Як гартувалася шваль. КДБ, ізмайлівська братва та путінізм

svoboda.org

19 хв

Переглянути оригінал

Володимир Путін, колаж

26 березня 2000 року, 20 років тому, президентом Росії був вперше обраний Володимир Путін. Якщо поправки, внесені до Конституції країни, будуть ухвалені, Путін зможе залишатися на своїй посаді до 2036 року. У біографії президента досі залишаються білі плями та темні кути, в які небезпечно заглядати. Автор сайту "Путінізм" Артем Круглов веде інтенсивні дослідження минулого "національного лідера". З 2019 року на ютубі виходить документальний серіал "Путінізм як він є", що користується успіхом, – екранізація розслідувань, опублікованих на його сайті. Артем Круглов розповів Радіо Свобода про свої знахідки.

– У якому напрямку сьогодні йдуть ваші археологічні розкопки? Чи багато залишилося в минулому Путіна сторінок, які досі не досліджені і заслуговують на пильну увагу?

– Коли я розпочинав у 2015 році проект "Путінізм як він є" щодо вивчення реальної біографії Путіна, то навіть не припускав, які глибини в результаті тут відкриються. Що, за мотивами, можна буде зняти документальний серіал, який набере 20 мільйонів переглядів. І там ще копати та копати, повно білих плям.

Вони всі забруднені в крові, крадіжці та криміналі. Усі пов'язані спільним минулим

Ви дуже правильно помітили про "археологічні розкопки". Один шар знімається, документується. Потім наступний. На поверхні у нас офіційна біографія Путіна: секція самбо-дзюдо, юрфак ЛДУ, КДБ-розвідка, мерія Собчака. Потім він у Москві – чиновник адміністрації у Єльцина, директор ФСБ.

А копнути глибше – вам відкриваються верстви другого, іноді третього порядку. Наведу такий приклад. Пам'ятаєте, чи були вибухи будинків у Москві та інших містах у вересні 1999 року?

– Звісно, ​​це було перед початком другої чеченської війни.

– Вибухи нагнали остраху на населення, допомогли виправдати війну в Чечні, а на цій війні їхала вся передвиборча кампанія Путіна. Це зараз у нього всі ЗМІ – кишенькові, ганебна Дума совкового типу, загальнонаціональна система фальшування виборів. А тоді доводилося виборювати виборця. Військова істерія, вибухи, "війна з терором" - все дуже йшлося в справу.

А потім вони прокололись у Рязані. За закладкою вибухівки до житлового будинку застукали співробітників ФСБ. Я зробив на цю тему статтю "Рязанський цукор" у 2016 році. Зібрав усе, що було у відкритих джерелах, узагальнив, як міг. Висновок: на "навчання ФСБ" із закладкою цукру, як нас запевняв Патрушев тоді, це справді не схоже.

Путін прийшов до влади на "рязанському цукрі" та послугах ФСБ щодо його доставки до місця призначення

Як, власне, і вміст тих мішків у Рязані не був схожим на цукор. Очевидці кажуть: жовтувата суміш із якихось гранул, що нагадують "вермішель". Так виглядає чешуйований тротил (тротил у сипучому вигляді). А газоаналізатор показав, що там ще був і гексоген.

Це називається "московська суміш": тротил плюс гексоген. Саме такою сумішшю підривали будинки на Каширці та Гур'янова. І саме з нею вони спалилися у Рязані.

Отже, є факт, про який писав ще Литвиненко: Путін прийшов до влади на "рязанському цукрі" та послугах ФСБ щодо його доставки до місця призначення. Але це лише перший шар.

Давайте запитаємо далі: а який підрозділ ФСБ міг вчинити ці масові вбивства? 21 березня 2000 року, перед самими виборами Путіна, у Москві була прес-конференція ветеранів "Альфи" та "Вимпелу". Тема – "навчання" в Рязані.

Генерали спецназу, зокрема Зайцев, колишній командир "Альфи", розповіли журналістам, що в Рязані були навчання спецгрупи ЦСН ФСБ (Центр спеціального призначення). Навіть продемонстрували живцем одного з учасників цієї групи, якого представили як "співробітника ЦСН".

Було багато всякої плутанини у свідченнях генералів, прес-конференція справила шокуюче враження. Але не про це. Рязанські "навчання" проводив ЦСН. Що логічно. Це все-таки велика диверсія, підрив багатоповерхівки зі сплячими жителями. Тут потрібні майстри.

Отже, ЦСН. Його створив Путін у 1998 році, коли він ще був директором ФСБ. У ЦСН об'єднали спецназ "Альфа" (антитерор), спецназ "Вимпел" (професійні диверсанти) і якийсь надсекретний підрозділ, який спочатку іменувався службою спецоперацій, а нині виріс у ціле управління - УСО (управління спеціальних операцій). Це управління також називають "Група С" або "Управління С".

Нещодавно у вас на Радіо Свобода був репортаж , як дві пари снайперів із цієї "Групи "С" поїхали до Сирії "набратися бойового досвіду", де й загинули.

- Що це за підрозділ "С", які його функції?

- Це найцікавіша частина ЦСН ФСБ. Якщо коротко, це кілери та "впроваджувачі". Останні – це офіцери ФСБ, відряджені до злочинних угруповань.

За 20 путінських років проблеми були у всіх: у сонцівських, і у таганських, і у кавказьких ОЗУ. Але тільки не у хлопців із Ізмайлова

Найтісніші зв'язки у ЦСН історично – із ізмайлівської ОЗУ. ЦСН – їх дах. За 20 путінських років проблеми були у всіх: у сонцівських, і у таганських, і у кавказьких ОЗУ. Але тільки не у хлопців із Ізмайлова. Тайванчик, Павлик, злодій у законі Аксен чудово почуваються. Олігархи, які вийшли з ізмайлівської ОЗГ, усі, хто в 90-х починав менеджерами у ізмайлівських бандитів, захоплював разом із ними цілі галузі, – теж чудово почуваються.

– Як виникли такі тісні зв'язки між ФСБ та ізмайлівським злочинним угрупованням?

– Цим зв'язкам уже років 30. Багато чого пішло від першого ватажка ізмайлівських – Антона Малевського. Легендарна особистість у злочинному світі. Виходець із сім'ї вчених, у нього батько – великий сейсмолог Віктор Штейнберг із Академії наук. Малевський – прототип бандита "Космосу" із серіалу "Бригада", який там син вченого-астрофізика Холмогорова за фільмом.

Малевський воював в Афганістані. Підійшовши до криміналу, дуже охоче йшов на контакт із чекістами, входив з ними бізнес, усі ці блатні умовності у нього були відсутні. Що й вимагалося у 90-ті.

Крім того, Малевський був переконаний расист по відношенню до кавказців. Ізмайлівські – одне з найбільш непримиренних у цьому плані угруповань. Що теж дуже цінували у ФСБ. Особливо коли в Москві в середині 90-х була негласна кампанія з відстрілу чеченських ОЗУ.

До речі, у нинішнього ватажка ізмайлівських Аксьона – давня війна із Шакро Молодим, якого він ніколи не визнавав за лідера злочинного світу Росії. Шакро вийшов з іспанської в'язниці у 2014 році та повернувся до Росії. Але на волі пробув надто недовго. Незабаром на нього обрушилася ФСБ всією своєю потужністю, упаковавши разом з дружніми ментами всіх разом.

Ну і нарешті ще один момент з історії ізмайлівських. 1993 року Єльцин розігнав групу "Вимпел", коли вони відмовилися штурмувати Верховну раду. Відразу 600 чудово підготовлених диверсантів та ліквідаторів опинилися на вулиці.

Малевський дав притулок частину безробітних. Було утворено кілька бандитських ЧОПів, які стали спільним бізнесом ізмайлівських ОЗУ та ФСБ. Виконували замовлення і тих, й інших. Про ці ЧОПи ("Стелс" та ін.) писав Литвиненко.

З такими "бойовими загонами мафії" ізмайлівські швидко прибрали до рук майже всю кольорову металургію Росії, захопили десятки заводів в інших галузях, шахти Кузбасу, сталеливарні комбінати по всій країні.

Влітку 1998 року Путін став директором ФСБ. Всі дахи він благополучно успадкував від своїх попередників. Плюс уже за два місяці на посаді Путін поновив "Вимпел" у складі ФСБ. Знаменитий загін диверсантів відправився від станції "Ізмайлівська" і знову прибився до рідної гавані.

Ізмайлівські - найпотужніший злочинний синдикат Росії. Він працює у зв'язці з ЦСН – підрозділом, який зробив для Путіна брудну роботу

У сухому залишку: ізмайлівські й досі – найпотужніший злочинний синдикат Росії. Він працює у зв'язці з ЦСН – підрозділом, який зробив для Путіна брудну роботу на зорі його влади. Вони 20 років отримують із цього дивіденди. А 200 людей з Каширки та Гур'янова лежать у могилах. Їх принесли в жертву, щоби захопити владу.

Ми повинні дивитися правді в очі: у Росії править кримінально-чекістський режим найпохмурішого штибу. Вони всі забруднені в крові, крадіжці та криміналі. Усі пов'язані спільним минулим. Як там говорить народний гумор часів пізнього Путіна: "Братва з 90-х, що захопила влада, лякає всіх поверненням 90-х".

– Багато років точаться дискусії, де і як Володимир Путін сформувався як особистість. Хто був його наставником?

Усвяцов – єврей, який грабував інших євреїв, які виїжджали до Ізраїлю. Це була його бандитська спеціалізація

– Варто ще раз подивитися на людину, яка дала Путіну путівку у життя. Це його тренер з боротьби у юнацькі роки – Леонід Усвяцов. Він же кримінальний авторитет Льоня-Спортсмен. По суті для Путіна та Ротенберга він був як другий батько.

Я почав вивчати його біографію, спогади очевидців – спочатку виходив образ такого Бені Крику з розповідей Бабеля. Лихий бандит, весь на понтах, блатно-гуморний. Як Путін на прес-конференціях.

З іншого боку, Усвяцов – єврей, який грабував інших євреїв, які виїжджали до Ізраїлю. То була його бандитська спеціалізація. Люди проходили кола пекла, щоб отримати дозвіл на виїзд, а на довершення всього їх грабували наостанок, причому свої ж.

Водночас, у паралельному житті, нальотчик Льоня зворушливо дбав про своїх юних вихованців: Ротенберга влаштував до Інституту фізкультури ім. Лесгафта, Путіна – у ЛДУ через свого приятеля, завідувача спорткафедри Михайла Боброва.

Путін в автобіографії "Від першої особи" (2000) теж згадує про Усвяцова з великим пієтетом: "Леонід Іонович нам сказав", "я до Леоніда Іоновича прийшов", "ми з Леонідом Іоновичем поїхали".

Льоню вбили десь у підвалі у розбірках 1994 року – мені навіть шкода його було. Він би прикрасив путінський паноптикум сьогодні: був би міністром спорту не гіршим за Мутко чи держзамовлення пиляв би з Ротенбергом. Можна було поставити його в ООН представником замість Сафронкова ("У вічі мені дивись, падла!").

Ось так я думав, поки не натрапив на пізніші спогади Миколи Ващиліна (товариш Путіна по секції), де він пише, за що цей Льоня, якого він добре знав, отримав свій перший термін 10 років у 1957 році…

– За зґвалтування?

- Дівча знайома виявилася від нього вагітна. Випадково сталося. Прийшла за порадою – аборт, не аборт. Прийшла, а Льоня з другом її зґвалтували на двох. Як пише Ващилін , "додали їй вагітності"... Тварини. Тут уже не Бабель, а Варлам Шаламов згадується: "Блатні – не люди".

Ось такий він був, наставник юного Путіна та Ротенберга, шановний "Леоніде Іоновичу"...

– Але все ж таки вирішальний вплив на особистість російського президента зробив не тренер-рецидивіст, а багаторічна служба в органах КДБ, не знаходите?

Починав Володя свою кар'єру в одному з наймерзенніших підрозділів КДБ – П'ятому управлінні

– Безперечно. Його кар'єра в КДБ – 15 років, вкриті мороком (1975–1990). Коли він прийшов до влади у 2000 році, в автобіографії "Від першої особи" він говорив, що спочатку працював у якомусь "контррозвідувальному підрозділі" у Ленінграді, був "фахівцем зі спілкування з людьми". При цьому туманно обмовився, що брав участь в акціях проти дисидентів щодо припинення мітингів у місті. Але вони нібито робили все коректно, щоб "вуха не стирчали".

Що це за "контррозвідка" така з розгону дисидентів? Це була робота 5-го управління КДБ ("Боротьба з ідеологічними диверсіями"). І не контррозвідка це зовсім, а політичне розшук, охоронка. Пізніше його колишній товариш по роботі з Дрезденом Володимир Усольцев-Гортанов (вони в одному кабінеті сиділи), підтвердив це у своїх мемуарах 2003 року: "Володя працював у Ленінграді по лінії 5-го управління".

Загалом, починав Володя свою кар'єру в одному з наймерзенніших підрозділів КДБ – П'ятому управлінні. Спадкоємцями цього п'ятого гадюшника є сьогодні Центр "Е" та ті підрозділи ФСБ, які фабрикують справи "Нової величі" та інших "контрреволюційних повстанських організацій".

Крім того, я звернув би увагу і на найближчих друзів Путіна по ленінградському КДБ – людей, з якими він найближче зійшовся в період до виїзду в Дрезден. Це троє людей: Віктор Черкесов, Олександр Григор'єв та Сергій Іванов. Перші двоє – дуже показові.

Черкесов – слідчий у справах інакодумців. Сховав за ґрати у 1983 році ленінградського філолога Михайла Мейлаха за поширення та переклад книг, виданих за кордоном (Данила Хармса та Введенського). Сім років таборів.

Один із свідків, лікар Андрій Васильєв, на якого Черкесов дуже розраховував, на суді відмовився від свідчень. У результаті – свідка теж заарештували, прямо на вулиці, за те, що нібито зірвав радянський прапор. Чотири роки таборів. Усе це творив путінський друг Черкесов, сидячи у Великому домі на Ливарному.

віце-мер Путін став незамінним вирішувачем при Собчаку з будь-яких кримінально-комерційних питань

Не менш яскравий приклад – Олександр Григор'єв, теж близький друг, свідок у Путіна на весіллі. Настільки близька, що вони навіть у відпустку відпочивати їздили разом із сім'ями на початку 1980-х. Цей Григор'єв прославився тим, що у 1985 року запроваджено місцеву єпархію РПЦ під виглядом священика " отця Олександра " (за згодою РПЦ, очевидно). Він так увійшов у роль, що мало не проповіді міг читати.

Крім того, будучи на впровадженні, "отець Олександр" надзвичайно зблизився з митрополитом Ленінградським та Новгородським Олексієм – майбутнім патріархом Олексієм Другим. Відомим також за архівами КДБ як "агент Дроздов".

А потім настануть 90-ті. Слідчий Черкесов стане головою УФСБ у бандитському Петербурзі, а його заступником буде "батько Олександр" Григор'єв. Що зробить віце-мера Путіна абсолютно незамінним вирішувачем при Собчаку з будь-яких кримінально-комерційних питань. Як гартувалася шваль, ось краще не скажеш.

– Ви згадали Сергія Іванова серед друзів Путіна по ленінградському КДБ. Він був міністром оборони Росії. Він також згадується у скандальному "досьє Крістофера Стіла" як автор акції з втручання Росії у вибори в США у 2016 році. Іванов – теж виходець із П'ятого управління КДБ?

п'ять років у 1-му відділі ленінградського УКДБ з 1979-го по 1984-й – суцільна біла пляма

– Ні. Сергій Іванов, хоча його біографія теж відома уривками, від початку працював на зовнішню розвідку.

– Але ж при цьому жив у Ленінграді?

– Так, він був у так званому 1-му відділі місцевого КДБ (розвідка з території). Потім працював за кордоном, у посольствах, потім – у центральному апараті у Москві.

Згідно з офіційною біографією, Путіна теж було переведено в цей 1-й відділ у 1979 році. І працював там до 1984 року. Так вони й познайомились.

- Що таке "розвідка з території"? Офіційна російська пропаганда якось оминає цей період роботи Путіна в КДБ. Більше говорять про Дрездена, дрезденську резидентуру.

– У Дрездені він був із 1985 по 1989 рік включно. Про це дійсно багато чого написано та знято. А ось п'ять років у 1-му відділі ленінградського УКДБ з 1979-го по 1984-й – суцільна біла пляма.

Загалом зовнішня розвідка КДБ, яка називалася ПГУ (Перше Головне управління), працювала як за кордоном, так і всередині СРСР насправді. У складі ПГУ, як главку, були різні управління – нелегальної розвідки, науково-технічної та інші. У тому числі було таке керування "РТ" – розвідка з території.

Управління "РТ включало мережу "перших відділів" (або перших служб) у складі регіональних підрозділів КДБ – як правило, у великих містах. Не варто плутати це з "першими відділами" на підприємствах, які відповідали за режим і секретність. "Перші відділи регіональних УКДБ – це зовсім інше.

- Чим займалося управління "РТ", де Володимир Путін прослужив п'ять років?

– Вербування іноземців, які приїжджали до СРСР. Вербування радянських громадян, які спілкувалися з іноземцями або виїжджали за кордон та могли постачати розвідувальну інформацію. "Профілакція осіб, схильних до зради Батьківщини", пошук несанкціонованих контактів з іноземцями.

Навіть дружина довгий час не знала, хто він насправді, – думала, що мент

В управлінні "РТ" був свій окремий апарат для оперативної роботи: опера (типу Путіна); штатні агенти – кожен зі своєю особистою справою та "робочою справою" (архівом доносів); позаштатні агенти, вони ж – "довірені особи" (ніде не фіксувалися, але просто стукали); "груповоди" (мовою КДБ – керівники груп агентів), все як належить.

Путін був опером 1-го відділу Ленінграді під легендою офіцера карного розшуку. Навіть дружина довгий час не знала, хто він насправді, думала, що мент. Путін сам про це говорив у автобіографії 2000 року.

– Чому офіцер карного розшуку?

– Це найпоширеніший у них документ прикриття. Але тут є, щоправда, важливий нюанс: розробка іноземців часто йшла з використанням кримінальних та антисоціальних елементів: повій обох статей, фарцівників, валютників (нелегальні торговці валютою та імпортними товарами в СРСР). Залучалися перекупники ікон, антикваріату, контрабандисти, всі, хто міг допомогти "зачепити" іноземця на чомусь або дати на нього інформацію.

Робота опером у такому відділі – непоганий шанс познайомитися з персонажами радянської тіньової економіки та суміжних кримінальних кіл.

Цей період 1979–84 років, робота у 1-му відділі – абсолютна таємниця у біографії Путіна. Провал. Ми знаємо лише результат: чомусь у 1990 році, коли Путін повертається з Дрездена, у нього в друзях виявляється Ілля Трабер (Антиквар) – кримінальний авторитет, старий пітерський фарцівник та контрабандист.

Тут же чомусь у найближчих друзях у нього опиняється Костянтин Голощапов – нелегальний торговець іконами у 1970–80-ті роки та інформатор КДБ. Цей Костя в нові горбачовські часи знаходить себе в лавах тамбовської ОЗУ бандитського Петербурга.

Звідкись виникає така постать, як Микола Шамалов – людина без біографії, про яку журналісти за 20 років дізналися лише, що він був агентом КДБ та "стоматологом зі знанням німецької мови". Кому лікував зуби та куди стукав цей стоматолог – невідомо. Однак у 1992 році Путін з Шамаловим розгортають корупційну схему з фірмою "Петромед" із розпилювання медичного бюджету Петербурга. А після 2000 року – і медичного бюджету всієї Росії.

– Шамалов – це родич Путіна?

– Сват. Його син Кирило Шамалов був чоловіком молодшої доньки Путіна з 2013 року, поки не покинув її заради якоїсь світської левиці. Також Шамалов – член кооперативу "Озеро". Шамалов – важлива постать у путінському оточенні. Він займався будівництвом палацу Путіна в Геленджику за 1 мільярд доларів. Він представляв інтереси Путіна у спільних проектах із Трабером – купівля Виборзького суднобудівного заводу, куди Путін та Трабер спільно вклалися у 2007 році.

Ну а шлейф цієї історії: звідки Шамалов і Путін знайомі, звідки Путін і Трабер знайомі, хто такий Шамалов взагалі у період до 1991 року – ще одна загадка, яку належить з'ясувати, складаючи пазл "Біографія диктатора".

– Ви згадали Дрезден. Чи там "пазл" склався?

Саме на 8-й відділ "прямих дій" Путін і працював у Дрездені

- Ну як сказати. У 2017 році в телеінтерв'ю Брілєву Путін несподівано розповів, що в ПДУ, мовляв, "вся моя робота була пов'язана із нелегальною розвідкою". Нелегальна розвідка ПДУ КДБ – це так зване управління "С" (судоплатівське). Дуже цікавий підрозділ.

Наприклад, там був 8-й відділ - відділ "прямих дій". Це означало – терор та вбивства на зарубіжній території. До складу 8-го відділу входив спецназ "Вимпел". Це вже потім, у 1990-х, коли розвідку виділили в окрему службу СЗР, загін "Вимпел" опинився у складі ФСБ.

Так от, якщо копнути – з'ясується, що саме на цей 8-й відділ "прямих дій" Путін і працював у Дрездені. У 2011 році, коли Путін готувався на свій третій термін, у Європі вийшов із в'язниці після тривалої відсидки колишній міжнародний терорист, друг та скарбник Карлоса Шакала – дехто Дітмар Клодо. У 1980-ті він перебував у РАФ ("Фракція Червоної Армії" у Західній Німеччині). Була така лівацька терористична організація. Спонсувалася КДБ та Штазі з території НДР.

Терористи РАФ регулярно їздили до НДР під чужими іменами, проходили навчання, отримували завдання та матеріально-технічну допомогу. Їздив у НДР та Дітмар Клодо. Зустрічався зі своїми зв'язками із КДБ.

Путін координував акції Клодо та його товаришів, тобто працював посібником міжнародних терористів.

У 2013 році Клодо назвав ім'я свого зв'язка у НДР по лінії КДБ. Це – Володимир Путін, який у таких контактах представлявся як Володимир Платов – псевдонім, який він отримав у 1984 році під час навчання у розвідшколі ПДУ (Червонопрапорний інститут ім. Андропова).

Путін координував акції Клодо та його товаришів, передавав вказівки, тобто працював посібником міжнародних терористів.

Чи треба дивуватися, що його правління в Росії почалося 1999 року з вибухів житлових будинків?

– Нещодавно з'явився черговий фільм серіалу "Путінізм як він є" під назвою "Вовочка". Біографія Путіна за мотивами двотомника Олега Блоцького, який вийшов 18 років тому. Здавалося б, це біографія, яка готувалась з благословення Путіна, який особисто спілкувався з автором. Що цікавого можна там почерпнути?

Путін – людина із купою комплексів. Він соромиться свого походження, ненавидить жінок

- Справді замовником книги був Кремль. Потім їм довелося її терміново вилучати всюди тираж, а також видаляти з інтернету. Блоцький справді чесно відпрацював гонорар: взяв інтерв'ю у Путіна, опитав дружину, друзів, знайомих. Просто деякі співрозмовники захопилися та наговорили правди. У тому числі дружина.

І якщо все це поєднати, що Блоцький зібрав, виходило, що Путін – людина з купою комплексів. Він соромиться свого походження, ненавидить жінок (він там натурально знущався з дружини по життю). Він виріс в антисоціальному та антигуманному середовищі, у бандитському дворі біля Некрасовcкого ринку, який був одним із криміногенних місць міста. У цьому дворі знущалися з Путіна, били його.

Загалом, як говорив Горький: "Свинцеві гидоти дикого російського життя". Але тільки не десь у слободі ремісників у Нижньому Новгороді, а повоєнному радянському Ленінграді.

Звідси у Путіна, мабуть, виникла внутрішня озвіра від такого дитинства. Посилене ще й роками в КДБ. Це, звісно, ​​його не виправдовує.

– Чому ви тепер обрали формат документального відеопроекту, які фільми ви вже зробили та які у вас плани?

– Зроблено 11 фільмів у співпраці із ютюб-каналом "Гострий кут". Вони охоплюють різні теми: і бандитський Петербург, і зрощення мафії та російських спецслужб із 1990-х років. Вийшов також фільм – порівняльна біографія Путіна та диктатора Мобуту із Заїра. З'ясовується, що путінський режим – цілком африканська клептократія, хоч і на північному грунті.

Ну а формат відеопроекту дозволяє досягти більшого охоплення аудиторії. Все-таки кіно дивиться більше за народ.

– Дивлячись на сьогоднішнього Путіна, ви бачите ту людину, яка 30 років тому носила портфель за Собчаком, чи вона невпізнана?

– Зовні так. Він змінився до невпізнання. Усі ці уколи, знаєте, нейротоксини. Весь інтернет повний чуток про двійники. Його не впізнати.

А внутрішньо… Портфель він тягав, але реальні справи в мерії робив саме він. І які! Афера "Сировина в обмін на продовольство", "Петромед", справа 20-го тресту, приватизація порту та міських АЗС разом із бандитами. Потрапивши до Кремля, він просто розкрився, так би мовити, вийшов на простір.

– Багатьом видалося дивним рішення Путіна залишитися при владі назавжди шляхом зміни Конституції. Адже стільки було витоків з АП, що він планує назарбаївський варіант, очолить Держраду, російсько-білоруський союз або придумає ще якийсь хитромудрий варіант. Ви припускали, що все піде так прямолінійно?

– Так. Тому що він взагалі хлопець простий, вихований у відповідних поняттях. Ну, ось є в ізмайлівській ОЗУ злодій у законі Аксен. Він ватажок. Чого там крутити та мудрувати. Він уже 20 років головний, як попередній ватажок Антон Малевський розбився на парашуті. Аксен сам продовжує свої повноваження. Він може, звісно, ​​скликати братву на держраду, але навіщо? Якщо чогось не так, вони йому і так пред'являть, а то й взагалі обнулять. Так мафія влаштована. А в деяких – і вся держава.

Просмотры: