Мітки

NASAMS

 Ракети для HIMARS і NASAMS, боєприпаси для артилерії та інше: у Пентагоні розкрили деталі нового пакету допомоги Україні - Новинарня

206 words
1 to 1 minutes

Уряд Сполучених Штатів оголосив про виділення Україні $1 млрд у якості оборонної допомоги, яка включатиме зокрема ракети для систем HIMARS, боєприпаси калібру 155 мм та 120 мм, ракети для систем ППО NASAMS, інше озброєння і техніку.

Про це в понеділок, 8 серпня, під час спеціального брифінгу повідомив заступник міністра оборони США з політичних питань Колін Кол, передає пресслужба Пентагону.

“Сьогодні президент Байден розпорядився про виділення 18-го пакету фінансування за президентськими повноваженнями (Presidential Drawdown – “Н”) на додаткову суму $1 мільярд з фонду озброєння і техніки Міністерства оборони США”, – сказав представник Пентагону.

Підписання нового акта вже стало мемом

За його словами, нинішній транш оборонної допомоги забезпечує передачу ЗСУ “значної кількості” додаткового обладнання, озброєння і техніки, яку українці ефективно використовували на полі бою.

Новий пакет включає, зокрема:

  • додаткові боєприпаси для ракетно-артилерійських систем високої мобільності (HIMARS);
  • 75 000 снарядів 155-мм артилерії;
  • 20 120-мм мінометних систем і 20 000 снарядів до 120-мм мінометів;
  • боєприпаси для національних передових зенітно-ракетних систем (NASAMS);
  • 1000 Javelin і сотні протитанкових систем AT4;
  • 50 БМП;
  • протипіхотні боєприпаси Claymore;
  • вибухові речовини C-4, підривні боєприпаси та обладнання для підриву;
  • медичне приладдя, включаючи аптечки першої допомоги, перев’язувальні матеріали, монітори та інше обладнання.

Заступник глави Пентагону запевнив, що Сполучені Штати продовжать оборонну підтримку України, яка протистоїть неспровокованому збройному вторгненню Росії.

Читайте також:США надають ще $4,5 млрд фінансової допомоги Україні, – Reuters

Унікальних переглядів:

263

Редактор:

Людмила Кліщук

1004 words
4 to 6 minutes

Історія створення і виробництва

Пускова установка NASAMS на шасі вантажівки Scania 113H.

Проектування комплексу розпочалося в 1989 році. Розробка проекту було закінчено до 1993 року. Тоді ж приступили до полігонних випробувань нового ЗРК СД. У 1994 році «NASAMS» став на озброєння норвезьких військово-повітряних сил. З метою зниження собівартості, при створенні «NASAMS» відбулася глибока модернізація наявних на озброєнні комплексів і систем. Відбулась уніфікація зенітних ракет — були використані ракети «AMRAAM», що належать до класу «повітря — повітря» (AIM-120A), розроблені американською компанією «Hughes Aircraft». Згодом до виробництва ракет приєдналася «Raytheon». В 1997 році «Hughes Aircraft» увійшла до складу «Raytheon».

Виявленням повітряних об'єктів супротивника займається модернізована радіолокаційна трикоординатна станція «AN/TPQ-36A», управлінням вогнем комплексу — модернізована СКВ «NOAH». Дане обладнання РЛС і СКВ використовувалися на ЗРК СД «Hawk», що серійно випускався з 1959 року.

NASAMS, розроблений як заміна ЗРК «Improved Hawk», призначався для протидії маневреним аеродинамічним цілям на середніх висотах. Випробування показали високу ефективність нового комплексу і можливість протидії крилатим ракетам. NASAMS стає системою протиповітряної оборони середнього радіуса. Бойові можливості норвезької системи перевершили можливості попередника «Improved Hawk». Збільшили можливості супроводу і ураження цілей, знижений час реакції системи та час підготовки системи до застосування, за рахунок застосування нових технологій, компактності і мобільності зменшена кількість особового складу бойового розрахунку. Завдяки високій уніфікації, з'явилася можливість сполучення з іншим обладнанням та системами.

Основна одиниця — взвод. Один взвод «NASAMS» — 3 ПУ, які несуть 18 ракет AMRAAM, одна радіолокаційна трикоординатна станція «AN/TPQ-64», один ПКВ. Бойова (тактична) одиниця — батарея. Одна батарея — 3 взводи — 9 ПУ, 54 ракети, три РЛС, які мають технічну можливість об'єднання в єдину інфомережу, де одна РЛС може працювати як всі три РЛС, і три ПКВ. На одному з ПКВ розміщується КП батареї. Він отримує ЦВ від вищого штабу та передає на інші ПКВ. Час залпу батареї всім боєкомплектом — не більше 12 секунд.

Склад системи

Ракети AMRAAM

Докладніше:

AIM-120 AMRAAM

Схема ракет AIM-120A

Відкритий пусковий контейнер NASAMS

Керована ракета «AMRAAM» має нормальну аеродинамічну схему з хрестоподібними рулями і крилом. ЗКР «AIM-120A» має комбіновану систему наведення. На початковій ділянці польоту — командно-інерційне управління, на кінцевій ділянці польоту — активне радіолокаційне самонаведення.

При маневрі цілі до ПКВ подаються на ракету команди з корекції польоту по змінним координатам цілі. При відсутності маневрів біля цілі, ЗКР йде в автономному режимі, використовуючи інерційний блок. Антена прийому команд з ПКВ на ЗКР виконана в сопловому блоці. З антени сигнал передається у приймач зв'язку командної лінії. РЛС самонаведення захоплює ціль на відстані до 20 кілометрів. Після захоплення, ракета переходить на режим активного самонаведення. На той час на борт ракети встановлювали потужну обчислювальну машину (тактова частота 30МГц). Бойова частина — осколково-фугасної спрямованої дії. Підривник або контактний, або активний радіолокаційний.

Пускова установка

Пускова установка NASAMS.

ПУ виконане на шасі автомашини з підвищеною прохідністю Scania P113. Весь час ракети знаходяться у ТПК. Вони розміщені в пакеті з 6 ТПК. Для завантаження ракет в ТПК до складу комплексу входить спецмашина заряджання. Для здійснення залпу ТПК піднімаються на фіксований вертикальний кут у 30 градусів. При русі вертикальний кут ТПК дорівнює 0.

РЛС «AN/TPQ-64»

Докладніше:

AN/MPQ-64 Sentinel

AN/TPQ-36 є багатофункціональною РЛС. Створена на базі РЛС «AN/TPQ-36A». Можливості — пошук, виявлення і впізнання до 60 повітряних об'єктів і наведення на визначені цілі до 3 ЗКР. РЛС імпульсно-доплерівська з фазованими антенними і вбудованим блоком «Mk.XII» визначення приналежності. Робота РЛС — кругове обертання антени з електронним скануванням. Управління роботою здійснює потужний обчислювальний блок ПКВ. РЛС створює голкову діаграму спрямованості з мінімальним рівнем бічних пелюсток, може стискати імпульси, проводити селекцію цілей і вибирати необхідний сигнал і його потужність.

Багатоцільовий пульт складається з двох продубльованих робочих місць. Кожне місце забезпечене 3 моніторами, два з них показують повітряно-бойову обстановку, третій показує стан готовності всього комплексу.

Оператори

NASAMS експортували до Іспанії, Фінляндії, та Нідерландів. Уряд Чилі також замовив системи NASAMS[2][3][4].

Декілька систем NASAMS використовували для охорони повітряного простору навколо Білого дому та для охорони повітряного простору над містом Вашингтон під час інаугурації Президента США в 2005 році[5][6]

  • Австралія 
  • — Березень 2019, міністр оборони Крістофер Пайн і міністр оборонної промисловості Лінда Рейнольдс сказали, що буде запущене місцеве збирання NASAMS-3, вартість проєкту $2.5 мільярди австралійських доларів.
  • [7]
  • Чилі 
  • — Замовлено в 2011.
  • Фінляндія 
  • — Обрала NASAMS-2 у 2009.[8][9]
  • Індонезія 
  • — Станом на 2020 дві батареї NASAMS-2 були доставлені і стали на службу.
  • [10]
  • Литва 
  • — Найновіша версія батареї 
  • –

    NASAMS-3

     
  • – була доставлена в червні 2020, і ще одна в жовтні.
  • [11][12]
  • Нідерланди 
  • — Дві батареї в 2006, кожна складається з 1 центру керування вогнем, 1 радара і 3 пускових.
  • [13][14]
  • Норвегія 
  • — NASAMS-2 і

    NASAMS-3

    [9]
  • Іспанія 
  • — Чотири пускові були придбані в 2003.[9][15]
  • Україна 
  • — Заплановані в межах допомоги від США.

Австралія

На початку червня 2022 року компанія Kongsberg Defense Australia повідомила, що до країни прибула перша партія пускових установок Mk 2 Canister Launcher для протиповітряної системи NASAMS[16].

Литва

20 жовтня2016 року була підписана технічна угода на придбання пускових установок комплексів NASAMS та ракет до них. Угода була підтримана міністерством національної оборони Литви та міністерством оборони Королівства Норвегії. Угодою передбачено, що постачання обладнання і ракет буде завершене до 2020 року. Очікувана вартість угоди — до €100 млн[17].

В червні 2020 року Збройні сили Литви отримали зенітно-ракетні комплекси NASAMS від Норвегії. Комплекси передані батальйону протиповітряної оборони[18].

Наприкінці жовтня 2020 року ЗРК NASAMS були офіційно прийняті на озброєння литовської армії[19].

Завдяки придбанню NASAMS буде модернізована і використовувана зараз в литовських ЗС система ППО ближньої дальності RBS 70. Обидві системи будуть інтегровані в єдину систему протиповітряної оборони республіки[19].

Україна

27 червня2022 року за інформацією із джерел служба CNN повідомила, що найближчим часом США планують оголосити про закупівлю для України передового комплексу протиракетної та протиповітряної оборони середньої та великої дальності[20]. Вже 28 червня2022 року журналіст видання Politico Пол Маклірі повідомив, що українські військові проходять навчання на комплексі NASAMS[21].

3 липня2022 року, відповідно до заяви міністра оборони України Олексія Рєзнікова стало відомо, що Україна отримує[прояснити: ком.] від Сполучених Штатів Америки три ракетні комплекси NASAMS[22]. А 15 липня 2022 року речник командування Повітряних Сил Збройних Сил України Юрій Ігнат повідомив, що Україна отримає дві батареї. Також він зазначив, що поки точна кількість зенітно-ракетних комплексів, які отримає Україна, не може бути оприлюднена[23].

31 липня 2022 року у Міністерстві оборони США повідомили, що вже почали закупівлю ЗРК NASAMS, які обіцяли передати Україні[24].

Можливі

19 листопада2020 року стало відомо, що Угорщина підписала угоду на закупівлю зенітних ракетних систем NASAMS виробництва консорціуму американської Raytheon і норвезької групи Kongsberg, вартістю близько $1 млрд. Нові системи постачатимуться з 2023 року і призначені для заміни застарілих радянських зенітних ракетних комплексів «Куб», які експлуатуються з 1976 року[25].

NASAMS | Wikiwand

Норвезький зенітно-ракетний комплекс
Norwegian Advanced Surface to Air Missile System

NASAMS 1, Bodø, 2005.jpg


Пускова система NASAMS

ТипЗенітний ракетний комплекс
Походження

 Норвегія
Історія використання
На озброєнні1998—
ОператориНорвегія, Іспанія, Нідерланди, Фінляндія, Чилі, США
Історія виробництва
РозробникKongsberg Defence & Aerospace та Raytheon
ВиробникKongsberg Defence & Aerospace
Характеристики
Дальність вогню
Ефективна30 км (NASAMS 2)
NASAMS у Вікісховищі

Норвезький зенітно-ракетний комплекс (НЗРК) (норв. Norwegian Advanced Surface-to-Air Missile System, (NASAMS), дослівно «норвезька вдосконалена зенітно-ракетна система») — норвезька мобільна батарея зенітних ракет протиповітряної оборони середньої дальності. НЗРК став першою наземною системою, де були використані ракети AIM-120 AMRAAM (Advanced Medium Range Air-to-Air Missile — «Вдосконалена ракета повітря-повітря середньої дальності») та перша на Заході ракетна система з локаторним наведенням. Літери SL в абревіатурі SL-AMRAAM означають Surfaced Launched — запущені з землі[1].

NASAMS — ЗРК середньої дальності. Основне призначення — знищення повітряних об'єктів супротивника на середніх та малих висотах за будь-яких метеорологічних умов. Розробка норвезької компанії Norwegian Kongsberg і американської Raytheon. Він створювався для заміни ЗРК MIM-23 Hawk[en], що стоїть на озброєнні збройних сил Норвегії.

Історія створення і виробництва

Пускова установка NASAMS на шасі вантажівки Scania 113H.

Пускова установка NASAMS на шасі вантажівки Scania 113H.

Проектування комплексу розпочалося в 1989 році. Розробка проекту було закінчено до 1993 року. Тоді ж приступили до полігонних випробувань нового ЗРК СД. У 1994 році «NASAMS» став на озброєння норвезьких військово-повітряних сил. З метою зниження собівартості, при створенні «NASAMS» відбулася глибока модернізація наявних на озброєнні комплексів і систем. Відбулась уніфікація зенітних ракет — були використані ракети «AMRAAM», що належать до класу «повітря — повітря» (AIM-120A), розроблені американською компанією «Hughes Aircraft». Згодом до виробництва ракет приєдналася «Raytheon». В 1997 році «Hughes Aircraft» увійшла до складу «Raytheon».

Виявленням повітряних об'єктів супротивника займається модернізована радіолокаційна трикоординатна станція «AN/TPQ-36A», управлінням вогнем комплексу — модернізована СКВ «NOAH». Дане обладнання РЛС і СКВ використовувалися на ЗРК СД «Hawk», що серійно випускався з 1959 року.

NASAMS, розроблений як заміна ЗРК «Improved Hawk», призначався для протидії маневреним аеродинамічним цілям на середніх висотах. Випробування показали високу ефективність нового комплексу і можливість протидії крилатим ракетам. NASAMS стає системою протиповітряної оборони середнього радіуса. Бойові можливості норвезької системи перевершили можливості попередника «Improved Hawk». Збільшили можливості супроводу і ураження цілей, знижений час реакції системи та час підготовки системи до застосування, за рахунок застосування нових технологій, компактності і мобільності зменшена кількість особового складу бойового розрахунку. Завдяки високій уніфікації, з'явилася можливість сполучення з іншим обладнанням та системами.

Основна одиниця — взвод. Один взвод «NASAMS» — 3 ПУ, які несуть 18 ракет AMRAAM, одна радіолокаційна трикоординатна станція «AN/TPQ-64», один . Бойова (тактична) одиниця — батарея. Одна батарея — 3 взводи — 9 ПУ, 54 ракети, три РЛС, які мають технічну можливість об'єднання в єдину інфомережу, де одна РЛС може працювати як всі три РЛС, і три ПКВ. На одному з ПКВ розміщується КП батареї. Він отримує від вищого штабу та передає на інші ПКВ. Час залпу батареї всім боєкомплектом — не більше 12 секунд.

Склад системи

Ракети AMRAAM

Схема ракет AIM-120A

Схема ракет AIM-120A

Відкритий пусковий контейнер NASAMS

Відкритий пусковий контейнер NASAMS

Керована ракета «AMRAAM» має нормальну аеродинамічну схему з хрестоподібними рулями і крилом. ЗКР «AIM-120A» має комбіновану систему наведення. На початковій ділянці польоту — командно-інерційне управління, на кінцевій ділянці польоту — активне радіолокаційне самонаведення.

При маневрі цілі до ПКВ подаються на ракету команди з корекції польоту по змінним координатам цілі. При відсутності маневрів біля цілі, ЗКР йде в автономному режимі, використовуючи інерційний блок. Антена прийому команд з ПКВ на ЗКР виконана в сопловому блоці. З антени сигнал передається у приймач зв'язку командної лінії. РЛС самонаведення захоплює ціль на відстані до 20 кілометрів. Після захоплення, ракета переходить на режим активного самонаведення. На той час на борт ракети встановлювали потужну обчислювальну машину (тактова частота 30МГц). Бойова частина — осколково-фугасної спрямованої дії. Підривник або контактний, або активний радіолокаційний.

Пускова установка

Пускова установка NASAMS.

Пускова установка NASAMS.

ПУ виконане на шасі автомашини з підвищеною прохідністю Scania P113. Весь час ракети знаходяться у ТПК. Вони розміщені в пакеті з 6 ТПК. Для завантаження ракет в ТПК до складу комплексу входить спецмашина заряджання. Для здійснення залпу ТПК піднімаються на фіксований вертикальний кут у 30 градусів. При русі вертикальний кут ТПК дорівнює 0.

РЛС «AN/TPQ-64»

AN/TPQ-36 є багатофункціональною РЛС. Створена на базі РЛС «AN/TPQ-36A». Можливості — пошук, виявлення і впізнання до 60 повітряних об'єктів і наведення на визначені цілі до 3 ЗКР. РЛС імпульсно-доплерівська з фазованими антенними і вбудованим блоком «Mk.XII» визначення приналежності. Робота РЛС — кругове обертання антени з електронним скануванням. Управління роботою здійснює потужний обчислювальний блок ПКВ. РЛС створює голкову діаграму спрямованості з мінімальним рівнем бічних пелюсток, може стискати імпульси, проводити селекцію цілей і вибирати необхідний сигнал і його потужність.

Багатоцільовий пульт складається з двох продубльованих робочих місць. Кожне місце забезпечене 3 моніторами, два з них показують повітряно-бойову обстановку, третій показує стан готовності всього комплексу.

Живучість NASAMS

Для забезпечення живучості всього комплексу, пускові можуть роззосереджуватися від ПКВ або РЛС на дальності до 25 кілометрів. Зв'язок між елементами комплексу може підтримуватися як по дротовій, так і по бездротовій лінії зв'язку. Для забезпечення зв'язку використовуються комутаційні системи від компанії «Thales Communication», побудовані на комутаторі TAS 300.

Модифікації

На 2000 рік вартість одного взводу NASAMS була оцінена у $14 мільйонів. ЗРК СД використовується для ППО авіаційних баз Норвегії.

NASAMS II
модифікація (модернізація) базового варіанту ЗРК СД. Прийнятий на озброєння у 2007 році. Склад 1 батареї — 12 ПУ з 72 ракетами, 8 РЛС, 1 ПКВ і 1 машини тактичного управління. Пускові встановлені на нових шасі «Bv 206». Комплекс отримує покращене програмне забезпечення, сумісне з використовуваними системами зв'язку.
HUMRAAM
американський аналог для ЗС Сполучених Штатів. Проект 559. Для поліпшення бойової ефективності та підвищення мобільності ТПК з ракетами встановили на полегшені шасі з підвищеною прохідністю. Перші випробування пройшли у 1997 році.
SLAMRAAM
американський варіант для потреб морської піхоти. Розробка «Raytheon». Початок розробки у 1990 роках — програма CLAWS. У 2001 році МП укладає контракт на повноцінну розробку комплексу. У 2000 роках ЗРК СД SLAMRAAM розробляли, допрацьовували, закривали і т. д. МП скасував замовлення, зате розробка продовжилася для МО США. Комплекс отримує оновлену ракету AIM-120C7. Проект закривають у 2011 році, з можливістю дофінансування розробки у 2012—2013 роках. Комплекси будуть взяті на озброєння для екстрених заходів у певній кількості. Очікувалося, що перші поставки пройдуть у 2012 році. ПУ виконані на шасі машин «HMMWV», використовується РЛС «Sentinel».
SLAMRAAM EX
остання розробка комплексу компанією «Raytheon». З особливостей — підвищена дальність ураження і використання двох видів ракет для малої дальності і середньої дальності відповідно.

Тактико-технічні характеристики

  • Дальність: від 2.5 до 40 км
  • Висота цілі: від 30 м до 16 км
  • Час реагування: 10 с
  • Час розгортання/згортання: 15/3 хв
  • Швидкість цілі: до 1000 м/с
  • Зенітні керовані ракети:
    • Вага ЗКР: 150.7 кг
    • Вага бойової частини: 22 кг
    • Довжина ЗКР: 3.6 м
    • Діаметр: 17.8 см
    • Швидкість ЗКР: до 1020 м/с
    • Перевантаження: до 40 g
  • Час напрацювання: 300 годин

Оператори

NASAMS експортували до Іспанії, Фінляндії, та Нідерландів. Уряд Чилі також замовив системи NASAMS[2] [3][4].

Декілька систем NASAMS використовували для охорони повітряного простору навколо Білого дому та для охорони повітряного простору над містом Вашингтон під час інаугурації Президента США в 2005 році[5][6]

  •  Австралія — Березень 2019, міністр оборони Крістофер Пайн і міністр оборонної промисловості Лінда Рейнольдс сказали, що буде запущене місцеве збирання NASAMS-3, вартість проєкту $2.5 мільярди австралійських доларів.[7]

  •  Чилі — Замовлено в 2011.

  •  Фінляндія — Обрала NASAMS-2 у 2009.[8][9]

  •  Індонезія — Станом на 2020 дві батареї NASAMS-2 були доставлені і стали на службу.[10]

  •  Литва — Найновіша версія батареї – NASAMS-3 – була доставлена в червні 2020, і ще одна в жовтні.[11][12]

  •  Нідерланди — Дві батареї в 2006, кожна складається з 1 центру керування вогнем, 1 радара і 3 пускових.[13][14]

  • Норвегія — NASAMS-2 і NASAMS-3[9]

  •  Іспанія — Чотири пускові були придбані в 2003.[9][15]

  •  Україна — Заплановані в межах допомоги від США.

Австралія

На початку червня 2022 року компанія Kongsberg Defense Australia повідомила, що до країни прибула перша партія пускових установок Mk 2 Canister Launcher для протиповітряної системи NASAMS[16].

Литва

20 жовтня 2016 року була підписана технічна угода на придбання пускових установок комплексів NASAMS та ракет до них. Угода була підтримана міністерством національної оборони Литви та міністерством оборони Королівства Норвегії. Угодою передбачено, що постачання обладнання і ракет буде завершене до 2020 року. Очікувана вартість угоди — до €100 млн[17].

В червні 2020 року Збройні сили Литви отримали зенітно-ракетні комплекси NASAMS від Норвегії. Комплекси передані батальйону протиповітряної оборони[18].

Наприкінці жовтня 2020 року ЗРК NASAMS були офіційно прийняті на озброєння литовської армії[19].

Завдяки придбанню NASAMS буде модернізована і використовувана зараз в литовських ЗС система ППО ближньої дальності RBS 70. Обидві системи будуть інтегровані в єдину систему протиповітряної оборони республіки[19].

Україна

27 червня 2022 року за інформацією із джерел служба CNN повідомила, що найближчим часом США планують оголосити про закупівлю для України передового комплексу протиракетної та протиповітряної оборони середньої та великої дальності[20]. Вже 28 червня 2022 року журналіст видання Politico Пол Маклірі повідомив, що українські військові проходять навчання на комплексі NASAMS[21].

3 липня 2022 року, відповідно до заяви міністра оборони України Олексія Рєзнікова стало відомо, що Україна отримує[прояснити: ком.] від Сполучених Штатів Америки три ракетні комплекси NASAMS[22]. А 15 липня 2022 року речник командування Повітряних Сил Збройних Сил України Юрій Ігнат повідомив, що Україна отримає дві батареї. Також він зазначив, що поки точна кількість зенітно-ракетних комплексів, які отримає Україна, не може бути оприлюднена[23].

31 липня 2022 року у Міністерстві оборони США повідомили, що вже почали закупівлю ЗРК NASAMS, які обіцяли передати Україні[24].

Можливі

19 листопада 2020 року стало відомо, що Угорщина підписала угоду на закупівлю зенітних ракетних систем NASAMS виробництва консорціуму американської Raytheon і норвезької групи Kongsberg, вартістю близько $1 млрд. Нові системи постачатимуться з 2023 року і призначені для заміни застарілих радянських зенітних ракетних комплексів «Куб», які експлуатуються з 1976 року[25].

Примітки

  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 вересня 2008. Процитовано 26 жовтня 2012. 
  2. ↑ Rapid Fire: 2010-06-22. Defense Industry Daily. 2010. Архів оригіналу за 15 серпня 2013. Процитовано 25 червня 2010. 
  3. ↑ Air defence contract with the Netherlands. Архів оригіналу за 7 квітня 2008. Процитовано 26 жовтня 2012. 
  4. ↑ Dutch Order NASAMS-SLAMRAAM Air Defense Systems. Архів оригіналу за 24 березня 2007. Процитовано 26 жовтня 2012. 
  5. ↑ Lund, Elisabeth (16 лютого 2006). Norske våpen vokter presidenten. Økonomisk Rapport (Norwegian). Архів оригіналу за 19 травня 2006. Процитовано 24 червня 2012. 
  6. ↑ Christensen, Maj. Ola K. (8 березня 2005). The Norwegian Solution!. Battle Griffin 2005 (Norwegian). Архів оригіналу за 16 листопада 2005. Процитовано 24 червня 2012. 
  7. ↑ LaPorta, James (8 листопада 2017). Raytheon, Australia ink first deal for ground-based air defense system. UPI. Архів оригіналу за 17 листопада 2017. Процитовано 25 березня 2019. 
  8. ↑ Finland selects KONGSBERG/Raytheon air defence system. www.kongsberg.com. 29 квітня 2009. Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 30 липня 2018. 
  9. ↑ а б в NASAMS Air Defence System - promotional material. www.kongsberg.com. Архів оригіналу за 14 березня 2017. Процитовано 30 липня 2018. 
  10. ↑ Indonesia receives, deploys first NASAMS 2 air defense system. asiapacificdefensejournal.com. 16 листопада 2020. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 29 січня 2021. 
  11. ↑ Lithuania takes delivery of NASAMS Norwegian air defense missile system. Army Recognition. Архів оригіналу за 24 червня 2020. Процитовано 24 червня 2020. 
  12. ↑ NASAMS medium-range air defence system officially handed over to the Lithuanian Armed Forces. kam.lt. Архів оригіналу за 5 листопада 2020. Процитовано 3 листопада 2020. 
  13. ↑ Army Ground Based Air Defence System. www.defensie.nl (нід.). 7 жовтня 2015. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 30 липня 2018. 
  14. ↑ Air defence contract with the Netherlands. www.ksat.no. 6 грудня 2006. Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 30 липня 2018. 
  15. ↑ Spanish Army Conducts Successful NASAMS Live-Fire Exercise. www.defense-aerospace.com. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 30 липня 2018. 
  16. ↑ Австралія отримала перші пускові установки NASAMS Mk 2. Мілітарний. 8 червня 2022. 
  17. ↑ Lithuania signed a technical agreement with Norway on procurement of components and missiles of mid-range Norwegian advanced surface to air missile system. Ministry of National Defence Republic of Lithuania. 2016.10.21. Архів оригіналу за 24 жовтня 2016. Процитовано 24 жовтня 2016. 
  18. ↑ Safronov Taras (21 червня 2020). Литва отримала ЗРК NASAMS III. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022. 
  19. ↑ а б Kongsberg офіційно передала литовській армії ЗРК NASAMS. Ukrainian Military Pages. 31 жовтня 2020. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 2 листопада 2020. 
  20. ↑ US to announce purchase of medium- to long-range surface-to-air missile defense system for Ukraine (англійською). CNN International. 27 червня 2022. Процитовано 27 червня 2022. 
  21. ↑ McLeary, Paul (28 червня 2022). Пост Пола Маклірі у Twitter від 28 червня 2022. Twitter (англійською). Процитовано 29 червня 2022. 
  22. ↑ Україна отримає три ракетні комплекси NASAMS. korrespondent.net. Процитовано 3 липня 2022. 
  23. ↑ Україна отримає дві батареї ЗРК NASAMS. Мілітарний. 15 липня 2022. 
  24. ↑ США розпочали процес закупівлі ЗРК NASAMS для України. Мілітарний. 31 липня 2022. 
  25. ↑ Угорщина підписала угоду на придбання ЗРК NASAMS. Ukrainian Military Pages. 27 листопада 2020. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 30 листопада 2020. 

Див. також

Посилання

NASAMS | Wikiwand

Norwegian surface-to-air missile system

National/Norwegian Advanced Surface to Air Missile System

NASAMS launcher

TypeSurface-to-air missile system
Place of originNorway/United States
Service history
In service1998–present
Used bySee operators
Production history
DesignerKongsberg Defence & Aerospace
ManufacturerKongsberg Defence & Aerospace and Raytheon Missiles & Defense
Specifications
Crew2
Cartridge12 launcher with 6 missile each
Effective firing rangeRadius of engagement for each missile launcher out of 12 missile launcher per each battery for (NASAMS 2) is 30km[1] and for (NASAMS 3 / AMRAAM-ER) is 50km[2][3] Radar detection and engagement range = 120 km[4]
Flight altitude21 km (NASAMS 2) 35.7km (NASAMS 3 / AMRAAM-ER)

NASAMS (National/Norwegian Advanced Surface to Air Missile System) is a distributed and networked short- to medium-range[5]: 4  ground-based air defense system developed by Kongsberg Defence & Aerospace (KDA) and Raytheon.[6] The system defends against unmanned aerial vehicles (UAVs), helicopters, cruise missiles, unmanned combat aerial vehicles (UCAVs), and aircraft.[5]: 11 

NASAMS was the first application of a surface-launched AIM-120 AMRAAM (Advanced Medium Range Air-to-Air Missile). NASAMS 2 is an upgraded version of the system capable of using Link 16, which has been operational since 2007. As of 2022[update] NASAMS 3 is the latest upgrade; deployed in 2019, it adds capability to fire AIM-9 Sidewinder and IRIS-T SLS short-range missiles and AMRAAM-ER extended-range missiles, and introduces mobile air-liftable launchers. NASAMS has proven interoperability with longer range systems such as Patriot.[7]

Development

Development of NASAMS began in the 1990s when the Norwegian company Kongsberg Defence & Aerospace (KDA) teamed up with Raytheon and initiated the NASAMS programme as a cooperative effort for the Royal Norwegian Air Force (RNoAF).

The integrated air defense battle management command and control system, based on KS500F computers and the KMC9000 control console with two color CRT displays, was first developed for the Norwegian Advanced Hawk (NOAH) program,[8] an upgrade to the MIM-23B Improved Hawk semi-active radar head, surface-to-air missile system. The command and control system integrates existing AN/MPQ-46 High Power Illuminator Doppler Radar (HPIR) with AN/TPQ-36 counter-battery radar, modified into three-dimensional low-attitude airspace surveillance radar with the TPQ-36A software upgrade.

The upgraded NOAH would still engage only one target per launcher pad, which was insufficient to counter the emerging threat of massive firing of cruise missiles. Thus RNoAF ordered further development of a distributed, network-centric air defence system with multiple launchers and radars.

The MIM-23B missile was replaced with active radar head AIM-120 AMRAAM missile, which uses an inertial navigation system during initial approach, and the TPQ-36A radar was upgraded to the rotating AN/MPQ-64 Sentinel configuration. Test launches were performed in June 1993; the system had an initial operational capability in late 1994 – early 1995, and was fully operationally fielded in 1998.[citation needed]

An enhanced NASAMS 2 was developed in the 2000s and became operational in 2006, while a third generation, NASAMS 3, was developed in the 2010s and fielded in 2019.

First generation NASAMS

The system integrates US-built MPQ-64 Sentinel air defense X band 3D radar and AMRAAM missiles with a Norwegian indigenously developed battle management C4I (command, control, communication, computers and intelligence) system called FDC, short for Fire Distribution Center. The FDC connected to a radar forms an "Acquisition Radar and Control System" (ARCS). NASAMS capabilities are enhanced by the system's networked and distributed nature.[9] The shelter module hosts two identical consoles for the Tactical Control Officer (TCO) and the Tactical Control Assistant (TCA).

The AMRAAM missile is fired from a towed launcher with six missile canisters. The standard AMRAAM missile has a horizontal range of up to 25 km.[10] Other sources cite a range of "over 15 km" and 40 km for the extended range version.[11]

By late 1990s, RNoAF formed an integrated ground-based air defense system known as the Norwegian Solution (NORSOL), by connecting NASAMS battle management ARCS stations with two other air defense systems via field wires and radio. Subordinate weapon systems included RBS 70 laser beam assisted MANPADS system, and the Bofors 40mm L70 gun (controlled by the Oerlikon Contraves FCS2000 monopulse doppler tracking radar). The solution integrated all three systems (NASAMS, RBS70, and L70/FCS200) to provide battlefield awareness to commanders of ell echelons, and to ensure protection of friendly aircraft while preventing overkill (i.e. engagement of a single threat by multiple air-defense units) and underkill (failure to engage the threat by any unit).

NASAMS 2

Spanish NASAMS 2 launcher vehicle during a military parade in Spain

Spanish NASAMS 2 launcher vehicle during a military parade in Spain

The RNoAF together with KDA conducted a mid-life update of NASAMS in the early 2000s, called NASAMS 2, and the upgraded version was first handed over to RNoAF in mid-2006. The major difference between the two versions is the use of standard tactical data links (Link 16, Link 11, JREAP, ATDL-1 etc.), as well as a better ground radar. Full operational capability (FOC) was expected for 2007.

A complete NASAMS 2 battery consists of up to four firing unts; each firing unit includes 3 missile launchers (LCHR) each carrying six AIM-120 AMRAAM missiles, one AN/MPQ-64F1 Improved Sentinel radar, one Fire Distribution Centre vehicle, and one electro-optical camera vehicle (MSP500).[12]

The Improved Sentinel radar has a broader frequency spectrum, variable rotation speed, and increased capacity to detect and follow targets. The radar platform comes with its own power supply and can be mounted on a variety of vehicles. Each radar can process and distribute the data independently, and can be connected via radio links, cable, through Multi Rolle Radio, or through TADKOM.

The MSP500 electro-optical sensor from Rheinmetall is equipped with a laser rangefinder and a TV-camera, as well as an upgraded thermographic camera.[13] These can be used to fire the missiles passively, which has been successfully tested.

Fire Distribution Centers (FDCs) can form a network with geographically distributed sensors and use either centralised or distributed data fusion to process radar tracks and form a complete airspace picture for the Tactical Control Officer (TCO).[12] Each command post includes two color displays with task-based Common tactical operation control (CTOC) interface.[14][15] The control system can detach itself from the sensors, in order to become less visible.

Operators can switch to a centralised control role by running operation center software (GBADOC). An optional Tactical Control Centre (TCC) vehicle, similar to the Batallion Operations Center (BOC) for the Hawk XXI upgrade, includes a third command post which can be used for this role.

The control modules can be mounted on a large variety of vehicles. Each module can automatically determine its position using electronic northfinder and GPS receiver.

NASAMS 3

High Mobility Launcher (HML) with four AIM-120 AMRAAM and two AIM-9X Sidewinder missiles

High Mobility Launcher (HML) with four AIM-120 AMRAAM and two AIM-9X Sidewinder missiles

AMRAAM-ER missile

AMRAAM-ER missile

AIM-120 AMRAAM missile

AIM-120 AMRAAM missile

AIM-9X Sidewinder missile

AIM-9X Sidewinder missile

In April 2019 RNoAF fielded the upgraded NASAMS 3 system; in May 2019, the first live firing tests were conducted.[16]

NASAMS 3 comes with updated Fire Distribution Center station, an "ADX" console that has ergonomic control surfaces and three 30" flat-panel displays.[17][18] The redesigned Mk 2 canister launcher can fire AIM-9X Sidewinder Block II short-range missiles and AMRAAM-ER missiles from its launching rails, in addition to AIM-120 AMRAAM.[19] AMRAAM-ER is an extended range upgrade based on Evolved Sea Sparrow Missile rocket motor paired with two-stage AMRAAM guidance head, expanding its engagement envelope with a 50 percent increase in maximum range and 70 percent increase in maximum altitude,[20][3] giving a maximum range of about 50 km.[2] The extended range missile will have greater ability to take down fast flying and hard-manouvering targets.[21] In May 2019 the AIM-9X Block II was test fired from NASAMS launchers at the Andøya Space Center in Norway.[22]

New short-range 'Mobile Ground Based Air Defence System' configuration is intended for the Brigade Nord of the Norwegian Army;[23][24] each battery includes six mobile short-range IRIS-T SLS missile launchers mounted on tracked vehicles, as well as three wheeled M1152A1 HMMWV-based High Mobility Launcher (HML) for the AIM-120 AMRAAM which were originally developed for the U.S. Army SLAMRAAM project and can be air-lifted by C-130 Hercules or C-17 Globemaster.[25][26] The High Mobility Launcher is capable of launching both AIM-120 and AIM-9X from its four launching rails, and can be equipped with two additional rails.[27] IRIS-T launchers and support vehicles will be based on Armoured Combat Support Vehicle (ACSV) and upgraded M113 (M577A2) command vehicles,[28] and will be equipped with XENTA-M X-band radars designed by Weibel Scientific.[29][30][31][32]

In June 2019, Australia ordered a locally made version of NASAMS 3 with CEA tactical (CEATAC) and towed CEA operational (CEAOPS) active electronically scanned array radars, High Mobility Launchers and radar carries built on Hawkei PMV vehicles instead of HMMWV, and Fire Distribution Center shelters produced at the Raytheon Australia's facility at Mawson Lakes. The system also includes Raytheon AN/AAS-52 Multispectral Targeting System (MTS)-A, an electro-optical/infrared (EO/IR) guidance system with a high resolution day/night imaging sensor, and integrated laser rangefinder.[27] The ADF plans to spend A$2.5 billion on its NASAMS-based air-defence network.[33]

In October 2021, Raytheon announced that NASAMS 3 will be upgraded with GhostEye MR, a new medium-range S-band AESA radar based on GhostEye (formerly LTAMDS) technology developed for the MIM-104 Patriot system.[34][35][36] In March 2022, Raytheon demonstrated that the High Energy Laser Weapon System (HELWS) can be paired with NASAMS to destroy a swarm of drone targets.[37]

Service history

In the US several NASAMS were used to guard air space over Washington, D.C. during the 2005 United States presidential inauguration, and are used to protect air space around the White House.[38][39][40]

In 2017 Lithuania ordered the NASAMS-3 to improve its own air defense capabilities; two batteries were delivered in 2020.[41]

In April 2017 Australia approved a single-supplier-limited Request for Tender (RFT) to Raytheon Australia to develop NASAMS for the ADF short-range ground-based air-defence system.[42] On 20 June 2019, Kongsberg Defence & Aerospace AS (Norway) was awarded a contract by Raytheon Australia worth US$185m for delivery of NASAMS components, while Raytheon Australia is the prime contractor to deliver NASAMS to the Australian Government Land 19 Phase 7B program.[43][44] The Australian version of NASAMS GBAD will use locally made components,[27] Defence minister Marise Payne announced first-pass approval on 10 April 2017.[45] By September 2021 the first two Fire Distribution Centres for the Australian NASAMS had passed factory acceptance tests.[33] By February 2022 the Mk2 canister for NASAMS launchers had been completed; it was planned to deliver three canister launchers in 2022.[46]

In 2019 Qatar placed an order for AMRAAM-ER missiles as part of a NASAMS purchase.[47]

On 1 July 2022, the United States through the Pentagon announced. as part of a $820 million military aid package to Ukraine, the delivery of NASAMS air defense systems through the Ukraine Security Assistance Initiative.[48] A US defence official said: "The Ukrainians are doing a magnificent job of employing their existing air defense systems, but we all know that Soviet-type systems means that it's Russian made .... so over time it will be harder to sustain with the spare parts." This is part of updating Ukrainian air defence from Soviet era to a "modern one".[49] The systems being supplied may come from Norwegian stocks and may be retired units. The DOD has said: "recognizes Norway's cooperation to enable the historic provision by the United States of modern air defense systems that will help Ukraine defend against Russia's brutal air attacks."[50]

On 29 July 2022, the US DoD disclosed that it had started the formal process of acquiring the NASAMS for Ukraine. It will be two batteries, which is 12 mobile launchers, which each has six missiles.[51]

Operators

NASAMS has been exported to the United States, with the NASAMS 2 upgrade having been exported to Finland, the Netherlands, Spain, Oman, and Chile.[52][53]

There were 12 official operators as of 2020. Kongsberg stated: "NASAMS is in operational use in Norway, Spain, USA, the Netherlands, Finland and one undisclosed customer. The system is in production for Oman, Lithuania, Australia, Hungary and Qatar. NASAMS is in use with both Armies and Air Forces around the world. In addition Poland, Greece, Sweden and Turkey operate the Konsberg Command and Control solution for various weapon systems."[5]: 10 

Future operators

Potential operators

  •  India: The Defence Acquisitions Council (DAC), chaired by the then–defence minister Nirmala Sitharaman, in 2018 approved the acceptance of necessity (AON) for the acquisition of NASAMS-II worth around $1 billion from the US.[79] The Indian Air Force has indicated to its government that they are not interested in NASAMS, and will rather continue developing the Indian Ballistic Missile Defence Programme.[80]

See also

References

  1. ^ "Air Defense: India Gets Integrated". strategypage.com. 2020-03-06. Retrieved 2021-01-29.
  2. ^ a b "AIM-120 AMRAAM-Extended Range". GlobalSecurity.org.
  3. ^ a b Surface-Launched AMRAAM (SL-AMRAAM / CLAWS), United States of America - Army-Technology.com
  4. ^ "Raytheon MPQ-64F1 Improved Sentinel Radar – NASAMS – Kongsberg Defence an Aerospace".
  5. ^ a b c "NASAMS Air Defence System" (PDF). Kongsberg. 18 June 2021.
  6. ^ "nasams". www.raytheonmissilesanddefense.com. Retrieved 2022-04-07.
  7. ^ "NASAMS Air Defence System".
  8. ^ Military Review: The Professional Journal of the United States Army. Vol 64, Issue 9 (September 1984). Pp.85-86
  9. ^ "NASAMS suitability for cruise missile defence". Archived from the original on 27 September 2009.
  10. ^ "Air Defense: SLAMRAAM Dies From Loneliness". www.strategypage.com. Retrieved 25 January 2016.
  11. ^ Defense Update. "Finland Selects Nowregian/U.S. NASAMS for SA-11 Replacement". Archived from the original on 27 January 2016. Retrieved 24 December 2014.
  12. ^ a b Terje Johnsen, Brita Hafskjold, Svein Fagerlund, Tor Erik Strand, Arnstein Jensen.Data Fusion for Improved Air Picture Generation in Air Defence Systems. (23 December 2005). DOI 10.14339/RTO-MP-SCI-143
  13. ^ "Rheinmetall Defence – MSP – Multi Sensor Platform".
  14. ^ "Breakthrough in network-based defence – Kongsberg Defence & Aerospace".
  15. ^ "Kongsberg Anual Report 2004: An Ocean of Opportunities" (PDF). Kongsberg Gruppen. 2005-05-04. p. 40. Retrieved 2022-07-15.
  16. ^ "Tester ut NASAMS III for første gang". Norwegian Armed Forces – Forsvaret (in Norwegian). 7 May 2019. Archived from the original on 2019-05-11.
  17. ^ "Fire Distribution Center – NASAMS – KDA". www.kongsberg.com.
  18. ^ "Kongsberg Defence Australia starts building FDC shelter for ground-based air defence". 28 July 2020.
  19. ^ "Multi-Missile Launcher – NASAMS – KDA". www.kongsberg.com.
  20. ^ Raytheon completes first AMRAAM-ER missile flight tests from NASAMS air defense system – Armyrecognition.com, 5 October 2016
  21. ^ "Qatar to Get AMRAAM-ER Surface to Air Missiles, U.S. Capital May be Next". 12 July 2019.
  22. ^ Reichmann, Kelsey (19 June 2019). "Norway's Air Force tests Sidewinder missile". defensenews.com. Defense News. Retrieved 20 June 2019.
  23. ^ "Contract to deliver Mobile Ground Based Air Defence to the Norwegian Army worth 583 MNOK".
  24. ^ "New NASAMS HML Deployed on COLD RESPONSE 2022". 26 March 2022.
  25. ^ "For the first time in 14 years, the Army itself can protect itself from air strikes". tu.no (in Norwegian). 2017-02-06. Retrieved 2021-01-29.
  26. ^ "Raytheon delivers first NASAMS High Mobility Launcher to Norway". prnewswire.com. 2013-06-25. Retrieved 2021-01-29.
  27. ^ a b c WORLD LEADER! The Enhanced NASAMS passes Gate 2. ADBR Defence Industy Integrated. Vol 38 – Special Supplement 1
  28. ^ "Nesten 20 år som "forsvarsløse": Nå skal Hæren igjen få luftvern". 4 November 2019.
  29. ^ "SHORAD ⇒ Short Range Air Defense Radar – Weibel Scientific".
  30. ^ "Danish radar manufacturer wins major supply contract for the Norwegian Army". Armada International. 26 November 2019.
  31. ^ "Weibel radars for mobile air defense of the Norwegian Armed Forces". Europäische Sicherheit & Technik. 22 November 2019.
  32. ^ "One Beam Hits All?". 2 March 2021.
  33. ^ a b Defenestrate. "Land 19 Short-Range-Ground-Based Air Defence System". Defence SA. Retrieved 2021-09-25.
  34. ^ "Raytheon Missiles & Defense unveils GhostEye MR, a new medium-range air and missile defense radar for NASAMS". www.raytheonmissilesanddefense.com.
  35. ^ "Raytheon Announces New Medium-Range Radar System". October 11, 2021.
  36. ^ "Soldiers See – And Touch – Full-Scale LTAMDS". www.raytheonmissilesanddefense.com.
  37. ^ "RI&S' HELWS taps NASAMS air defence system to destroy drones". April 2022.
  38. ^ Lund, Elisabeth (2006-02-16). "Norske våpen vokter presidenten". Økonomisk Rapport (in Norwegian). Archived from the original on 2006-05-19. Retrieved June 24, 2012.
  39. ^ Christensen, Maj. Ola K. (2005-03-08). "The Norwegian Solution!". Battle Griffin 2005 (in Norwegian). Archived from the original on 2005-11-16. Retrieved June 24, 2012.
  40. ^ NASAMS September 2015 : "Washington DC has since 2005 been protected 24/7 by NASAMS."
  41. ^ "Lithuania buys Norwegian air defence system amid Russia fears". spacedaily.com. Retrieved 28 October 2017.
  42. ^ "$2 billion for NASAMS GBAD system - Australian Defence Magazine". www.australiandefence.com.au. Retrieved 2021-09-25.
  43. ^ "Kongsberg Wins $185.5M To Supply NASAMS Components To Australia". www.defenseworld.net. Retrieved 2021-09-25.
  44. ^ "Kongsberg awarded NASAMS contract with Australia worth 1.6 billion NOK". www.epicos.com. Retrieved 2021-09-25.
  45. ^ "NASAMS selected for Australian Army GBAD system". IHS Jane's 360. 11 April 2017. Retrieved 12 April 2017.
  46. ^ GDC (2022-02-01). "Kongsberg To Deliver Three Mk2 NASAMS Canisters Launcher To Australia". Global Defense Corp. Retrieved 2022-02-02.
  47. ^ ROGOWAY, TYLER (12 July 2019). "Qatar To Get New AMRAAM-ER Surface To Air Missiles, U.S. Capital May Be Next". www.thedrive.com. The Drive. Retrieved 12 July 2019.
  48. ^ "US to send Ukraine advanced NASAMS air defense weapons in $820 million package". Defense News. Retrieved 2022-06-01.
  49. ^ a b "U.S. announces $820 million in Ukraine military aid, including missile systems". PBS Newshour. PBS. 1 July 2022.
  50. ^ Newdick, Thomas (1 July 2022). "Ukraine Situation Report: U.S. Confirms NASAMS Air Defense System Transfer". The Drive. Retrieved 2 July 2022.
  51. ^ Boyko Nikolov (1 August 2022). "NASAMS air defense will face Russian aircraft for the first time". bulgarianmilitary.com. Retrieved 3 August 2022.
  52. ^ "Rapid Fire: 2010-06-22". Defense Industry Daily. 2010. Retrieved 2010-06-25.
  53. ^ Dutch Order NASAMS-SLAMRAAM Air Defense Systems (2006-12-08)
  54. ^ "Чили получит норвежские зенитные комплексы NASAMS". lenta.ru (in Russian). 10 October 2011. Retrieved 30 July 2018.
  55. ^ "Finland selects KONGSBERG/Raytheon air defence system". www.kongsberg.com. 29 April 2009. Retrieved 30 July 2018.
  56. ^ a b c d "NASAMS Air Defence System - promotional material". www.kongsberg.com. Archived from the original on 14 March 2017. Retrieved 30 July 2018.
  57. ^ "Indonesia receives, deploys first NASAMS 2 air defense system". asiapacificdefensejournal.com. 2020-11-16. Retrieved 2021-01-29.
  58. ^ "NASAMS medium-range air defence systems delivered to the Lithuanian Air Force". Lithuanian Armed Forces. 19 June 2020. Retrieved 27 June 2022.
  59. ^ "NASAMS III lands in Lithuania". Shephard Media. 30 October 2020. Retrieved 27 June 2022.
  60. ^ "Army Ground Based Air Defence System". www.defensie.nl (in Dutch). 7 October 2015. Retrieved 30 July 2018.
  61. ^ "Air defence contract with the Netherlands". www.ksat.no. 6 December 2006. Retrieved 30 July 2018.
  62. ^ "Spanish Army Conducts Successful NASAMS Live-Fire Exercise". www.defense-aerospace.com. Retrieved 30 July 2018.
  63. ^ Marc Ambinder (2015-04-16). "The futuristic air defense system of Washington, D.C. was defeated by a postman". The Week. Retrieved 2021-01-29.
  64. ^ "Oman to spend more". janes.com. IHS Janes. 5 May 2014. Retrieved 30 July 2018.
  65. ^ "RAYTHEON RECEIVES CONTRACT FOR GROUND BASED AIR DEFENSE SYSTEM FOR OMAN". investor.raytheon.com. 23 January 2014. Retrieved 30 July 2018.
  66. ^ "NASAMS AIR DEFENCE SYSTEM" (PDF). Kongsberg Defence & Aerospace. Retrieved 11 July 2022.
  67. ^ LaPorta, James (8 November 2017). "Raytheon, Australia ink first deal for ground-based air defense system". UPI. Archived from the original on 17 November 2017. Retrieved 25 March 2019.
  68. ^ Kerr, Julian (25 March 2019). "Australian NASAMS to integrate locally designed active phased-array radars". Jane's 360. Sydney. Archived from the original on 25 March 2019. Retrieved 25 March 2019.
  69. ^ "Short Range Ground Based Air Defence". Retrieved 2022-04-18.
  70. ^ "Controversial agreement in box: Replaces Soviet Kub air defense with Norwegian-developed Nasams". tu.no (in Norwegian). 2020-11-23. Retrieved 2021-01-29.
  71. ^ "magyarnemzet.hu - NASAMS légvédelmi rakétarendszert kap a Magyar Honvédség". 2020-11-19.
  72. ^ "Hungary to order AMRAAM-ER". dsca.mil.
  73. ^ "Qatar to become first AMRAAM-ER user". janes.com. IHS Janes. 10 July 2019. Retrieved 11 July 2019.
  74. ^ "Qatar To Get New AMRAAM-ER Surface To Air Missiles, U.S. Capital May Be Next". The War Zone. The Drive Media, Inc. 12 July 2019. Retrieved 12 July 2019.
  75. ^ defense.gov - Senior Defense Official Holds a Background Briefing (July 1, 2022)
  76. ^ Collins, Kaitlan; Bertrand, Natasha; Mattingly, Phil (27 June 2022). "US to announce purchase of medium- to long-range surface-to-air missile defense system for Ukraine". CNN.
  77. ^ CNN, Kaitlan Collins, Natasha Bertrand and Phil Mattingly. "US to announce purchase of medium- to long-range surface-to-air missile defense system for Ukraine". CNN. Retrieved 2022-06-27.
  78. ^ Ankit Verma. "The first battery of the NASAMS Missile Defense System for Ukraine arrived from Norway to Poland". defenceview.in. Retrieved 2022-07-14.
  79. ^ "Like Washington and Moscow, Delhi too to get missile shield". timesofindia.indiatimes.com. 29 July 2018. Retrieved 29 July 2018.
  80. ^ "Not Keen On NASAMS-II, IAF Wants Indian Missile Defence". livefistdefence.com. 2020-07-20. Retrieved 2021-01-29.

External links

Просмотры:
Мітки:

Коментарі

Дописати коментар

Олег Мічман в X: «Donations and support for media resources, bloggers, projects, and individuals. https://t.co/HPKsNRd4Uo https://t.co/R6NXVPK62M» / X
https://twitter.com/olukawy/status/1703876551505309973

Популярні публікації