Мітки

«Ми завдаємо РФ та її збройним силам відчутних інформаційних та іміджевих втрат»

 

Офіцер Сил спеціальних операцій ЗС України: «Ми завдаємо РФ та її збройним силам відчутних інформаційних та іміджевих втрат»

За
 
tyzhden.ua
6 хв
Переглянути оригінал

    Збройна російська агресія проти України розпочалась у 2014 році, але чи можна стверджувати, що раніше РФ не атакувала Україну в інформаційній сфері?

    — Росія завжди була активною, до того ж не лише в інформаційній сфері. Акцентовано ми це бачили ще з 2004 року. Яскравим прикладом є діяльність Російської Федерації в Криму, яку українські спеціальні служби відзначали, але тогочасне військово-політичне керівництво України не хотіло акцентувати на цьому уваги, адже дружба з РФ тоді була пріоритетом. І Кремль цим користувався. У Криму, та й узагалі по всій Україні, за підтримки, наприклад, агентства «Россотрудничество» створювали різні громадські організації — «казачьи», дитячі тощо, які нерідко мали статус міжнародних. І впливали деструктивно, нищили українську ідентичність та формували сталу проросійську громадську думку.

    Це стосується суспільно-політичної сфери, але не слід забувати й про діяльність в економічній. Російський бізнес активно скуповував частки в українських підприємствах, що давало йому змогу контролювати внутрішньоекономічну ситуацію. Енергетична сфера також значною мірою залежала від ухвалених у Кремлі рішень. Певним чином така ситуація зберігається досі.

    На вашу думку, чи змінилася російська пропаганда від 2014 року? Якщо так, то в чому саме?

    — Частково змінилися форми, але не зміст. До 2014 року російська пропаганда працювала нахабно. У цей час вона сконцентрувала свої зусилля на впливі через електронні медіа й використовувала емоційні повідомлення через соціальні мережі «Одноклассники» та «ВКонтакте», де російські «фабрики тролів» цілеспрямовано формували серед українського населення негатив до свого народу та власної держави.

    Читайте також: Кремлівська дієта

    Чимало користувачів соціальних мереж не були готовими протистояти такому впливу, тому держава ухвалила рішення обмежити діяльність цих мереж на території України. І це дало певний позитивний результат, а російські «тролі» були змушені переналаштовувати свою діяльність на соціальну мережу Facebook. На щастя, інтелектуальний рівень аудиторії цієї мережі дещо вищий, її користувачі мислять логічно та схильні сприймати факти, тому діяльність російських «тролів» стала менш ефективною. І це лише один із виявів гібридних впливів на українське населення. Увагу привертає бурхливий розвиток телеграм-каналів і тіктоку. Проте відзначаємо, що російська пропаганда не опанувала методів роботи в тіктоку. Досі триває негативний вплив через російське кіно, мистецтво та культуру, проте він діє більше на населення РФ. До речі,спостерігаємо ознаки вироблення імунітету в більшості українців до російських інформаційних продуктів. Це теж добре, адже гумор і сатира знижують ефективність російських пропагандистів.

    Щодо актуальних питань сьогодення, то чи існує для України загроза від мігрантської кризи на білорусько-польському кордоні? І чи здатна РФ використовувати тему COVID-19 у своїх інформаційних атаках?

    — РФ використовувала й далі використовуватиме будь-який зручний привід, щоб розхитувати ситуацію у світі, в Європі та Україні. Названі вами кейси можна розглядати як спроби формування та використання керованих масових устремлінь і страхів, як-от рух мігрантів до успішної Європи чи демонстрацій «антивакцинаторів» для підняття ставок у великій політичній грі. Усі ці спровоковані РФ рухи є антисистемними та спрямованими на руйнування усталеного порядку. Хоча слід розуміти й небезпеку для самої Росії, адже Кремль явно недооцінює ці загрози чи свідомо готовий зазнавати значних утрат заради відчуття гравця світового рівня.

    Україна, на жаль, є сусідом Росії — країни з хворобливими амбіціями. І ми мусимо протистояти спробам використати проти нас штучно створені нею страхи, які вона сіє серед нашого населення, — це теми пандемії, мігрантів і газового шантажу. Ми маємо захистити власні кордони та своє суспільство й водночас продемонструвати, що є надійним партнером для ЄС і світової спільноти.

    Чого не вистачає українському суспільству для вироблення інформаційної стійкості проти російської пропаганди?

    — Я не можу сказати, що чогось конкретного не вистачає. Україна змінюється, до того ж на краще. Формується та міцніє проукраїнська громадська думка. Не так швидко, як хотілося б, але поступово спадок радянської ментальності поступається ідеям сучасної європейської нації. А подальший розвиток усіх державних інституцій посилить відчуття національної єдності. Значна роль у цих процесах належить українській армії, яка традиційно має високий рівень довіри в суспільстві. Вірте українській армії, розвивайте державу — й так утвердиться стійка національна ідентичність, що дасть змогу протистояти ворожим інформаційним впливам.

    Як ви оцінюєте українську інформаційну активність щодо повернення АР Крим, окремих районів Донецької та Луганської областей? Чи наявні ефективні можливості інформаційного впливу на населення тимчасово окупованих територій?

    — На даному етапі це питання більше політичного рівня, ніж військового. Україна постійно підтримує присутність цих проблем в обговореннях і на двосторонніх рівнях, і на різних багатосторонніх майданчиках, зокрема й у міжнародних організаціях. Ми бачимо, яку негативну реакцію виявляє РФ на створення Кримської платформи. Україна має й далі інформувати світову спільноту про проблеми, які принесли окупаційна влада РФ та російські окупаційні війська в Крим і на Донбас, — у гуманітарній, економічній та екологічній сферах.

    Російська Федерація — держава з тотальним контролем, тому дуже важко пробитися до нашого населення на окупованих територіях. Це викликає потребу в значних зусиллях і щодо формування контенту, й щодо викорис­тання технічних засобів. Боротьба триває, і в цій боротьбі Україна не сама.

    Читайте також: Звіт CEPA: стратегії впливу Росії і Китаю на ЗМІ

    Наскільки потужною є підтримка ССпО з боку країн-партнерів? Чи будуть сертифікувати групи PSYOPS, як це вже відбувається з групами SPECIAL FORCE?

    — Насправді підтримка шалена. Є тісна взаємодія з країнами-партнерами. Великі військові навчання за широкої участі країн-партнерів є серйозною засторогою для ворога й певним стримувальним фактором. До того ж демонстрація сил сама по собі вже є одним із видів психологічного впливу та інформаційної діяльності.

    Також під час військових навчань наші військові разом з фахівцями дружніх країн відточують майстерність і обмінюються досвідом. Наші партнери відмічають, що українські бійці, зокрема з підрозділів інформаційно-психологічних операцій, є носіями провідного досвіду інформаційної боротьби з РФ. Український досвід унікальний, тому він викликає цікавість у партнерів, які здійснюють спільний аналіз і разом з нами вдосконалюють методи інформаційно-психологічного впливу на противника. Водночас наші західні партнери допомагають упроваджувати дієві стандарти. Так, уже два загони ССпО пройшли сертифікацію НАТО й отримали право для підрозділу бути залученими до складу Сил швидкого реагування НАТО. У майбутньому до них доєднаються й інші групи, зокрема групи PSYOPS.

    Чи можна стверджувати, що структури ССпО досягли свого оптимального складу? Чи достатньо наявного озброєння, обладнання та техніки? Чи задовольняють ці засоби всі потреби ССпО?

    — Так стверджувати не можна, адже структури ССпО активно розвиваються, зміни відбуваються динамічно. Є резерви зростання, є бачення подальшого розвитку. Звісно, ми маємо зважати на не безмежні фінансові можливості держави, хоча слід зазначити, що загалом підрозділи забезпечені всім необхідним. Ми відчуваємо розуміння наших потреб та підтримку і з боку керівництва Збройних Сил України та держави, і з боку країн-партнерів.

    Читайте також: Die Welt: Несподіваний жест смиренності від Google

    На якому рівні відбувається співпраця ССпО з волонтерською спільнотою, зокрема в галузі OSINT?

    — Співпраця є. Хоча слід зазначити, що її рівень знизився порівняно з 2014–2016 роками. Це пов’язано зі змінами у самій волонтерській спільноті, а також у набутті спроможностей військовими фахівцями, адже з досвідом зріс і їхній професійний рівень. Але взаємини з волонтерами дружні, вони й далі допомагають військовим. І я, користуючись нагодою, хочу подякувати за їхню роботу та підтримку.

    Чи вважаєте ви успішною діяльність України саме в інформаційному протистоянні? Чи виграємо, чи програємо ми інформаційну складову війни? Чи бачите перспективи розвитку наших інформаційних спроможностей?

    — Діяльність України я вважаю успішною. Не можу сказати, програємо чи виграємо, — боротьба в розпалі. Точно знаю, що ми завдаємо РФ та її збройним силам відчутних інформаційних та іміджевих утрат. Ми розуміємо, як працюють російські структури інформаційної боротьби й часто працюємо на випередження та перехоплення ініціативи. Звичайно, ми знаємо, що ресурси (фінансові та організаційні), які вкладають з російського боку, неспівмірні з нашими, але це змушує нас діяти асиметрично. Слід зазначити, що успіхи є, але оскільки процеси динамічні, то ми маємо куди зростати й у чому покращуватися, і в цьому зокрема наші перспективи. 

    -----------------------

    Професійний військовий. Приналежність до ССпО Збройних Сил України — від часу створення Сил у 2016 році. Військове звання, ім’я та деталі біографії через специфіку служби наразі не підлягають розголошенню.

    Просмотры:
    Мітки:

    Коментарі

    Дописати коментар

    Олег Мічман в X: «Donations and support for media resources, bloggers, projects, and individuals. https://t.co/HPKsNRd4Uo https://t.co/R6NXVPK62M» / X
    https://twitter.com/olukawy/status/1703876551505309973

    Популярні публікації