DOI :: Все, що потрібно знати про інформаційну гігієну: поради експерта

 

Усе, що потрібно знати про інформаційну гігієну: поради від експертки

Усе, що потрібно знати про інформаційну гігієну: поради від експертки

Фейкові новини під час вийни викликають паніку, змушують українців сумніватися в своїх силах та спроможності захищатися. Водночас фейки підривають довіру до офіційних осіб та авторитетних джерел інформації. Ми дезорієнтовані, тривожимося, стресуємо, а отже – даємо шанс ворогу.

Щоб допомогти українцям отримувати правдиву інформацію та полегшити роботу наших захисників, команда Viber разом зі спеціалістом з протидії пропаганді та маніпуляціям Тетяною Матичак підготували відповіді на найпоширеніші запитання та корисні поради щодо інформаційної гігієни під час війни.

Як правильно перевіряти новини у соцмережах? Що таке фактчекінг та які є інструменти для перевірки фактів?

Для перевірки правдивості інформації сконцентруйтесь на пошуці першоджерел та фактчекінгу.

Фактчекінг – комплексний процес, що являє собою перевірку фактів у відкритих джерелах інформації та містить пошук першоджерел інформації, дат створення фото та відео, перевірку біографії експерта. В цьому вам допоможе Google. Він дозволяє шукати тексти, фото та відео (за назвою або ключовими словами).

Важливо визначити, звідки з’явилося повідомлення в соцмережах. Якщо інформацію поширили з нещодавно створеної сторінки або каналу з невідомим або сумнівним власником, не слід їй довіряти.

Якщо є можливість, проаналізуйте минулі дописи, та перевірте інформацію, зазначену в профілі. Це дасть вам можливість визначити ступінь надійності джерела.

Не довіряйте повідомленню, яке має такі ознаки:

• Невідоме або ненадійне першоджерело;
• Містить фото або відео, опубліковані раніше та зроблені в іншому місці;
• Відсутні дані про сферу діяльності «експерта», або він дає коментарі лише одному медіа.

Як обрати безпечні онлайн-джерела інформації під час війни?

Якщо йдеться про соцмережі та месенджери, то обирайте сторінки з підтвердженими (верифікованими) власниками. У Viber, Twitter та Facebook вони позначені спеціальною «пташкою» біля імені.

Новинні сайти та їхні канали аналізуйте за інформацією про редакцію та авторів матеріалів. Крім того, сумлінні журналісти завжди дають посилання на джерело інформації, використовують відповідні до змісту новини/статті заголовки.

Щоб отримати інформацію з фронту, звертайтесь до сторінок/каналів Генерального штабу ЗСУ та Міністерства оборони України.

Як розпізнати «зради» та теорії змов під час війни, які механізми їх появи та поширення? Як розпізнати російську пропаганду у новині? Як правильно реагувати на такі види дезінформації?

«Інформаційно-психологічна операція» (ІПСО) – це поширення інформації, яка може викликати розчарування та песимізм (в нас вона також відома, як «зрада»). Вона використовується під час війни для демотивації противника або його прихильників.

Такі операції швидко поширюються серед аудиторії. Їхня мета – викликати емоційний спад і зневіру широких верств населення. В ІПСО беруть активну участь боти і тролі, а також відсутні факти, які підтверджують надану інформацію.

^{УВАГА! Російська пропаганда – це завжди ІПСО.}

Якщо ви підозрюєте, що будь-яке повідомлення має ознаки ІПСО, насамперед зверніть увагу на його джерело. Спробуйте знайти факти, які підтверджують цю інформацію, в офіційних українських, європейських та американських джерелах.

Якщо авторитетні джерела не засвідчують правдивість повідомлення, намагайтесь не піддаватися хвилюванням. Спробуйте переключитися на інші активності для зняття стресу та напруги: спорт, спілкування з рідними та корисні побутові справи допоможуть вам.

Яку інформацію заборонено поширювати під час війни, а яку – необхідно?

У жодному разі не повідомляйте місця дислокації ЗСУ, їхньої техніки, запланованих операцій і всього, що з цим пов’язано. Також заборонено стрімити під час ворожих обстрілів, бо це може допомогти скоригувати вогонь супротивника.

Журналісти можуть опублікувати фото і відео обстрілів звичайних об’єктів (наприклад, житлових будинків) лише через 3 години після обстрілу, а військових – через 12 годин після ворожої атаки. Краще перевірити, чи є ці фото у мережі, і не поширювати їх самостійно.

Треба поширювати інформацію про пункти допомоги постраждалим та переселенцям. Сміливо розповсюджуйте місця проходження курсів першої медичної допомоги та інші корисні дані. Проте перед поширенням такої інформації перевірте її на правдивість.

Як розпізнати тролів і ботів у соцмережах, та як реагувати на них?

Зверніть увагу на профіль автора повідомлення. Найпоширенішими можливими ознаками бота/троля є:

• Відсутність аватарки у соцмережі або стороння картинка (квітка, котик, натюрморт) замість фотографії людини;
• Незаповнений або неправдивий розділ «Про себе»;
• Наявність великої кількості репостів при повній відсутності власних текстів, фото, відео;
• Публікація однотипних коментарів;
• Агресивна поведінка, маніпуляція емоціями, перехід на особистості.

Ніколи не реагуйте на коментарі від ботів та тролів. Якщо їх багато і вони порушують етичні норми (ображають та використовують нецензурну лексику), намагайтесь їх заблокувати: репортіть їхні повідомлення в месенджерах і соцмережах.

Наведіть, будь ласка, 5 базових правил чи порад щодо інформаційної гігієни під час війни.

Перш ніж піддаватися паніці, поставте собі декілька запитань:

1. Звідки це відомо? Завжди шукайте джерело отриманої інформації;
2. Це офіційна інформація? Вона надана безпосередніми свідками події? Довіряйте лише авторитетним джерелам;
3. Це факт чи суб’єктивна емоція? Відділяйте факти від особистої думки людей. Факт можна перевірити, довести або спростувати;
4. Чи варта інформація репосту? Репостіть у соцмережі або переказуйте знайомим перевірену інформацію з відомим вам автором;
5. Ви точно не завдаєте шкоди, поширюючи інформацію? Не публікуйте у соцмережах дані та фото людей (не лише військових) без їхньої згоди.

Команда Viber пропонує такі кроки, щоб стежити за інформаційною гігієною та не сприяти розповсюдженню фейків:

1. Скаржіться на неприйнятний та заборонений контент. До нього належить не тільки спам, відверті зображення, дискримінація, але й новини, які ви оцінюєте як небезпечні для життя, заохочення до насильства та образливий контент.

Зарепортити повідомлення у Viber можна таким чином: на стаціонарному комп’ютері натисніть на повідомлення правою кнопкою миші та з випадаючого вікна обрати опцію «Поскаржитися». Далі оберіть категорію, за якою контент є неприйнятним.

На мобільному скаргу можна відправити через затискання повідомлення або через символ у вигляді трьох крапок у верхній частині екрана. Треба обрати опцію «Поскаржитися» та виділити всі необхідні повідомлення, а потім – натиснути на символ знаку оклику внизу екрана та вибрати причину скарги.

Важливо відзначати протиправний контент, тоді проінформовані модератори Viber відреагують на скаргу.

1. Читайте перевірені спільноти. У Viber присутні офіційні канали державних органів, які публікують правдиві та перевірені новини.

Наприклад, у спільнотах Центру протидії дезінформації при РНБО України та Справді ви знайдете актуальну інформацію щодо життя країни. Крім того, у цих каналах спростовують російські фейки та пропаганду.

1. Використовуйте розділ «Корисне» на мобільному. В ньому Viber збирає канали та ініціативи, які можуть стати в пригоді українцям під час війни. Для переходу натисніть на другий символ справа внизу екрана.

У каналі Психологічна підтримка є поради для підтримки власного ментального здоров’я. Бот SaveUA допомагає біженцям з’єднатися з волонтерами, які знаходять необхідне житло, їжу, транспорт тощо.

Для жертв сексуального насилля українська асоціація жінок-юристів «ЮрФем» започаткувала спеціальний канал. Він дозволяє постраждалим звернутися за безоплатною допомогою.

Читайте Viber "Текстів", де ми подаємо актуальну та перевірену інформацію.

viber медіагігієна іпсо інфовійна вайбер

Everything you need to know about information hygiene: advice from an expert

texty.org.ua

5 min

August 2, 2022

View Original

Fake news during the war causes panic, makes Ukrainians doubt their strength and ability to defend themselves. At the same time, fakes undermine trust in officials and authoritative sources of information. We are disoriented, worried, stressed, and therefore give the enemy a chance.

To help Ukrainians receive truthful information and facilitate the work of our defenders, the Viber team, together with counter-propaganda and manipulation specialist Tetyana Matychak , prepared answers to the most common questions and useful tips on information hygiene during war.

How to properly check news on social networks? What is fact-checking and what are the tools for fact-checking?

To check the veracity of information, focus on finding primary sources and fact- checking .

Fact -checking is a complex process, which is a fact check in open sources of information and includes a search for primary sources of information, the dates of creation of photos and videos, and a check of the expert's biography. Google will help you with this. It allows you to search for texts, photos and videos (by title or keywords).

It is important to determine where the message came from in social networks. If the information is distributed from a newly created page or channel with an unknown or questionable owner, it should not be trusted.

If possible, review past posts and check profile information. This will give you an opportunity to determine the degree of reliability of the source.

Do not trust a message that has the following signs:

• Unknown or unreliable primary source;
• Contains a photo or video previously published and taken elsewhere;
• There is no data on the field of activity of the "expert", or he gives comments to only one media.

How to choose safe online sources of information during wartime?

If we are talking about social networks and messengers , then choose pages with confirmed (verified) owners. In Viber, Twitter and Facebook, they are marked with a special "bird" next to their name.

Analyze news sites and their channels based on information about the editors and authors of the materials. In addition, honest journalists always give a link to the source of information, use headlines appropriate to the content of the news/article.

To get information from the front , contact the pages/channels of the General Staff of the Armed Forces of Ukraine and the Ministry of Defense of Ukraine.

How to recognize "betrayals" and conspiracy theories during the war, what are the mechanisms of their appearance and spread? How to recognize Russian propaganda in the news? How to properly respond to such types of misinformation?

"Information-psychological operation" (IPSO) is the dissemination of information that can cause disappointment and pessimism (in our country it is also known as "betrayal"). It is used during war to demotivate the enemy or his supporters.

Such transactions quickly spread among the audience. Their goal is to cause emotional decline and despondency among broad sections of the population. Bots and trolls actively participate in IPSO, and there are no facts that confirm the information provided.

WARNING! Russian propaganda is always IPSO.

If you suspect that any message has the characteristics of an IPSO, the first thing you should pay attention to is its source. Try to find facts that confirm this information in official Ukrainian, European and American sources.

If authoritative sources do not attest to the truth of the message, try not to give in to the excitement. Try to switch to other activities to relieve stress and tension: sports, communication with relatives and useful household chores will help you.

What information is not allowed to be shared during war, and what is necessary?

In no case do not report the location of the armed forces, their equipment, planned operations and everything related to this. It is also forbidden to dash during enemy fire, as this can help correct the enemy's fire.

Journalists can publish photos and videos of shelling of ordinary objects (for example, residential buildings) only 3 hours after the shelling, and of the military - 12 hours after the enemy attack. It is better to check whether these photos are available online and not to distribute them yourself.

It is necessary to disseminate information about aid points for victims and displaced persons. Feel free to share the locations of first aid courses and other useful information. However, before sharing such information, verify its veracity.

How to recognize trolls and bots in social networks, and how to react to them?

Pay attention to the profile of the author of the message. The most common possible signs of a bot/troll are:

• The absence of an avatar in the social network or a third-party picture (flower, cat, still life) instead of a person's photo;
• Incomplete or false "About" section;
• The presence of a large number of reposts in the complete absence of own texts, photos, videos;
• Publication of similar comments;
• Aggressive behavior, manipulation of emotions, transition to personality.

Never respond to comments from bots and trolls. If there are many of them and they violate ethical norms (insult and use obscene language), try to block them: report their messages in messengers and social networks.

Please list 5 basic rules or tips for information hygiene during wartime.

Before you panic, ask yourself a few questions:

1. How is this known? Always look for the source of the received information;
2. Is this official information? Is it provided by direct witnesses of the event? Trust only reputable sources;
3. Is it a fact or a subjective emotion? Separate facts from people's personal opinions. A fact can be verified, proven or disproved;
4. Is the information worth reposting? Repost on social networks or tell your friends verified information with an author you know;
5. Are you sure you're not doing any harm by spreading the word? Do not publish data and photos of people (not only military) on social networks without their consent.

The Viber team suggests the following steps to monitor information hygiene and not contribute to the spread of fakes:

1. Report inappropriate and prohibited content. It includes not only spam, explicit images, discrimination, but also news that you judge to be life-threatening, incitement to violence and offensive content.

You can report a message in Viber as follows: on a desktop computer, click on the message with the right mouse button and select the "Complain" option from the drop-down window. Next, select the category under which the content is unacceptable.

On mobile , you can send a complaint via a message clip or via the three-dot symbol at the top of the screen. You need to select the "Complain" option and highlight all the necessary messages, then click on the exclamation mark symbol at the bottom of the screen and select the reason for the complaint.

It is important to flag illegal content, then informed Viber moderators will respond to the complaint.

1. Read verified communities. Viber has official government channels that publish true and verified news.

For example, in the communities of the Center for countering disinformation at the National Security and Defense Council of Ukraine and Pravda , you will find up-to-date information about life in the country. In addition, these channels refute Russian fakes and propaganda.

1. Use the Useful section on mobile. In it, Viber collects channels and initiatives that can be useful to Ukrainians during the war. To go, click on the second symbol on the bottom right of the screen.

The Psychological Support channel has tips for maintaining your own mental health. The SaveUA bot helps refugees connect with volunteers who find the necessary housing, food, transportation, and more.

For victims of sexual violence, the Ukrainian association of women lawyers "YurFem" launched a special channel . It allows victims to apply for free help.

Просмотры: