Мітки

СТБ (акронім від «Світ ТелеБачення»)[3] — український загальнонаціональний телевізійний канал, що входить до медіахолдингу «StarLightMedia»[4].

 

СТБ | Wikiwand

19-24 minutes

Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.

СТБ
ТОВ «Телеканал СТБ»[1]

Країна

 Україна
Зона мовленняефірне цифрове DVB-T2 — понад 95% території України, кабельне, супутникове.
Час мовленняЦілодобово
Мова мовленняукраїнська, російська
Центр керуванняКиїв, вул. Василя Макуха, 1
Формат
зображення		576i 16:9 (SDTV)
1080i (HDTV)
Дата початку
мовлення		2 червня 1997
Цифровий
мультиплекс		MX-2 (11)
Власник(и)StarLightMedia (Віктор Пінчук & Олена Пінчук)[2]
Споріднені канали

Новий канал

ICTV

ОЦЕ ТБ

M1

M2

ICTV Ukraine
Голос каналуДем'ян Радзивілюк (з 2002)
Слоган«Коли ти вдома» (2004—2008)
«Ти вдома» (2008—2013)
«Можливо все!» (з 2013)
«Час дивитись „СТБ“» (з 2020)
Сайтstb.ua/ua

Нейтральність цієї статті під сумнівом. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним обговоренням та за можливості виправте недоліки. (січень 2020)

СТБ (акронім від «Світ ТелеБачення»)[3] — український загальнонаціональний телевізійний канал, що входить до медіахолдингу «StarLightMedia»[4].

Історія

Цей розділ потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення його перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (Квітень 2021)

Телеканал вперше вийшов в ефір 2 червня 1997 року. Цьому передували рекламні макети (вони поширювалися з кінця травня 1997 року), які обіцяли, що канал подарує глядачеві «цілий світ авторських програм, шоу і розваг». «Головними цвяхами» каналу були новини «Вікна» та гумористичне «Шоу довгоносиків». Засновниками каналу є ЗАТ «Міжнародний медіацентр» та корпорація «Інтерньюз нетворк» (США). На старті мовлення Микола Княжицький розповідав, що також одним із інвесторів телеканалу була авіакомпанія «Віта»[5].

З 1997 року «СТБ» контролювався Володимиром Сівковичем, якому, власне, і належить ідея створення каналу на базі інфраструктури, створеної «Інтерньюз-Україна», команди, яка з вересня 1995 року (на частотах «УТ-2») створювала новини під назвою «Вікна» та додаткових можливостей компанії «ПроТБ». Поточний менеджмент здійснював Микола Княжицький.

У перші місяці свого існування канал орієнтувався, перш за все, на молодь віком 30-45 років і був відомий передусім новинними випусками «Вікна», гумористичним «Шоу довгоносиків», хіт-фабрикою «ШиШ», програмами «КІН» (новини культури), «Про кіно», «Cinemateka», «Імпреза», ток-шоу Марії Бурмаки, аналітичною програмою Миколи Княжицького «Вікна-тижневик», авторською програмою Віталія Портникова «Персона» та ін.

У 1999 році, перед першим туром президентських виборів, канал проводив спільно з «1+1» передвиборчі дебати.

Канал позиціював себе як незалежний від влади та водночас використовувався Володимиром Сівковичем як засіб розв'язання власних комерційних проблем. У 1999 році це призвело до конфлікту з оточенням президента Леоніда Кучми, внаслідок якого контроль над СТБ перейшов до структур, близьких до російської корпорації «Лукойл». Головою правління каналу наприкінці 1999 року став Олексій Федун. В одному зі своїх інтерв'ю Княжицький розповідав, що передумовою для продажу каналу Сівковичем була загибель журналістки Мар'яни Чорної.

«– Сівкович був одним із партнерів на СТБ разом з російським «Лукойлом». Я знаю, що канал хотіли забрати. Спочатку вбили начальника служби безпеки Дейнеку. Мені тоді квартиру підірвали й підпалили, і я жив декілька місяців у Романа Зварича у Лісниках, їздив з його охороною. Міліція нас зупиняла, цю охорону кидали на землю, мало не арештували мою дружину. Ми не могли вийти з хати, тому що там постійно стояла «наружка». Люди в масках напали на нашого комерційного директора і його вагітну дружину. Їх побили, пограбували. У мене з кабінету регулярно щось зникало, незважаючи на те, що у нас була охорона. Знайшли повішеною Мар'яну Чорну. Сівкович переховувався, тому що йому сказали, що він замовлений.І коли це з Мар'яною сталося, я йому сказав: «Нам потрібно віддавати канал». Я знаю, що від Сівковича вимагали віддати цей канал безкоштовно і він був готовий на це. А я поїхав у «Лукойл» і домовився, що вони викуплять частку, яка йому належала.«

[6]

2000 рік став роком реорганізації, підйому та постановки каналу на комерційні рейки, а сам бренд було розширено й посилено. Водночас, як і раніше, робилася ставка на інформаційне мовлення, яке в умовах посилення політичного тиску на медіа зберігало підкреслено об'єктивістський характер і утримувало високий рейтинг довіри серед глядачів. Програми «Вікна. Новини», «Вікна. Бізнес», «Вікна. Столиця», «Вікна. Кримінал», «Вікна. Спорт» та «Вікна. Опівночі» стали візитною карткою СТБ. Керівником інформаційної служби з початку 2000 року став Юрій Горбань.

У травні 2000 року програму «Вікна» зареєстрували як торгову марку, яка і дотепер належить телеканалу СТБ. У 2001 році було зареєстровано торгову марку «СТБ» і за ініціативою Романа Скрипіна та за сприяння дніпропетровського приватного підприємця В'ячеслава Черкашина телеканал отримав перший в Україні домен в мережі Інтернет у доменній зоні .ua — stb.ua

2002 року частка каналу досягла максимуму за всю його історію — 4,9 %[7]. Водночас із запровадженням системи тотальної цензури політичний тиск на «Вікна» посилився. На знак протесту проти цього частина журналістів залишила канал. Внаслідок цього, керівництво «СТБ» вирішило скоротити обсяги інформаційного мовлення.

У другій половині 2003 року сталося, на думку громадськості, досить радикальне переформатування бренду. Головними «фішками» каналу стали чемпіонат зі стриптизу, реаліті-шоу «Будинок» (рос. «Дом»), «Голод» та скандальна, на думку громадськості, програма «Заборонена зона». Як наслідок, рейтинги каналу впали — до 3,6 % частки[7] за підсумками 2003 року. Представники «Лукойла» почали шукати охочих купити СТБ.

2004 року контроль над каналом остаточно перейшов до структур, близьких до Віктора Пінчука. Замість Федуна правління СТБ очолив Володимир Бородянський, який раніше працював начальником відділу управління медіаактивами «Альфа-банку» в Україні («Новий канал», «Наше радіо», «Московський комсомолець в Україні»). Канал знову почали переформатовувати — цього разу на пізнавально-розважальний.

Наприкінці 2004 року під час Помаранчевої Революції в Україні «СТБ» намагався триматися нейтральної позиції.

Втім, 2005 року телеканал упереджено висвітлював кількаденний мітинг «Новий Майдан» «захисників» Нікопольського феросплавного заводу, які були «проти захоплення державою» цього заводу. Йдеться про відібрання у власника СТБ та цього заводу Віктора Пінчука за його незаконну приватизацію[джерело?].

На початку 2006 року на посаді керівника інформаційної служби «СТБ» Юрія Горбаня змінив Олексій Мустафін (працював на цій посаді до травня 2011 року).

Станом на 2017 рік у зоні впевненого прийому сигналу «СТБ» перебуває 94 % території країни. Не працює на тимчасово окупованій території Криму[8].

Переформатування каналу дало результат. За підсумками 2004 року частка «СТБ» становила 3,71 % (за піплометричною панеллю GfK Ukraine, аудиторія люди 18+, міста 50 тис.+), вже у 2005 р. досягла 5,2 %, 2006 — 6,05 %, 2007 — 6,7 %, 2008 — 7,75 %, 2009 — 8,27 %, 2010 — 9,82 %, 2011 — 9,9 %, (3-е місце серед телеканалів, які транслюються в Україні). До 2011 року СТБ був єдиним серед українських телеканалів, який з року в рік підвищував частку телеперегляду.

2012 року частка каналу трохи впала — до 9,8 %, у 2013 році сягнула 10,6 %, у 2014 скоротилася до 8,71 %, у 2015 склала 9,65 %, у 2016 — 9,94 %, у 2017 — 9,06 %, у 2018 — 8,51 %, у 2019 — 7,64 %, у 2020 — 7 %, у 2021 — 8,3 % (за даними системи рейтингів Nielsen)[9].

Серед найвідоміших постатей, які працювали на телеканалі — Микола Княжицький, Ольга Кисла, Олександр Кривенко, Іванна Коберник, Віталій Портников, Ростислав Хотин, Микола Вересень, Георгій та Мирослава Ґонґадзе, Мар'яна Чорна, Ірина Ванникова, Юрій Горбань, Роман Скрипін, Катерина Нестеренко, Сергій Попов, Олексій Мустафін, Сергій Андрушко, Наталія Соколенко, Ольга Червакова, Наталя Якимович, Ігор Татарчук, Олена Вінницька та інші.

1 грудня 2015 року разом зі спорідненим телеканалом «QTV» канал перейшов на мовлення у форматі 16:9[10].

З травня 2018 року на телеканалі виходить спецпроєкт на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова, у якому відомі телеведучі, журналісти й актори читають уривки з його оповідань[11].

15 грудня 2018 року директор СТБ Володимир Бородянський пішов з медіагрупи «StarLightMedia».

Логотип

Телеканал змінив 7 логотипів. Нинішній — 8-ий за рахунком.

З 1997 по 1998, з 1999 по 2001 та з 2004 і дотепер знаходиться у правому верхньому куті. З 1998 по 1999, та з 2001 по 2004 рік знаходився у лівому верхньому куті.

  • З 2 червня 1997 по 10 лютого 1999 року логотипом була біла літера «С», в центрі була біла замкова свердловина, поруч білим стиснутим шрифтом слово «ТБ». Знаходився у правому верхньому куті. Під час програм РЕН ТВ логотип переміщувався у лівий верхній кут. 1 березня 1998 року логотип остаточно перемістився у лівий верхній кут. У новорічний час 1997—1998 та 1998—1999 роках була біла літера «С» у вигляді сніжинки, в центрі була біла замкова свердловина.
  • З 11 лютого 1999 по 31 березня 2000 року логотипом був бордово-фіолетовий прямокутник з білою літерою «С», в центрі була біла замкова свердловина, поруч слово «ТБ» білим шрифтом. Прямокутник приховував логотип РЕН ТВ. Знаходився у правому верхньому куті. У новорічний час 1999—2000 роках прямокутник був темно-синього кольору, біла літера «С» була у вигляді сніжинки, в центрі була біла замкова свердловина.
  • З 1 квітня 2000 по 31 січня 2001 року логотипом був синій овал з білою літерою «С», в центрі була біла замкова свердловина, поруч слово «ТБ» білим шрифтом. У новорічний час 2000—2001 роках в овал була вписана тільки ніжно-блакитна літера «С» у вигляді сніжинки, в центрі була ніжно-блакитна замкова свердловина, слово «ТБ» було відсутнє.
  • З 1 лютого 2001 по 21 листопада 2004 року логотипом була сіра перекинута літера «С», в центрі була сіра перекинута замкова свердловина і логотип був напівпрозорим. Знаходився у лівому верхньому куті. В новорічний час у 2001—2002 роках — перекинута літера «С» у вигляді сніжинки, в центрі була сіра перекинута замкова свердловина. У 2002—2003 роках — заморожена літера «С», в центрі була біла замкова свердловина. У 2003—2004 роках — перекинута літера «С», в центрі була сіра перекинута замкова свердловина, була розміщена на ялинковій гілці, поруч іграшки.
  • З 22 листопада 2004 по 31 серпня 2008 року логотипом був червоний квадрат із заокругленими кутами, всередині була біла літера «С», ліворуч було написано слово «СТБ» білим тонким шрифтом. Знаходився у правому верхньому куті. У новорічний час у 2004—2005 та 2007 роках на ялинковій гілці висів у вигляді іграшки червоно-коричневий квадрат із заокругленими кутами, всередині була біла літера «С», ліворуч було написано слово «СТБ» білим шрифтом.
  • З 1 вересня 2008 по 30 серпня 2013 року логотипом був червоний квадрат із заокругленими кутами, всередині біла літера «С», під ним підпис «ТИ ВДОМА». Знаходився там само. В новорічний час у 2008—2009 та 2010—2011 роках, був розміщений у вигляді будиночка червоний квадрат із заокругленими кутами, всередині біла літера «С», під ним підпис «ТИ ВДОМА».
  • З 31 серпня 2013 по 19 жовтня 2020 року логотипом є темно-червоний квадрат із заокругленими кутами, всередині біла літера «С», під логотипом підпис «МОЖЛИВО ВСЕ!». Знаходився там само. З квітня 2018 по жовтень 2020 року, під час реклами логотип стає напівпрозорим і виконує роль таймера зворотного відліку до кінця реклами.
  • З 20 жовтня 2020 року використовується той же логотип, тільки підпис «МОЖЛИВО ВСЕ!» перемістився ліворуч. Під час реклами підпис зникає, а під час прем'єрного показу програм замінюється на «ПРЕМ'ЄРА».

  • Перший логотип телеканалу з 2 червня 1997 по 10 лютого 1999 року.

    Перший логотип телеканалу з 2 червня 1997 по 10 лютого 1999 року.

Мовна політика

Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (Квітень 2021)

До 2013 року в деяких програмах СТБ, як один з небагатьох українських телеканалів, використовував окремі правила Харківського правопису, тим самим наразившись, як на схвальні, так і на критичні відгуки громадськості.

Походження контенту

За результатами моніторингів активістів кампанії «Бойкот російського кіно», за період з 8 по 14 вересня 2014 року на телеканалі СТБ демонстрували 4 год 5 хв російськомовного контенту на добу, а 27 вересня того ж року частка російського контенту вже склала близько 53 %[12][13][14].

Порушення в День пам'яті Героїв Небесної Сотні

Моніторинг Національної ради з питань телебачення та радіомовлення показав, що телеканал «СТБ» не поширював інформацію про День пам'яті Героїв Небесної Сотні 20 лютого 2020 року у повному обсязі, а саме мінімум — раз у дві години[15][16][17].

Програми СТБ

Цей розділ потребує доповнення. (січень 2020)

Програми, які транслюються

Програми, які вже не транслюються

Параметри супутникового мовлення

  • Супутник — Amos 3/7 (4°W)
  • Стандарт — DVB-S2
  • Частота — 12297 MHz
  • Поляризація — H (горизонтальна)
  • Швидкість потоку (SR) — 45000
  • FEC — 2/3
  • Формат зображення — MPEG-4
  • Кодування — FTA
  • Супутник — Astra 4A (4.8°E)
  • Стандарт — DVB-S
  • Частота — 12130 MHz
  • Поляризація — H (вертикальна)
  • Швидкість потоку (SR) — 27500
  • FEC — 3/4
  • Формат зображення — MPEG-2
  • Кодування — FTA

Досягнення та нагороди

У 2005 році СТБ одержав звання «Прорив року» і був визнаний «телеканалом з найдинамічнішим розвитком» в Україні за результатами Всеукраїнського конкурсу засобів масової інформації «Золоте перо».

Того ж року телеканал СТБ став призером Першого Євразійського конкурсу «Зовнішність телеканалу-2005» відразу у двох номінаціях. У номінації «Найкращий промо-ролик фільму або серіалу» СТБ одержав друге місце за промо-ролик до серіалу «Чотири танкісти і пес». У номінації «промо-ролик документальної або науково-популярної програми» каналу СТБ дісталося третє місце за роботу «Весь світ. Таємниці стародавніх імперій», створений для анонсування ряду документальних фільмів, що транслюються на СТБ.

У тому ж році програма «Документальний детектив» отримала диплом Всеукраїнського щорічного конкурсу засобів масової інформації «Золоте перо-2005» в номінації «Найкраща програма телебачення про правопорядок».

У 2006 році колектив програми «Вікна-Новини» одержав чергове визнання свого професіоналізму — нагороду «Золоте Перо» Всеукраїнського щорічного конкурсу засобів масової інформації.

У 2007 році програма «Вікна-новини» телеканалу СТБ стала володарем титулу «Фаворит телепреси». У 2008 році премію «Фаворит телепреси» отримала програма «За Вікнами», у 2009 — шоу «Україна має талант».

У 2007, 2009, 2010 і 2011 роках «Вікна-Новини» стали переможцями премії «Телетріумф» як найкраща новинна програма на українському телебаченні. У 2009, 2010 і 2011 роках як найкращі репортери «Телетріумф» отримали також журналісти «Вікон» Наталя Соколенко, Сергій Андрушко та Ольга Червакова.

У 2009 році Сергій Попов був визнаний найкращим ведучим інформаційної програми, у 2010 і 2011 роках Оксана Марченко — найкращою ведучою розважальної програми.

У 2009 і 2010 роках найкращою розважальною програмою була визнана «Україна має талант».

У 2011 — найкращим форматним розважальним шоу став «Х-фактор», а найкращим телевізійним документальним фільмом — «Майже доросла. Щоденник двадцятирічної».

Двічі — у 2010 і 2011 роках — спеціальний приз «Телетріумфу» отримував голова правління СТБ Володимир Бородянський.

У 2012 році на національній телевізійній премії «Телетріумф» «Х-фактор. Революція» визнано найкращою форматною програмою року, а продюсерську команду проєкту «Зважені та щасливі» у складі Галини Пілютікової, Руслана Городничого, Олексія Гладушевського, Юрія Кірпіка — найкращою продюсерською групою телевізійної програми. Статуетку «Телетріумфу» як найкращий режисер-постановник телевізійної програми отримала Ксенія Бугрімова («Холостяк»), а як оператор-постановник — Олексій Коваленко («Танцюють всі!-4»)[18]. Також за роботу над проєктом «Х-фактор. Революція» отримала відзнаку «стиліст року» Ольга Слонь[19].

Примітки

  1. ↑ ТК СТБ ТОВ. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 10 червня 2019.
  2. ↑ Структура власності. Телеканал СТБ (ua-UK). Архів оригіналу за 19 серпня 2019. Процитовано 10 червня 2019.
  3. ↑ administrator. СТБ — Ефірне телебачення та радіомовлення в Україні. ukrtvr.org. Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 29 квітня 2017.
  4. ↑ СТБ | StarLightMedia. slm.ua (укр.). Архів оригіналу за 16 лютого 2018. Процитовано 15 лютого 2018.
  5. ↑ Лігачова, Наталія (6 червня 1997). Микола КНЯЖИЦЬКИЙ: "Гроші вимагають від журналіста обережності" (укр.). День. Архів оригіналу за 13 січня 2022.
  6. ↑ https://mediananny.com/intervju/21354/%7C Архівовано 17 червня 2021 у Wayback Machine. Княжицкий про перепродажу СТБ Пинчуку: «Знайшли повішеною Мар'яну Чорну. Сівкович переховувався»
  7. ↑ а б Дані Індустріального Телевізійного Комітету, 18-54, міста 50 тис. +
  8. ↑ В Крыму «пропал» канал СТБ. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 13 лютого 2018.
  9. ↑ Аналітичний відділ MBR (24 січня 2022). Ігри з часткою. Підсумки 2021 року: падіння теледивлення та переворот в інформаційній ніші. Media Business Reports (укр.). Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.
  10. ↑ СТБ полностью переходит на широкоформатное вещание. МедиаНяня - таблоид для и про медиа. Архів оригіналу за 9 серпня 2019. Процитовано 9 серпня 2019.
  11. ↑ Олег Сенцов | Телеканал СТБ. web.archive.org. 26 липня 2018. Процитовано 9 серпня 2019.
  12. ↑ Російське кіно все ще домінує на українському телепросторі. web.archive.org. 8 квітня 2019. Процитовано 14 січня 2020.
  13. ↑ Українські канали показують у день по 7,5 годин російських передач. web.archive.org. 27 червня 2019. Процитовано 14 січня 2020.
  14. ↑ Бойкот російського кіно. www.facebook.com (укр.). 14 січня 2020.
  15. ↑ Нацрада перевірить пʼять телеканалів за недотримання мовлення у День памʼяті Героїв Небесної Сотні. thebabel.com.ua (укр.). 14 березня 2019. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 28 березня 2020.
  16. ↑ Регулятор позапланово перевірить п'ять телеканалів. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 28 березня 2020.
  17. ↑ Пять украинских телеканалов внепланово проверит регулятор. Нова Влада (рос.). 14 березня 2019. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 28 березня 2020.
  18. ↑ сюжет про це у «Вікнах». stb.ua. 3 грудня 2012. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 1 листопада 2013.
  19. ↑ Переможці «Телетріумфу–2012». web.archive.org. 6 грудня 2012. Процитовано 10 червня 2019.

Посилання

Перегляд цього шаблону

  У месенджерах

Telegram

У соціальних мережах

Instagram · Facebook · Google+ · Twitter · ВКонтакті · Odnoklassniki

Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво

Вікісховище · YouTube

Довідкові видання

Лівий берег · ЛІГА.Досьє

Нормативний контроль

Freebase: /m/02qclqm

Просмотры:
Мітки:

Коментарі

Дописати коментар

Олег Мічман в X: «Donations and support for media resources, bloggers, projects, and individuals. https://t.co/HPKsNRd4Uo https://t.co/R6NXVPK62M» / X
https://twitter.com/olukawy/status/1703876551505309973

Популярні публікації