як звичайні фугасні БЧ.
    - Транспортна машина 9Т238 (тягач ЗІЛ-137Т з напівпричепом 99511) або 9Т222 (тягач ЗІЛ-137 з напівпричепом 99511), 9Т222 - передача крутного моменту від тягача до мостів напівпричепа гідр2
    - Автоматизована контрольно-випробувальна машина (АКІМ) 9В818, 9В819 та 9В819М (шасі ЗІЛ-131 з кунгом К131) або 9В820 – для перевірок та регламентних робіт з ракетами, ракетними частинами та БЧ. До складу обладнання АКІМ 9В819 входить цифрова ЕОМ 1В57 або А15-12-11 (на АКІМ 9В819-1).
    Довжина – 7490 мм
    Ширина – 2070 мм
    Висота – 2300 мм
    Дорожній просвіт – 330 мм
    Маса – 9330 кг
    Швидкість по шосе – до 80 км/год
    Контейнери 9Я234 з ракетними блоками на візку 9Т133 ( http://www.rwd-mb3.de )

    Склад комплексу "Точка-У":
    - СПУ 9П129-1/9П129-1М
    - ТЗМ 9Т218-1/9Т218-1М
    - Транспортна машина 9Т238 (тягач ЗІЛ-137Т або ЗІЛ-4401 з напівпричепом 99512) ;
    - Автоматизована контрольно-випробувальна машина (АКІМ) 9В818-1, 9В819-1 (шасі ЗІЛ-131) або 9В820-1
    - Машина техобслуговування 9В844/9В844М (шасі ЗІЛ-131)
    - Командно-штабна Б 5921/5922 (з радіостанціями Р-130, Р-111, Р-123)
    - Комплект арсенального обладнання 9Ф370-1
    - Навчальні засоби, контейнери для зберігання та перевезення ракет, складські та інші засоби аналогічні до комплексу "Точка".

    Комплекс "Точка-Р" являє собою поєднання СПУ 9П129М/9П129М1/9П129-1М з ракетами 9М79Р/9М79ФР/9М79-1ФР.

    Крім того для забезпечення експлуатації комплексів "Точка" та "Точка-У" використовуються агрегати та технічні засоби:
    Тренажери
    – 9Ф625 – комплексний тренажер для тренування розрахунків ПУ.
    - 2У43 – тренажер пульта управління мех.-вод. ПУ.
    - 2У420 – тренажер оператора.
    - 2У41-тренажер для тренування правильності зняття відліку з гірокомпасу 1Г17.
    - 2У413 - тренажер-ракета 9М79Ф, взаємодія елементів комплексу.
    У технічних підрозділах:
    - Крани 9Т31М1
    - Обмивально-нейтралізаційні машини 8Т311М
    - та ін техніка.


    Ступені готовності комплексів "Точка" та "Точка-У":
    - Готовність 5 - ракетні блоки перевірені та знаходяться на транспортній машині 9Т238 або ТЗМ 9Т218 або на СПУ 9П129. Термін перебування у готовності – 10 років у закритому приміщенні або 2 роки у польових умовах.
    Тимчасовий норматив приведення в готовність - 21 хв (27 хв під час використання ядерних БЧ)

    Комплекс 9К79 "Точка"     , базовий ракетний блок 9М79 або 9М79М (випробування з 1971 р., прийняття на озброєння - 1975 р.) - варіанти комплектації ракети бойовими частинами - до 1975 р. - 9М79Ф і 9М79Б 9 - 9 - Перша серійна модифікація комплексу.


    Ракета 9М79М "Точка" на навчаннях ракетно-артилерійських підрозділів 5-ї загальновійськової армії Східного військового округу, Сергіївський загальновійськовий полігон, березень 2013 р. Пуск ракет 9М79М "Точка" був умовним. ( http://pressa-tof.livejournal.com ).

    Комплекс 9К79 "Точка", ракета 9М79К - ракета з касетною БЧ 9Н123К розроблена та прийнята на озброєння до 1980 р. (Державна премія СРСР).

    Комплекс 9К79 "Крапка", ракета 9М79Б1 - ракета з ядерної БЧ особливої ​​важливості 9Н64 з бойовим блоком АА-86 прийнята на озброєння до 1981 (Державна премія СРСР).

    Комплекс "Точка-Р", ракета "Точка-Р" 9М79Р/9М79ФР/9М79-1ФР , базовий ракетний блок - 9М79М або 9М79-1 (1983 р.) - розробка модифікації з пасивною РЛ-ГСН для наведення на радіовипромінюючі мети рішенню Військово-Промислової Комісії при Радміні СРСР від 1 квітня 1971 р. Повномасштабна розробка розпочата КБ машинобудування не раніше 1975 р. застосовується з ракетною частиною 9М79М ("Точка-У" - з ракетною частиною 9М79-1) із зміненою системою управління. Можуть застосовуватися також будь-які стандартні бойові частини. Може застосовуватися з СПУ 9П129М ("Кропка"), 9П129М1 і 9П129-1М ("Кропка-У"),


    Комплекс 9К79-1 "Точка-У"     , базовий ракетний блок 9М79-1 (випробування - 1986 р., прийнята на озброєння в 1989 р.) - удосконалений варіант комплексу "Точка" (збільшена дальність і точність - ймовірно змінено склад палива РДТТ та використовується найсучасніша елементна база в електронних системах). Випробування комплексу проводилися на полігоні Капустін Яр із серпня 1986 р. до вересня 1988 р. Варіанти ракет за типами БЧ – 9М79-1Б, 9М79-1Ф, 9М79-1К, 9М79-1ФР та ін (див. вище – Бойові частини).
    Ракета 9М79Б-УТ/9М79Ф-УТ/9М79К-УТ - навчально-тренувальні ракети комплексу "Точка"; навчально-тренувальні ракети виробляються з використанням корпусу та механічних деталей бойових ракет, замість палива встановлюються макети, замість піропатронів – імітатори, прилади управління та електрика – реальні робітники.

    Ракета 9М79-ГВМ/9М79М-ГВМ     - габаритно-вагові макети ракет комплексу "Точка" (друга з ракетним блоком 9М79М); габаритно-вагові макети ракет виробляються з використанням корпусу та механічних деталей бойових ракет, замість палива встановлюються макети, замість піропатронів та приладів – макети, електропроводка – від бойових ракет.
    Комплекс 9К79М (?) "Точка-М" (1997 р.) - за західними даними починаючи з 1990-х років ведеться розробка ще більш далекобійної та точної версії комплексу. Згадки у пресі є як мінімум на листопад 1997 р. Інших даних поки немає.


    Транспортна машина 9Т238


    Компонування ракети "Точка" / "Точка-У" (схема з сайту http://rbase.new-factoria.ru )

    - 1976 р. - початок надходження комплексів "Точка" в окремі ракетні дивізіони мотострілельних та танкових дивізій. Дивізіон включав дві батареї, батарея включала дві СПУ "Точка".
    - 1988 р. - ракетні дивізіони виводяться зі складу мотострілельних та танкових дивізій та зводяться в окремі ракетні бригади окружного та армійського підпорядкування. До складу бригади входило 3-4 дивізіони (12-16 СПУ "Точка"). Загалом у ЗС СРСР сформовано не менше 16 ракетних бригад з комплексами "Точка" та "Точка-У". Усі дислокуються у європейській частині Росії:
    - 123-а ракетна бригада (пос.Конотоп) 1-ї гвардійської окремої армії Київського ВО, пізніше розформована;
    - 189-ту ракетну бригаду (пос.Більці) 14-ї гвардійської окремої армії Одеський ВО, пізніше розформовано;
    - 199-а гвардійська ракетна Дрезденська ордена Олександра Невського бригада (м.Новоград-Волинський, Нестеров, Дівчатки) 8-ї танкової армії Прикарпатського ВО (переозброєна з комплексу 9К72 ) - пізніше увійшла до складу ЗС України (див.нижче);
    - 432-а ракетна бригада (м.Вурцен) 1-ї гвардійської танкової армії ЗГВ, виведена до Прикарпатського ВО (пос.Надвірна) розформована;
    - 449-а ракетна бригада (Арнштадт) 8-ї гвардійської окремої армії ЗГВ, виведена в Олов'яну Забайкальського ВО, розформована;
    - 458-а ракетна бригада (Нойштрелиц) 2-ї гвардійської танкової армії ЗГВ виведена в Прибалтійський ВО (Кам'янка), розформована;
    - 463-а ракетна бригада (Советськ) 11-ї гвардійської окремої армії Прибалтійського ВО, розформована;
    - 464-ту ракетну бригаду (Фюрстенвальде) 20-ї гвардійської окремої армії ЗГВ виведено в Капустін Яр Північно-Кавказького ВО, розформовано;
    - 1993 р. - у ході виставки озброєнь IDEX-93 було виконано 5 показових пусків ракет Точка-У (КВО від декількох до 50 м).
    - 1998 р. - 20-та гвардійська Берлінська двічі Червонопрапорна ракетна бригада 15-ї загальновійськової армії (м.Спасськ-Далек станом на 1985-1991 р.р.), переозброєна на комплекси 9К79-1 "Точка-У" 199 випуску. У Далеко-Східному ВО функціонує навчальний ракетний дивізіон із комплексами 9К79-1 "Точка-У".
    - 1999 р. вересень-жовтень - комплекс "Точка-У" застосовувався 464-ою РБР 58-ою загальновійськовою армією за цілями у Грозному та Бамуті під час другої Чеченської війни.
    - 1999 21 жовтня - розвідка США відзначає застосування 5-6 ракет класу "Точка" за цілями в Грозному в ході другої Чеченської війни.
    - 1999 р. листопад - за деякими західними даними всього за час війни в Чечні застосовано близько 130 ракет "Точка".
    – 2006 р. 1 грудня – за підсумками дослідницьких тактико-спеціальних навчань змінено штати 20-ї гвардійської Берлінської двічі Червонопрапорної ракетної бригади. Ліквідовано рухому ремонтно-технічну базу (ПРТБ) та організовано окремий ракетно-технічний дивізіон (ОРТД). Зміни викликані найімовірнішою відмовою від застосування на тактичних носіях ядерних боєзарядів зберіганням та обслуговуванням яких і займалися ПРТБ. Ці зміни торкнулися інших ракетних з'єднань у Росії.
    - 2006 р. вересень – під час навчань "Південний щит-2006" 92-а РБР 2-ї гвардійської армії Приволзько-Уральського ВО провела стрілянини ОТР "Точка-У" на Донгузькому полігоні Оренбурзької області.
    - 2008 8-12 серпня - комплекс "Точка-У" застосовувався ЗС Росії в ході Грузино-Осетинського конфлікту з цілями в Грузії. Всього в бойових діях брала участь ймовірно 1-а або 464-а РБР Північно-Кавказького ВО (15 СПУ). За даними міністерства оборони США, всього вироблено 15 пусків ракет SS-21.
    - 2009 р. 29 жовтня - під час навчальних стрільб на полігоні Луги (Ленінградська область) вибухнула штатна ракета "Точка-У". Вибух стався на висоті 1000 м за кілька секунд після пуску. За словами представника МО Росії, полковника Олексія Кузнєцова (РІА "Новости") ракета була вислужила свій термін екплуатації. Проводиться розслідування причин нештатної самоліквідації.

    - 2009 р. - базування ОТР 9К79 "Точка" та 9К79-1 "Точка-У" у складі ЗС Росії (за даними інтернет-джерел):

    Військова частина Військовий округ Кількість в СПУ Примітка
    Далекосхідний 12
    107-а ракетна бригада (м. Біробіджан / сел. Семістичний) Далекосхідний 12 9К79-1 "Точка-У" + 9 КШМ Р-145БМ, з 2007 р. оголошено переозброєння на комплекси 9К720 "Іскандер-М"
    26-а ракетна бригада (м. Луга) Ленінградський 12 9К79-1 "Точка-У" + 9 КШМ Р-145БМ, станом на 2009 р. можливо комплектується комплексами 9К720 "Іскандер-М"
    112-а гвардійська ракетна бригада (м. Шуя) Московський 12 9К79-1 "Точка-У" + 9 КШМ Р-145БМ, у перспективі планується переозброєння на 9К720 "Іскандер-М"
    448-а ракетна бригада (м. Курськ) Московський 12 9К79-1 "Точка-У" + 9 КШМ Р-145БМ, у перспективі планується переозброєння на 9К720 "Іскандер-М"
    92-а ракетна бригада (м. Кам'янка поруч із Пензою) Приволзько-Уральський 12 9К79-1 "Точка-У" + 9 КШМ Р-145БМ, з 2007 р. оголошено переозброєння на комплекси 9К720 "Іскандер-М"
    119-а ракетна бригада (п. Єланський) Приволзько-Уральський 12 9К79-1 "Точка-У" + 9 КШМ Р-145БМ
    1-а гвардійська ракетна Оршанська орденів Суворова та Кутузова бригада (м. Краснодар) Північно-Кавказький 12 з 1991-1992 р.р. 9К79-1 "Точка-У" + 9 КШМ Р-145БМ, у перспективі планується переозброєння на 9К720 "Іскандер-М"
    464-а ракетна бригада (Капустін Яр, м. Знам'янськ, Астраханська обл., з 1992 р.) Північно-Кавказький 12 9К79-1 "Точка-У" + 9 КШМ Р-145БМ, у перспективі планується переозброєння на 9К720 "Іскандер-М"
    103-а ракетна бригада (п. Дров'яна, м. Улан-Уде) Сибірський 12 9К79-1 "Точка-У" + 9 КШМ Р-145БМ, з 2005 р. оголошено переозброєння на комплекси 9К720 "Іскандер-М"
    ОРДН 60-го Центру бойового застосування (Капустін Яр, м. Знам'янськ-6, Астраханська область) Північно-Кавказький, підпорядкування центральне 4 9К79-1 "Точка-У"
    ОРДН Центру бойового застосування Далекосхідний 4 9К79-1 "Точка-У"
    152-а гвардійська ракетна Брестсько-Варшавська орд. Леніна Червонопрапорна орд. Кутузова II ступеня бригада (Черняхівськ, Калінінград) Балтійський флот 12 9К79-1 "Точка-У" + 9 КШМ Р-145БМ
    РАЗОМ в ВС Росії 140

    – 2010 р. – за західними даними на початок року у складі ЗС Росії 18 РБР озброєних комплексами "Точка" з 216 СПУ комплексу. Нами ці дані вважаються неточними та завищеними.

    – 2010 р. 09 травня – 152-а гвардійська ракетна Брестсько-Варшавська орд. Леніна Червонопрапорна орд. Кутузова II ступеня бригада (Черняховськ, Калінінград) із установками "Точка" брала участь у параді на День Перемоги у Калінінграді.


    Пускові установки комплексів "Точка" на Параді Перемоги у Калінінграді. 9 травня 2010 р. (фото - Наталія Амбра, http://picasaweb.google.com ).

    - 2011 р. 24 січня - ЗМІ повідомляють, що російська військова база в Південній Осетії (Цхінвалі, Джава) здобула 1 дивізіон ракетних комплексів "Точка-У", ймовірно, однієї з ракетних бригад Північно-Кавказького ВО.

    - 2011 р. 22 вересня - під час навчань "Центр-2011" на полігоні Капустін Яр проведено групові пуски ОТР 9М79 засобами комплексів 9К79-1 "Точка-У" спільно з батареєю комплексів 9К720 "Іскандер-М".

    Пуск ракети 9М79 комплексу 9К79-1 "Точка-У", полігон Капустін Яр, 22.09.2011 р. (автор фото - Вадим Савицький, http://twower.livejournal.com ).

    Ракетні комплекси 9К79-1 "Точка-У" з ракетами 9М79М "Точка" на навчаннях ракетно-артилерійських підрозділів 5-ї загальновійськової армії Східного військового округу, Сергіївський загальновійськовий полігон, березень 2013 р. Пуск ракет 9М79М "Точка" був умовним. ( http://pressa-tof.livejournal.com ).

    - 2013 р. 14 липня - Міністерство оборони сьогодні повідомляє, що 103-та ракетна бригада 36-ї армії Східного військового округу під час перевірки частин та з'єднань ВПО приведена у найвищий ступінь бойової готовності. В даний час бригада, озброєна комплексами "Точка-У", розгорнула свої комплекси на стартовій позиції в районі полігону «Дивізійний» поблизу м. Улан-Уде, виконала комплекс маскувальних заходів і готова виконати поставлені навчально-бойові завдання ( джерело ).

    - 2013 р. 22 вересня – ракетна бригада Західного ВО (ймовірно, 26-а Німанська Червонопрапорна ракетна бригада, м. Луга) виконала успішні навчальні стрільби РК "Точка-У", ймовірно, з ракетами 9М79К "Точка" ( джерело ).


    Пуски ракет комплексів "Точка-У" Західного ВО, полігон у Лузі, Ленінградська область. 22.09.2013 р. (кадри телеканалу "Зірка", http://function.mil.ru ).

    Пуски ракет комплексів "Точка-У" Західного ВО, полігон у Лузі, Ленінградська область. 22.09.2013 р. (кадри телеканалу "Зірка", http://function.mil.ru ).

    - 1996 р. - влітку сирійські військові спеціалісти протягом двох тижнів навчали спеціалістів КНДР, а в серпні із Сирії отримано ракети комплексу 9К79 "Точка" і розпочалися НДДКР зі створення комплексу KN-2 Toksa ("Гадюка").
    - 2003 - за деякими оцінками розпочато випробування ракет KN-2 - корейський аналог "Точки" з дальністю близько 100-120 км.
    - 2004 р. квітень - проведено випробування кількох ракетних комплексів (зокрема KN-2), західними спостерігачами запуски визнано невдалими.
    - 2005 р. 1 травня – ймовірно, перші успішні випробування комплексу із запуском в акваторію Японського моря.
    - 2008 р. – є на озброєнні, самостійно проводиться. За західними оцінками, на озброєнні 50 комплексів.
    - 2009 р. 12 жовтня - у рамках регулярних навчань КНА КНДР здійснила запуск двох ракет малої дальності KN-2. Запуски були зроблені в другій половині дня на південь від Вонсана, в районі Кангвон. Увечері було запущено ще три ракети KN-2. КНДР найближчим часом може здійснити нові запуски ракет малої дальності - цього разу із західного узбережжя. Західними спостерігачами запуски визнано невдалими.
    Проекції СПУ KN-2 Toksa на шасі МАЗ-63171 (с) military.tomsk.ru, 2009 р. на базі малюнка Planeman, 2006 р.

    - 2009 р. 11 січня - Північна Корея здійснила три пуски ракет KN-02 у бік Японського моря.

    Ракети KN-2 Toksa – північнокорейський аналог ОТР 9М79 "Точка" на параді в Пхеньяні, 15 квітня 2012 р. (фото з архіву Boaz Guttman, http://www.flickr.com ).


    - 2013 р. 16 березня - КНДР здійснила два пуски ракет імовірно KN-02 на східному узбережжі ( джерело ).

    - 2013 р. 18-19 травня - КНДР зі східного узбережжя здійснила 4 пуски ракет малої дальності у Японське море. Імовірно, випробовувалися ракети KN-02 чи нові протикорабельні ракети.

    - 2013 р. 20 травня - КНДР зі східного узбережжя здійснила ще 2 пуски ракет малої дальності у Японське море. Можливо, йдеться про ракети KN-09 . - 2014 5 березня – на озброєнні армії КНДР за оцінкою військових Південної Кореї не менше 30 ракетних комплексів та не менше 100 ракет KN-02 ( джерело ).

    Лівія – 2008 р. – є на озброєнні з великою ймовірністю.

    - 1988 або 1994 - поставлені 10 комплексів ОТР "Точка", застосовувалися (35 пусків) в ході громадянської війни з Південним Єменом у відповідь на застосування останнім ракет SCUD .
    – 1991-1992 р.р. - на момент розпаду СРСР на території України залишилися ймовірно наступні ракетні бригади, що мали на озброєнні до цього моменту комплекси "Точка":
    - 123-а ракетна бригада (пос.Конотоп) 1-ї гвардійської окремої армії Київського ВО, пізніше розформована;
    - 189-ту ракетну бригаду (пос.Більці) 14-ї гвардійської окремої армії Одеський ВО, пізніше розформовано;
    - 199-а гвардійська ракетна Дрезденська ордена Олександра Невського бригада (м.Новоград-Волинський, Нестеров, Дівчатки) 8-ї танкової армії Прикарпатського ВО (переозброєна з комплексу 9К72 ) - пізніше увійшла до складу ЗС України (див.нижче);
    - 459-а ракетна бригада (Д'єр) ЮГВ, виведена до Білої Церкви Київського ВО, розформована (не раніше 1998 р.);

    - 1993 р. - 199-а гвардійська ракетна Дрезденська ордена Олександра Невського бригада (м.Нестеров - нині Жовква) 8-ї танкової армії Прикарпатського ВО (переозброєна з комплексу 9К72) увійшла до складу ЗС України. У 1998 році переозброєно комплекси 9К72 та увійшло до складу 1 ракетної дивізії ЗС України.


    - 2008 р. - поставлено до Азербайджану 3 СПУ 9П129-1М.

    - 2009 р. - за західними даними на озброєнні та зберіганні 90 комплексів "Точка" та/або "Точка-У". У складі збройних сил комплекс "Точка-У" є лише у 19-й ракетній бригаді (м. Хмельницький) – 12 пускових установок.

    – 2011 р. – ВАТ НВК "КБМ" провело роботи з огляду 50 ракет "Точка-У" 19-ї ракетної бригади ЗС України. Термін служби ракет продовжено до 2015 р. ( джерело ).

    - 2014 р. 29 липня - західні ЗМІ повідомляють, що ЗС України застосували ракети "Точка-У" проти ополченців-сепаратистів біля Донецька (імовірно, за позиціями на Саур-Могилі). Джерело . За даними ЗМІ застосовувалися ракети з дальністю дії 89 км та з масою БЧ 454 кг ( джерело ). Офіційних підтверджень цьому обстрілу немає. Фотографії залишків ракет у ЗМІ відсутні.

    - 2014 р. 31 липня - представник ополченців-сеператистів заявив, що до Краматорська літаками військово-транспортної авіації ЗС України перекинули три ракети "Точка-У", які планується застосувати за стратегічно важливими цілями в Донецьку та Луганську ( джерело ).

    – 2014 р. 17 серпня – представники ополченців-сепаратистів повідомляють, що по Луганську ЗС України були застосовані ракети "Точка-У". Офіційні джерела та західні ЗМІ інформацію не підтвердили ( джерело ).

    – 2014 р. 20 серпня – представники ополченців-сепаратистів повідомляють, що по центру міста Макіївка (Донецька область) ЗС України застосували ракету "Точка-У". За словами джерела ракети не вибухнула, і над її знешкодженням працюють сапери. Фотоматеріали та останки ракети не представлені. Офіційні джерела та західні ЗМІ інформацію не підтвердили ( джерело ).

    Залишки ракети 9М79-1 "Точка-У", м.Ровеньки, Україна. Ніч з 22 на 23 серпня 2014 р. ( http://rusvesna.su/ ).


    Кадри російського телеканалу LifeNews з останками ракети 9М79М "Точка" під Сніжним, 23.08.2014 ( http://lifenews.ru/ ).
    60 років у строю полігон Капустін Яр. 1946-2006 р.р., ДЦМП "Капустін Яр", 2006 р.
    Андрєєв Ю., Бойовий склад сухопутних військ деяких іноземних держав. // Зарубіжний військовий огляд. N 2/1993 р.
    Аерокосмічний огляд. №3 / 2006 р.
    Вершинін О., Чарівники точкового удару. // Червона зірка. 18.01.2008 р.
    Веселовський А.В. 65 років славної історії - запорука стабільності та успіху. / / ПРОАтом. 2011 р. ( джерело ).
    Збройні сили розвинених країн. // Зарубіжний військовий огляд. № 1/1998 р.
    Єжов В. Напрямок успіху. // Міаський робітник. 08.12.2010 р.
    Ємельянов І., Цей Яр не в капусті знайшли. // Комсомольська правда. 26.11.1993 р.
    Ракетний комплекс 9К72. Сайт http://9k72.ru/ , 2009 р.
    "Російська сила", сучасна зброя. Сайт http://legion.wplus.net , 2009 р.
    "Серп" страшніший за "Павука". // Червона зірка. 14.11.1991 р.
    Служба за договором, федеральна цільова програма. Сайт http://contract.mil.ru , 2010 р.
    Федоров Л.А. Хімічне озброєння – війна зі своїм народом. Том I. М., "Лісова країна", 2009 р.
    http://www.linux.org.ru/forum , 2009 р.
    Широкорад А.Б., Атомний таран ХХ століття. М., Віче, 2005
    Широкорад А.Б., Попадає в точку. // Військові знання. 1995 р.
    Шунков В.М., ракетна зброя. Мінськ, Попурі, 2003
    Щучин – місто авіаторів. Сайт http://scucin-avia.narod.ru , 2010 р.
    Brugge Norbert. Space Launch Vehicles all of the World. Сайт http://www.b14643.de , 2009 р.
    Congressional Record. NN 109, 118, 129, 137, 150/1988, 86/1989. Washington (США).
    Jane's weapon systems 1987-88. (Велика Британія).
    Milkavkaz.net. Сайт http://milkavkaz.net , 2010 р.
    RIA Novosti. Сайт http://en.rian.ru , 2009 р.
    Russian Arms forum. Сайт http://russianarms.ru , 2009 р., 2010 р.
    SIPRI. World armaments & disarmaments. 1975, 1976, 1977, 1979, 1981. Stokholm (Швеція).
    Радянська військова міць: оцінка загрози 1988 р. Вашингтон, 1988. (США).
    Вікіпедія http://en.wikipedia.org , 2009 р.
    Залога, Стівен Дж., Балістичні ракети та пускові системи «Скад», 1955-2005. Видавництво Osprey. 2006 рік (Великобританія).
    Набір ракет 9К79. Технічний опис. Варшава, Міністерство національної оборони, 1989 (Польша). ....
    Просмотры:
    Мітки:

    Коментарі

    Дописати коментар

    Олег Мічман в X: «Donations and support for media resources, bloggers, projects, and individuals. https://t.co/HPKsNRd4Uo https://t.co/R6NXVPK62M» / X
    https://twitter.com/olukawy/status/1703876551505309973

    Популярні публікації