Боєкомплект німецької 120-мм танкової гармати Rheinmetall [UA][DE]

 Боєкомплект німецької 120-мм танкової гармати Rheinmetall

120-мм гладкоствольна гармата, розроблена компанією Rheinmetall для німецького основного бойового танка Leopard 2, стріляє патронами з частково згоряючої гільзи порохового заряду та сталевої основи. На момент появи Leopard 2 два основних типи боєприпасів були розроблені та готові до серійного виробництва. Зокрема, це а

бронебійний підкаліберний снаряд, який діє лише за рахунок своєї кінетичної енергії та багатоцільового снаряда з кумулятивним зарядом і осколковим ефектом. Залежно від способу дії розрізняють боєприпаси КЕ (кінетична енергія) і боєприпаси МЗ (багатоцільові). 120-мм гармата використовується в танках Leopard 2 і M1A2 Abrams. Французька 120-мм гармата основного бойового танка Leclerc сумісна з німецькими 120-мм боєприпасами. Між Німеччиною та Францією існує тісна співпраця щодо подальшого розвитку цих боєприпасів. У ряді інших країн боєприпаси калібру 120 мм виробляються за ліцензією або заново розроблені. Німецький виробник боєприпасів Rheinmetall зараз прагне розробити додаткові типи боєприпасів для 120-мм гармати,

Загальна будова 120-мм патронів

120-мм боєприпаси — патронні, порохова гільза — заряд часткового згоряння. Має сталеву основу для ущільнення в основі гармати. На підставі корпусу розташована трубка запальника порохового заряду, яка призначена для більш ефективного і рівномірного згоряння порохового заряду. Запалювання порохового заряду здійснюється виключно електричним імпульсом на гвинті гальванічного запалювання в основі гільзи через контакт запалювання в казенній частині гармати. Якщо джерело живлення виходить з ладу, ручний генератор імпульсів може генерувати енергію запалювання.

Деякі характеристики боєприпасів:

Бронебійно-ударні боєприпаси (APFSDS)

~ : значення обчислюється за допомогою фотографій

? : значення невідоме

Кулі багатоцільові (МЗ)

Розривні снаряди (HE)

120 мм снаряди KE (APFSDS)

DM 13був першим бронебійним боєприпасом, розробленим у Німеччині для гладкоствольної зброї, і був доступний на момент появи Leopard 2 у 1979 році. Стабілізований кільцем снаряд КЕ працює тільки за рахунок своєї кінетичної енергії, яку він отримує в стволі під час пострілу. Для цього снаряд розганяють до початкової швидкості 1640 м/с. Калібр в польоті - 38 мм, маса снаряда без відокремлюваної підкасети - 4,6 кг, власне бронебійний сердечник вбудований в корпус снаряда і має ще менший діаметр, ніж корпус снаряда. Матеріал пенетратора складається зі спеціального вольфрамового сплаву з надзвичайно високою щільністю та твердістю. Пробивна здатність DM 13 становить близько 230 мм однорідного сталевого прокату (RHA) на відстані пострілу 2200 м.

Патрон складається із сталевої гільзи-основи з капсульним гвинтом і запальним стрижнем, що забезпечує оптимальне займання порохового заряду. Корпус корпусу, вклеєний в основу корпусу, повністю згорає. Наконечник гільзи несе снаряд. Експлуатаційні характеристики DM 13 вже не були задовільними на початку 1980-х років, тому його замінили на DM 23 у 1983 році.

DM 23 відрізняється від попередника новим снарядом зі зменшеним калібром у польоті та більшим пенетратором. Був перероблений наконечник пенетратора, який також отримав з цієї причини балістичний ковпак. Під новий снаряд адаптували підкабельник. Доопрацьовано та оптимізовано склад палива.

DM 33 є наступником DM 23 і виявився надзвичайно потужним, так що з моменту його завершення приблизно в 1987 році він знайшов найширше міжнародне використання багатьма збройними силами, які використовували основні бойові танки з німецькою 120-мм гарматою. Тільки в Німеччині було вироблено понад 100 000 DM 33. Пенетратор в свою чергу складається з вольфрамового сплаву. Пропелент складається з сипучого порошку. Пенетратор має додатково зменшений калібр у польоті та значно більшу довжину кулі. Трикомпонентне сабо було доопрацьовано та вдосконалено. Паливо було оптимізовано.

DM 43 ( LKE I) є подальшим розвитком DM 33 і може стріляти зі 120-мм гармати (L/44), а також з гармати з подовженим стволом (L/55). Зокрема, заново були розроблені пенетратор, підкабельний механізм і метальний заряд. Маховий заряд тепер складається з однієї частини трубчастого пороху та однієї частини насипного пороху і забезпечує початкову швидкість 1740 м/с. Пенетратор сконструйований таким чином, щоб забезпечити оптимальне пробиття навіть при попаданні в сильно нахилену броню.

DM 53 ( LKE II) є останньою відомою розробкою, розробленою спеціально для боротьби з основними бойовими танками з найсучаснішою багатошаровою бронею та додатковою динамічною бронею. Пенетратор складається зі спеціального сплаву важких металів вольфраму. Попереднє легке металеве хвостове оперення було замінено на сталеве оперення, щоб мати можливість сприймати більш високе навантаження під час стрільби зі 120-мм гармати L/55. З DM 53 можна стріляти з гармат L/44 і L/55. Дулова енергія DM 53 приблизно на 15% вища, ніж у старих боєприпасів для гармати L/44, і навіть на 30% вища при стрільбі з гармати L/55.

DM 63 ( LKE II) [ DM 53A1] відрізняється від DM 53 по суті лише використанням нового типу температурно-незалежного метального заряду TIPS (Temperature Independent Propulsion System). Цей новий пороховий заряд зберігає відносно постійні внутрішні балістичні властивості в широкому діапазоні температур заряду від -46°C до +63°C. Крім того, з новим паливом можна значно зменшити знос труби через ерозію. Точність попадання була значно покращена, так що коло плутанини (імовірність попадання 50%) має діаметр приблизно 2 штрихи зі збільшеною ефективною дистанцією пострілу. Було доопрацьовано порохову установку з 7 отворів насипного пороху і підкабель.

Для чіткої диференціації DM 53A1 отримав позначення DM 63. DM 63 можна стріляти лише з гармати L/55.

Тренувальні патрони KE калібру 120 мм

DM 38був розроблений як навчальний снаряд. За формою, вагою та конструкцією він відповідає DM 13. Але пенетратор складається з простої недорогої сталі. Щоб DM 38 міг вести вогонь на танкових полігонах зі звичайною малою безпечною глибиною, снаряд отримав перфоровану конічну хвостову частину. Це перфороване конічне оперення сконструйоване таким чином, що траєкторія відповідає бойовому снаряду на дальності стрільби близько 2500-3000 м. Однак через перфорований конічний хвіст аеродинамічні властивості снаряда настільки змінюються після падіння нижче критичної швидкості польоту, що швидкість польоту різко падає. У нормальних умовах стрільби снаряд досягає максимальної дальності польоту лише близько 7500 м, тоді як ракета теоретично може пролетіти до 100 км. На фото зліва зображений навчальний снаряд з перфорованим конусоподібним оперенням. Для стрільби на стрільбищах з географічно обмеженою дальністю, наприклад у швейцарських Альпах, у навчального снаряда може бути також звичайне крильчате оперення, як показано на правому фото.

DM 48 по суті відповідає конструкції DM 38. Однак , щоб врахувати змінену балістику бойових снарядів, корпус снаряда, диверсійний і метальний заряд були вдосконалені таким чином, що DM 48 має траєкторія, аналогічна вдосконаленим бойовим боєприпасам в умовах стрільби.

120-мм багатоцільова граната ДМ 12

DM 12була розроблена як багатоцільова граната і призначена для використання не тільки проти броньованих цілей, а й проти неброньованих цілей, польових укріплень і живих сил. Граната має кумулятивний заряд для пробивання броньованих цілей. Завдяки адаптованому корпусу гранати, крім власне ефекту кумулятивного заряду при детонації, досягається підвищений осколковий ефект. Ефект проникнення по броньованих цілях повинен бути при куті попадання 60 градусів на діапазонах до 220 мм. Під кутом удару 90 градусів він проникає приблизно на 450 мм броні, залежно від вмісту кераміки в броні. З однорідною броньовою сталлю можлива глибина пробиття близько 700 мм. Однак поєднання кумулятивного заряду і осколкового снаряда є компромісним. Дані про продуктивність при використанні проти неброньованих цілей, Польові укріплення та живі сили значно нижчі, ніж у звичайних осколкових гранат, таких як російська 125-мм HE-FRAG OF-26. Тому деякі збройні сили вже представили нову гранату DM 11 HE, яка також планується для збройних сил Німеччини.

ДМ 18 є навчальним снарядом і за формою, вагою та балістичними даними відповідає ДМ 12. Однак корпус снаряда не містить ні заряду ВВ, ні запалу.

120 мм Sprenggranate DM 11

Остання розробка — 120-мм осколочно-фугасна граната — це звичайна осколково-фугасна граната з ґрунтовим або головним детонатором. За своєю ефективністю він перевершує багатоцільові боєприпаси, оскільки не вимагає компромісу на користь ефекту кумулятивного заряду. Він має значно більшу вибухову масу, а конструкція корпусу снаряда дозволяє більш ефективно осколково впливати. DM 11 може бути оснащений запобіжником із таймером. Після заряджання цей електронний запобіжник програмується трансмісійним вузлом таким чином, що граната детонує після часу польоту, визначеного екіпажем, який відповідає бажаній відстані стрільби. Завдяки цьому точку детонації можна встановити по висоті та відстані таким чином, щоб отримати оптимальний ефект осколків досягається за або вище цілі. Зокрема, DM 11 призначений для покриття зміненого спектру бойових дій основних бойових танків. У той час як основний бойовий танк раніше в основному призначався для боротьби з танками противника, підтримка піхотних підрозділів стає більшою, ніж раніше, центром операцій.

Електронно регульований базовий підривник налаштований на заводі на вибуховий ефект без затримки, і тому його також можна запускати з основних бойових танків без електроніки налаштування підривника. Якщо встановлено електроніку керування запальником, запальник також можна налаштувати на вибуховий ефект із затримкою. В результаті детонація для посилення ефекту спрацьовує лише після прориву легкої броні або польових укріплень.

На відміну від MZ DM 12, DM 11 тепер має розкладне хвостове оперення, подібне до російського ОФ-26. Rheinmetall, очевидно, продовжує розвивати DM 11 і представив кулю зі зміненою формою кулі. Однак даних поки немає.

120 мм снаряд PELE (PELE-FSDS)

Куля PELE - пенетратор з підвищеним бічним ефектом - це абсолютно нова розробка. Ідея полягає в тому, щоб дуже дешево відновити старі кулі КЕ, які більше не використовуються, шляхом висвердлювання корпусу кулі та заповнення порожнини стрижнем зі спеціального пластику або спеціального металевого сплаву. Завдяки тонкій формі та високій початковій швидкості снаряд PELE здатний без проблем пробивати легкоброньовані цілі та укріплення, бетонні стіни та подібні перешкоди.

Розробники сподіваються на суттєве зниження побічної шкоди в зоні цілі завдяки високій точності снарядів і відсутності заряду вибухової речовини. Це особливо важливо для місій за порогом війни в населених пунктах і базується на досвіді, отриманому в минулих і поточних локальних конфліктах.

Через навантаження кулі під час пробиття в тілі кулі утворюються високі матеріальні напруги, які розслаблюються під час проникнення та створюють високий осколковий ефект навіть без вибухівки. Крім ефекту осколків, в перешкоді також створюється пролом. За оптимальних умов куля PELE могла пробивати проломи в бетонних стінах діаметром до 40 разів більше калібру кулі. Залишається побачити, наскільки снаряд PELE буде сприйнятий замовниками і прийнятий як доповнення до гранати DM 11 HE.

Das Panzerdetail - Munition der 120 mm Kanone von Rheinmetall

Stefan Kotsch30-38 minutes

---

Munition der deutschen 120 mm Panzerkanone Rheinmetall

Die für den deutschen Kampfpanzer Leopard 2 von der Firma Rheinmetall entwickelte 120 mm Glattrohrkanone verschießt eine patronierte Munition mit teilverbrennender Treibladungshülse und Stahlboden. Es wurden zum Zeitpunkt der Einführung des Leopard 2 zwei Hauptmunitionsarten entwickelt und zur Serienreife gebracht. Im einzelnen sind das ein panzerbrechendes, unterkalibriges Geschoss, das nur durch seine kinetische Energie wirkt und eine Mehrzweckgranate mit Hohlladungs- und Splitterwirkung. Entsprechend der Wirkungsweise spricht man von KE-Munition (kinetische Energie) und von MZ-Munition (Mehrzweck). Die 120 mm Kanone wird im Leopard 2 und im Kampfpanzer M1A2 Abrams verwendet. Die französische 120 mm Kanone des Kampfpanzers Leclerc ist zur deutschen 120 mm Munition kompatibel. Dabei gibt es zwischen Deutschland und Frankreich eine enge Zusammenarbeit bei der Weiterentwicklung dieser Munition. In einer Reihe weiterer Staaten wird 120 mm Munition in Lizenz gefertigt beziehungsweise neu entwickelt. Gegenwärtig ist der deutsche Munitionshersteller Rheinmetall bestrebt, weitere, ergänzende Munitionsarten für die 120 mm Kanone zu entwickeln, um dem erweiterten Einsatzspektrum des Heeres Rechnung zu tragen.

allgemeiner Aufbau der 120 mm Patronen

Die 120 mm Munition ist eine patronierte Munition, die Treibladungshülse eine Teilabbrandladung. Zur Abdichtung im Bodenstück der Kanone besitzt sie einen Stahlboden. Am Hülsenboden befindet sich das Rohr des Treibladungsanzünders hervor, der einen effektiveren und gleichmäßigeren Abbrand der Treibladung sichern soll. Die Zündung der Treibladung erfolgt ausschließlich durch einen elektrischen Impuls an der galvanischen Zündschraube im Hülsenboden durch einen Zündkontakt im Verschlusskeil der Kanone. Bei Ausfall der Stromversorgung kann ein handbetätigter Stoßgenerator die Zündenergie erzeugen.

Einige Kenndaten der Munition:

Panzerbrechende Wuchtmunition (APFSDS)

Geschoss- index	Patronen_ gewicht kg	Geschoss-/ Penetrator gewicht kg	Kaliber Geschoss / Penetrator mm	Geschoss- länge mm	Penetrator- länge mm	Längen- verhältnis L/D	Anfangs- geschwindigkeit m/sec	Bemerkung
DM 13	?	4,44 ?	~ 38 ?	~ 463	~ 453	~ 12,5:1	1650	Einführung 1979
DM 23 A1	?	7,2 4,6	~ 32 ?	~ 485	~ 485	~ 16,8:1	1650	Einführung 1983
DM 33 A1	19	7,3 ?	~ 27 ?	~ 640	~ 640	~ 22,4:1	1650	Einführung 1987
DM 43 A1	19,5	7,2 ?	~ 23 20,3	~ 654	~ 574	~ 28:1	1740
DM 53	21,4	8,35 ~ 5	~ 21 ~ 20,8	745	~ 646	~ 38:1	1670 (L44) 1750 (L55)	Einführung 1999,
DM 63	~ 21,4	8,35 ~ 5	? ~ 20,8	745	~ 646	~ 38:1	~ 1750 (L55)	Einführung 2005, für Kanone L55, wie DM 53, aber stärkere Treibladung
DM 38	k.A.	k.A.	~ 38.	~ 463		~ 12,5:1	k.A.	Übungsgeschoss mit Lochkegelleitwerk
DM 38 A2	k.A.						k.A.	Übungsgeschoss mit Lochkegelleitwerk Recycling der Gefechtspatrone DM 13 (konisch)
DM 38 A3	k.A.						k.A.	Übungsgeschoss mit Lochkegelleitwerk Recycling der Gefechtspatrone DM 13 (zylindrisch)
DM 38 A4	k.A.						k.A.	Übungsgeschoss mit Lochkegelleitwerk Recycling der Gefechtspatrone DM 23
DM 38 A5	k.A.						k.A.	Übungsgeschoss mit Lochkegelleitwerk Recycling der Gefechtspatrone DM 23 A1
DM 38 A6	k.A.						k.A.	Übungsgeschoss mit Lochkegelleitwerk Recycling der Gefechtspatrone DM 33A1
DM 48	17,5	6 ?					1715	Übungsgeschoss mit Lochkegelleitwerk

~ : Wert ist errechnet mit Hilfe von Fotos

? : Wert ist unbekannt

Mehrzweckgeschosse (MZ)

Geschoss- index	Kaliber im Flug mm	Patronen- gewicht kg	Geschoss- gewicht kg	Masse Sprengladung kg	Anfangs- geschwindigkeit m/sec	Bemerkung
DM 12	120	23	13,5	1,62	1140
DM 12 A1	120	23	14,1	1,62	1140
DM 18	120	23		-	1140
DM 18 A2	120	23	14,1	-	1140
DM 18 A3	120	23	14,1.	-	1140	Recycling der  Gefechtspatrone DM 12
DM 18 A4	120	23	14,1	-	1140	Recycling der  Gefechtspatrone DM 12 A1

Sprenggeschosse (HE)

Geschoss- index	Kaliber im Flug mm	Patronen- gewicht kg	Geschoss- gewicht kg	Masse Sprengladung kg	Anfangs- geschwindigkeit m/sec	Bemerkung
DM 11	120	29	19	3,0	950 (L44) 1100 (L55)	wirksamer  Splitterradius 80 m eff. Schussweite 5000 m
DM 11 SQ	120	k.A.	?	~ 3,0	~ 950 (L44) ~ 1100 (L55)
DM?	120	27	17	-	? (L44) 1000 (L55)	HE-Übungsgeschoss

120 mm KE-Geschosse (APFSDS)

Die DM 13 war die erste in Deutschland entwickelte panzerbrechende Wuchtmunition für Glattrohrkanonen und war zum Zeitpunkt der Einführung des Leopard 2 im Jahre 1979 verfügbar. Das flügelstabilisierte KE-Geschoss wirkt nur durch seine kinetische Energie, die es im Rohr beim Abschuss erhält. Dazu wird das Geschoss auf eine Anfangsgeschwindigkeit von 1640 m/sec beschleunigt. Das Kaliber im Flug liegt bei 38 mm, die Geschossmasse ohne den abtrennbaren Treibkäfig beträgt 4,6 Kg. Der eigentlich panzerdurchdringende Kern ist im Geschosskörper eingebettet und weist einen noch kleineren Durchmesser als der Geschosskörper auf. Das Material des Penetrators besteht aus einer speziellen Wolfram-Legierungen mit enorm hoher Dichte und Härte. Die Durchschlagsleistung der DM 13 soll auf 2200 m Schussentfernung cirka 230 mm homogenem Walzstahl (RHA) betragen.

Die Patrone besteht aus einem stählernen Hülsenboden mit Zündschraube und einem Anzündstab, der für eine optimale Entzündung der Treibladung sorgt. Ein in den Hülsenboden eingeklebter Hülsenkörper verbrennt vollständig. Die Spitze der Treibladungshülse trägt das Geschoss. Die Leistungsdaten der DM 13 waren bereits Anfang der 80er Jahre nicht mehr zufriedenstellend, so dass sie ab 1983 durch die DM 23 ersetzt wurde.

Die DM 23 unterscheidet sich von ihrer Vorgängerin durch ein neues Geschoss mit verringertem Kaliber im Flug und verlängertem Penetrator. Neu gestaltet wurde die Spitze des Penetrators, der aus diesem Grund auch eine ballistische Haube erhielt. Der Treibkäfig wurde an das neue Geschoss angepasst. Die Zusammensetzung der Treibladung wurde verfeinert und optimiert.

Die DM 33 ist der Nachfolger der DM 23 und erwies sich als außerordentlich leistungsfähig, so dass sie seit ihrer Fertigstellung etwa ab 1987 international breiteste Verwendung bei vielen Streitkräften fand, die Kampfpanzer mit der deutschen 120 mm Kanone einsetzten. Alleine in Deutschland wurden von der DM 33 über 100'000 Stück produziert. Der Penetrator  besteht wiederum aus einer Wolfram-Legierung. Die Treibladung besteht aus Schüttpulver. Der Penetrator verfügt über ein weiter verringertes Kaliber im Fluge und eine deutlich größere Geschosslänge. Der dreiteilige Treibkäfig wurde weiterentwickelt und verbessert. Die Treibladung wurde optimiert.

Die DM 43 (LKE I) ist eine Weiterentwicklung der DM 33 und kann aus der 120 mm Kanone (L/44) und auch aus der rohrverlängerten Kanone (L/55) verschossen werden. Insbesondere der Penetrator, der Treibkäfig und die Treibladung wurden neu entwickelt. Die Treibladung besteht nun aus einem Teil Röhrenpulver und einem Teil Schüttpulver und ermöglicht eine Anfangsgeschwindigkeit von 1740 m/s. Der Penetrator ist so konstruiert, dass er eine optimale Durchschlagswirkung auch beim Auftreffen auf stark geneigte Panzerungen gewährleisten soll.

 

Die DM 53 (LKE II) stellt die letzte bisher bekannte Entwicklung dar. Die DM 53 wurden insbesondere in Hinblick auf die Bekämpfung von Kampfpanzern mit modernsten Mehrschichtpanzerungen und zusätzlichen Reaktivpanzerungen entworfen. Der Penetrator besteht aus einer speziellen Wolfram-Schwermetall-Legierung. Das bisherige Leichtmetall Flügelleitwerk wurde duch ein Stahlleitwerk ersetzt um die höhere Belastung beim Verschuss aus der 120 mm Kanone L/55 aufnehmen zu können. Die DM 53 kann aus den Kanonen L/44 und L/55 verschossen werden. Dabei liegt die Mündungsenergie der DM 53 rund 15 % über dem Wert der alten Muition für die Kanone L/44 und sogar um 30 % beim Verschuss aus der Kanone L/55.

Die DM 63 (LKE II) [DM 53A1] unterscheidet sich von der DM 53 im Wesentlichen nur durch den Einsatz einer neuartigen temperaturunabhängigen Treibladung TIPS (Temperature Independent Propulsion System). Diese neue Treibladung behält ihre innenballistischen Eigenschaften über einen breiten Ladungstemperaturbereich -46°C bis +63°C relativ konstant aufrecht. Außerdem konnte mit der neuen Treibladung der Verschleiß im Rohr durch Erosion erheblich verringert werden. Die Treffgenauigkeit wurde deutlich verbessert, so dass der Streuungskreis (50 % Treffwahrscheinlichkeit) einen Durchmesser von etwa 2 Strich bei gesteigerter effektiver Schussentfernung aufweist. Verfeinert wurde die Treibladungsanordnung aus 7-Loch Schüttpulver und der Treibkäfig.

Zur eindeutigen Unterscheidung erhielt die DM 53A1 die Bezeichnung DM 63. Die DM 63 soll nur aus der Kanone L/55 verschossen werden.

120 mm KE-Übungsgeschosse

Die DM 38 wurde als Übungsgeschoss entwickelt. In Form, Gewicht und Aufbau entspricht sie der DM 13. Allerdings besteht der Penetrator aus einfachem, preiswertem Stahl. Um das Verschießen der DM 38 auch auf Panzerschießplätzen mit der üblichen geringen Sicherheitstiefe zu ermöglichen, erhielt das Geschoss ein Lochkegelleitwerk. Dieses Lochkegelleitwerk ist so gestaltet, das innerhalb der Schussweite von etwa 2500 -3000 m die Flugbahn dem Gefechtsgeschoss entspricht. Allerdings ändern sich durch das Lochkegelleitwerk die aerodynamischen Eigenschaften des Geschosses nach Unterschreiten einer kritischen Fluggeschwindigkeit so stark, dass die Fluggeschwindigkeit drastisch abfällt. Das Geschoss erreicht so unter normalen Schießplatzbedingungen lediglich eine maximale Flugweite von etwa 7500 m, während ein Gefechtsgeschoss theoretisch bis zu 100 km weit fliegen kann. Ein Übungsgeschoss mit Lochkegelleitwerk zeigt das linke Foto. Für das Schießen auf Schießplätzen mit geographisch begrenzter Schussweite, wie beispielsweise in den Schweizer Alpen kann das Übungsgeschoss auch ein herkömmliches Flügelleitwerk aufweisen, wie das rechte Foto zeigt.

 

Die DM 48 entspricht im Wesentlichen dem Aufbau der DM 38. Um jedoch der veränderten Ballistik der Gefechtsgeschosse Rechnung zu tragen, wurden Geschosskörper, Treibkäfig und Treibladung so weiterentwickelt, dass die DM 48 unter Schießplatzbedingungen eine der verbesserten Gefechtsmunition analoge Flugbahn aufweist.

Die 120 mm Mehrzweckgranate DM 12

Die DM 12 wurde als Mehrzweckgranate entwickelt und soll neben der Bekämpfung von gepanzerten Zielen auch gegen ungepanzerte Ziele, Feldbefestigungen und lebende Kräfte eingesetzt werden. Die Granate besitzt eine Hohlladung zum Durchschlagen von gepanzerten Zielen. Durch eine angepasste Granathülle wird beim Detonieren neben dem eigentlichen Hohlladungseffekt zusätzlich eine erhöhte Splitterwirkung erreicht. Die Durchschlagswirkung bei Panzerzielen soll bei 60 Grad Auftreffwinkel in Bereichen bis zu 220 mm liegen. Bei 90 Grad Auftreffwinkel durchschlägt sie ca. 450 mm Schottpanzerung, abhängig vom Keramikanteil der Panzerung. Bei homogenem Panzerstahl sind etwa 700 mm Durchdringtiefe möglich. Die Kombination Hohlladung und Splittergeschoss ist jedoch ein Kompromiss. Die Leistungsdaten beim Einsatz gegen ungepanzerte Ziele, Feldbefestigungen und lebende Kräfte liegen deutlich unter denen einer konventionellen Splittergranate wie beispielsweise der russischen 125 mm HE-FRAG OF-26. Deshalb haben bereits einige Streitkräfte die neue HE-Granate DM 11 eingeführt, was auch für die Bundeswehr geplant ist.

Die DM 18 ist ein Übungsgeschoss und entspricht in Form, Gewicht und ballistischen Daten der DM 12. Allerdings enthält der Geschosskörper weder eine Sprengladung noch einen Zünder.

120 mm Sprenggranate DM 11

Eine neuere Entwicklung stellt die 120 mm HE ( High Explosive) Granate dar. Sie ist eine konventionelle Sprenggranate mit Boden- oder alternativ Kopfzünder. In ihrer Wirksamkeit übertrifft sie die Mehrzweckmunition, da sie nicht den Kompromiss zu Gunsten der Hohlladungswirkung eingehen muss. Sie besitzt eine bedeutend höhere Sprengstoffmasse und die Gestaltung der Geschosshülle läßt eine effektivere Splitterwirkung zu. Die DM 11 kann mit einem tempierbaren Zünder versehen werden. Dieser elektronische Zeitzünder wird nach dem Laden durch eine Übertragungsbaugruppe so programmiert, dass die Granate nach einer duch die Besatzung zu bestimmenden Flugzeit detoniert, die der gewünschten Schussentfernung entspricht. Dadurch kann der Detonationspunkt in Höhe und Entfernung so gelegt werden, dass eine optimale Splitterwirkung vor, hinter oder auch über dem Ziel erreicht wird. Die DM 11 soll insbesondere die veränderten Einsatzspektren der Kampfpanzer abdecken. War der Kampfpanzer bisher vorwiegend zum bekämpfen feindlicher Panzer vorgesehen, so rückt die Ünterstützung von Infanterieeinheiten stärker als bisher in den Focus der Einsätze.

Der elektronisch einstellbare Bodenzünder ist werksmäßig auf Sprengwirkung ohne Verzögerung eingestellt und kann so auch von Kampfpanzern ohne Zünderstellelektronik verschossen werden. Bei eingebauter Zünderstellelektronik kann der Zünder auch auf Sprengwirkung mit Verzögerung eingestellt werden. Dadurch wird die Detonation zur Verstärkung der Wirkung erst nach dem Durchbrechen leichter Panzerungen oder Feldbefestigungen ausgelöst.

Anders als bei der MZ DM 12 verfügt die DM 11 nun über ein ausklappbares Leitwerk in ähnlicher Form wie die russische OF-26. Rheinmetall entwickelt offensichtlich die DM 11 weiter und präsentierte ein Geschoss mit veränderter Geschossform. Es sind allerdings noch keine Daten verfügbar.

120 mm PELE-Geschoss (PELE-FSDS)

 Das PELE-Geschoss - Penetrator mit erhöhtem Lateral-Effekt - ist eine völlige Neuentwicklung. Die Idee besteht darin, ältere, nicht mehr verwendete KE-Geschosse äußerst preiswert aufzuarbeiten, dabei den Geschosskörper aufzubohren und den Hohlraum mit einem Stab aus Spezialkunststoff oder einer besonderen Metalllegierungen zu füllen. Das PELE-Geschoss ist durch die schlanke Form und die hohe Anfangsgeschwindigkeit in der Lage, problemlos leichtgepanzerte Ziele und Befestigungsanlagen bzw. Betonwände und vergleichbare Hindernisse zu durchschlagen.

Die Entwickler versprechen sich von der hohen Treffgenauigkeit der Geschosse und der fehlenden Sprengladung erheblich verringerte Kollateralschäden im Zielumfeld. Das ist insbesondere bei Einsätzen unterhalb der Schwelle zum Krieg in überbautem Gelände bedeutsam und geht auf Erfahrungen zurück, die in den vergangenen und noch laufenden lokalen Konflikten gesammelt wurden.

Durch die Geschossbelastung beim Durchdringen werden hohe Materialspannungen im Geschosskörper aufgebaut, die sich beim Durchdringen entspannen und eine hohe Splitterwirkung auch ohne Sprengstoff entwickeln. Dabei wird nebend der Splitterwirkung zusätzlich eine Bresche im Hinderniss geschaffen. In Betonwände konnten mit dem PELE-Geschoss unter optimalen Bedingungen Breschen mit  einem Durchmesser bis zum  40-fachen des Geschosskalibers gebrochen werden. Inwieweit des PELE-Geschoss vom Kunden angenommen wird und als Ergänzung zur HE-Granate DM 11 akzeptiert wird, bleibt abzuwarten.

Schusstafeln der 120 mm Kanone

Die Daten entsprechen der Schusstafel der Kanone des Panzers 87

Просмотры: