«Одного разу у Фейсбуці» або чому інформаційна гігієна обов’язкова. Медіакритика

 

«Одного разу у Фейсбуці» або чому інформаційна гігієна обов’язкова. Медіакритика

Гібридна війна з РФ змушує нас постійно спростовувати дезінформацію, відбиватись від фейків і розпізнавати ІПсО. Тут агресору на допомогу приходять не лише псевдожурналісти, а й звичайні громадяни з низьким рівнем медіаграмотності, що поширюють це. Як стати на світлу сторону інфопростору побачимо на прикладі тітоньки Фібі.

Це уявна користувачка соціальної мережі «Facebook», що стикнеться з реальними проблемами інформаційної павутини. Їй майже 60, у неї чудова сім’я, робота, захоплення вирощувати фіалки, а ще бажання урізноманітнити свою рутину. Тітонька Фібі теж вирішила почати цей рік зі змін, тому створила акаунт у фейсбуці. Там планувала ділитись сімейними фото, слідкувати за друзями, читати новини і дописи. Ну і звичайно ж писати милі коментарі дітям.

Згідно із соціологічним дослідженням, виконаним на замовлення «Детектор медіа», лише 8% українців мають високий рівень медіаграмотності. Наша героїня до цього проміжку не належить, тому попереду були 3 важливих етапи для освоєння медіагігієни.

Етап І. Невдале знайомство
Жінка підписалася на своїх друзів, колег та навіть однокласників, а також приєдналася до цікавих за назвою спільнот. Тепер її стрічка частково складалася з дописів ресурсів-сміттярок:

Якщо «дивокоржик» ще викликав у неї сумніви, то вподобайку під дописом із захисниками тітонька Фібі залишила, бо ж справді хвилюється. Олега Винника вона ніколи не любила, але все-таки поширила інформацію для підписників. Що ж у цій ситуації пройшло повз її уваги?

• Смерть Винника звичайно ж фейк, як і всі попередні рази, коли його хоронили на теренах соцмереж. Допис не містить конкретики про те, як це сталося, коли і яке першоджерело. До того ж жодні перевірені медіа про таке не повідомляли. Вказане посилання — це закритий телеграм-канал сумнівного походження про шоу-бізнес, який хоче набрати популярності такими принизливими методами.
• «Став лайк, якщо…» — дуже поширена маніпуляція, яка має на меті підняти активність сторінки. Продукування такого емоційного матеріалу принесло ресурсу-сміттярці більшу авдиторію, але жодної користі захисникам.
• Лікування будь-якої хвороби медовим коржем не є новинкою серед медичних порад, які поширюють користувачі. Такі методи не мають нічого спільного з доказовою медициною і реальними результатами.

Етап 2. Обережно, Facebook-пастка.
З початком повномасштабної війни кількість благодійних зборів суттєво збільшилась, як і фейкових прохань про допомогу від кіберзлочинців. Тітонька Фібі зазвичай просить сина зробити донат зі своєї картки, але сьогодні побачила це:

Вона не змогла стояти осторонь потреб на гарячий напрямок і надіслала весь залишок коштів, що був на балансі. Її син побачив поширений допис і одразу знайшов ідентичні дані карток в одній із фейсбук-спільнот, де збирають інформацію про шахраїв.

• Зловмисники часто намагаються використати трагічні події чи нещасні випадки для наживи: створюють підроблені благодійні організації чи особисті сторінки. Таким чином вони викликають емпатію та жаль, щоб підштовхнути людей до пожертви. Робити внески варто лише перевіреним особам, благодійним організаціям і фондам на офіційних сайтах, які відкрито звітують про свою діяльність.

Етап 3. Сім раз прочитай – один пошир.

Тітонька Фібі прислухалась до порад сина і почала проходити безкоштовний курс з медіаграмотності від Prometheus «Інформаційна гігієна. Як розпізнати брехню в соцмережах, в інтернеті та на телебаченні». Вона вже зробила зі ситуації певні висновки і готова ділитися порадами та знахідками:

1. Фактчекінг всьому голова. Коли читаєте новину, звертайте увагу на першоджерело. Його наявність —  гарна ознака, але перевіряти подання інформації на якість, коректність та повноту обов’язково. Також поставте до матеріалу, який читаєте, три запитання: «хто?», «коли?», «як?». Якщо ж досі є сумніви, вам допоможе бот «Перевірка» від Gwara Media. Він виявляє сумнівну інформацію і суперечливі факти протягом доби після надісланого запиту.
2. Критичне мислення та аналіз. «Сестри чоловік у СБУ», «вчені», «експерти», «анонімне джерело» — це ті маркери, що дуже часто притаманні фейковим новинам. Довіряйте офіційним джерелам і не робіть висновки лише по заголовку. Користуйтеся такими ресурсами, як сайт Stopfake.org, що створений для викриття фейків про Україну та інші держави.
3. Список довіри. Велика кількість інформаційних ресурсів збільшує ймовірність натрапити на неякісний контент. Створіть власний перелік із декількох перевірених медіа, які варті уваги та довіри. У цьому вам може допомогти «Білий список» Інституту масової інформації.
4. Фільтрування. Нас оточує багато контенту, але далеко не весь ми споживаємо свідомо. Очистіть свої соцмережі від маніпулятивних каналів, відпишіться від сумнівних спільнот та особистих сторінок, що можуть працювати на користь ворога. Не використовуйте російські ресурси, налаштуйте інтерфейс українською, вводьте нею пошукові запити з додаванням «-и» наприкінці. Це допоможе збільшити кількість результатів українською і мінімізувати фейкову інформацію з російських сайтів.
5. Контроль емоцій. Прочитали новину і відчули у собі низку бурхливих емоцій? Зупиніться. Ймовірно, вона була створена та сформульована таким чином саме з метою спровокувати вас поширити цей допис. Подивіться, чи розповідають про це медіа з вашого списку довіри. Якщо так, і це справді щось сенсаційне, то запитайте в себе: «Чи не завдам я шкоди країні та її громадянам, якщо поширю це?»

Ваша інформаційна гігієна — власний острівок медіабезпеки. Чим більше навчатися та вкладати сили у власну медіаграмотність, тим швидше острівець переросте у континент. То де зараз знаходитесь ви?

Аліна-Марія Черник, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

"Once on Facebook" or why information hygiene is mandatory

mediakrytyka.info

4 min

January 16, 2023

View Original

The hybrid war with the Russian Federation forces us to constantly refute disinformation, fend off fakes, and recognize IPsO. Here, not only pseudo-journalists come to the aid of the aggressor, but also ordinary citizens with a low level of media literacy who spread it. We will see how to get on the bright side of the infospace using the example of Aunt Phoebe.

This is an imaginary user of the social network " Facebook " , who will face real problems of the information web. She is almost 60, she has a wonderful family, a job, a passion for growing violets, and a desire to diversify her routine. Aunt Phoebe also decided to start this year with a change, so she created a Facebook account. There she planned to share family photos, follow friends, read news and posts. And, of course, write nice comments to children.

According to a sociological study commissioned by " Media Detector " , only 8% of Ukrainians have a high level of media literacy. Our heroine does not belong to this gap, so there were 3 important stages ahead for mastering media hygiene.

Stage I. Unsuccessful acquaintance

. The woman subscribed to her friends, colleagues and even classmates, and also joined interesting communities. Now her feed was partly made up of the posts of resource-scavengers :

If the "miracle cake" still caused her doubts, Aunt Phoebe left a note under the post with the defenders, because she is really worried. She never loved Oleg Vynnyk, but she still spread the information to her followers. What in this situation has passed by her attention?

• Vinnyk's death is of course a fake, just like all the previous times when he was buried on the grounds of social networks. The post does not contain specifics about how it happened, when and what the original source was. In addition, no verified media reported on this. The given link is a closed telegram channel of dubious origin about show business that wants to gain popularity by such humiliating methods.
• "Like it if..." is a very common manipulation aimed at increasing page activity. Producing such emotive material has brought the trash resource a larger audience, but no benefit to the defenders.
• Treatment of any disease with honey cake is not new among the medical tips that are distributed by users. Such methods have nothing to do with evidence-based medicine and real results.

Stage 2. Beware, Facebook trap.

With the onset of full-scale war, the number of charity collections increased significantly, as did fake requests for help from cybercriminals. Aunt Phoebe usually asks her son to make a donation from her card, but today she saw this:

She could not stand aside from the needs of a hot destination and sent all the remaining funds that were on the balance sheet. Her son saw a shared post and immediately found identical card data in one of the Facebook communities where information about fraudsters is collected.

• Criminals often try to use tragic events or accidents for profit: they create fake charities or personal pages. In this way, they evoke empathy and pity to motivate people to donate. Only verified persons, charities and foundations on official websites that openly report on their activities should make contributions.

Stage 3. Read seven times - spread once .

Aunt Phoebe listened to her son's advice and started taking a free media literacy course from Prometheus "Information Hygiene. How to recognize lies in social networks, on the Internet and on television." She has already drawn certain conclusions from the situation and is ready to share advice and findings:

1. Fact-checking is the head of everything. When reading news, pay attention to the original source. Its presence is a good sign, but it is necessary to check the quality, correctness and completeness of the information presented. Also, ask three questions to the material you are reading: "who?", "when?", "how?". If you still have doubts, the " Check " bot from Gwara Media will help you. It reveals dubious information and contradictory facts within a day after the request was sent.
2. Critical thinking and analysis. " Sisters of a man in the SBU", "scientists", "experts", "anonymous source" - these are the markers that are very often inherent in fake news. Trust official sources and don't draw conclusions based on the title alone. Use such resources as the Stopfake.org website , which was created to expose fakes about Ukraine and other countries.
3. Trust list. A large number of information resources increases the probability of coming across low-quality content. Create your own list from a few proven media that are worthy of attention and trust. The "White List" of the Institute of Mass Information can help you with this .
4. Filtering. We are surrounded by a lot of content, but not all of it is consumed consciously. Clean your social networks from manipulative channels, unsubscribe from dubious communities and personal pages that can work in favor of the enemy. Do not use Russian resources, configure the interface in Ukrainian, enter search queries with the addition of "-y" at the end. This will help increase the number of results in Ukrainian and minimize fake information from Russian sites.
5. Control of emotions. Did you read the news and feel a series of violent emotions? stop It was probably created and worded that way to get you to share this post. See if the media on your trust list is covering it. If so, and it's really something sensational, ask yourself, "Am I hurting the country and its citizens by spreading this?"

Your information hygiene is your own island of media security. The more you study and invest in your own media literacy, the faster the island will grow into a continent. So where are you now?

Alina-Maria Chernyk, a student of the Faculty of Journalism of LNU named after I. Franko

Просмотры: