ТОС-1 TOS-1 Buratino/TOS-1A Solntsepyok Object 634/634B/MO.1.01.00

 ТОС (РСЗВ) | Wikiwand

ТОС-1 «Буратіно» / ТОС-1А «Солнцепьок»

ТОС-1А «Солнцепек» на виставці «Армія-2020»


ТОС-1А «Солнцепек» на виставці «Армія-2020»

ТипРСЗВ
ПоходженняСРСР
Історія використання
На озброєнніз 1988
Операторидив. Оператори
Історія виробництва
РозробникКБТМ, Омськ
Розроблено1987
ВиробникОЗТМ, Омськ
Виготовлення1988 — по т.ч.
ВаріантиТОС-1, ТОС-1М, ТОС-1А
Характеристики (ТОС-1)
Вага46.000 кг
Довжина6.860 мм
Ширина3.460 мм
Висота2.600 мм
Екіпаж3

Головне
озброєння

ПУ ???
Двигун840 кс
Дорожній просвіт470 мм

Операційна
дальність

по шосе: 550 км
Швидкістьпо шосе: 65 км/год
ТОС (РСЗВ) у Вікісховищі

ТОС (рос. тяжёлая огнемётная система) — сімейство російських важких вогнеметних систем залпового вогню калібру 220-мм. Ведуть вогонь запалювальними або термобаричними боєприпасами.

Історія

Ідея розробки потужної РСЗВ для використання запалювальних і термобаричних ракет виникла в СРСР в кінці 70-х років. Робо́ти з цього проекту було доручено «Конструкторському бюро транспортного машинобудування» (м.Омськ). Нова система мала заводську назву «Объект 634» або ТОС-1. Комплекс складався з 30 направляючих на шасі танка Т-72 і зарядної машини ТЗМ на базі КрАЗ-255Б. Використання бази танка дозволяло використовувати комплекс прямо у бойових порядках. Крім того, це був вимушений крок, оскільки у комплексу була замала бойова дальність використання — усього в 3,5 кілометра.

Комплекс призначався для виведення з ладу легкоброньованої й автомобільної техніки, підпалу та руйнування споруд та будівель, знищення живої сили супротивника (розташованої на відкритій місцевості і в фортифікаційних спорудах) осколками та ударною хвилею, а також виникнення пожеж.

Навіть на 2022 рік, після її неодноразового застосування у кількох війнах, система офіційно не прийнята на озброєння артилерійських частин, а числиться в штатах допоміжних підрозділів: військ радіаційного, хімічного і біологічного захисту[1]. У військах комплекс мав неофіційну назву «Буратіно» за характерний зовнішній вигляд.

Конструкція

ТОС-1 «Буратіно»

Пакет з 30 направляючих для некерованих реактивних снарядів змонтований на поворотній платформі. Всі дії з наведення установки на ціль, задання кута піднесення пускової установки екіпаж здійснює, не виходячи з машини, за допомогою прицілу і зовнішніх систем.

У комплексі використовується спеціальна система керування вогнем, яка включає оптичний приціл, лазерний далекомір, датчик крену та електронний балістичний обчислювач. За допомогою лазерного далекоміра відстані до цілі визначаються з точністю до 10 метрів. Ці дані автоматично вводяться в балістичний обчислювач, що розраховує необхідний кут підняття пускової установки. Кут крену пакета ракет фіксується автоматичним датчиком і також автоматично враховується обчислювачем.

Некерована ракета складається з головної частини з наповнювачем (запалювальним або термобаричним), детонатора і твердопаливного реактивного двигуна.

Модифікації

ТОС-1 «Буратіно»

Важка вогнеметна система залпового вогню на базі танка Т-72, розроблена в 1971—1979 роках.

ТОС-1А «Солнцепьок»

ТОС-1А «Солнцепьок» на параді в Баку, 26 червня 2013 року

ТОС-1А «Солнцепьок» на параді в Баку, 26 червня 2013 року

2001 року на озброєння російської армії взяли систему ТОС-1А. Її основні відмінності:

  • кількість направляючих зменшена з 30 до 24;
  • встановлена нова система управління вогнем;
  • транспортно-заряджаюча машина виконана на базі Т-72;
  • нові некеровані ракети типів MO.1.01.04 та MO.1.01.04M з дальністю польоту до 6 км.

До складу системи ТОС-1А входять:[2]

  1. Бойова машина БМ-1 (виріб 634Б) з пусковою установкою на шасі танка — 1 од;
  2. Транспортно-заряджаюча машина ТЗМ-Т (виріб 563) на шасі танка — 2 од;
  3. Некеровані реактивні снаряди (НКРС) калібра 220 мм МО.1.01.04 або МО.1.01.04М.

ТОС-2 «Тосочка»

Вперше ТОС-2 «Тосочка» була показана широкому загалу на параді Перемоги у Росії літом 2020 року. Розробником є тульське НПО «Сплав» ім. А. Н. Ганичева, а випускає машину «Мотовилихінські заводи» в Пермі. До кінця 2020 року перші бойові машини повинні пройти державні випробування, за результатами котрих буде прийнято рішення про прийняття на озброєння. З відмінностей, кількість направляючих зменшено до 18 та встановлено на новому шасі Урал-63706 з повним приводом і броньованою кабіною та має кран для перевантаження ракет, нова СУВ. Нова ракета збільшить дальність (з нинішніх 6 км до 15 км) та влучність стрільби, зросте площа враження.[3][4]

Бойове застосування

Афганістан

У період з грудня 1988 року по лютий 1989 дві машини ТОС-1 брали участь у бойових діях в Чарікарській долині і на Південному Саланзі (в ході операції «Тайфун»). Тактика застосування РСЗВ полягала в раптовому вогневому ураженні противника, швидкому виведенні бойових машин і охорони з-під можливого обстрілу і відхід у пункти постійної дислокації радянських військ. Практично з обраної вогневої позиції удару завдавали тільки один раз, а час перебування бойової машини на вогневій позиції було скорочено до мінімуму[5].

Чечня

«Буратіно» використовували у Другій чеченській кампанії, зокрема в боях за село Комсомольське в березні 2000 року.

Ірак

Поставлені в Ірак комплекси можливо використовуються в боях проти ІДІЛ.

Російсько-українська війна

На Донбасі 13 січня 2015 року російсько-терористичні формування застосували 220-міліметрову важку вогнеметну систему залпового вогню ТОС-1 «Буратіно», з якої відкрили вогонь по околицях села Веселого,[6][7][8] розташованого неподалік міжнародного аеропорту в Донецьку[9]. За словами представників Міністерства оборони України українські військові знищили щонайменше одну установку ТОС-1 «Буратіно» в боях 3 лютого 2015 року[10].

У звіті за 27 вересня 2015 року СММ ОБСЄ заявила, що 26 вересня спостерігачі СММ виявили щонайменше 36 танків (невідомого типу) на підконтрольному бойовикам ЛНР полігоні в Круглику. Напередодні спостерігачі СММ помітили на тому ж полігоні одну важку вогнеметну систему залпового вогню (ТОС-1 «Буратіно», калібр 220 мм)[11][12].

15 жовтня 2015 року делегація Великої Британії в ОБСЄ звернулася до російської делегації за поясненнями стосовно наявності системи залпового вогню ТОС-1 «Буратіно» в бойовиків на Донбасі[13][14][15][16].

У січні 2016 року ГУР МО України передало представникам СММ ОБСЄ інформацію стосовно наявності в російських бойовиків у районах н.п. Новогригорівка, Макіївка і Донецьк забороненого Мінськими домовленостями озброєння — танків і важкої вогнеметної системи ТОС-1 «Буратіно»[17][18].

У березні 2022 стало відомо, що Росія планує застосувати системи термобаричної зброї (ТОС-1А) під час вторгнення в Україну[19][20].

Російська пропаганда неодноразово поширювала відео застосування цих систем. При чому, траплялись випадки, коли на пропагандистських відео було видно істотні недоліки даних систем: не надто високу точність та надто малу ефективну відстань застосування, що наражало їх на контрбатарейний вогонь[21].

2 березня була захоплена ТЗМ-Т система ТОС-1А «Солнцепьок» українськими військовими у Чернігівській області[22].

30 березня стало відомо, що українськими військовими була захоплена російська важка транспортно-заряджальна машина зі складу важкої вогнеметної системи ТОС-1А «Солнцепьок»[23].

2 квітня 2022 року Сухопутні війська, ССО й тероборона знищили російську важку вогнеметну систему «Буратіно» [24].

5 квітня 2022 року українські військові вперше застосували захоплені російські ТОС-1А «Солнцепьок» в Ізюмському напрямку проти російських загарбників. Про це повідомив речник Одеської ОВА Сергій Братчук[25].

28 травня з'явилася інформація про застосування російськими військовими системи ТОС-2 «Тосочка» на Харківському напрямку.[26]

Громадянська війна в Сирії

В жовтні 2015 року була помічена принаймні одна установка ТОС-1А «Солнцепьок» на транспортері в Сирії. Пускова установка виконана на шасі Т-72, на відміну від експортних машин російського виробництва на шасі Т-90С, вона була пофарбована не в пустельний, а типовий для російських ЗС «зелений» камуфляж, номери на ній були зафарбовані[27][28][29].

22 жовтня 2015 року в інтернеті з'явились відео і фотографії застосування системи ТОС-1 в боях у провінції Латакія. Згідно з оприлюдненою інформацією, події відбувались в місцевості Джабаль аль-Акрад[30][31].

27 серпня 2016 року в інтернеті публікують відеоролик на YouTube, в коментарях до якого стверджують про знищення важкої вогнеметної системи залпового вогню російського виробництва. На сайті www.baladi-news.com/ar стверджується, що мова може йти про систему ТОС-1А «Солнцепьок». Відзначається, що кадри зняті в районі Алеппо. Вогонь вівся з протитанкового ракетного комплексу «Корнет» виробництва КБ машинобудування (Тула)[32]

За словами міністра оборони РФ Сергія Шойгу, російські збройні сили випробували в бойових умовах війни в Сирії понад 160 нових видів зброї і військової техніки. За даними «Валдайського клубу» серед випробуваних видів озброєнь були й системи ТОС-1А «Солнцепьок»[33].

Друга карабаська війна

Докладніше: Друга карабаська війна

24 жовтня 2020 року міністерство оборони Вірменії повідомило про знищення важкої вогнеметної системи залпового вогню калібру 220-мм ТОС-1 сил Азербайджану оприлюднивши відповідне відео.[34]

Через рік після завершення бойових дій у Нагірному Карабасі з'явилось відео застосування важкої вогнеметної системи ТОС-1 «Солнцепьок» ЗС Вірменії проти Азербайджану.[35]

Оператори

Потенційні

  •  Саудівська Аравія: 5 жовтня 2017 року Міністерство оборони Саудівської Аравії та російський уряд підписали угоди про придбання систем С-400, ПТРК Корнет-ЕМ, реактивних вогнеметів ТОС-1А «Солнцепьок», автоматичних гранатометів АГС-30 та автоматів АК-103. При цьому Рособоронекспорт має передати частину технологій та налагодити виробництво запасних деталей, необхідних для підтримання зазначених зразків техніки у працездатному стані[42].

Втрати

  • 4 червня 2016 року важку вогнеметну систему ТОС-1А «Солнцепек» було знищенно у Сирії поблизу Алеппо.[43]
  • Восени 2020 року під час другої карабаської війни збройні сили Азербайджану знищили вірменську ТОС-1А за допомогою БПЛА «Байрактар ТБ2»[44]
  • 1 березня 2022 року силами Збройних сил України було захоплено важку вогнеметну систему залпового вогню ТОС-1А «Солнцепьок» та ТЗМ до неї.[45]
  • 3 березня 2022 року на Чернігівщині було захоплено місцевими мешканцями транспортно-заряджаючу машину з комплексу ТОС-1А «Солнцепьок».[45]
  • 19 березня 2022 року було знищено ТЗМ з комплексу ТОС-1А «Солнцепьок».[46]
  • 26 березня 2022 року силами Збройних сил України було захоплено ТЗМ з комплексу ТОС-1А «Солнцепьок» у Гусарівка (Балаклійський район).[47][48]
  • 29 березня 2022 року українські військові з ПТРК Стугна-П було знищено важку вогнеметну систему ТОС-1А «Солнцепьок»[49]
  • 1 квітня 2022 року ЗСУ захопили другу важку вогнеметну систему ТОС-1А «Солнцепьок»[50].
  • 2 квітня 2022 року ЗСУ захопили ще одну важку вогнеметну систему ТОС-1А «Солнцепьок»[51]
  • 15 квітня 2022 року ЗСУ захопили чергову вогнеметну систему ТОС-1А «Солнцепьок» з повним боєкомплектом[джерело?].
  • 20 травня 2022 року Збройними силами України за допомогою ПТРК «Стугна-П» була знищена чергова ТЗМ з комплексу ТОС-1А «Солнцепьок».[52]
  • Щонайменше одну РСЗВ ТОС-1А «Солнцепьок» було знищено в ході харківського контрнаступу ЗСУ у вересні 2022 року.[53]
  • 14 лютого 2023 року військовослужбовці 72 окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців під Вугледаром знищили ТОС-1А «Солнцепьок».[54]

Галерея

  • Репетиція параду в РФ, 2010

  • Репетиція параду в РФ, 2010

  • ТОС-1А «Солнцепьок» ЗС РФ

  • Захоплена ЗСУ ПУ ТОС-1А «Солнцепьок»

  • Знищена ТЗМ із комплексу ТОС-1А «Солнцепьок»

  • ТЗМ захопленна в селі Гусарівка у Харківській області

  • Захоплений ТЗМ-Т у Києві

Примітки

  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 лютого 2010. Процитовано 27 листопада 2014. 
  2. ↑ Тяжёлая огнемётная система ТОС-1А. https://missilery.info (російська). Процитовано 14 березня 2022. 
  3. ↑ «Тосочка»: «зажигательная» новинка. https://rostec.ru. Процитовано 14 березня 2022. 
  4. ↑ Наближаючись до ядерної зброї: чим небезпечна нова російська вогнеметна система ТОС-2 "Тосочка". https://defence-ua.com. Процитовано 14 березня 2022. 
  5. ↑ «Буратино» на «Солнцепеке». topwar.ru (рос.). 2 листопада 2013. 
  6. ↑ Терористи вже використовують надпотужну зброю. Веселе обстріляли з «Буратіно». Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 14 січня 2015. 
  7. ↑ “Буратіно” передала терористам Росія - штаб АТО. Українська правда (укр.). 14 січня 2015. 
  8. ↑ Штаб: Ситуація в зоні АТО стабілізувалася, за добу - 75 обстрілів. Українська правда. Процитовано 12 серпня 2017. 
  9. ↑ Бойовики обстріляли Веселе з вогнеметної установки «Буратіно». УкрІнформ. 14 січня 2015. [недоступне посилання з липня 2019]
  10. ↑ Nicholas de Larrinaga (4 лютого 2015). Russian TOS-1 and Pantsyr-S1 systems reported in east Ukraine. IHS Jane's Defence Weekly. IHS Jane's 360. 
  11. ↑ Latest from OSCE Special Monitoring Mission (SMM) to Ukraine based on information received as of 27 September 2015. OSCE SMM. 28.09.2015. 
  12. ↑ ОБСЄ виявила у бойовиків ЛНР систему залпового вогню Буратіно. Ліга.net. 29.09.2015. 
  13. ↑ Британія вимагає від РФ пояснень, звідки на Донбасі «Буратіно». Укрінформ. 16 жовтня 2015. 
  14. ↑ UK Delegation OSCE @UKOSCE (15 жовтня 2015). Follow the link for the full press release. Twitter. 
  15. ↑ На переговорах у Мінську торкнулися питання присутності на Донбасі новітньої російської зброї. www.unian.ua (укр.). 7 жовтня 2015. 
  16. ↑ Великобританія хоче від Росії пояснень, звідки у бойовиків взялася установка "Буратіно". www.unian.ua (укр.). 16 жовтня 2015. 
  17. ↑ ОБСЄ доповіли про російські «Буратіно» у трьох пунктах. Укрінформ. 6 січня 2016. 
  18. ↑ В Донбассе обнаружены российские ТОС "Буратино" - ОБСЕ. Страна IN.UA - Свежие новости Украины. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 6 січня 2016. 
  19. ↑ Британія звинувачує Росію в розміщенні в Україні руйнівних «вакуумних бомб». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 5 березня 2022. 
  20. ↑ Росіяни везуть з Білорусі снаряди для вогнеметних систем "Сонцепік" (ФОТО). www.depo.ua (укр.). Процитовано 5 березня 2022. 
  21. ↑ Військові Росії продемонстрували неточність системи ТОС-1А. Мілітарний. 6 червня 2022. 
  22. ↑ Смертоносний трофей: ЗСУ захопили в окупантів потужну вогнеметну систему "Буратіно" – фото. 5 канал (укр.). Процитовано 5 березня 2022. 
  23. ↑ "Холодноярці" взяли рашистів "у капкан", трофей – машина до вогнемету "Буратино". https://defence-ua.com (укр.). Процитовано 30 березня 2022. 
  24. ↑ Українські військові знищили російську важку вогнеметну систему «Буратіно». espreso.tv. 2 квітня 2022.
  25. ↑ ЗСУ вперше застосували проти росіян їхню ж вогнеметну систему ТОС-1А “Солнцепек”. Новинарня. 5 квітня 2022. 
  26. ↑ ТАСС узнал о применении Россией огнеметной системы «Тосочка» на Украине. РБК (рос.). Процитовано 29 травня 2022. 
  27. ↑ В Сирии замечены российские тяжелые огнеметные системы “Солнцепек”. ІнформНапалм. 12 жовтня 2015. 
  28. ↑ ТОС-1А "Солнцепек" в Сирии. Информационно - новостная система Ракетная техника. 12 жовтня 2015. 
  29. ↑ Перегрелись на "Солнцепеке". Радио Свобода. 16 жовтня 2015. 
  30. ↑ Pierre Vaux (22 жовтня 2015). TOS-1 Buratino Thermobaric Weapons Used Against Rebels In Latakia. Putin in Syria. The Interpreter. 
  31. ↑ Syria Daily Report 22/10/2015. Syria Daily Report. The Waha Report. 22 жовтня 2015. Архів оригіналу за 23 жовтня 2015. Процитовано 23 жовтня 2015. 
  32. ↑ Боевики в Сирии утверждают, что из ПТРК "Корнет" уничтожили ТОС-1А "Солнцепёк" в районе Алеппо. Процитовано 27 серпня 2016. 
  33. ↑ Testing New Types of Weapons by the Russian Armed Forces in Syria. Valdai Discussion Club. 21.02.2017. 
  34. ↑ Вірменія повідомила про знищення ТОС-1 Азербайджану. Мілітарний. Процитовано 9 листопада 2021. 
  35. ↑ З'явилось відео застосування ТОС-1 Вірменії проти Азербайджану. Мілітарний. Процитовано 9 листопада 2021. 
  36. ↑ Еще одна сенсационная сделка: Азербайджан закупил огнеметные системы ТОС-1А на базе Т-90. vestnik-rm.ru (рос.). 15 червня 2013. 
  37. ↑ Russia to deliver another batch of TOS-1A heavy flamethrowers to Azerbaijan in the near future. apa.az (англ.). 24 травня 2014. Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 27 листопада 2014. 
  38. ↑ Jeremy Binnie (14 травня 2018). Algeria unveils Tos-1A. IHS Jane's Defence Weekly. Архів оригіналу за 17 травня 2018. Процитовано 16 травня 2018. 
  39. ↑ Oryx. Attack On Europe: Documenting Russian Equipment Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine. Oryx. Процитовано 27 грудня 2022. 
  40. ↑ bmpd (29 липня 2014). ТОС-1А в Ираке. livejournal.com. 
  41. ↑ Gurov, Sergei. TOS-1A Heavy Flamethrower System. www.military-today.com. 
  42. ↑ Saudi Arabia Signs Agreement With Russia To Buy S-400 Air Defence System, Other Weapons. Defense World Net. 5 жовтня 2017. 
  43. ↑ Цензор.НЕТ. Российская огнеметная система "Солнцепек" уничтожена в Сирии, - колоссальный взрыв боекомплекта. ВИДЕО. Цензор.НЕТ (рос.). Процитовано 22 травня 2022. 
  44. ↑ Oryx. A Monument Of Victory: The Bayraktar TB2 Kill List. Oryx. Процитовано 22 травня 2022. 
  45. ↑ а б На Чернігівщині захопили машину важкої вогнементної системи ТОС-1. mil.in.ua. 3 березня 2022. 
  46. ↑ Офіційних підтверджень від оперативного штабу ЗСУ поки що нема, але є міні|інформація та фото з власних джерел.
  47. ↑ Оккупантов выбили из села в Харьковской области - убито больше 100 человек: фото. Апостроф (рос.). Процитовано 27 березня 2022. 
  48. ↑ УНИАН - новости Украины | война с Россией | новини України | війна з Росією. Telegram. Процитовано 5 квітня 2022. 
  49. ↑ Украинские бойцы с помощью ПТРК "Стугна-П" подбивают ТОС-1А "Солнцепёк" (uk-UA). Процитовано 2 квітня 2022. 
  50. ↑ Attack On Europe: Documenting Equipment Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine. 
  51. ↑ Трофей, Буратино. Twitter (укр.). Процитовано 2 квітня 2022. 
  52. ↑ https://twitter.com/uaweapons/status/1527564800041140226. Twitter (укр.). Процитовано 22 травня 2022. 
  53. ↑ A rare event- a TOS-1A thermobaric launcher in bits, and a bonus fuel truck.. Twitter (укр.). Процитовано 19 вересня 2022. 
  54. ↑ Під Вугледаром українські бійці знищили російський Сонцепьок — відео. nv.ua (укр.). Процитовано 15 лютого 2023. 

Матеріали

Посилання

Артилерія ЗСУ та НГУ

Міномети
Причіпні гармати і гаубиці
САУ
РСЗВ
Зенітна артилерія
Безвідкатні гармати
Танкові гармати
Гармати (гаубиці) САУ
Гармати бойових машин

 — зброя української розробки та/або виробництва
* — в ЗСУ та НГУ

  1. ↑ дослідний зразок, на озброєння не прийнятий.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю заявлена, або вже поставлена, у рамках термінової військової допомоги у зв'язку з російським вторгненням в Україну 2022 року, можливо інформація корегуватиметься.
  3. ↑ а б в г станом на 2019 рік знято з озброєння.
  4. ↑ а б в трофей захоплений у ЗС РФ, можливо інформація щодо використання в ЗСУ корегуватиметься.

Артилерія СРСР після 1945 року

 

Військова артилерія

Батальйонна
артилерія[ru]

Гірська

76-мм гірська гармата зр. 1958 р. (М-99) • 76-мм гірська гармата зр. 1969 р. (М-1969)[ru] • 120-мм гармата 2Б16 «Нона-К»

Полкова
артилерія[ru]

57-мм гармата Ч-26[ru] • 57-мм саморушна гармата СД-57 • 107-мм безвідкатна гармата Б-11[en]

120-мм міномет зр. 1955 р. (М-120)[ru] • 120-мм возимий міномет 2Б11

Дивізійна
артилерія[pl]

85-мм гармата Д-44 • 85-мм саморушна гармата СД-44[ru]

160-мм міномет зр. 1949 р. (М-160)[en]

Корпусна / армійська
артилерія[de]

Артилерія резерву
Верховного
Головнокомандування[ru]

180-мм гармата С-23[en] • 203-мм гармата 2С7 «Піон»

203-мм гаубиця Б-4М[pl]

200-мм БМД-20[en] • 300-мм БМ-30 «Смерч»

130-мм зенітна гармата КС-30[en] • 152-мм гармата КМ-52[en]

85-мм зенітна гармата КС-18[ru] • 100-мм гармата КСМ-65[ru] • 100-мм зенітна гармата КС-19[en]

 

Морська артилерія

А-215 «Град-М»[ru] • А-22 «Огонь»[ru] • А-223 «Снєг»[ru]

> 99мм

СМ-2-1[ru] • СМ-5-1[ru] • АК-100[en] • А-190[de] • АК-130 • А-192[ru]

> 57мм

СМ-24-ЗІФ[ru] • ЗІФ-31 • ЗІФ-75[ru] • АК-725[pl] • АК-726[en] • АК-176[en] • А-220[ru]

> 20мм

У-23 • 84-КМ • 2М-3[pl] • 2М-8 • 70-К[ru] • В-11[ru] • СМ-20-ЗІФ[ru] • АК-230 • АК-306 • АК-630 • 6К30ГШ

Стаціонарна

МБ-3-12 • МБ-2-180[ru] • МУ-1[ru]

Рухома

КСМ-65[ru] • СМ-4-1[ru] • СМ-9-1 • БР-108 • А-222 «Берег»[en] • ДП-62 «Дамба»[ru]

Сімейство Т-72

Танк Т-72

Серійні модифікації Т-72
Модернізовані варіанти Т-72
Танки на базі Т-72 або з
використанням його елементів

Машини на базі Т-72
та його варіантів

Інженерні
машини

  • UK 172M

  • SJ 09

Інше

  • 1К17 «Сжатіє»[en]*

Курсивом виділено дослідні зразки, що не пішли в серійне виробництво; * — шасі на базі компонентів Т-72 та Т-80

Просмотры:

Коментарі

Дописати коментар

Олег Мічман в X: «Donations and support for media resources, bloggers, projects, and individuals. https://t.co/HPKsNRd4Uo https://t.co/R6NXVPK62M» / X
https://twitter.com/olukawy/status/1703876551505309973

Популярні публікації