сву партизанськими

Під час кампанії в Іраку у 2000-х роках асиметричні (партизанські та терористичні) формування перетворили використання саморобних вибухових пристроїв (**СВП**, англ. *IED — Improvised Explosive Device*) на свою головну стратегічну зброю. Головним джерелом вибухівки стали колосальні незахищені радянські та західні арсенали колишньої армії Саддама Хусейна, а також контрабандні компоненти.

Цей арсенал умовно поділявся на кілька ключових типів боєприпасів за конструкцією та способом доставки.

## 1. Класичні дорожні СВП (Крупнокаліберні фугаси)

Основою для більшості придорожніх мін ставали не саморобні суміші, а промислові армійські боєприпаси, що зв'язувалися між собою детонуючим шнуром:

 * **Артилерійські снаряди та мінометні міни:** Найчастіше використовувалися радянські 122-мм та 152-мм осколково-фугасні снаряди, а також 120-мм міни. Іноді їх об'єднували у зв'язки («coupling») по 3–5 штук для ураження важкої бронетехніки на кшталт танків M1 Abrams або БМП Bradley.

 * **Авіаційні бомби:** Для створення надпотужних фугасів закопувалися старі радянські авіабомби серії ФАБ (вагою 250 або 500 кг). Такий підрив повністю знищував будь-яку техніку, незалежно від рівня бронювання.

## 2. Кумулятивні заряди типу EFP (Explosively Formed Penetrators)

Це найбільш технологічний і небезпечний підтип СВП, поява якого змусила коаліцію терміново розробляти машини класу MRAP. **Ударне ядро** (або кумулятивний заряд, що інвертується) діяло за наступним принципом:

 * **Конструкція:** Металева або пластикова труба, заповнена потужною вибухівкою (наприклад, С-4 або ПВР), де передній торцевий елемент закривався увігнутим мідним або сталевим диском-облицюванням.

 * **Ефект:** Під час детонації вибухова хвиля вивертала цей диск навиворіт і стискала його у надзвуковий розплавлений металевий пест (пелету), який вилітав у бік цілі. Цей снаряд зберігав високу пробивну здатність на відстані до кількох десятків метрів і легко прошивав бортову броню Humvee чи БТР Stryker.

## 3. Автомобільні СВП (VBIED) та «Шахідомобілі»

Машини, начинені вибухівкою (Vehicle-Borne IED), використовувалися як для засідок на конвої, так і для терактів проти цивільних чи урядових об'єктів:

 * **Конструкція:** Легкові автомобілі, вантажівки або навіть бензовози заміновувалися сотнями кілограмів тротилу, артилерійських снарядів або сумішей на основі аміачної селітри (ANFO).

 * **Тактика:** Використовувалися як у керованому смертниками варіанті (SVBIED) для прориву блокпостів, так і залишалися припаркованими на узбіччі маршрутів руху патрулів (радіокеровані VBIED).

## Еволюція систем ініціації (підриву)

Партизанські підрозділи в Іраку пройшли швидку технічну еволюцію у способах підриву СВП, адаптуючись до систем РЕБ Коаліції:

| Етап / Тип підриву | Технологічні особливості | Метод протидії Коаліції |

| :--- | :--- | :--- |

| **Радіокеровані (RCIED)** | Використання цивільної електроніки: пейджери, перші мобільні телефони (Nokia 3310), брелоки автосигналізацій, дитячі радіокеровані іграшки. | Розгортання глушилок радіосигналу (системи *Duke, Warlock*), що блокували відповідні частоти навколо конвоїв. |

| **Дротові (CWIED)** | Повернення до надійного «архаїчного» методу: звичайний електричний кабель, протягнутий від заряду до позиції оператора (на 100–200 метрів). Глушилки проти цього безсилі. | Посилене візуальне спостереження з БПЛА, пошук свіжовикопаних траншей вздовж доріг. |

| **Пасивні інфрачервоні датчики** | Використання будівельних датчиків руху або оптичних пар (елементів систем охорони). Заряд спрацьовував автоматично, коли корпус машини перетинав невидимий промінь. | Встановлення на носах бронемашин винесених вперед теплових випромінювачів (*Rhino*), які змушували датчик спрацьовувати завчасно. |

| **Натискні (VOIED)** | Саморобні замикачі, виконані у вигляді гумових шлангів із мідними дротами всередині (замикання від ваги колеса) або дерев'яних планок. | Використання важких мінних тралів та катків попереду колони. |

## Маскування боєприпасів

Через активне використання Коаліцією інженерної техніки та тепловізорів, партизани вдавалися до глибокого камуфлювання: СВП ховали всередину туш мертвих тварин на узбіччях, заливали будівельною піною та фарбували під колір придорожнього каміння/бордюрів, або монтували безпосередньо всередину дорожніх огороджень (відбійників).

Просмотры: