Контрнаступ на фронті: коли ЗСУ почне звільнення окупованих територій

ru.slovoidilo.ua

7 хв

Переглянути оригінал

Минулий контрнаступ ЗСУ був успішним. А зараз?

Одне з основних питань на фронті війни проти російських окупантів в Україні у 2023 році – не те, чи Україна перейде в контрнаступ, щоб відбити свої території, а КОЛИ вона його почне. У США вважають, що Україна має розпочинати контратаку якнайшвидше – поки росія не встигла накопичити резерви і не розпочала свій власний наступ . Відкриття Росії другого фронту за кількома напрямами може якщо не поставити хрест на планах контрнаступу, то відсунути його в дуже довгий ящик. Однак Україна поки що відмовляється наступати – головним чином тому, що ще не готові ударні підрозділи, а із Заходу не прибула військова допомога.

«Слово і справа» спробувало розібратися в тому, коли може розпочатися контрнаступ України, чи можна почати його, не чекаючи на закінчення постачання військової допомоги і які ризики в цьому випадку.

Україна завдає удару у відповідь

Українські військові готуються до контрнаступу, щоби відбити у російських окупантів захоплені території країни. План на 2023 рік – про що говорив і президент України Володимир Зеленський – викинути росіян за межі кордонів 1991 року та постаратися завершити війну цього року. Незважаючи на похмурі прогнози деяких генералів США , ЗСУ впевнені у перемозі.

Постачання танків Україні: які країни і скільки обіцяли відправити Західні танки обіцяли передати Україні США, Німеччина, Британія, Франція, Іспанія, Польща, Нідерланди та низка інших країн. Хто, які танки та скільки обіцяв – на інфографіці. 27 січня 2023, 11:30

Втім, багато що залежить від своєчасного постачання озброєння від Заходу для ЗСУ. Так, президент Зеленський говорив раніше, що українській армії необхідно від 300 до 500 танків для проведення контрнаступу та звільнення окупованих росіянами територій.

Крім того, потрібні не лише танки, а й багато іншого. Зокрема, це артилерія, безліч боєприпасів до неї – темпи витрати снарядів на фронті з обох боків просто величезні – спорядження, легка бронетехніка, а головне, не завадили б бойові літаки та далекобійні ракети .

У ході дев'ятої зустрічі Контактної групи допомоги обороні України на авіабазі Рамштайн союзники пообіцяли, що допоможуть Україні перейти у контрнаступ на російських терористів. У США зазначили, що очікують українського контрнаступу вже навесні . А президент США Джозеф Байден, виступаючи 21 лютого у Варшаві, ще раз підтвердив – США допомагатимуть Україні звільняти українські землі, зокрема йдеться про підготовку контрнаступу на сході та півдні країни.

Колишній глава ЦРУ Девід Петреус вважає, що терміни контрнаступу будуть трохи зрушені – на літо 2023 року, проте не сумнівається у його успіху – за умови, що озброєння поставлятимуться оперативно, а стратегію атаки на росіян буде обрано правильно.

Чи потрібно Україні наступати прямо зараз

Так, у США вказували Україні на те, що терміни контрнаступу варто зрушити – у бік якнайшвидшого початку – але насправді питання це далеко не однозначне. І навіть рекомендації Вашингтона навряд чи щось змінять.

Хоча деякі ЗМІ зробили припущення, що візит президента США Джозефа Байдена в Україну 20 лютого міг бути якоюсь формою тиску на Україну з метою спонукати Київ до якнайшвидшого контрнаступу, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента», політолог Олександр Леонов вважає, що ці події між собою не пов'язані.

«Я не думаю, що Сполучені Штати наполягатимуть на контрнаступі настільки, що сам Байден приїхав до Києва тиснути. Що буде на полі бою, насамперед вирішується військовими. Байден міг говорити трохи про інші речі – реформи, антикорупцію… А що робити на полі бою, тут генерали справляються, у Байдена достатньо розуму, щоби ці речі не втручатися. Якщо є якісь переговори на цю тему, вони йдуть лінією військових, а не політиків» – зазначив він.

По-перше, західні аналітики вважають, що на деяких ділянках український контрнаступ не припинявся з осені – зокрема йдеться про Кремінський напрямок на Луганщині . Проте там ЗСУ повільно і неквапливо «прогризають» російську оборону, вимотуючи терористів та уникаючи надмірних втрат.

У той же час героїчна оборона Бахмута і Вугледара вимотує війська Росії і не дає росіянам зосередитися на підготовці до власного наступу – хоча в США вже кілька разів пропонували Україні залишити Бахмут, оскільки Вашингтон побоюється, що запекла оборона міста може «з'їсти» українські підрозділи. призначені для контрнаступу.

З іншого боку, надмірне затягування з початком контрнаступу може призвести до того, що російські війська в буквальному сенсі закопаються в землю по вуха, і викурювати їх з тих щурових нір, що накопають солдати Росії, доведеться дуже довго і великою ціною. Також є побоювання, що Росія настільки встигне посилити своє угруповання, що або сама почне наступ, або спробує контрнаступати у відповідь на українську атаку.

Експерт Міжнародного інституту демократій Євген Дикий попереджає, що питання часу початку контрнаступу є досить важливим – так, без належної підготовки контрнаступ може захлинутися та призвести до значних втрат, завершившись фактично поразкою Збройних сил України.

«Такий ризик існує. Водночас є ризик, що буде втрачено вікно можливостей, що ми дуже затягнемо з контрнаступом і союзники почнуть згортати допомогу» – зазначив він.

За словами Дикого, Україна зараз перебуває у невигідному становищі, оскільки багато зброї їй обіцяли західні союзники. Але за фактом це озброєння перестане прибувати в Україну лише до осені 2023 року.

«Це «багато що» мало б набагато більше значення, якби було обіцяно, припустимо, влітку минулого року. У тому масштабі, який існує зараз, після того, як росія змогла провести мобілізацію – через те, що минулого року нам дуже обмежено постачали озброєння – так от, у цій ситуації, коли на нашій території 320 тисяч росіян, тієї зброї, яке нам пообіцяли на останніх двох Рамштайнах, насправді замало для успішного контрнаступу по всьому фронту. Більше того, якби ця зброя вже зараз була у нас, а не просто була б обіцяна, це давало б нам шанс, наголошую – шанс» – пояснив експерт.

Фактично, зазначив Дикий, Україна зараз опинилася у ситуації, коли союзники ставлять Україні питання про контрнаступ, оскільки їм потрібно пояснити власним виборцям та платникам податків, чому Україні було стільки обіцяно.

При цьому зброя Україні дається в невеликих кількостях і дуже повільно – самі союзники безперечно не ризикнули б наступати з такими ресурсами, проте таким чином західні країни хочуть не допустити виникнення у своїх країнах скептичних настроїв.

«Це дуже неприємне становище. Воно мені нагадує торішню ситуацію із Херсоном. Коли ми так само почали наступ у лоб на Херсонщину здебільшого лише через політичне наполягання наших союзників. І тоді початок цього наступу був для нас дуже невдалим… Це був наступ, до якого ми не були готові. На щастя, нас тоді дуже врятував вдалий контрнаступ на Харківщині. А потім супротивника з Херсона вдалося витіснити, без лобового штурму міста, пощастило-пощастило… Зараз така ситуація, з настанням, до якого ми не готові, може повторитися, тільки в більшому масштабі. Ми хочемо переконати Захід у тому, що росію можна перемогти, а нам кажуть: ну що ж, ок, тоді швиденько нам цю проблему продемонструйте. І схоже, що нам знову доведеться власними жертвами,– пояснив він, додавши, що ситуація справді з великими ризиками.

Дикий при цьому окремо підкреслив – не варто думати, що союзні держави є настільки поганими, що навмисно штовхають Україну на кровопролитні наступи без підготовки. Україна десятиліттями намагалася проводити багатовекторну політику, а вже після 2014 року втратила чимало часу, замість усіляко нарощувати власну обороноздатність.

«Найменше вісім останніх років у нас уже точилася війна. Але ми до неї не готувалися, як слід, ми втратили час, і тільки тепер тому повністю залежимо від союзників у плані поставок озброєння боєприпасів. А якщо ми від них залежимо, ми повинні враховувати їхні інтереси та коригувати свої військові плани для зовнішньополітичних обставин» – резюмував експерт.

Втім, військовий оглядач Денис Попович на відміну від Дикого вважає, що зброя прибуде вчасно. Однак він також наголошує, що контрнаступ – це те питання, в якому безперечно поспішати не рекомендується, навіть якщо на цьому наполягають союзники.

«Я не маю права коментувати плани командування ЗСУ з приводу можливих планів контрнаступу, якщо воно планується найближчим часом. Я буду щасливий, якщо воно справді планується і тим більше, якщо воно матиме успіх! Але на мій погляд, Україна поки що не має ресурсів для проведення великого контрнаступу у найближчій перспективі. Плюс – попереду бездоріжжя, яке також внесе свої корективи. Тому я не думаю, що Україна почне наступати раніше, ніж буде сформовано ударні бригади на базі західних зразків озброєнь, навчено та оснащено нові війська, в тому числі і за допомогою наших західних партнерів. Завершення цих процесів планується навесні. Тому я думаю, що на якісь ходи з боку України слід чекати не раніше квітня-травня. Затягування термінів боятися не варто. Іноді слід ретельно підготуватися, чим діяти поспіхом. Думаю, це якраз такий випадок»– запевнив він.

Антон Корж, спеціально для «Слово та справа»

Просмотры: